ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2020 року

м. Київ

справа №809/201/18

адміністративне провадження №К/9901/67892/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В.,

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року (колегія у складі суддів Большакової О.О., Глушка І.В., Макарика В.Я.)

у справі №809/201/18

за позовом ОСОБА_1

до державного кадастрового реєстратора відділу у Рогатинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семен Мирослави Миколаївни

про визнання протиправним та скасування рішення.

І. РУХ СПРАВИ

1. 05.022018 ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного кадастрового реєстратора відділу у Рогатинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семен М.М.

2. Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Рогатинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №РВ-2600360302018 від 11.01.2018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

3. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 позов задоволено.

4. Із таким судовим рішенням не погодилося Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та подало апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи незгоду, зазначило, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту підлягає погодженню структурним підрозділом районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, відповідно відмова у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру за відсутності цього обов`язкового елементу є законною. Оскаржуване судове рішення впливає на обов`язки Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, оскільки саме цей державний орган відповідальний за ведення Державного земельного кадастру, а тому внесення до нього інформації без належних на те підстав порушує принцип законності у ввіреній апелянту сфері.

5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

6. 13.12.2018 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а розгляд справи здійснювати за його участю.

7. 19.12.2018 відкрито касаційне провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. 31.03.2017 ОСОБА_1 звернувся до Чесниківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га (гектари) в урочищі "Грида" для ведення особистого селянського господарства.

9. 26.04.2017 Чесниківською сільською радою надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площами 1,600 га та 0,4000 га, які розташовані по

АДРЕСА_1 . 05.05.2017 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Геоіфбуд" з заявою про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

11. Експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області складено висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 30.11.2017 №11952, яким погоджено зазначений проект.

12. За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.12.2017 державним кадастровим реєстратором відділу у Рогатинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семен М.М. 11.01.2018 прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №РВ-2600360302018 з підстави невідповідності електронного документа встановленим вимогам, а саме в представленому проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутнє погодження в структурних підрозділах районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури.

13. При цьому, згідно з протоколом проведення перевірки електронного документа № ПП-2600194452018 від 11.01.2018, порушень та зауважень до поданого проекту землеустрою не виявлено.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

14. Позивач вимоги обґрунтовував тим, що державний реєстратор не зазначив жодної норми права, які би не відповідав поданий проект землеустрою. Крім того, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надало позитивний висновок щодо проекту землеустрою.

Вимога про отримання погодження проекту землеустрою земельної ділянки, відведеної для особистого селянського господарства, від органу містобудування та архітектури є незаконною, оскільки проект землеустрою розроблено щодо ділянки на якій відсутні об`єкти будівництва і їх розташування не планується.

15. Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту, підлягає погодженню структурним підрозділом районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, відповідно відмова у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру за відсутності цього обов`язкового елементу.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції виходив з того, що у випадку розташування на земельній ділянці об`єкта будівництва або у випадку, коли планується розташування такого об`єкта на земельній ділянці щодо якої виготовлено проект землеустрою, такий проект землеустрою підлягає погодженню структурними підрозділами районних Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 186-1 ЗК України проект землеустрою на земельну ділянку, на якій відсутній об`єкт будівництва, або не планується розташування такого об`єкта, не потребує погодження структурного підрозділу районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури.

Оскільки проект землеустрою, стосується земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, на якій відсутні об`єкти будівництва, і розташування таких об`єктів не планується, відповідач безпідставно відмовив у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав відсутності погодження проекту органом містобудування та архітектури.

17. Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку та відмовив в задоволенні позову, виходячи з того, що відповідно до частини 2 статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

18. Отже, цією нормою встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту подається на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури.

19. Спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту у селі Чесники, проект землеустрою позивача мав отримати погодження структурного підрозділу районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури.

20. Те, що земельна ділянка є сільськогосподарського призначення і на ній не розташовано і не планується розташування об`єкта будівництва, не має значення, адже таке обмеження стосується лише земельних ділянок, які знаходяться за межами населеного пункту.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

21. Позивач у касаційній скарзі посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права. Органи у сфері містобудування та архітектури неуповноважені розглядати та погоджувати проекти землеустрою. якщо на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомості або не планується таке будівництво.

