Єдиний державний реєстр судових рішень
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
23 квітня 2020 року м.Дніпросправа № 808/1849/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2020 року у справі № 808/1849/18 (суддя Кисель Р.В.) за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування:
- податкового повідомлення-рішення від 28.03.2018 № 0012871305 про сплату податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 915 439,64грн., з яких податкове зобов`язання 732 351,71 грн., штрафні санкції 183 087,93 грн.;
- податкового повідомлення-рішення від 28.03.2018 №0012891305 про сплату військового збор у в сумі 76 228,88 грн., з яких податкове зобов`язання 60 983,10 грн., штрафні санкції 15 245,78 грн;
- вимоги про сплату боргу (недоїмки) №0012911305 від 28.03.2018р. на суму 273 877,14 грн.;
- рішення №0012921306 про нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 327051,34 грн., з яких сума нарахування 273877,14 грн., штрафні санкції 53 174,20 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року позов задоволено частково. Судом визнано протиправними та частково скасовані податкові повідомлення-рішення: №0012871305 від 28.03.2018 про сплату податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 881384,67 грн., з яких податкове зобов`язання 705 107,73 грн., штрафні санкції 176 276,94 грн. та №0012891305 від 28.03.018 про сплату військового збору в сумі 73 127,25 грн., з яких податкове зобов`язання 58 501,80 грн., штрафні санкції 14 625,45 грн.. Визнано протиправними та скасовані частково вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.03.2019 № Ф-0012911305 на суму 226 767,36 грн. та рішення №0012921306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.03.2018 в сумі 41 668,37 грн. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
22 лютого 2020 року за заявою позивача суд ухвалив додаткове рішення у справі № 808/1849/18, яким присудив за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Запорізькій області на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 30604,20 грн., витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи та участі судового експерта в судовому засіданні у сумі 23 185,00 грн та витрати, пов`язані з технічним копіюванням документів, наданих до суду в сумі 852,28 грн.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права.
Скарга обґрунтована тим, що для включення всієї суми гонорару адвоката у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим. Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат та фінансового стану обох сторін. Щодо витрат на експертизу, на думку відповідача, ці витрати понесені позивачем за власним бажанням, на свій власний розсуд, необхідності у наданні суду такого доказу не було.
Представником позивача подано письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві просить залишити додаткове рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що представником позивача після проголошення рішення у справі було подане письмове клопотання про відшкодування відповідачем витрат позивача, з яких:
- 33 000 грн., понесених на оплату послуг з професійної правничої допомоги в розмірі;
- 27 300 грн., пов`язаних з проведенням судової експертизи та участі судового експерта в судовому засіданні;
- 919 грн., пов`язаних з технічним копіюванням документів, наданих суду.
Загалом в розмірі 61219,00грн, проте пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 92,74%, на суму 56774,50грн. (т.5 а.с. 94-97).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до заяви додані: договір про надання правової допомоги від 11.04.2018 із додатком 1 до нього, договір про внесення змін та доповнень до договору №1 від 18.05.2018 (т.5 а.с. 102-107), доручення на ведення справи від 11.04.2018 (т.5 а.с. 108,109), детальний опис робіт (наданих послуг) адвокатом від 03.01.2020 (т.5 а.с.98-100), рахунки-фактури (т.5 а.с.114-116), платіжні доручення та меморіальні ордери (т.5 а.с. 117-118), акт приймання-здачі послуг від 26.12.2019 №1/11.4.2018 (т.5 а.с.119).
На підтвердження витрат, пов`язаних з проведенням судової економічної експертизи та участі судового експерта в судовому засіданні до заяви додані: замовлення на проведення експертного дослідження від 17.05.2018 (т.5 а.с 120), договір №20 від 17.05.2018 на проведення судово-економічної експертизи (т.5 а.с. 20зв.ст- 121), клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи (т.5 а.с 121), акти прийому-здачі виконаних робіт від 24.12.2019 на 2000 грн щодо участі експерта у судовому засіданні, від 25.09.2018 на суму 25300 грн без ПДВ за судово-економічну експертизу, згідно договору №20 від 17.05.2018 та від 24.12.2019 на суму 1500 грн за підготовку документів до судового процесу (т.5 а.с. 121зв.ст -122).
