апелянта - Мосейчук А.М. на підставі ордеру на надання правової допомоги №1006251 від 02.01.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1575 від 04.11.2016,

позивача за первісним позовом - Гуляєв А.В. на підставі довіреності від 01.04.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5236 від 31.10.2018,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД" (вх.№84 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2019, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області колегією суддів у складі: головуючий суддя Новікова Н.О., суддя Присяжнюк О.О., суддя Калініченко Н.В., час проголошення рішення - 17:23год., дата складання повного тексту рішення - 11.12.2019, у справі № 922/2081/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕНД ДЖІ", м. Одеса,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД", м. Харків,

про стягнення переплати за договором № КП-0112/1 про надання клінінгових послуг від 02.01.2018 у розмірі 47 000, 00грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕНД ДЖІ", м. Одеса,

про стягнення заборгованості за договором №КП-0112/1 про надання клінінгових послуг від 02.01.2018 у розмірі 903 073, 18грн

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ ЕНД ДЖІ" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД" про стягнення переплати за договором №КП-0112/1 про надання клінінгових послуг від 02.01.2018 у розмірі 47 000, 00грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.01.2018 між ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" (замовник) та ТОВ "Онокой ЛТД" (виконавець) був укладений договір №КП-0112/1 про надання клінінгових послуг, відповідно до умов якого щомісячна вартість послуг становить 47 000, 00грн. Як вказує позивач, з моменту укладення договору і до 30.09.2018, зобов`язання за договором виконувались обома сторонами належним чином, однак, в жовтні 2018 року надання послуг за договором виконавцем було припинено. 28.12.2018 замовником, з огляду на порушення виконавцем умов договору, останньому було надіслано лист про розірвання договору. Поряд з цим, замовник у листі просив повернути переплату за жовтень 2018 року у розмірі 47 000, 00грн, які сплачені замовником відповідно до платіжних доручень №571 від 09.11.2018 та №642 від 27.12.2018.

28.01.2019 замовник повторно надіслав виконавцю вимогу про повернення переплати у розмірі 47 000, 00грн, однак, вимога залишилась без задоволення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.07.2019 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕНД ДЖІ" до розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД" звернулось до місцевого господарського суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з замовника на свою користь 240 120, 00грн заборгованості за цим же договором №КП-0112/1 про надання клінінгових послуг.

Вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що виконавець надавав клінінгові послуги до грудня 2018 року без зауважень з боку замовника; виконавець розцінює позов замовника як намір уникнути відповідальності за неналежне виконання своїх зобов`язань за договором. Як вказує виконавець, у своєму податковому кредиті замовник відобразив взаємовідносини за договором із виконавцем за весь період з січня по грудень 2018 року.

Виконавець зазначає, що в період жовтень-грудень 2018 року він, як і раніше, направляв на об`єкт замовника своїх працівників та виділяв засоби для прибирання, а також за необхідності залучав третіх осіб для виконання зобов`язань за договором; заборгованість замовника з жовтня по грудень 2018 року складає 250 272, 81грн (3 місяці * 47 000, 00грн + витрати на мийні засоби і засоби для прибирання) - 47 000, 00грн (які замовник сплатив 09.11.2018 і 27.12.2018) = 203 272, 83грн; виконавцем також нараховані інфляційні, пеня та річні.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.08.2019 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД" та об`єднано в одне провадження із первісним позовом у справі №922/2081/19.

11.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД" звернулось до місцевого господарського суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з замовника на свою користь 903 073, 18грн.

Як вказує виконавець, замовник протягом дії договору не здійснював розрахунку за надані виконавцем послуги, всього за договором було сплачено лише 33 426, 38грн; решта коштів сплачувалась за іншим договором, а саме №1 від 04.10.2017 згідно призначень платіжних доручень, які виконавець не вважає належними доказами оплати замовником наданих послуг за договором, що є предметом розгляду у даній справі.

Виконавець зазначає, що різниця між сумою за первинними документами та сумою оплат становить: 770 773, 60грн - 33 426, 38грн = 737 347, 22грн; виконавцем також нараховані інфляційні, пеня та річні на суму основної заборгованості з урахуванням її збільшення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.10.2019 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД" про збільшення розміру зустрічних позовних вимог та спір вирішено розглядати відповідно до викладених в заяві зустрічних позовних вимог, а саме, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕНД ДЖІ" заборгованості за договором №КП-0112/1 про надання клінінгових послуг від 02.01.2018 у розмірі 903 073, 18грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.12.2019 первісний позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕНД ДЖІ" переплату за договором №КП-0112/1 про надання клінінгових послуг від 02.01.2018 у розмірі 47 000, 00грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921, 00грн; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що ТОВ "Онокой ЛТД" не надало належних та допустимих доказів надання ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" послуг за жовтень 2018 року, враховуючи, що у ТОВ "Онокой ЛТД" відсутня можливість в подальшому надавати послуги за договором №КП-0112/1 про надання клінінгових послуг від 02.01.2018, оскільки такий було розірвано 28.12.2018, то, на переконання суду, у ТОВ "Онокой ЛТД" відсутні підстави для утримання грошових коштів у розмірі 47 000, 00грн, відтак, грошові кошти у розмірі 47 000, 00грн підлягають поверненню ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ".

Щодо зустрічного позову судом першої інстанції зазначено, що ТОВ "Онокой ЛТД" не надано належних та вірогідних доказів, які підтверджували б обставини наявності заборгованості ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ", враховуючи, що ТОВ "Онокой ЛТД" не доведено факту надання ним послуг за жовтень - грудень 2018 року, беручи до уваги задоволення первісного позову щодо стягнення переплати за договором, що, в свою чергу, виключає можливість задоволення зустрічного позову.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕНД ДЖІ" на користь ТОВ "Онокой ЛТД" заборгованість за договором №КП-0112/1 про надання клінінгових послуг від 02.01.2018 у розмірі 903 073, 18грн, з яких сума основного боргу складає 737 347, 22грн, 134 427, 30грн пені за прострочення оплати послуг, 16 511, 31грн інфляційних за період з лютого по вересень 2019 року, 14 787, 35грн 3% річних. Судові витрати просить покласти на ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ".

