Справа № 161/1246/18 Провадження № 22-з/802/53/20 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В.В. Категорія: 70 Доповідач: Здрилюк О. І.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О.І. ,
суддів - Бовчалюк З.А., Карпук А.К.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву відповідача ОСОБА_1 , подану від його імені представником ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2018 року позов у даній справі задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 1200 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 25 січня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернуто до негайного виконання.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 704 грн. 80 коп. судового збору.
У поданій 02 липня 2018 року засобами поштового зв`язку апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив змінити це рішення, стягнувши з нього аліменти на утримання дочки у розмірі 1/4 частки від доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 січня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
У травні 2020 року відповідач ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , подав змінену апеляційну скаргу, строк на подання якої поновлено ухвалою Волинського апеляційного суду від 12.05.2020, у якій відповідач, посилаючись на визначення судовим рішенням місця проживання дитини з ним, просив скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2018 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.
Постановою Волинського апеляційного суду від 25 травня 2020 року змінену апеляційну скаргу відповідача задоволено.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
01 жовтня 2020 року до апеляційного суду від представника ОСОБА_2 в інтересах відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених відповідачем за подання апеляційної скарги, а саме сплати судового збору у розмірі 1057,20 грн., оскільки апеляційним судом при ухваленні постанови питання розподілу судових витрат вирішено не було.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що подана заява підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції повинна містити зазначення розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Постановою Волинського апеляційного суду від 25 травня 2020 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задоволено, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2018 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Разом із тим, апеляційним судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Із дубліката квитанції АТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.1665855512.1 від 01 квітня 2020 року вбачається, що за подання апеляційної скарги відповідачем сплачено 1057,20 грн. судового збору (а.с.181).
Судовий збір сплачено за такими реквізитами: отримувач коштів УК у м.Луцьку /Луцька отг/ 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009628; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримуваача: UA938999980313121206080003550; призначення платежу: 101; 2913501692; судовий збір, за позовом ОСОБА_3 ; на рішення суду від 29.05.2018; справа №161/1246/18; Волинський апеляційний суд.
Ураховуючи вище наведені правові норми, а також те, що позивач ОСОБА_3 відповідно до положень п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» у справі про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору у всіх судових інстанціях, то компенсацію судових витрат відповідачу ОСОБА_1 у сумі 1057,20 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги слід провести за рахунок держави у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України.
Таким чином, понесені відповідачем судові витрати у розмірі 1057,20 грн. підлягають поверненню з державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 270, 382, 384 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Заяву відповідача задовольнити.
Повернути з державного бюджету України ОСОБА_1 сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 1057 (одна тисяча п`ятдесят сім) грн. 20 коп..
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий суддя
Судді
