ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 9901/497/19

Провадження № 11-1273заі19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Анцупової Т. О.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С. Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу № 9901/497/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (у складі колегії суддів Кравчука В. М., Стародуба О. П., Коваленко Н. В., Єзерова А. А., Чиркіна С. М.) від 14 листопада 2019 року,

УСТАНОВИЛА:

Рух справи

1. 09 вересня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій позивачка просила визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 06 серпня 2019 року № 2024/0/15-19 «Про задоволення клопотання заступника Генерального прокурора ? керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н. І. про тимчасове відсторонення судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності» (далі ? оскаржуване рішення) до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що оскаржуване рішення не містить посилань на визначені законом підстави його ухвалення і мотиви, з яких Вища рада правосуддя (далі ? ВРП) дійшла відповідних висновків, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 65 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі ? Закон № 1798-VIII) є підставами для його оскарження та скасування.

Вказувала, що підставою для скасування оскаржуваного рішення як незаконного є розгляд та задоволення клопотання про відсторонення, копія якого не була вручена судді уповноваженим прокурором, усупереч вимогам частини четвертої статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». На підставі зазначеного позивачка вважає, що не набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, а відтак її незаконно відсторонено від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Однак ВРП проігнорувала цей факт та не надала цим обставинам жодної юридичної оцінки в рішенні № 2024/0/15-19.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що ВРП передчасно вирішене питання про відсторонення судді від здійснення правосуддя, оскільки судовий розгляд справи відносно позивачки не було призначено на момент винесення оскаржуваного рішення, що є порушенням частини першої статті 63 Закону № 1798-VIII. Також позивачка вказувала, що при вирішенні питання про відсторонення судді від здійснення правосуддя ВРП залишила поза увагою той факт, що обвинувальний акт відносно судді скеровано до некомпетентного суду, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 14 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовив.

4. Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2019 року й ухвалити нове, яким визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 06 серпня 2019 року №2024/0/15-19 про тимчасове відсторонення судді Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

5. Ухвалами Великої Палати Верховного Суду від 20 грудня 2019 року та 13 січня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено розгляд справи в порядку письмового провадження.

6. 04 лютого 2020 року від ВРП до Великої Палати Верховного Суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року ? без змін.

7. 27 лютого 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 14 листопада 2019 року.

8. 08 квітня 2020 року суддя Великої Палати Верховного Суду Анцупова Т. О. подала заяву про самовідвід від участі у розгляді справи № 9901/497/19, яку мотивувала тим, що правовий висновок у справі № 9901/679/18 (де Анцупова Т. О. брала участь як суддя-доповідач) відносно повноважень та рішень ВРП про тимчасове відсторонення судді ОСОБА_1 застосований і в оскаржуваному рішенні та стосується позивачки у цій справі (тобто це та сама особа). На її думку, зазначена обставина можевикликати в учасників справисумнів щодо її неупередженості або об`єктивності при розгляді цієї справи.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви судді Великої Палати Верховного Суду Анцупової Тетяни Олександрівни про самовідвід.

Фактичні обставини справи, установлені судом, та зміст спірних правовідносин

9. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 20 лютого 2010 року № 200/2010 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Подільського районного суду міста Києва строком на п`ять років.

10. Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 441/2017 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Подільського районного суду міста Києва безстроково.

11. 27 квітня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України (далі ? КК України), у кримінальному провадженні № 4217000000001985 . Суддя ОСОБА_1 підозрюється у прийнятті пропозиції за неправомірну вигоду для себе та третіх осіб здійснити вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави, та одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Повідомлення про підозру підписано заступником Генерального прокурора ? керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодицьким Н. І., а вручено ОСОБА_1 прокурором першого відділу спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кохно В.О.

12. Рішенням ВРП від 29 травня 2018 року №1540/0/15-18 клопотання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодицького Н. І. задоволено ? тимчасово, до 27 червня 2018 року, відсторонено суддю Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

13. Рішенням ВРП від 20 червня 2018 року № 1944/0/15-18 на підставі клопотання заступника Генерального прокурора ? керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодицького Н. І. від 18 червня 2018 року строк тимчасового відсторонення судді Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від здійснення правосуддя продовжено до 20 серпня 2018 року.

14. Рішення ВРП від 29 травня 2018 року № 1540/0/15-18 та від 20 червня 2018 року ОСОБА_1 оскаржила в судовому порядку.

15. Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року (справа № 9901/679/18), залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

16. 03 вересня 2018 року заступником Генерального прокурора ? керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н. І. складено повідомлення про зміну раніше повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 369-2 КК України, яке було вручено їй того самого дня.

17. 25 квітня 2019 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області направлено для розгляду обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 369-2 КК України. Дії судді Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною другою статті 369-2 КК України, а саме: зловживання впливом, тобто прийняття пропозиції за неправомірну вигоду для себе та третьої особи здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та в одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

18. 30 липня 2019 року до ВРП надійшло клопотання заступника Генерального прокурора ? керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н. І. про тимчасове відсторонення судді Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

19. 06 серпня 2019 року Вища рада правосуддя прийняла рішення №2024/0/15-19, яким задовольнила зазначене клопотання.

