ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2020 року
Київ
справа №446/1525/16-а
адміністративне провадження №К/9901/16549/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Кам`янка-Бузького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Кам`янка-Бузького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області
на постанову Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 11 листопада 2016 року (прийняту у складі головуючого судді Котормус Т.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Мікули О.І., суддів Качмара В.Я., Курильця А.Р.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
10 серпня 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Кам`янка-Бузького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області (далі також - відповідач), в якому просив про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання виплатити підвищення до пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме, 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 серпня 2013 року по 30 липня 2016 року та виплачувати у подальшому.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 11 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Кам`янка-Бузького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо невиплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії як члену сім`ї політично репресованого, згодом реабілітованого і якого було примусово переселено в розмірі, передбаченому пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 10 лютого 2016 року з врахуванням виплачених сум; Зобов`язано Кам`янка-Бузьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області проводити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 10 лютого 2016 року з врахуванням виплачених сум і до настання обставин, з якими Закон пов`язує зміну чи припинення таких виплат; у решті позовні вимоги залишено без розгляду.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позову, виходив з того, що підвищення до пенсії, яке виплачується позивачу в обсягах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654, звужує розмір сум, що підлягають виплаті реабілітованим громадянам та суперечить Закону України «Про пенсійне забезпечення», який має вищу юридичну силу, тому дії відповідача щодо невиплати позивачу надбавки до пенсії як члену сім`ї репресованої особи і згодом реабілітованої із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є протиправними, а належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 є зобов`язання відповідача проводити нарахування та виплату йому підвищення до пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 25% мінімальної пенсії з віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 10 лютого 2016 року з врахуванням виплачених сум і до настання обставин, з якими Закон пов`язує зміну чи припинення таких виплат.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки тому факту, що виплата позивачу підвищення до пенсії в розмірі 43,52 грн здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Позиція інших учасників справи
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №446/1525/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 8 квітня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №446/1525/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 9 квітня 2020 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Кам`янка-Бузького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, отримує пенсію за віком з врахуванням підвищення до пенсії примусово переселених членів сім`ї реабілітованих у розмірі 43,52 грн на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян".
Відповідно до довідки УМВС виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №4/4-1823 від 16 травня 1991 року, ОСОБА_1 1941 р.н. з сім`єю, на підставі протоколу №4 особливої наради при МДБ СРСР від 4 лютого 1950 року виселений на спецпоселення з конфіскацією майна, на підставі ухвали Верховного Суду УРСР від 21 травня 1957 року сім`я Вихопень реабілітована з правом повернення конфіскованого майна.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 11 листопада 2016 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії підвищуються на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 6 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Підпунктом 2 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" встановлено, що з 1 вересня 2008 року громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,4 грн, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - 43,52 грн.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.
Стаття 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає розмір мінімальної пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до вимог частини першої статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної пенсії за віком.
За чинним законодавством України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами статі 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, статтею 28 вказаного Закону передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом.
Згідно із вимогами частини шостої статті 7 КАС України У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), тому поняття мінімальної пенсії за віком, наведене у статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» необхідно застосовувати для визначення розміру підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані та членам їх сімей, яких було примусово переселено, слід керуватися нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення», який має вищу юридичну силу, а не підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», зважаючи на те, що останній звужує розмір сум, що підлягають виплаті реабілітованим громадянам та суперечить наведеним нормам Закону.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач є реабілітованою особою, на підставі статті 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій України», як член сім`ї, яку було примусово переселено, а тому колегія суддів Верховного Суду погоджується з судів попередніх інстанцій про нарахування та виплату позивачу надбавки до пенсії як репресованій особі з розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Висновки у цій справі узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постановах від 10 жовтня 2018 року у справі №446/1549/16-а, від 11 грудня 2018 року у справі № 450/344/17 та від 14 лютого 2019 року у справі №345/1416/17.
Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу.
Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Кам`янка-Бузького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області залишити без задоволення.
Постанову Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 11 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Я.О. Берназюк
Судді: І.В. Желєзний
Н.В. Коваленко
