Справа № 752/21272/18
Провадження № 2/752/1093/20
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19 лютого 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесніченко Максим Олексійович про визнання правочину недійсним, -
в с т а н о в и в:
у жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати недійсною довіреність від 21.02.2018 року за реєстровим № 376, вчинену ОСОБА_2 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» на користь ОСОБА_3 , посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесніченком М.О.;
- зобов`язати ОСОБА_3 повернути довіреність від 21.02.2018 року за реєстровим № 376, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесніченком М.О., Товариству з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн»;
- визнати недійсним наказ від 21.02.2018 року, виданий ОСОБА_2 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» щодо звільнення ОСОБА_2 з посади директора та призначення в.о. директора ОСОБА_3 .
Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до статуту ТОВ «Камянка Глобал Вайн», затвердженого протоколом загальних зборів № 28/07 від 28.07.2016 року ТОВ «Камянка Глобал Вайн», засновниками останнього були ОСОБА_1 на 50% та ОСОБА_4 на 50%.
Діяльністю ТОВ «Камянка Глобал Вайн» керував ОСОБА_4 , який і найняв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , щоб в подальшому вивести все майно.
21.02.2018 року директором ТОВ «Камянка Глобал Вайн» ОСОБА_2 було видано нотаріальну довіреність, посвідчену приватним нотаріусом КМНО Колесніченком М.О. за реєстровим № 376, на ОСОБА_3 на право підпису від імені ТОВ «Камянка Глобал Вайн» всіх угод, фінансових документів, банківських документів тощо.
Проте, вважає, що вказана довіреність не відповідає вимогам закону, оскільки надання повноважень на підпис без обмежень угод, фінансових документів та розпорядження коштами і активами ТОВ «Камянка Глобал Вайн» належить до виключної компетенції загальних зборів засновників, а тому остання є недійсною через її невідповідність вимогам ст. 203 ЦК України, оскільки не відповідає волі довірителя - ТОВ «Камянка Глобал Вайн», оскільки видана з перевищенням повноважень, наданих директору в межах статуту.
Крім того, 21.02.2018 року ОСОБА_2 видано наказ про його звільнення з посади директора ТОВ «Камянка Глобал Вайн» та призначення в.о. директора ТОВ «Камянка Глобал Вайн» - ОСОБА_3, хоча статутом товариства взагалі не передбачено посади в.о. директора, тому ОСОБА_3 не міг бути призначеним, тим паче що останній не був зареєстрованим через ДФС як в.о. директора.
Ухвалою від 21.11.2018 року відкрито провадження у справі з визначенням проведення розгляду в порядку загального позовного провадження та призначенням підготовчого судового засідання на 30.01.2019 року (а.с. 24-25).
30.01.2019 року підготовче засідання відкладено на 18.03.2019 року у зв`язку із неявкою відповідачів та третьої особи (а.с. 40).
18.03.2019 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Васильченко Л.І. про відкладення підготовчого засідання (а.с. 47-48).
18.03.2019 року на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 через адвоката Васильченко Л.І., в котрому останній проти позову заперечив, посилаючись на його безпідставність та недоведеність. Вказав на те, що будучи директором ТОВ «Камянка Глобал Вайн» при видачі довіреності від 21.02.2018 року діяв у повній відповідності до положень статуту товариства, в інтересах останнього, добросовісно та розумно, не перевищуючи своїх повноважень. в обґрунтування своєї позиції посилався на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 року у справі № 910/11853/18 (а.с. 50-63).
18.03.2019 року справа не розглядалась, підготовче засідання у справі відкладено на 22.05.2019 року (а.с. 79).
29.03.2019 року на адресу суду надійшла відповідь позивача ОСОБА_1 на відзив, в якій останній просив суд не приймати поданий відзив до уваги, з огляду на пропуск строку на його подання при тому, що відповідачу було достовірно відомо про дану справу. Також у відповіді позивач підтримав свою позицію, викладену у позові, просив його задовольнити у повному обсязі (а.с. 88-94).