20. Вважаючи рішення Комісії 06 серпня 2019 року № 2024/0/15-19 протиправним, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом.

Оцінка суду першої інстанції

21. Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що судовим рішенням у справі № 9901/679/18 вже було надано правову оцінку повноваженням та рішенням ВРП про тимчасове відсторонення судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Суд першої інстанції відхилив доводи позивачки стосовно порушення вимог статей 33, 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі ? КПК України) в частині направлення кримінального провадження до місцевого суду без вирішення цього питання судом апеляційної інстанції, оскільки вирішення цих питань не входить до повноважень ВРП і повинно вирішуватися під час розгляду відповідного кримінального провадження.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

22. На обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржниця зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неправильно визначив предмет доказування у справі, зокрема не взяв до уваги ті обставини, що внесення клопотання до ВРП про відсторонення судді від здійснення правосуддя було викликане не зміною підозри, а внесенням на розгляд до суду обвинувального акту.

Крім того, позивачка зазначає, що суд першої інстанції не дав оцінку доводам позовної заяви про те, що позивачка не набула статусу обвинуваченої у зв`язку з порушенням порядку вручення підозри суддям. Відтак ОСОБА_1 не могла бути відсторонена від здійснення правосуддя як така, що притягається до кримінальної відповідальності.

Також скаржниця зазначила, що суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не дав оцінки доводу щодо передчасного відсторонення судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя, а також зробив помилковий висновок стосовно відсутності повноважень ВРП визначати чи було обвинувальний акт скеровано до компетентного суду.

Позиція інших учасників справи

23. 04 лютого 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2019 року ? без змін.

Оцінка Великої Палати Верховного Суду

24.Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені в апеляційній скарзі й у відзиві на неї, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.

25. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26.Відповідно до положень статті 131 Основного Закону в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

27. Згідно із частинами першою ? третьою КПК України рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності ухвалюється ВРП на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом.

28.Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності подається до ВРП стосовно судді, який є підозрюваним, обвинувачуваним (підсудним) на будь-якій стадії кримінального провадження.

29.Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності повинне відповідати вимогам частини другої статті 155 цього Кодексу.

30. За правилами частини другої статті 155 КПК України у клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; 4) посада, яку обіймає особа; 5) виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення; 6) виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; 7) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

31. Частиною п`ятою статті 49 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», яка визначає засади недоторканності та імунітету судді, передбачено, що суддя може бути тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя на строк не більше двох місяців у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом.

32. Підстави для ухвалення такого рішення передбачено частиною першою статті 62 Закону 1798-VIII, відповідно до якої суддю може бути тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя за рішенням ВРП: 1) у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності; 2) при проведенні кваліфікаційного оцінювання; 3) в порядку застосування дисциплінарного стягнення.

33. Порядок вирішення питання щодо тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності визначено статтею 63 зазначеного вище Закону.

34. Суддя відстороняється від здійснення правосуддя з дня ухвалення ВРП рішення про його тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на строк, зазначений у рішенні, який не може становити більше двох місяців. На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження (частина одинадцята статті 63 цього ж Закону).

35.Аналогічні положення закріплено й у главі 19 Регламенту, який регулює процедурні питання здійснення ВРП повноважень, визначених Конституцією України, законами України, порядок підготовки, розгляду та прийняття рішень, а також інші питання її діяльності.

36. Пункт 19.4 зазначеної глави Регламенту також містить норми, згідно з якими клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності має бути вмотивованим та відповідати вимогам частини другої статті 155 КПК.

37. Крім того, відповідно до пункту 19.14 Регламенту суддя відстороняється від здійснення правосуддя з дня ухвалення Радою рішення про його тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на строк, зазначений у рішенні, який не може становити більше ніж два місяці. На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

38.Відповідно до частини першої статті 3 КПК України:

досудове розслідування ? це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі ? ЄРДР) і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (пункт 5);

кримінальне провадження ? це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (пункт 10);

судове провадження ? це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (пункт 24).

39. Притягнення до кримінальної відповідальності є стадією кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (пункт 14 статті 3 КПК).

40. Так, 27 квітня 2018 року судді Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 було вручено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 369-2 КК України. Тобто з цього часу позивачка набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 42017000000001985 від 20 червня 2017 року.

41.Дотримуючись порядку, визначеного Законом № 1798-VIII і Регламентом, ВРП як суб`єкт кримінальних процесуальних відносин має керуватися також положеннями КПК, що визначають загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження і продовження строку їх дії.

42.Загальним правилом застосування заходів забезпечення кримінального провадження є те, що застосування їх не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення (пункт 1 частини першої статті 132 КПК України).

43. При цьому Велика Палата Верховного Суду зауважує, що питання про законність і обґрунтованість вручення судді письмового повідомлення про підозру не Генеральним прокурором або його заступником, а іншим прокурором має вирішуватися в межах кримінального провадження і не належить до компетенції ВРП.

44. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 9901/776/18 (провадження № 11-133заі19), від 19 грудня 2019 року у справі № 9901/610/18 (провадження № 11-7заі19).

