УХВАЛА
16 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 917/317/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Мачульський Г. М., Могил С. К.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Яхниківська»
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 (головуючий суддя Лакіза В. В., судді Здоровко Л. М., Мартюхіна Н. О.)
у справі № 917/317/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Яхниківська»
до 1) Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області і 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаївщина-Агро»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - 1) Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, 2) Комунальне підприємство «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади і 3) Харківецька сільська рада
про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди землі і скасування державної реєстрації договорів
В С Т А Н О В И В:
13.03.2019 скаржник вдруге надіслав через Східний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 917/317/19.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 02.04.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Мачульський Г. М., Могил С. К.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 08.02.2020), Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Згідно зі статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник вдруге оскаржує постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019, повний текст якої складено 21.11.2019, тобто останній день оскарження за приписами частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України припадає на 11.12.2019, натомість касаційну скаргу надіслав до суду лише 13.03.2020.
У касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 в якому зазначив, що першу касаційну скаргу він надіслав у межах строку, передбаченого Законом, тобто протягом двадцяти днів із дня отримання копії постанови, проте його касаційна скарга була залишена без руху у зв`язку з тим, що до касаційної скарги не було додано доказів про сплату судового збору, внаслідок чого 28.02.2020 була повернута скаржникові у зв`язку з тим, що скаржник подав заяву про усунення недоліків поза межами строку встановленого частиною другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України. Зазначає, що на час подання первісної касаційної скарги, скаржник не мав можливості долучити до касаційної скарги докази про сплату судового збору, оскільки адвокат, якому доручено подання касаційної скарги географічно перебував на відстані понад 100 км від місця розташування підприємства. Зазначає, що скаржник усунув недоліки, однак поза межами встановленого Законом строку у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю адвоката Ульянова Р. А., відповідні докази ним було направлено до суду разом із клопотанням про продовження строку на усунення недоліків, проте Верховний Суд ухвалою від 28.02.2020 відмовив у задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків оскільки доводи зводяться до внутрішньої роботи скаржника та його взаємовідносин з адвокатом, а надані довідки про хворобу містили недоліки. Зазначає, що ця справа стосується надзвичайно важливого аспекту для підприємства, а саме права на землю, яка використовується скаржником для здійснення господарської діяльності і є ресурсом, який має для скаржника виключне значення. Окрім цього, посилається на наявність судового рішення Верховного Суду в аналогічній справі.
Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Оцінка більшості доводів заявника щодо необхідності поновлення строку на касаційне оскарження надана Верховним Судом в ухвалі від 28.02.2020. Так, ці доводи знову зводяться до внутрішньої організації роботи скаржника, його взаємовідносин з адвокатом, а тому не можуть самі по собі бути розцінені судом як поважні причини для поновлення строку на касаційне оскарження. Усі ці обставини не є і не можуть вважатися об`єктивною причиною, яка перешкоджала здійснити процесуальні дії у встановлені строки.
Колегія суддів повторно зазначає, що факт неможливості передачі платіжного доручення про сплату судового збору за подання касаційної скарги адвокату, який діяв в інтересах скаржника, зокрема, у зв`язку з тим, що адвокат скаржника, якому було доручено подання касаційної скарги, знаходиться на відстані понад 100 км від підприємства, не може вважатися поважною та непереборною причиною неусунення недоліків, що призвело до повернення первісної касаційної скарги та пропуску строку на оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони.
Окрім цього, додатково доданий документ щодо фізичного стану адвоката (виписка з медичної карти амбулаторного хворого) також не є підтвердженням непрацездатності адвоката (у будь-який момент і за будь-який період) у розумінні відповідного законодавства.
Також Суд додатково звертає увагу на ту обставину, що адвокат Ульянов Р. А. на підтвердження своїх повноважень додав до касаційної скарги оригінал довіреності від 29.11.2019, якою ТОВ «Дружба Яхниківська» надало повноваження адвокатам Ульянову Р. А., Ульяновій Ю. А., Бурзаковській Т. В., Запорожець В. В. і фізичній особі Рашевській Т. В. з рівними правами. Тому, навіть якщо не брати до уваги можливість брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво), Суд також зауважує, що скаржник жодним чином не обґрунтовує неможливість вчасного подання заяви про усунення недоліків іншими уповноваженими на це особами (у тому числі, зазначеними у вказаній довіреності).
Щодо посилань скаржника, що розгляд цієї справи є важливим та має виключне значення для підприємства, Суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Одними з основних засад (принципів) господарського судочинства, визначених у частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін. Згідно з приписами частин другої, третьої та четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Проте доводи скаржника щодо поважності причин пропуску ним строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, про які зазначено вище, є непереконливими та не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах касаційної скарги.
Посилання скаржника / заявника на важливість цієї справи для нього та існування судового рішення Верховного Суду в аналогічній справі також не є обставинами, які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили усунути недоліки первісної касаційної скарги вчасно.
Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
За змістом пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У касаційній скарзі скаржник не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав), що порушує пункт 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, касаційна скарга ТОВ «Дружба Яхниківська» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 у справі № 917/317/19 підлягає залишенню без руху з наданням скаржникові строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, а саме: необхідно навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349 Господарського процесуального кодексу України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись статтями 2, 13, 119, 174, 234, 287-291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Визнати неповажними наведені Товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба Яхниківська» підстави для поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 917/317/19.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Яхниківська» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 917/317/19 залишити без руху.
3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Дружба Яхниківська» строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали касаційна скарга буде повернута скаржникові або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає
Головуючий О. В. Случ
Судді Г. М. Мачульський
С. К. Могил