01.04.2019 року ТОВ «Камянка Глобал Вайн» через директора Шомана С.В. подано заяву про визнання позову (а.с. 109).
Ухвалою від 22.05.2019 року підготовче провадження у справі закрито та призначено судовий розгляд на 18.09.2019 року (а.с. 126-127).
18.09.2019 року судовий розгляд справи відкладено на 13.11.2019 року (а.с. 148).
13.11.2019 року судовий розгляд справи відкладено на 19.02.2020 року (а.с. 171).
В судовому засідання 19.02.2020 року позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі.
Представник ТОВ «Камянка Глобал Вайн» в судовому засіданні 19.02.2020 року позов визнав.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Васильченко Л.І. в судовому засіданні 19.02.2020 року проти позову заперечила, просила суд відмовити у його задоволенні в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 , будучи в установленому законом порядку повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.
Третя особа, будучи в установленому законом порядку повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, пояснення на позов не надала.
Заслухавши учасників процесу, котрі не заперечували проти розгляду справи по суті за відсутності осіб, котрі не з`явились в судове засідання і не повідомили про причини своєї неявки, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 21.02.2018 року ТОВ «Камянка Глобал Вайн» в особі директора ОСОБА_2 на підставі попередньої усної домовленості було видано довіреність на громадянина ОСОБА_3 , посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесниченком М.О. за реєстровим № 376, котрого останньою було уповноважено представляти інтереси товариства у будь-яких установах, на підприємствах, організаціях, незалежно від їх організаційно-правової форми та підпорядкованості, у будь-яких державних органах та/або органах місцевого самоврядування, органах нотаріату, перед фізичними особами тощо, з питань, пов`язаних із господарсько-фінансовою діяльністю Товариства, яка передбачена його статутом.
Для того ОСОБА_3 надано повноваження, зокрема, укладати та підписувати від імені товариства будь-які угоди (купівлі-продажу, міни, оренди, підряду, застави (іпотеки), позики, позички, кредиту, доручення, комісії тощо) щодо будь-якого предмету (включаючи будь-яке нерухоме чи рухоме майно, майнові права, цінні папери, грошові кошти тощо товариства), договори про внесення змін та доповнень до вказаних угод (договорів) та про їх розірвання, акти прийому-передачі, інші господарські договори та/або цивільно-правові угоди, розпоряджатися іншим чином будь-яким нерухомим чи рухомим майном, майновими правами, цінними паперами, грошовими коштами щодо Товариства, в тому числі, вносити як вклад до статутного капіталу господарських товариств будь-яке рухоме та нерухоме майно, цінні папери, майнові права, які належать Товариству на праві власності чи на підставі іншого права, розпоряджатись без обмежень грошовими коштами на банківських рахунках Товариства з правом першого підпису фінансових (платіжних) документів, відкривати нові рахунки в банківських установах України відповідно до чинного законодавства тощо, а також виконувати всі інші необхідні дії, передбачені чинним законодавством для такого роду уповноважень (а.с. 4, 53-54).
Також, як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2018 року директором ТОВ «Камянка Глобал Вайн» ОСОБА_2. видано наказ про звільнення ОСОБА_2 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» з 21.02.2018 року за власним бажанням (ст. 38 КЗпП Укр.). підстава: заява ОСОБА_2 від 06.02.2018 року, та про призначення виконуючим обов`язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» ОСОБА_3 з 22.02.2018 року до моменту обрання загальними зборами учасників Товариства нового директора з посадовим окладом згідно штатного розкладу, підстава: заява ОСОБА_3 від 21.02.2018 року (а.с. 5, 55).
22.02.2018 року в.о. директора «Камянка Глобал Вайн» ОСОБА_3 видано наказ про призначення в.о. директора. за яким ОСОБА_3 приступив до виконання обов`язків виконуючого обов`язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» з 22.02.2018 року з посадовим окладом згідно штатного розпису (а.с. 56).
Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (ст. ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. ст. 92 ЦК України).