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що 15.12.2018 і 14.01.2019 виконавцем на адресу замовника були надіслані усі первинні документи у зв`язку із тим, що замовник мав велику заборгованість за надані послуги і не повертав раніше передані підписані примірники документів за попередній період. Однак, замовник не направив на адресу виконавця другий примірник акту виконаних послуг.

На думку апелянта, якщо замовник стверджує, що послуги з жовтня 2018 року не надавались, то він (замовник) не міг здійснювати оплату за послуги, коли за умовами договору передбачена оплата по факту наданих послуг і після їх прийняття замовником, у той час, як така оплата 09.11.2018 і 27.12.2018 замовником здійснювалась.

Як вказує апелянт, виходячи із усталених між сторонами взаємовідносин у всіх актах наданих послуг за весь період дії договору, які підписані та додані до позовної заяви замовником зазначено "клінінгові послуги"; інших тлумачень, які б визначали спектр наданих послуг, їх обсяг, кількість витраченого часу, а також надавали ідентифікувати будь-які інші дані, які супроводжували надання послуг, такі акти не містять.

Крім того, як зазначає апелянт, до складу податкового кредиту були включені податкові накладні на суму 752 773, 60грн за період з 01.01.2018 по 31.12.2018.

Апелянт вважає лист замовника від 28.12.2018 про розірвання договору неналежним доказом, оскільки матеріали справи не містять доказів надсилання листа, що порушує, на думку апелянта, його права бути проінформованим про надіслані на його адресу документи.

Апелянт також зазначає, що судом першої інстанції проігноровані заяви свідків з боку виконавця: ОСОБА_13., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Поряд з цим, судом безпідставно були взяті до уваги заяви свідків з боку замовника: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які подані, на думку апелянта, з порушенням частини 5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, апелянт посилається на те, що судом проігнороване клопотання виконавця про допит свідка ОСОБА_4 , а також не надано оцінки доказам: договору від 01.09.2018, укладеного між ПП "АІВ Груп" та ТОВ "Онокой ЛТД", заявці №1 від 01.09.2018, заявці №2 від 01.10.2018, заявці №3 від 01.11.2018 і заявці №4 від 01.12.2018.

Апелянт вважає, що посилання замовника на сплату виконавцю за договором про надання клінінгових послуг від 02.01.2018 №КП-0112/1 не відповідає дійсності та не підтверджується наданими замовником доказами, оскільки останнім сплачувались кошти виконавцю за іншим договором.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД" на рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2019 у справі №922/2081/19; встановлено позивачу за первісним позовом строк до 27.01.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 27.01.2020 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 04.02.2020 о 12:10год.

27.01.2020 від ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№773), вказує, що зазначення відомостей про спектр наданих послуг, їх обсяг, кількість витраченого часу, а також будь-які інші дані, які супроводжували надання послуг та підтверджують їх здійснення повинні бути зазначені в первинних документах в силу вимог пункту 2.1. договору та пунктів 2.1 та 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. Замовник вважає, що між сторонами відсутній спір щодо надання послуг у період січень-вересень 2018 року, надані за цей період послуги ним оплачені, реальність господарських операцій не ставиться під сумнів.

ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" зазначає, що виконавець надіслав на адресу замовника акт наданих послуг №79 від 31.10.2018 за жовтень 2018 року лише 15.12.2018, а акт №126 від 31.12.2018 за грудень 2018, за якими, як вважає апелянт, рахується заборгованість, лише 14.01.2019 і 21.01.2019, що свідчить про порушення виконавцем умов пункту 3.3. договору, яким передбачено порядок надсилання таких актів після закінчення надання послуги у кожному місяці.

На думку ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ", суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що договір про надання клінінгових послуг є розірваним з 28.12.2018 на підстави листа замовника; з огляду на те, що акти виконаних послуг були надіслані виконавцем вже після закінчення строку дії договору, то вважає, що замовник не мав надсилати вмотивовану відмову від підписання актів наданих послуг.

ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" зазначає, що при задоволенні первісних позовних вимог та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог судом першої інстанції не враховані і заяви свідків зі сторони замовника. Також ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" зазначає, що виконавцем надані докази існування договірних відносин зі сторонніми організаціями, однак, не надані докази фактичного надання послуг та виконання договорів, такі, як акти наданих послуг, виписки з банківського рахунку про оплату наданих послуг, що унеможливлює доведення факту залучення субпідрядних організацій виконавцем для виконання умов укладеного сторонами у даній справі договору про надання клінінгових послуг.

Крім того, ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" вказує, що, дійсно, у деяких платіжних дорученнях про перерахування коштів на користь виконавця зазначено "згідно договору №1 від 04.10.2017", однак, такий договір між сторонами не укладався, а кошти перераховувались на банківський рахунок виконавця, зазначений у договорі №КП-0112/1 про надання клінінгових послуг від 02.01.2018 та актах наданих послуг; вказівка на договір №1 від 04.10.2017 є помилкою, яка не впливає на взаємовідносини сторін та стан розрахунків.

За таких підстав, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення місцевого господарського суду від 02.12.2019 залишити без змін.

27.01.2020 від апелянта надійшло клопотання про допит свідків у справі №922/2081/19 (вх.№785), зазначає, що під час розгляду судом адміністративної справи №520/4639/19 щодо скасування постанови про накладення штрафу внаслідок неоформлення ТОВ "Онокой ЛТД" працівників офіційно, особи ОСОБА_6 , ОСОБА_5 і ОСОБА_8 надали пояснення, що здійснювали прибирання об`єкту ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" як працівники виконавця. Поряд з цим, свідок ОСОБА_4 в нотаріально посвідченій заяві від 19.02.2019 підтвердив, що є керівником субпідрядної організації ПП "АІВ Груп", який детально зазначив, які саме послуги надавали ПП "АІВ Груп" для ТОВ "Онокой ЛТД". Заявник вказує, що ці обставини також можуть підтвердити свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 .

У зв`язку із суперечливими поясненнями ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , які відрізняються від письмових заяв свідків від 17.10.2019, долученими в суді першої інстанції, заявник вважає за доцільне викликати та допитати в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 щодо відомих їм обставин у даній справі.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 04.02.2020 представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги та клопотання про виклик і допит свідків.

Представник ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" проти доводів апеляційної скарги і клопотання про виклик і допит свідків заперечує.

