Номер провадження: 22-ц/813/2062/20
Номер справи місцевого суду: 947/25597/19
Головуючий у першій інстанції Петренко В. С.
Доповідач Заїкін А. П.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.04.2020 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 947/25597/19
Номер провадження: 22-ц/813/2062/20
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач) ,
- суддів: - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря судового засідання Віцько А.І.,
учасники справи:
- позивач ОСОБА_1 ,
- відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС»,
- треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору 1) Обслуговуючий кооператив «Набережний квартал - Жаботинського», 2) Державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортов Ігор Олександрович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Обслуговуючий кооператив «Набережний квартал - Жаботинського», Державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерова Римма В`ячеславівна, про визнання майнових прав та скасування рішення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси, постановлену у складі судді Петренко В.С. 22 жовтня 2019 року, про відкриття провадження у справі,
встановив:
У жовтні 2019 р. адвокат Гладишева О.О., діюча від імені ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом в якому просить: 1) визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт нерухомого майна квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 42,18 кв. м., № НОМЕР_1 , в об`єкті незавершеного будівництва 2-секційного багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом, вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та даховою котельною (перша та друга черги будівництва), ОНМ №1813415251101; 2) визнати за ОСОБА_1 майнові права на житлове приміщення (комора) №31/2, загальна площа - 3,26 кв. м., поверх 16, за адресою: АДРЕСА_2 16, в об`єкті незавершеного будівництва 2-секційного багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом, вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та даховою котельною (перша та друга черги будівництва), ОНМ №1813415251101; 3) визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46603110 від 23.04.2019 р..
ОСОБА_2 , діюча від імені ОСОБА_1 , обґрунтовує позовні вимоги тим, що згідно укладеному між сторонами договору, останні передбачили, що вище вказане нерухоме майно буде побудоване виключно за рахунок позивача, альтернативного фінансування надходжень будівництва договором передбачено не було. В свою чергу ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» взяло на себе обов`язок всебічно сприяти у реалізації прав пайовиків (позивача) на набуття права власності після закінчення будівництва, шляхом надання відповідних документів, що посвідчують право власності на об`єкти нерухомого майна. Однак ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» порушило свої зобов`язання перед позивачем. Реєстрація вище вказаного майна була проведена з порушенням процедури реєстрації, державним реєстратором не було витребувано всіх документів які передбачені інструкцією реєстрації (Т. 1, а. с. 2 - 12).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22.10.2019 р. відкрито провадження по справі.
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що позовна заява подана з додержанням вимогстатей 175 - 177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Київського районного суду м. Одеси (Т. 1, а. с. 63 65).
В апеляційній скарзі ТОВ «ОЛІМПЕКСТРАНС» просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22.10.2019 р. про відкриття провадження у справі. Ухвалити постанову про направлення справи до суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувану ухвалу постановлено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, а саме з порушенням правил підсудності.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність спірного об`єкту нерухомого майна. Зазначає, що об`єкт нерухомого майна є недобудованим, не прийнятим належним чином в експлуатацію. Апелянт стверджує, що судом першої інстанції були порушені правила підсудності, оскільки позов до юридичної особи пред`являється за її місцезнаходженням і тому вищезазначена справа повинна розглядатися Приморським районним судом м. Одеси. Таким чином апелянт вважає, що дана справа повинна розглядатись за правилами ч. 2ст. 27 ЦПК України, тобто за місцезнаходженням ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС», що територіально відноситься до юрисдикції Приморського районного суду м. Одеси (Т. 2, а. с. 154 - 157).
Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга ТОВ «ОЛІМПЕКСТРАНС» подана 21 листопада 2019 року, а апеляційне провадження відкрито 06.12.2019 року та призначено до розгляду ухвалою суду від 06.12.2019 року за нормамиЦПК України, в діючій на той час редакції, яка зокрема передбачала можливість окремого від рішення суду оскарження ухвали про відкриття провадження у справі у зв`язку з порушенням правил територіальної підсудності.
Відповідно до ч. 3ст. 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відноситься до основних засад (принципів) цивільного судочинства (п. 8 ч. 3ст. 2 ЦПК України).
На час розгляду апеляційної скарги по суті,Законом України № 460-ІХ від 15.01.2020 рокузіст. 353 ЦПК Українивиключений п. 8, яким передбачувалося право на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі у зв`язку з порушенням правил територіальної підсудності.
Колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до частини четвертоїстатті 10 ЦПК Українисуд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine») від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).
Згідно з пунктом «d» статті 5 Рекомендацій (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних і торговельних справах від 7 лютого 1995 року для забезпечення того, щоби суд апеляційної інстанції розглядав лише вагомі питання, державам слід відтермінувати реалізацію права на оскарження з низки проміжних питань до подання основної скарги у справі.
Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі (зокрема права на апеляційне оскарження ухвал про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі), до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першійстатті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у частині пункті 4 частини п`ятоїстатті 357 ЦПК України.
При таких обставинах, колегія суддів доходить до висновку, що виключення з переліку ухвал, що можуть бути оскарженими в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали про відкриття провадження у справі у зв`язку з порушенням правил територіальної підсудності передбачено законом, яким внесені зміни до процесуального законодавства і має легітимну мету.
Проте, в даній справі, на час подання апеляційної скарги, відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду в апеляційному порядку, національним законом - п. 8ст. 353 ЦПК Українипередбачалася можливість оскарження ухвали про відкриття провадження у справі у зв`язку з порушенням правил територіальної підсудності окремо від рішення суду.