Частиною 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Частинами 2, 3 ст. 244 ЦК України встановлено, що представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
За правилами статей 237, 244, 246 ЦК України орган юридичної особи або інша особа, уповноважена її установчими документами, може видати довіреність від імені юридичної особи іншому представнику (який не є органом юридичної особи чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені) та уповноважити представника вчинити правочин від імені юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами. Стаття 240 ЦК України допускає можливість передоручення.
З матеріалів справи вбачається, що представництво ТОВ «Камянка Глобал Вайн» ОСОБА_3 здійснювалося за довіреністю від 21.02.2018 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесниченком М.О. за реєстровим № 376, виданої строком на три роки без пава передоручення. Таким чином, видана довіреність на ім`я ОСОБА_3 є правочином, а відтак, при вирішенні питання щодо визнання її недійсною підлягають застосуванню положення ЦК України щодо недійсності правочину.
Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, вирішуючи спір про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання їх недійсними і настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ст. 246 ЦК України).
При цьому, як було зазначено представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (ч. 1 ст. 237 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.
Частиною 1 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Отже, представництво є поширеним засобом реалізації цивільних прав, що належать особі, і виконання нею цивільних обов`язків. Коло дій, які можуть бути здійснені за допомогою довіреністю, не є безмежним. Для того, щоб дії представника створили юридичні права і обов`язки для особи, яку представляють, необхідно, щоб представник мав відповідні повноваження, котрими визначаються зміст і межі дій, які представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про акціонерні товариства» установчим документом акціонерного товариства є його статут. Статут акціонерного товариства повинен зокрема містити відомості про склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції.
Відповідно до п. 9.1. Статуту ТОВ «Камянка Глобал Вайн» Вищим органом Товариства є Загальні збори учасників Товариства.
Згідно п. 9.5.7. Статуту виключною компетенцією зборів є, зокрема, обрання та відкликання директора та ревізійної комісії Товариства.
Спірний правочин підписаний ОСОБА_2 як директором ТОВ «Камянка Глобал Вайн».
Отже, ОСОБА_2 був обраний на посаду директора ТОВ «Камянка Глобал Вайн» у відповідності до положень Статуту Товариства. Доказів на підтвердження зворотного в розпорядження суду не надано. До того ж, останнє не заперечується сторонами у справі, зокрема, позивачем.
Згідно п. п. 9.14., 9.15 Статут ТОВ «Камянка Глобал Вайн» управління поточною діяльністю Товариства здійснюється виконавчим органом - директором. Директор вирішує усі питання діяльності Товариства за винятком тих, що належать до виключної компетенції Загальних зборів Товариства. Директор призначається або обирається Загальними зборами учасників на три роки з правом продовження повноважень га новий період за рішенням зборів.
Відповідно до п. 9.16. Статуту директор Товариства, зокрема, представляє Товариство у відносинах з усіма підприємствами, організаціями, установами та громадянами, видає довіреності. Директор вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, що відносяться до виключної компетенції загальних зборів (п. 9.17. Статуту).
Таким чином, матеріалами справи спростовуються твердження позивача про видачу ОСОБА_2 оспорюваної довіреності з перевищенням повноважень, оскільки довіреність видана у відповідності до п. 9.16. Статуту.
При цьому посилання позивача як на підставу недійсності довіреності на усвідомлення ОСОБА_2 та обізнаність останнього про обмеження його повноважень як директора товариства статутом, зокрема, щодо права укладати угоди лише на суму, що не перевищує 300 000,00 грн., а укладення угод на суму, що перевищує 300 000,00 грн., - виключно за рішенням учасників товариства, на думку суду є хибним, оскільки вказана обставина не є вирішальною для визнання спірної довіреності недійсною як одностороннього правочину і має значення для можливості оспорювання договорів, укладених за участю уповноваженої особи від імені товариства, водночас саме лише порушення даного обов`язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абз. 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України).