45. 29 травня 2018 року Вищою радою правосуддя за клопотанням заступника Генерального прокурора ? керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н. І. прийнято рішення № 1540/0/15-18 про тимчасове відсторонення ОСОБА_1 від здійснення правосуддя, яке було продовжено рішенням ВРП від 20 червня 2018 року № 1944/0/15-18.

Зазначені рішення ВРП були оскаржені позивачкою в судовому порядку. Зокрема, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року (справа № 9901/679/18), залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2019 року, у задоволенні позову було відмовлено.

46. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі ? ЄСПЛ) навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо «прав та обов`язків цивільного характеру», у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі ? Конвенція), порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у вищезазначеному органі «згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції». У рамках скарги за статтею 6 Конвенції для того, щоб визначити, чи мав суд другої інстанції «повну юрисдикцію» або чи забезпечував «достатність перегляду» для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі фактори, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, в який було винесено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (параграф 123 рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України»).

47. Відповідно до вимог статті 279 КПК України 03 вересня 2018 року судді ОСОБА_1 було вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри.

48. 25 квітня 2019 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 369-2 КК України, направлено для розгляду до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

49. 29 липня 2019 року до ВРП заступником Генерального прокурора ? керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внесено клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 .

50. Внаслідок розгляду зазначеного клопотання ВРП прийняла рішення від 06 серпня 2019 року № 2024/0/15-19 про задоволення клопотання про тимчасове відсторонення судді Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття вказаного кримінального провадження.

51. Так, ВРП у своєму рішенні від 06 серпня 2019 року № 2024/0/15-19 зазначає, що на відміну від попередніх клопотань про тимчасове відсторонення судді ОСОБА_1 у клопотанні від 29 липня 2019 року наведено та обґрунтовано ризики, що продовжуючи здійснювати правосуддя, суддя ОСОБА_1 може протиправно перешкоджати у спосіб, зазначений у клопотанні, встановленню обставин злочину під час судового розгляду справи щодо неї. Крім того, наявність на розгляді в суді кримінального провадження за обвинуваченням судді ОСОБА_1 у вчиненні корупційного кримінального правопорушення суперечить морально-етичним принципам, закріпленим у Кодексі суддівської етики, що, у свою чергу, може викликати сумніви у безсторонності судді при розгляді нею справ та істотно зашкодити авторитету правосуддя в цілому.

52. Суд першої інстанції виходив з того, що рішення ВРП від 06 серпня 2019 року прийнято на підставі зміни раніше повідомленої підозри. Велика Палата Верховного Суду вважає, що потрібно враховувати також стадійність кримінального провадження та нові ризики, що можуть перешкоджати встановленню обставин злочину під час судового розгляду справи щодо ОСОБА_1 .

53. Крім того, відповідно до частини першої статті 63 Закону №1798-VIII тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється ВРП на строк не більше двох місяців на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника. На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

54. Задовольняючи клопотання заступника Генерального прокурора ? керівника САП Холодницького Н. І. про тимчасове відсторонення судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя, ВРП враховувала наведені у клопотанні ризики, співмірність між такими засадами, як незалежність та недоторканність суддів, і наслідками тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Отже, ухвалюючи оскаржуване рішення, ВРП відповідно до вимог Закону України «Про Вищу раду правосуддя» послалася на визначені законом підстави і мотиви, за яких вона дійшла висновку про необхідність застосування згаданого заходу забезпечення кримінального провадження.

55. Проте твердження позивачки щодо того, що в рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2019 року не наведено мотивів стосовно доводів позовної заяви про передчасність відсторонення судді від здійснення правосуддя, про не набуття статусу обвинуваченої у кримінальному провадженні, про відсутність такої підстави для вирішення питання про відсторонення судді від здійснення правосуддя ? як внесення обвинувального акту до компетентного суду спростовуються обставинами справи.

56. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 травня 2019 року розгляд кримінального провадження № 42017000000001985 від 20 червня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 369-2 КК України, призначено у підготовче судове засідання.

57.Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 КПК України судове провадження, серед іншого, включає підготовче судове провадження. Тобто стадія судового провадження в розумінні частини першої статті 63 Закону №1798-VIII була розпочата, а відтак твердження позивачки щодо передчасного вирішення ВРП питання щодо тимчасового відсторонення ОСОБА_1 від здійснення правосуддя є безпідставним.

58. Крім того, Велика Палата Верховного Суду вважає, що встановлення компетентного суду відбувається в рамках кримінального провадження у спосіб, визначений КПК України. Невизначеність щодо компетентного суду на етапі підготовчого судового провадження не означає, що у кримінальній справі не здійснюється судове провадження, у межах якого ВРП має повноваження вирішувати питання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

59. З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає правильними висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

60. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення ? без змін.

61. На підставі статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду ? без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв

С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко

Ю. Л. Власов Н. П. Лященко

М. І. Гриців О. Б. Прокопенко

Д. А. Гудима Л. І. Рогач

Ж. М. Єленіна О. М. Ситнік

О. С. Золотніков О. С. Ткачук

О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич

О. Г. Яновська