У відповідності до ч. 4ст. 4 ЦПК Українизакон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Враховуючи наведене, не розгляд апеляційної скарги директора ТОВ «ОЛІМПЕКСТРАНС» на ухвалу про відкриття провадження у справі, в установленому порядку прийнятої і призначеної до розгляду в апеляційному порядку, не може за наведених обставин вважатися, що таке втручання в його процесуальне право на оскарження судового рішення (ухвали про відкриття провадження у справі) є достатнім, виправданим та пропорційним його інтересам.
Відповідно доЗакону України № 460-ІХ від 15.01.2020 року, який набрав чинності 08.02.2020 року, ухвала про відкриття провадження у справі касаційному оскарженню не підлягає.
На час розгляду апеляційної скарги по суті,Законом України № 460-ІХ від 15.01.2020 рокузст. 353 ЦПК Українивиключений п. 8, яким передбачувалося право на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі у зв`язку з порушенням правил територіальної підсудності.
Нормами закону, яким внесені відповідні зміни та перехідними положеннями не врегульовані дії апеляційного суду відносно апеляційних скарг на ухвали про відкриття провадження у справі у зв`язку з порушенням правил територіальної підсудності, апеляційне провадження за якими відкрито і які призначені до апеляційного розгляду за правиламиЦПК України, які діяли до набуття 08.02.2020 року чинностіЗаконом України № 460-ІХ від 15.01.2020 року.
Разом з тим пунктом 2 прикінцевих та перехідних положень доЗакону України № 460-ІХ від 15.01.2020 рокупередбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п. 9ст. 10 ЦПК Україниякщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «ОЛІМПЕКСТРАНС» підлягає розгляду по суті.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат ГладишеваО.О.,діюча відімені ОСОБА_1 , заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Ухвалу суду першої інстанції просить залишити без змін. Вказує на те, що правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об`єкти нерухомості, об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.
Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Від адвоката Петрової А.М., діючої від імені ОСОБА_1 , до суду апеляційної інстанції надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
ТОВ «ОЛІМПЕКСТРАНС» жодних заяв та клопотань не надало.
Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин.
Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 р., адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам).
Пунктами 1, 5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 16.03.2020 року, зі змінами внесеними згідно із розпорядженнями Голови Одеського апеляційного суду за №3 від 02.04.2020 року та за №4 від 08.04.2020 року «Про тимчасові заходи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену короновірусом COVID-19» передбачено, що тимчасово, на час установлення на території України карантину, зупиняється розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинено їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату.
Вказане розпорядження видано з метою забезпечення здійснення правосуддя Одеським апеляційним судом, забезпечення доступу громадян до правосуддя під час дії установленого державою карантину.
Між тим, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надійшло.
Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, освідомленість її учасників про розгляд справи, наявність у справі достатніх матеріалів для розгляду справи, вимоги заяви адвоката Петрової А.М., діючої від імені позивача, щодо розгляду справи за відсутності сторони останньої, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо віднесення позовної заяви до територіальної юрисдикції Київського районного суду м. Одеси з огляду на наступне.
За правилами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2ст. 27 ЦПК Українипозови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
За правилами ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Між тим, в постанові Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», зокрема в п. п. 41 - 42 роз`яснено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннямистатті 181 ЦКдо нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об`єкти нерухомості, об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.
З огляду на зазначене, спори пов`язані із нерухомим майном, в тому числі щодо майнових прав на це нерухоме майно повинні розглядатися судом за правилами виключної підсудності.
Відповідно дост. 190 ЦК Українимайном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю.Майнові права визнаються речовими правами.
Майнове право, що є предметом договору купівлі-продажуце обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні і достатні для набуття речового права.
Майновими визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.
Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
З наведеного, можна зробити висновок, що майнове право є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав, в даному випадкуоб`єкту нерухомості, а тому спір щодо них є таким, що виник з приводу нерухомого майна та підпадає під дію правил виключної підсудності.
Враховуючи, що квартира та нежитлове приміщення, щодо яких позивач просить визнати майнові права розташована в Київському районі м. Одеси, колегія суддів вважає, що у Київського районного суду м. Одеси не було підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі, тобто у суду не було підстав для не прийняття позову до провадження.
Доводи апеляційної скарги з посиланням на висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі№ 910/10647/18, є неспроможними, оскільки Великою Палатою Верховного Суду дане питання ще не вирішено, а на день звернення позивача з цим позовом до суду на дані правовідносини поширюються правила виключної підсудності.
Крім того, у разі набуття законної сили постанови Великої Палати Верховного Суду з висновком про те, що правила виключної підсудності не поширюються на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об`єкти нерухомості, відповідач вправі заявити обґрунтоване клопотання про передачу справи з одного суду до іншого згідно територіальної юрисдикції (підсудності), у визначеному п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК Українипорядку.
Таким чином, апеляційна скарга ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» є безпідставною, а тому її треба залишити без задоволення.
За правилами, передбаченими п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що суд першої інстанції постановив ухвалу про відкриття провадження у справі без порушень діючого законодавства, підстави для її скасування, зміни в межах доводів апеляційної скарги ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» відсутні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 380, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, Одеський
апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС» - залишити без задоволення.
УхвалуКиївського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2019 року про відкриття провадження у справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 21 квітня 2020 року.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: О. В. Князюк
О. М. Таварткіладзе