Заслухавши учасників справи, судом апеляційної інстанції протокольно оголошено про перерву у судовому засіданні до 14:30год. 18.02.2020.

12.02.2020 від апелянта надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№1382), зазначає, що у зв`язку із тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги доводи ТОВ "Онокой ЛТД" щодо наявності взаємовідносин з ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" з 2017 року за договором №1 від 04.10.2017, укладеного в спрощений спосіб, та відповідно здійснення замовником оплат за договором №1 від 04.10.2017, з метою встановлення реального існування взаємовідносин між сторонами у справі у жовтні-грудні 2017 року, адвокатом апелянта було направлено запит до Головного управління ДПС у Харківській області із рядом запитань. Але 27.01.2020 від ГУ ДПС в Харківській області отримано відповідь, якою відмовлено у наданні інформації. З огляду на викладене, апелянт просить суд витребувати у Головного управління ДПС у Харківській області засвідчені належним чином копії документів та інформації, а саме,

- інформацію щодо взаємовідносин ТОВ "Онокой ЛТД" код згідно ЄДРПОУ 41593127 за 2017 рік з ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" код згідно 38876620, чи відображало ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" код згідно 38876620 взаємовідносини з ТОВ "Онокой ЛТД" код згідно ЄДРПОУ 41593127 за 2017 рік, в тому числі за період жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" код згідно 38876620;

- інформацію щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" код згідно 38876620 по взаємовідносинах з ТОВ "Онокой ЛТД" код згідно ЄДРПОУ 41593127, які ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" код згідно 38876620 відобразило у своєму податковому обліку за період жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року;

- копію податкової декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" код згідно 38876620 за 2017 рік, яка містить баланс (звіт про фінансовий стан); звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід); звіт про рух грошових коштів за період 2017 року;

- інформацію щодо проведення контрольно-перевірочних заходів ГУ ДФС у Харківській області, ГУ ДПС у Харківській області у відношенні до ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" код згідно 38876620 за період 2017 року, 2018 рік, в тому числі щодо планових або позапланових перевірок ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" за період 2017 рік, 2018 рік. Якщо проводилась та складались акти перевірок, витребувати копії довідок, актів щодо підтвердження взаємовідносин ТОВ "Онокой ЛТД" код згідно ЄДРПОУ 41593127 з ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" код згідно 38876620 за період 2017 року, за період 2018 року.

О 14:38год. 18.02.2020 судове засідання продовжено; після перерви суд апеляційної інстанції розглянувши клопотання апелянта про виклик і допит свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 щодо відомих їм обставин у даній справі, задовольнив клопотання частково, виходячи з такого.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем до позовної заяви додана копія колективної скарги ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про те, що вони у 2018 році перебували у трудових відносинах з ТОВ "Онокой ЛТД" без належним чином оформлених трудових відносин; як вказано у колективній скарзі, ці особи здійснювали прибирання об`єкту ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" - торгово-офісного центру "Континент" та прилеглої до нього території, однак, з жовтня 2018 року колектив припинив прибирання центру.

ТОВ "Онокой ЛТД" до відзиву на позовну заяву додані копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_9 , в якій він зазначає, що він працюючи в ТОВ "Онокой ЛТД" в період з жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року як двірник здійснював прибирання торгово-офісного центру "Континент", розташованого у м. Харків, вул. Бучми, 1-Б при наданні клінінгових послуг для ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ". ОСОБА_9 у заяві також вказує, що разом з ним торгово-офісний центр прибирали й інші особи, зокрема ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а також працівники субпідрядних організацій, залучених ТОВ "Онокой ЛТД".

У наданій ТОВ "Онокой ЛТД" копії нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 підтверджує, що в період з жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року працюючи в ТОВ "Онокой ЛТД" як прибиральниця здійснювала прибирання торгово-офісного центру "Континент", розташованого у м. Харків , вул. Бучми , 1-Б при наданні клінінгових послуг для ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ". ОСОБА_2 у заяві також вказує, що разом з нею торгово-офісний центр прибирали й інші особи, зокрема ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , а також працівники субпідрядних організацій, залучених ТОВ "Онокой ЛТД".

У копії нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_3 підтверджує, що в період з жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року працюючи в ТОВ "Онокой ЛТД" як прибиральниця здійснювала прибирання торгово-офісного центру "Континент", розташованого у м . Харків , вул. Бучми , 1-Б при наданні клінінгових послуг для ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ". ОСОБА_3 у заяві також вказує, що разом з нею торгово-офісний центр прибирали й інші особи, зокрема ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , а також працівники субпідрядних організацій, залучених ТОВ "Онокой ЛТД".

Однак, згідно наданої ТОВ "Онокой ЛТД" копії наказу №8К від 16.11.2018, ОСОБА_9 було прийнято на посаду двірника ТОВ "Онокой ЛТД" з 19.11.2018; відповідно до наказу №5К від 19.10.2018, ОСОБА_2 було прийнято на посаду прибиральниці ТОВ "Онокой ЛТД" з 22.10.2018, як і ОСОБА_3 .

У відзиві на зустрічну позовну заяву ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" також вказує, що впродовж лютого-вересня 2018 року безпосередніми виконавцями клінінгових послуг за договором були ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , які були погоджені замовником, на підтвердження чого до позовної заяви додані графіки роботи клінінга за січень-вересень 2018 року; з жовтня 2018 року послуги виконавцем не надавались, особи та кількість працівників не погоджені.

Крім того, ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" зазначає, що з жовтня 2018 року здійснював прибирання торгово-офісного центру "Континент" власними силами, що підтверджується копією наказу №1к-10/18 від 02.10.2018 про суміщення професій.

У відповіді на відзив на позовну заяву ТОВ "Онокой ЛТД" зазначає, що умовами договору не передбачено складання графіків роботи клінінгу і вважає, що виконавець може самостійно визначати осіб для виконання роботи; ТОВ "Онокой ЛТД" також вказує, що офіційне працевлаштування осіб стосується виключно ТОВ "Онокой ЛТД" та залучених ним співробітників.