22. 14.01.2019 державний кадастровий реєстратор відділу у Рогатинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семен М.М. подала відзив на касаційну скаргу. Посилається на ті самі аргументи, яким заперечувала проти позову.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

23. Ключовим правовим питанням у справі є застосування частини 2 ст. 186-1 Земельного кодексу України, а саме необхідність погодження структурним підрозділом районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури проекту відведення земельної ділянки, яка знаходить у населеному пункту, але відводиться для ведення особистого селянського господарства

24. Судами обох інстанцій встановлено, що земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площами 1,600 га та 0,4000 га, щодо якої розроблено проект землеустрою знаходиться в межах населеного пункту у

АДРЕСА_2 . Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

26. Частиною 6 статті 186 Земельного кодексу України передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

27. Відповідно до частин 1 та 2 статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

28. Верховний Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами та висловлював думку щодо тлумачення ч. 2 ст. 186-1 КАС України. Зокрема в постанові від 14.08.2018 у справі №820/5134/17 Суд дійшов висновку, що погодження з виконавчим органом міської ради у сфері містобудування та архітектури є обов`язковим лише у разі, якщо на земельній ділянці розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта.

27. У постанові від 30.09.2019 у справі № 815/6124/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки структурним підрозділом районної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури вимагається виключно у випадках, якщо на ній розташовано або планується розташування об`єкта будівництва. Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій у тій справі, земельна ділянка відводилась позивачу для ведення особистого селянського господарства, що виключає можливість розташування на ній об`єкту будівництва.

Твердження скаржника щодо необхідності погодження структурним підрозділом районних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури будь-якого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що розташована в межах населеного пункту, не заслуговують на увагу. Дані твердження є наслідком довільного тлумачення скаржником норми частини 2 статті 186-1 ЗК України, яка передбачає необхідність погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки як у межах населеного пункту, так і поза його межами, за умови, що на ній розташований об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта ( п. 24 - 25 Постанови).

28. Обставини справи є релевантними з обставинами у зазначених справах, оскільки спірні земельні ділянки знаходились в межах населеного пункту.

29. Під час розгляду цієї справи колегія не вбачає підстав для відступу від зазначених правових висновків.

30. Таким чином, в силу статті 186-1 Земельного кодексу України погодження проекту землеустрою з відділом містобудування, архітектури та архітектурно-будівельного контролю необхідне лише щодо земельних ділянок, на яких розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта.

31. Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, земельна ділянка, щодо якої розроблено проект землеустрою на замовлення ОСОБА_1 , виділяється для особистого селянського господарства і на ній не розташований та не планується розташування об`єкта будівництва.

32. Таким чином, не ґрунтується на правильному тлумаченні ч. 2 ст. 186-1 Земельного кодексу України висновок суду апеляційної інстанції про те, що усі земельні ділянки у межах міста підлягають погодженню зі структурними підрозділами районних державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури.

33. Правове значення має те, що на земельній ділянці не розташовано і не планується розташування об`єкта будівництва. Частина 2 статті 186-2 ЗК України не передбачає таких обмежень в залежності від місцезнаходження земельної ділянки.

34. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

35. З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 та залишити в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 яким позов задоволено.

36. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

37. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

38. За подання касаційної скарги позивач сплатив судовий збір у розмірі 1423,70 грн., які слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, службовою особою якого є відповідач.

Керуючись ст.ст. 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року скасувати.

3. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року залишити в силі.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; с. Чесники, Рогатинський район, Івано-Франківська область) судовий збір у розмірі 1423 (одна тисяча чотириста двадцять три) гривні 70 (сімдесят) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39767437; вул. А.Сахарова, 34-А, м. Івано-Франківськ, 76014).

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Кравчук В.М.

Суддя Берназюк Я.О.

Суддя Желєзний І.В.