Як вбачається зі змісту оспорюваної довіреності ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3 представляти інтереси товариства у будь-яких установах, на підприємствах, організаціях, незалежно від їх організаційно-правової форми та підпорядкованості, у будь-яких державних органах та/або органах місцевого самоврядування, органах нотаріату, перед фізичними особами тощо, з питань, пов`язаних із господарсько-фінансовою діяльністю Товариства, яка передбачена його статутом.
Для того ОСОБА_3 надано повноваження, зокрема, укладати та підписувати від імені товариства будь-які угоди (купівлі-продажу, міни, оренди, підряду, застави (іпотеки), позики, позички, кредиту, доручення, комісії тощо) щодо будь-якого предмету (включаючи будь-яке нерухоме чи рухоме майно, майнові права, цінні папери, грошові кошти тощо товариства), договори про внесення змін та доповнень до вказаних угод (договорів) та про їх розірвання, акти прийому-передачі, інші господарські договори та/або цивільно-правові угоди, розпоряджатися іншим чином будь-яким нерухомим чи рухомим майном, майновими правами, цінними паперами, грошовими коштами щодо Товариства, в тому числі, вносити як вклад до статутного капіталу господарських товариств будь-яке рухоме та нерухоме майно, цінні папери, майнові права, які належать Товариству на праві власності чи на підставі іншого права, розпоряджатись без обмежень грошовими коштами на банківських рахунках Товариства з правом першого підпису фінансових (платіжних) документів, відкривати нові рахунки в банківських установах України відповідно до чинного законодавства тощо, а також виконувати всі інші необхідні дії, передбачені чинним законодавством для такого роду уповноважень.
Оцінюючи зміст довіреності від 21.02.2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесниченком М.О. за реєстровим № 376, на думку суду, слід зазначити, що ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3 , у тому числі, на укладення та підписання від імені товариства будь-яких угод (купівлі-продажу, міни, оренди, підряду, застави (іпотеки), позики, позички, кредиту, доручення, комісії тощо) щодо будь-якого предмету (включаючи будь-яке нерухоме чи рухоме майно, майнові права, цінні папери, грошові кошти тощо товариства), договорів про внесення змін та доповнень до вказаних угод (договорів) та про їх розірвання, актів прийому-передачі, інших господарських договорів та/або цивільно-правових угод.
Зміст виразу, наведеного у тексті довіреності «укладення та підписання від імені товариства будь-яких угод (купівлі-продажу, міни, оренди, підряду, застави (іпотеки), позики, позички, кредиту, доручення, комісії тощо) щодо будь-якого предмету (включаючи будь-яке нерухоме чи рухоме майно, майнові права, цінні папери, грошові кошти тощо товариства), договорів про внесення змін та доповнень до вказаних угод (договорів) та про їх розірвання, актів прийому-передачі, інших господарських договорів та/або цивільно-правових угод» дає підстави вважати, що ОСОБА_2 надав право представнику ОСОБА_3 на здійснення дій щодо укладення та підписання від імені товариства будь-яких угод в розрізі їх видової належності.
Посилання позивача на те, що при посвідченні довіреності № 376 приватний нотаріус Колесниченко М.О. не пересвідчився у повноваженнях ОСОБА_2 , які передбачені статутом, також судом до уваги не приймаються, оскільки у нормами чинного законодавства нотаріус не наділений повноваженнями надавати висновки щодо змісту довіреностей. Нотаріуса у відповідності до положень ст. 44 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України зобов`язано перевірити цивільну правоздатність та дієздатність юридичної особи, для чого нотаріус зобов`язаний ознайомитися з її установчими документами, інформацією про таку особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. Невідповідності дій нотаріуса вказаним вимогам закону позивачем в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України не доведено.
Інших належних та допустимих доказів в підтвердження перевищення повноважень ОСОБА_2 при видачі довіреності на ім`я ОСОБА_3 , позивачем суду не надано.
Частина 2 ст. 202 ЦК України розрізняє правочини односторонні і договори (двосторонні та багатосторонні правочини). Одностороннім правочин визнається у разі, якщо для набуття, зміни, припинення або іншої видозміни цивільних прав та обов`язків достатньо волевиявлення однієї сторони.