До додаткових пояснень ТОВ "Онокой ЛТД" додана копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 , в якій він зазначає, що в період з 01.09.2018 по 31.12.2018 він був керівником ПП "АІВ Груп"; між ПП "АІВ Груп" і ТОВ "Онокой ЛТД" був укладений договір про надання клінінгових послуг від 01.09.2018; з 01.09.2018 по 31.12.2018 ПП "АІВ Груп" надавало послуги та здійснювало комплекс робіт з прибирання торгово-офісного центру "Континент", який розташований за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 1-Б при наданні клінінгових послуг ТОВ "Онокой ЛТД".

Згідно доданих до додаткових пояснень копії наказу ПП "АІВ Груп" №15К від 17.08.2018, ОСОБА_2 прийнято на посаду прибиральниці службових приміщень з 20.08.2018; відповідно до копії наказу ПП "АІВ Груп" №1 від 31.01.2017 прийнято ОСОБА_3 на посаду прибиральниці службових приміщень з 01.02.2017; як вбачається із копії наказу ПП "АІВ Груп" №18-К від 28.09.2018 ОСОБА_9 прийнято на посаду двірника.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, у нотаріально посвідчених заявах ОСОБА_9 та ОСОБА_3 зазначали, що здійснювали прибирання торгово-офісного центру "Континент" працюючи в ТОВ "Онокой ЛТД".

23.09.2018 від ТОВ "Онокой ЛТД" до місцевого господарського суду надійшло клопотання про допит свідка, в якому заявник просив викликати та допитати в якості свідка ОСОБА_4 про відомі йому обставини у даній справі.

До відзиву на зустрічну позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" додана копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_7 , яка зазначає, що працюючи в ТОВ "Онокой ЛТД" в її трудові обов`язки входило прибирання торгово-офісного центру "Континент"; разом з нею в період з січня по жовтень 2018 року прибиранням торгово-офісного центру "Континент" займалися ОСОБА_5 , а з серпня 2018 року - ще й ОСОБА_6 .

Як вказує у заяві ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не відомі для неї особи, а з жовтня 2018 року вона припинила прибирання торгово-офісного центру та звернулась до директора видати заборгованість по заробітній платі.

Поряд з цим, як вбачається із матеріалів справи, відповідно до наказу ТОВ "Онокой ЛТД" №5К від 19.10.2018 ОСОБА_7 разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було прийнято на посаду прибиральниць службових приміщень з 22.10.2018.

А згідно з наказом ПП "АІВ Груп" №15К 17.08.2018 ОСОБА_7 разом із ОСОБА_2 було прийнято на посаду прибиральниць службових приміщень з 20.08.2018; відповідно до наказу ПП "АІВ Груп" №1 від 31.01.2017 у ПП "АІВ Груп" також працювала і ОСОБА_3 з 01.02.2017.

До відзиву на зустрічну позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" також додана копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_6 , відповідно до якої працюючи в ТОВ "Онокой ЛТД" в його трудові обов`язки входило прибирання торгово-офісного центру "Континент"; разом з ним в період з січня по жовтень 2018 року прибиранням торгово-офісного центру "Континент" займалися ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Як вказує у заяві ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не відомі йому особи, а з жовтня 2018 року він припинив прибирання торгово-офісного центру та звернувся до директора видати заборгованість по заробітній платі.

Крім того, ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" додана копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_5 , відповідно до якої працюючи в ТОВ "Онокой ЛТД" в її трудові обов`язки входило прибирання торгово-офісного центру "Континент"; разом з нею в період з січня по жовтень 2018 року прибиранням торгово-офісного центру "Континент" займалися ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Як вказує у заяві ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не відомі їй особи, а з жовтня 2018 року вона припинила прибирання торгово-офісного центру та звернулася до директора видати заборгованість по заробітній платі.

Однак, судова колегія зазначає, що у заяві ОСОБА_7 мається посилання, що вона здійснювала прибирання лише з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , у той час, як в заявах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначено, що з ними та ОСОБА_7 здійснювала прибирання ОСОБА_8

Нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_8 у матеріалах справи немає.

Відповідно до наданих ТОВ "Онокой ЛТД" пояснень у відповіді на відзив на позовну заяву з урахуванням збільшення позовних вимог, в провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала справа №520/4639/19 за позовом ТОВ "Онокой ЛТД" до ГУ Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування постанови, припису. В межах адміністративної справи були викликані та допитані в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ; ОСОБА_7 на виклик суду не з`явилась. Як вказує ТОВ "Онокой ЛТД", ОСОБА_6 і ОСОБА_5 повідомили, що в період з 2017 року по грудень 2018 року вони працювали на підприємстві ТОВ "Онокой ЛТД" та здійснювали прибирання торгово-офісного центру "Континент"; з 01.01.2019 по теперішній час офіційно працевлаштовані у ФОП Юрусової Ю.Ю. , яка почала надавати послуги з прибирання на ТОЦ "Континент".

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД" про виклик свідків для допиту задоволено частково; постановлено викликати в судове засідання, що відбудеться о 14:30год. 10.03.2020, для допиту свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 Постановлено ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 мати при собі оригінали для огляду суду та належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду та трудової книжки. Попереджено ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про передбачену статтею 384 Кримінального кодексу України кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. Оголошено перерву у судовому засіданні до 14:30год. 10.03.2020.

В частині виклика свідка ОСОБА_8 для допиту у задоволенні клопотання апелянта судом апеляційної інстанції відмовлено, з огляду на відсутність у матеріалах справи нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_8 .

О 14:52год 10.03.2020 судове засідання продовжено; після перерви для допиту в якості свідків з`явились ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до суду не з`явились.

Судова колегія зазначає, що усім свідкам ухвала суду від 18.02.2020 була надіслана на зазначені у нотаріально посвідчених заявах свідків адреси.

Однак, поштові конверти, надіслані зокрема ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , повернулись до суду із зазначенням причини невручення ухвали суду "адресат відсутній".

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і не вручено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Судом належним чином та у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України надіслано на адреси учасників справи і свідків копії ухвали про оголошення перерви у судовому засіданні і виклик свідків. І не отримання свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 копій ухвал, які суд, з дотриманням вимог процесуального закону, їм надіслав та які повернулися в суд у зв`язку з їх неотриманням адресатами, причини "адресат відсутній", вважається належним повідомленням судом свідків про їх виклик в судове засідання для допиту.

До того ж, у судовому засіданні 18.02.2020 були присутні представники сторін, які за наявності інтересу щодо допиту судом цих свідків, нотаріально посвідчені заяви яких були долучені до матеріалів справи позивачем за первісним позовом, не були позбавлені права і можливості вчинити дії для повідомлення свідків щодо необхідності явки в судове засідання для їх допиту.

Судова колегія зазначає, що згідно зі статтею 87 Господарського процесуального кодексу України, показання свідка - це повідомлення суду про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Статтею 88 цього Кодексу передбачено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом.

Відповідно до положень статті 66 Господарського процесуального кодексу України, свідок зобов`язаний з`явитись до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. У разі неможливості прибуття до суду свідок зобов`язаний завчасно повідомити про це суд.

Частиною 2 статті 89 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання, суд не бере до уваги його показання.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції при перегляді справи не враховує наявні у матеріалах справи показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , викладені у нотаріально посвідчених заявах, надані позивачем за первісним позовом для долучення до матеріалів справи.

До того ж, заяви цих свідків були подані позивачем за первісним позовом з порушенням встановленого статтею 80 Господарського процесуального кодексу України строку подання доказів.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 10.03.2020 представник апелянта оголосив усне клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції відхилено заявлене клопотання з огляду на відсутність правової норми, передбаченої чинним процесуальним законодавством, про продовження строку розгляду апеляційної скарги.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 10.03.2020 свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали суду розписки, якими присягли говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи; свідкам були роз`яснені права, встановлені статтями 66-68 Господарського процесуального кодексу України, а також попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань. Свідки не відмовились давати показання.

Також свідки надали для огляду суду оригінали трудових книжок і паспортів, належним чином засвідчені копії яких долучені судом до матеріалів справи.

Так, свідок ОСОБА_9 , якого було допитано першим, надав суду пояснення, що з серпня по грудень 2018 року він як двірник здійснював прибирання ТОЦ "Континент", що розташований у м. Харків, вул. Бучми, 1-Б ; мив підлогу, чистив сніг.

Зазначив, що бачив на цьому об`єкті ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

На запитання суду, чому ОСОБА_9 у заяві свідка зазначив, що здійснював прибирання з жовтня по грудень 2018 року працюючи в ТОВ "Онокой ЛТД", у той час, як згідно відомостей з трудової книжки його було прийнято на роботу до ТОВ "Онокой ЛТД" лише з 19.11.2018, свідок зазначив, що він не досліджував записи в трудовій книжці, які роботодавець здійснював самостійно. Свідок також зазначив, що до того, як його було оформлено в ТОВ "Онокой ЛТД", він працював в ПП "АІВ Груп".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_9 був оформлений на посаду двірника до ПП "АІВ Груп" з 13.09.2017 по 05.09.2018 та з 01.10.2018 по 16.11.2018. У ТОВ "Онокой ЛТД" ОСОБА_9 оформлений на посаді двірника з 19.11.2018 по 05.07.2019; наразі ОСОБА_9 оформлений на посаді двірника з 08.07.2019 в ПП "Клінінг ЛТД".

Свідок ОСОБА_9. на запитання суду надав пояснення, що йому не відомі обставини щодо підписання виконавцем і замовником актів виконаних робіт, прийняття замовником робіт; як зазначив свідок, він мав певний обсяг роботи на кожен день, коли здійснював прибирання, і мав його виконувати, а також у разі наявності додаткових завдань по прибиранню менеджера підприємства апелянта - Наталі ОСОБА_14 , виконував їх, а також здійснював прибирання на прохання працівників супермаркету "Чудо маркет".

На запитання представника позивача за первісним позовом, яким чином ОСОБА_9 розрізняв територію прибирання з огляду на наявність у цьому приміщенні ще однієї особи, окрім ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ", свідок надав пояснення, що здійснював прибирання першого (розміщується супермаркет "Чудо маркет" та не є територією ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ") та другого поверхів, а також територію на вулиці біля ТОЦ, яка ніяким чином не розмежована між юридичними особами, що знаходяться у даній будівлі.

Після допиту свідок ОСОБА_9 залишився у залі судового засідання, а другою була допитана свідок ОСОБА_2 , яка надала пояснення, що в жовтні-грудні 2018 року працювала в ТОВ "Онокой ЛТД" і здійснювала прибирання всередині ТОЦ "Континент", що розташований у м. Харків, вул. Бучми, 1-Б , а саме, 1 і 2 поверхи . Зазначила, що вона не знає ОСОБА_5 , але знає ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які, однак, на ТОЦ "Континент" не працювали.

На запитання суду, чому ОСОБА_2 у заяві свідка зазначила, що здійснювала прибирання з жовтня по грудень 2018 року працюючи в ТОВ "Онокой ЛТД", у той час, як згідно відомостей з трудової книжки її було прийнято на роботу до ТОВ "Онокой ЛТД" лише з 22.10.2018, свідок зазначила, що до цього часу вона проходила стажування. Свідок також зазначив, що до того, як її було оформлено в ТОВ "Онокой ЛТД", вона працювала в ПП "АІВ Груп".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 була оформлена на посаду прибиральниці до ПП "АІВ Груп" з 20.08.2018 по 19.10.2018. У ТОВ "Онокой ЛТД" ОСОБА_2 . оформлена на посаді прибиральниці з 22.10.2018 по 31.12.2018 та з 14.02.2019 по 05.07.2019; наразі ОСОБА_2 оформлена на посаді прибиральниці з 08.07.2019 в ПП "Клінінг ЛТД".

Свідок ОСОБА_2 на запитання суду надала пояснення, що їй не відомі обставини щодо підписання виконавцем і замовником актів виконаних робіт, прийняття замовником робіт; як зазначає свідок, менеджер підприємства апелянта зазначала обсяг роботи і ОСОБА_2 ці роботи виконувала.

На запитання суду, чи був на об`єкті прибирання або на підприємстві апелянта журнал виконаних робіт чи їх обліку, який би дозволяв суду встановити передбачений обсяг робіт на день чи місяць і його виконання, свідок надала пояснення, що такого журналу не було; менеджер підприємства апелянта усно зазначала роботи, які необхідно було виконати і ОСОБА_2 їх виконувала. Свідок ОСОБА_2. також надала пояснення, що вона ніде не ставила підпис і не відображала виконані нею роботи.