На підтвердження витрат, пов`язаних з технічним копіюванням документів наданих до заяви приєднана копія квитанції №0166489 від 20.03.2019 за поліграфічні послуги на суму 919 грн.(т.5 а.с. 127).
Додатковим рішенням на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача присуджено до стягнення суму у загальному розмірі 54 641,48грн.
Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що позовні вимоги позивача рішенням суду у справі були задоволені частково на 92,74%, сплачені позивачем витрати на правничу допомогу, послуги експерта та копіювання документів підтверджені документально.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду щодо визначення суми, яка має бути відшкодована відповідачем позивачу, враховуючи наступне.
Так, норми статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України регулюють питання, пов`язані з витратами сторін на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
В обґрунтування клопотання про відшкодування судових витрат представником позивача надано акт приймання-передачі наданих правничих послуг та детальний опис робіт (наданих послуг) адвоката.
Так, адвокатом надані наступні послуги: первинна консультація з вивченням документів, підготовка документів для складання позовної заяви та проведення експертизи 8 годин (фактична вартість години роботи адвоката склала 818,18 грн.); вивчення судової практики 1 година; складання позовної заяви 8 год; складання процесуальних документів до позову (клопотань) 4 год; подання документів в суд 2 год. Всього на підготовку до ведення справи в суді витрачено 22 години, з яких вартість 1 години роботи складає 818,18 грн. (а.с.98-100 т.5). Представництво інтересів клієнта в суді оцінено в 1000 грн. за один вихід або за участь в судовому засіданні.
Колегія суддів зазначає, що затрата адвокатом 22 годин лише на підготовку до ведення справи в суді жодним чином не є обґрунтованим та є неспівмірним зі складністю даної справи.
Матеріалами справи підтверджено участь адвоката в 15 судових засіданнях, та оплата позивачем таких послуг у сумі 1000 грн за кожне засідання (а.с. 117-118 т.5).
Оцінивши надані позивачем докази, суд вказує, що обсяг, види та вартість правничої допомоги є неспівмірними з урахуванням складності справи та часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягу, тому, співмірною та достатньою суд вважає суму, яка підлягає стягненню, в розмірі 15 000 грн.
Відповідно до ч.4-6 ст.137 КАС України, у випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять і представником позивача до заяви про відшкодування понесених витрат не додано доказів оплати послуг, залученого позивачем експерта за підготовку експертного висновку та за участь такого експерта в судовому засіданні. Самі по собі договір про надання таких послуг та акт виконаних робіт не свідчать про оплату позивачем послуг експерта (відсутні квитанції, платіжні доручення чи інші платіжні документи взагалі), в той час як в заяві до суду представник вимагає відшкодування таких витрат відповідачем на користь позивача. Крім того, не обґрунтовано позивачем і необхідність замовлення відповідного експертного висновку, оскільки питання, поставлені перед експертом перебувають у правовій, юридичній площині, відповідь на які дав суд у своєму рішенні, при цьому не посилаючись на такі докази як покази експерта и висновок економічної експертизи.
В даному випадку відсутні підстави для задоволення заяви про відшкодування витрат позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи.
Стосовно витрат у сумі 919грн., пов`язаних з технічним копіюванням документів, вони також не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача. Так, на підтвердження витрат на копіювання документів, долучених до позову та матеріалів справи надано квитанцію від 20.03.2019 року про сплату поліграфічних послуг у сумі 919грн. (т.5 а.с. 127). Суд звертає увагу, що зі змісту квитанції не зрозуміло які поліграфічні послуги надавалися, кому, ким оплачені, та як визначена вартість таких послуг. Жодного іншого доказу, який би свідчив, що оплачені поліграфічні послуги полягали саме в технічному копіюванні документів, які потім долучалися до даної справи позивачем, не надано.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку позивач має право на компенсацію судових витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн., які доведено, що вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Решта вимог заяви про розподіл судових витрат задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування додаткового рішення, та прийняття нового про часткове задоволення заяви про розподіл судових витрат.
Керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 311, 317, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити частково.
Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі № 808/1849/18 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву про розподіл судових витрат у справі № 808/1849/18 - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39396146, м. Запоріжжя, пр.Соборний,166) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень).
В решті вимог заяви про розподіл судових витрат - відмовити.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак
