Справа № 161/1246/18 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В. В. Провадження № 22-ц/802/483/20 Категорія: 70 Доповідач: Здрилюк О. І.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О.І.,
суддів - Бовчалюк З.А., Карпук А.К.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
25 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 .
Вони з відповідачем не підтримують ніяких шлюбних стосунків, дочка проживає разом із нею та перебуває на її утриманні.
Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Ураховуючи наведене, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на дитину у розмірі 1200 грн. щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дочкою повноліття.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2018 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 1200 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 25 січня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернуто до негайного виконання.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 704 грн. 80 коп. судового збору.
У поданій 02 липня 2018 року засобами поштового зв`язку апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив змінити це рішення, стягнувши з нього аліменти на утримання дочки у розмірі 1/4 частки від доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 січня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
У травні 2020 року відповідач ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_5 , подав змінену апеляційну скаргу, строк на подання якої поновлено ухвалою Волинського апеляційного суду від 12.05.2020, у якій відповідач, посилаючись на визначення судовим рішенням місця проживання дитини з ним, просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2018 року та ухвалити нове судове рішення - про відмову в позові.
Відзив ні на апеляційну скаргу, ні на змінену апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 не подавала.
Відповідно до вимог ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.5 ст.268, ст.381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи зміненої апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд дійшов висновку, що змінену апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду скасувати з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов`язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.ч.2, 4 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК).
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1, 2, 4 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3), на час звернення позивача із даним позовом сторони добровільно не домовилися про утримання дочки, яка проживала із позивачем та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення аліментів.
Кошти на утримання дитини стягуються на користь того із батьків, з ким проживає дитина.
У період, коли оскаржуване рішення суду про стягнення аліментів не набрало законної сили, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 28.02.2019, яке набрало законної сили 02.04.2019, визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ураховуючи наведене, відсутні підстави для стягнення на користь матері аліментів на дитину, у зв`язку із чим рішення суду підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, а саме, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Керуючись ст.ст.268 ч.ч.4, 5, 367, 369, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Змінену апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий - суддя
Судді