ОСОБА_2 зазначила, що менеджери, які давали завдання по прибиранню, підприємств апелянта і ПП "АІВ Груп" були різними.

Після свідка ОСОБА_2 , яка залишилась в залі судового засідання, показання давала свідок ОСОБА_3 , яка зазначила, що з січня по вересень 2018 року працювала на посаді прибиральниці в ПП "АІВ Груп", а з жовтня по грудень 2018 року - в ТОВ "Онокой ЛТД"; зазначила, що здійснювала прибирання всередині ТОЦ "Континент", що розташований у м. Харків, вул. Бучми, 1-Б (1 та 2 поверхи), по грудень 2018 року.

Свідок надала пояснення, що весь час вказівки по прибиранню давала менеджер ПП "АІВ Груп" - ОСОБА_19.

Також на запитання суду, чи був на об`єкті прибирання або на підприємстві апелянта журнал виконаних робіт чи їх обліку, свідок надала пояснення, що був табель, але журналу із зазначенням обсягу роботи, які підлягали виконанню, не було; обсяг робіт не узгоджувався, а менеджер зазначала роботи, які необхідно було виконати і ОСОБА_3 їх виконувала.

На запитання суду, чому ОСОБА_3 у заяві свідка зазначила, що здійснювала прибирання з жовтня по грудень 2018 року працюючи в ТОВ "Онокой ЛТД", у той час, як згідно відомостей з трудової книжки її було прийнято на роботу до ТОВ "Онокой ЛТД" лише з 22.10.2018, свідок не змогла надати обґрунтованих пояснень, зазначила, що також працювала в ПП "АІВ Груп".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 була оформлена на посаду прибиральниці до ПП "АІВ Груп" з 31.01.2017 по 19.10.2018. У ТОВ "Онокой ЛТД" ОСОБА_3 . оформлена на посаді прибиральниці з 22.10.2018 по 05.07.2019; з 08.07.2019 по 21.02.2020 працювала на посаді прибиральниці в ПП "Клінінг ЛТД", наразі ОСОБА_3 . оформлена на посаді прибиральниці з 24.02.2020 в ПП "Укрклінінг".

Після свідка ОСОБА_3 , яка також залишилась в залі судового засідання, був викликаний свідок ОСОБА_4 , який надав суду пояснення, що він як працівник, а у подальшому керівник ПП "АІВ Груп" працював з ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" з жовтня 2013 року; здійснювали комплексне обслуговування ТОЦ "Континент" після його введення, а також виконували разові роботи: мийка фасадів, ландшафтні роботи тощо.

Свідок зазначив, що ПП "АІВ Груп" з 2018 року працює у субпідряді ТОВ "Онокой ЛТД".

Апеляційним господарським судом встановлено, що згідно відомостей з трудової книжки, ОСОБА_4 перебував на посаді директора ПП "АІВ Груп" з 01.02.2016 по 28.02.2019; інших відомостей щодо працевлаштування свідка ОСОБА_4 в ПП "АІВ Груп" свідок не надав.

На запитання суду, свідок ОСОБА_4 також підтвердив, що він у листопаді 2018 року декілька місяців працював директором ТОВ "Онокой ЛТД", але відповідного запису в трудовій книжці немає. Свідок надав пояснення, що він має декілька трудових книжок.

Свідок ОСОБА_17. надав пояснення, що з січня 2018 року він особисто як керівник ПП "АІВ Груп", але за довіреністю від ТОВ "Онокой ЛТД", передавав акти виконаних робіт, рахунки за підписом директора ТОВ "Онокой ЛТД" керівництву ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ", у тому числі, і за період жовтень 2018 року - на початку грудня 2018 року, і за листопад 2018 року - на початку грудня 2018 року. У подальшому свідок ОСОБА_4 змінив показання і зазначив, що акт виконаних робіт за жовтень 2018 року передав керівництву ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" на початку листопада 2018 року.

Однак, на підтвердження всіх цих доводів свідок не має жодних доказів, у тому числі, і в матеріалах справи відсутня довіреність на ім`я ОСОБА_4 . від ТОВ "Онокой ЛТД".

Свідок ОСОБА_17. зазначив, що жодних проблем з оплатою за надані послуги до жовтня 2018 року не було, оплата здійснювалась, однак, з жовтня 2018 року між сторонами у справі виник конфлікт.

Свідок ОСОБА_17. на запитання представника апелянта, чи відомо свідку про наявність договору №1 від 01.10.2017, зазначив, що договір №1 від 01.10.2017 був укладений між ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" та ПП "АІВ Груп" у спрощеній формі, за яким надавались зазначені вище разові послуги.

Після допиту свідків представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просить її задовольнити.

Представник ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, а учасники судового процесу висловили свої доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, з огляду на встановлені статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши клопотання ТОВ "Онокой ЛТД" про витребування доказів, колегія суддів апеляційного господарського суду залишає без розгляду, виходячи з такого.

По-перше, відповідно до статті 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Онокой ЛТД" не звертався до суду першої інстанції у передбачений процесуальним законодавством строк з таким клопотанням.

Відповідно, додаткові докази, які просить витребувати заявник, не були предметом розгляду суду першої інстанції.

Як вказує заявник, з метою встановлення реального існування взаємовідносин між сторонами у справі у жовтні-грудні 2017 року (з огляду на посилання апелянтом на існування укладеного сторонами у справі договору від 01.10.2017, укладеного в спрощеній формі), адвокатом апелянта було направлено запит до Головного управління ДПС у Харківській області із рядом запитань.

Але 27.01.2020 від ГУ ДПС в Харківській області отримано відповідь, якою відмовлено у наданні інформації.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3 статті 269 цього Кодексу).

До клопотання заявник не лише не додав доказів неможливості звернення з таким клопотанням до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а і не наводить обставин, що перешкодили йому звернутись до податкового органу із запитом під час розгляду справи судом першої інстанції, або, у подальшому, до місцевого господарського суду з таким клопотанням.

При цьому, судова колегія звертає увагу апелянта, що подання доказів в обґрунтування своїх доводів і вимог в силу вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, є обов`язком сторін, а у разі неможливості подання доказів, учасники справи мають дотримуватись встановленого чинним процесуальним законодавством порядку витребування доказів.