Згідно ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
За своєю юридичною природою довіреність являє собою одностороннім правочином, який визначає повноваження представника.
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Пунктом 8 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу, а згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Разом з тим, обставин, визначених частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України при розгляді даної справи судом не встановлено.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що у разі видачі юридичною особою довіреності представнику протягом строку довіреності або до припинення її дії від імені юридичної особи діє цей представник. Згідно з ч. 1 ст. 249 ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення.
Проте, знову-таки, вказаних дій ТОВ «Камянка Глобал Вайн» не вчинено. Докази з даного приводу в матеріалах справи відсутні.
У відповідності до норм ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). За положеннями ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 8 ЦПК України).
У відповідності до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Законодавець виключає збирання доказів судом, що стосується предмета спору, з власної ініціативи, за винятком витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом, як передбачено ч. 7 ст. 81 ЦПК України.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Вказана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорювань право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнані права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Разом з тим, слід зазначити, що в судовому засіданні не знайшли підтвердження а ні підстави для звернення до суду за захистом свого цивільного права через його порушення, невизнання або оспорювання, як і сам факт порушення, невизнання або оспорювання права, свобод чи законних інтересів, а ні посилання позивача на обґрунтування своїх правових вимог.
Звертаючись до суду, позивачем не доведено у встановленому законом порядку, що є обов`язковим в силу принципу змагальності, передбаченого ст. 12 ЦПК України, факту протиправної поведінки відповідача, тих обставин, на які позивач посилається в своєму позові. Позивачем не вказано, чим саме відповідач порушив його права.
Розглядаючи справу суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, позивачем не надано належні та допустимі докази у розумінні ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження своїх позовних вимог.
Виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, приймаючи до уваги наявні у матеріалах справи письмові докази, враховуючи обґрунтування позову та доводи заперечень, суд приходить до висновку про те, що позивачем не подані належні та допустимі докази, що містять відомості щодо предмета доказування, і за таких умов заявлений позов в частині визнання недійсною довіреності від 21.02.2018 року за реєстровим № 376, вчинену ОСОБА_2 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» на користь ОСОБА_3 , посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесніченком М.О., та похідної від неї про зобов`язання ОСОБА_3 повернути довіреність від 21.02.2018 року за реєстровим № 376, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесніченком М.О., Товариству з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» не підлягає задоволенню через недоведення факту порушення, невизнання чи оспорювання прав позивача.
Так само, на думку суду, не підлягає й задоволенню вимога позивача про визнання недійсним наказу від 21.02.2018 року, виданого ОСОБА_2 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» щодо звільнення ОСОБА_2 з посади директора та призначення в.о. директора ОСОБА_3 , оскільки позивачем не доведено в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України, знову-таки, факту, порушення, невизнання або оспорювання його прав, свобод чи законних інтересів, викликаних з реалізацією громадянином України ОСОБА_2 як будь-яким пересічним працівником права на працю, права звільнитися за власним бажанням в світлі положень ст. 43 Конституції України, яка встановлює заборону на використання примусової або рабської праці, і ст. 4 Загальної декларації прав людини.
Тим паче, що згідно ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні, що мало місце в даному випадку.
При цьому, слід зауважити, що згідно статуту товариства саме директор вирішує усі питання діяльності Товариства за винятком тих, що належать до виключної компетенції Загальних зборів Товариства.
Крім того, ч. 1 ст. 92 ЦК України визначає, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Отже, виконуючий обов`язки директора наділений повноваженнями самого директора. Обмеження компетенції в.о. директора, здійснене загальними зборами учасників, може проводитися лише шляхом обмеження повноважень самого директора товариства, які обов`язково повинні бути внесені до статуту та зареєстровані реєстратором.
Проте, відомості про відповідне рішення загальних зборів товариства матеріали справи не містять.
Тому, посилання позивача на те, що в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про ОСОБА_3 не підтверджує відсутність у нього повноважень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесніченко Максим Олексійович про визнання правочину недійсним - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.С. Хоменко