Відтак, судове рішення підлягає перегляду апеляційним господарським судом в межах доводів і вимог апеляційної скарги на наявними і поданими суду першої інстанції доказами.

По-друге, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до положень статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Апелянт просить суд витребувати у Головного управління ДПС у Харківській області засвідчені належним чином копії документів та інформацію щодо взаємовідносин ТОВ "Онокой ЛТД" за 2017 рік з ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ", і чи відображало ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" взаємовідносини з ТОВ "Онокой ЛТД" за 2017 рік, в тому числі за період жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ".

Однак, період 2017 року не є спірним періодом, і отримання будь-якої інформації щодо взаємовідносин сторін у 2017 році ніяким чином не впливає на спірні правовідносини.

Крім того, апелянт не наводить суду доводів, які обставини у спірних правовідносинах може підтвердити або спростувати інформація з податкової декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" за 2017 рік, яка містить баланс, звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід); звіт про рух грошових коштів за період 2017 року, які апелянт просить витребувати.

Як і не доводить необхідність отримання інформації щодо проведення контрольно-перевірочних заходів ГУ ДФС у Харківській області, ГУ ДПС у Харківській області у відношенні до ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" за період 2017 року, 2018 рік.

І по-третє, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 встановлено учасникам справи строк до 27.01.2020 для подання заяв і клопотань.

Проте, і у встановлений судом апеляційної інстанції строк апелянт не звернувся з таким клопотанням про витребування доказів, хоча, як свідчать матеріали справи, ухвалу суду про відкриття апеляційного провадження апелянта отримав 16.01.2020.

Відповідно до положень статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Судова колегія також зазначає, що відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із апеляційної скарги, вимогами апеляційної скарги є скасувати рішення суду першої інстанції і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕНД ДЖІ" на користь ТОВ "Онокой ЛТД" заборгованість за договором №КП-0112/1 про надання клінінгових послуг від 02.01.2018 у розмірі 903 073, 18грн, з яких сума основного боргу складає 737 347, 22грн, 134 427, 30грн пені за прострочення оплати послуг, 16 511, 31грн інфляційних за період з лютого по вересень 2019 року, 14 787, 35грн 3% річних; при цьому, апелянт не оскаржує рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2019 у справі №922/2081/19 в частині задоволення первісного позову ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" до ТОВ "Онокой ЛТД" про стягнення 47 000, 00грн. І судовий збір при поданні апеляційної скарги апелянтом був розрахований і сплачений виключно в межах зустрічного позову.

Відтак, суд апеляційної інстанції переглядає рішення місцевого господарського суду в частині зустрічного позову ТОВ "Онокой ЛТД" до ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" заборгованості за договором №КП-0112/1 про надання клінінгових послуг від 02.01.2018 у розмірі 903 073, 18грн, з яких сума основного боргу 737 347, 22грн, 134 427, 30грн пені за прострочення оплати послуг, 16 511, 31грн інфляційних за період з лютого по вересень 2019 року, 14 787, 35грн 3% річних.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що заслухавши у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 10.03.2020 свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , суд не приймає при перегляді рішення їх показання, у тому числі, викладені у нотаріально посвідчених заявах, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 87 Господарського процесуального кодексу України, на підставі показань свідків не можуть встановлюватись обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

У спірних правовідносинах обставини, які мають бути встановлені, є по-перше, факт надання апелянтом послуг у період січень-грудень 2018 року і виконання власних зобов`язань перед замовником у повному обсязі та належним чином, що відповідно до пункту 3.4. укладеного сторонами у справі договору №КП-0112/1 від 02.01.2018 підтверджується виключно підписаними обома сторонами актами наданих послуг; по-друге, наявність правових підстав для оплати позивачем за первісним позовом за надані апелянтом послуги у вказаний період; по-третє, наявність правових підстав для стягнення з позивача за первісним позовом на користь апелянта коштів за використання апелянтом при наданні послуг мийних матеріалів, засобів для прибирання тощо.

Однак, свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 зазначили, що їм не відомі обставини щодо підписання сторонами у справі актів виконаних робіт, прийняття робіт; дані обставини їх не стосуються, вони виконували роботи за вказівкою менеджера підприємства апелянта або ПП "АІВ Груп"; свідки лише зазначили, що отримували матеріали для виконання ними робіт.

Також свідки зазначили, що їм не відомі обставини щодо обсягу робіт, що підлягали виконанню щоденно або щомісячно, вони ніде не розписувались і не відмічали, яка робота була ними виконана. До того ж, із наданих свідками пояснень вбачається, що вони здійснювали прибирання території ТОЦ "Континент", які не належать ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ".

Крім того, свідки у заявах зазначили, що роботи ними виконувались з жовтня 2018 року, у той час, як апеляційним господарським судом встановлені, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 були оформлені як працівники ТОВ "Онокой ЛТД" з 22.10.2018, а ОСОБА_9 - лише з 19.11.2018.

Судова колегія також зазначає, що відповідно до пункту 1.2. укладеного сторонами у справі договору №КП-0112/1 від 02.01.2018, перелік, об`єм та вартість послуг, які надаються за цим Договором, періодичність та режим їх надання, кількість залучених для надання послуг спеціалістів виконавця та інші суттєві умови щомісячно погоджуються виконавцем із замовником.

А пунктом 2.1.12 Договору передбачено, що виконавець зобов`язаний повідомляти замовника про власних працівників, залучених для виконання умов цього Договору у кількості, узгодженій сторонами.

Однак, матеріали справи не містять доказів, що виконавець повідомив замовника про працівників , залучених для виконання умов Договору: ОСОБА_9 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , а замовником були погоджені зазначені особи.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, 02.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІ ЕНД ДЖІ" (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД" (надалі - Виконавець) був укладений договір №КГ1-0112/1 про надання клінінгових послуг (надалі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору, Виконавець зобов`язався власними силами, з використанням власних витратних матеріалів (засобів та обладнання) надавати Замовнику комплекс послуг з прибирання торгово-офісного центру "Континент" та прилеглої до нього території, який знаходиться за адресою: Україна , місто Харків, вулиця Бучми, 1-Б, а Замовник, у свою чергу, зобов`язався прийняти належним чином надані послуги та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2 Договору Сторони обумовили, що перелік, об`єм та вартість послуг, які надаються за цим Договором, періодичність та режим їх надання, кількість залучених для надання послуг спеціалістів Виконавця та інші суттєві умови щомісячно погоджуються Виконавцем із Замовником та кінцево закріплюються у Актах наданих послуг.

Пунктом 3.1 Договору Сторони визначили, що вартість послуг за договором складає 39 166, 67грн (тридцять дев`ять тисяч сто шістдесят шість грн 67коп), у тому числі ПДВ - 7 833, 33 (сім тисяч вісімсот тридцять три грн 33коп), що разом становить 47 000, 00 (сорок сім тисяч грн 00коп)грн. Виконавець після закінчення виконання послуг у кожному місяці направляє на адресу Замовника в двох екземплярах Акт наданих послуг, підписаний Виконавцем та рахунок на оплату. Додаткові витрати Виконавця оформлюються додатковими актами та рахунками.

Згідно з пунктами 3.2-3.4 Договору, Замовник протягом 5 робочих днів з моменту отримання підписаного Виконавцем Акту наданих послуг розглядає результат наданих послуг та запропонований Виконавцем Акт. За результатами такого розгляду Замовник або підписує Акт наданих послуг, або відмовляється від підписання такого Акту та направляє Виконавцеві вмотивовану відмову від його підписання з вказівкою на допущені недоліки.

У разі відмови Замовника від підписання Акту наданих послуг, Виконавець має протягом 3 (трьох) робочих днів (або іншого строку, зазначеного у відмові Замовника) за погодженням з Замовником ліквідувати допущені при наданні послуги недоліки (якщо це можливо та представляє інтерес для Замовника), або відповідно зменшити вартість послуг, та за процедурою, визначеною цим розділом Договору, повторно направити Замовнику Акт наданих послуг та Рахунок на оплату.

Послуги вважаються наданими, а Виконавець таким, що виконав власні зобов`язання перед Замовником в повному обсязі та належним чином, виключно після підписання відповідного Акту наданих послуг обома Сторонами (їх уповноваженими представниками). Належним чином складений та підписаний Акт наданих послуг є підставою для здійснення розрахунків за цим Договором.

Відповідно до пунктів 6.1-6.4 Договору, даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2018 року включно.

Договір діє до повного виконання узятих на себе зобов`язань Сторонами.

Кожна зі Сторін вправі достроково розірвати даний Договір, попередньо письмово сповістивши про це іншу сторону не менше ніж за один місяць до передбачуваної дати розірвання Договору.

Замовник має право достроково розірвати цей Договір у випадку, якщо Виконавець не виконує належним чином його умови, неякісно надає послуги за ним, шляхом письмового повідомлення про це Виконавця. В такому випадку Договір вважається розірваним з моменту направлення відповідного повідомлення Виконавцеві.

Якщо жодна із сторін не повідомила іншу сторону про бажання припинити договір за місяць до закінченні терміну дії Договору, то такий Договір вважається пролонгований на один календарний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з актів надання послуг №1 від 31.01.2018 на суму 47 000, 00грн, №6 від 28.02.2018 на суму 47 000, 00грн, №13 від 31.03.2018 на суму 47 000, 00грн, №14 від 30.04.2018 на суму 47 000, 00грн, №18 від 31.05.2018 на суму 47 000, 00грн, №31 від 30.06.2018 на суму 47 000, 00грн, №39 від 31.07.2018 на суму 47 000, 00грн, №55 від 31.08.2018 на суму 47 000, 00грн, №67 від 30.09.2019 на суму 47 000, 00грн, які підписані та скріплені печатками ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" та ТОВ "Онокой ЛТД", рахунків на оплату №1 від 31.01.2018 на суму 47 000, 00грн, №8 від 28.02.2018 на суму 47 000, 00грн, №14 від 31.03.2018 на суму 47 000, 00грн, №15 від 30.04.2018 на суму 47 000, 00грн, №19 від 29.05.2018 на суму 47 000, 00грн, №32 від 25.06.2018 на суму 47 000, 00грн, №39 від 24.07.2018 на суму 47 000, 00грн, №50 від 22.08.2019 на суму 47 000, 00грн, №61 від 26.09.2018 на суму 47 000, 00грн, а також визнається сторонами, на виконання умов Договору в період з січня по вересень 2018 року ТОВ "Онокой ЛТД" надавав ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" послуги щодо прибирання торгово-офісного центу "Континент" за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 1-Б.

Таким чином, за вказаний період ТОВ "Онокой ЛТД" надав ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" послуги загальною вартістю 423 000, 00грн.

Разом з цим, як вбачається з платіжних доручень №157 від 11.01.2018 на суму 31 600, 00грн, №158 від 11.01.2018 на суму 1 546, 00грн, №196 від 12.02.2018 на суму 47 000, 00грн, №201 від 15.02.2018 на суму 2 858, 28грн, №200 від 15.02.2018 на суму 25 140, 24грн, №250 від 14.03.2018 на суму 2 547, 86грн, №251 від 14.03.2018 на суму 2 880, 00грн, №249 від 14.03.2018 на суму 47 000, 00грн, №270 від 27.03.2018 на суму 28 000, 00грн, №306 від 26.04.2018 на суму 20 000, 00грн, №312 від 04.05.2018 на суму 47 000, 00грн, №353 від 08.06.2018 на суму 60 000, 00грн, №376 від 12.06.2018 на суму 14 000, 00грн, №406 від 11.07.2018 на суму 3 417, 72грн, №413 від 11.07.2018 на суму 20 000, 00грн, №405 від 11.07.2018 на суму 27 000, 00грн, №442 від 21.08.2018 на суму 20 000, 00грн, №457 від 03.09.2018 на суму 7 970, 60грн, №456 від 03.09.2018 на суму 27 000, 00грн, №465 від 11.09.2018 на суму 27 000, 00грн, №493 від 19.09.2018 на суму 8 163, 65грн, №492 від 19.09.2018 на суму 20 000, 00грн, №543 від 25.10.2018 на суму 47 000, 00грн, №571 від 09.11.2018 на суму 20 000, 00грн, №642 від 27.12.2018 на суму 27 000, 00грн. ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" за період дії Договору з січня по вересень 2018 включно, сплатило на платіжні реквізити ТОВ "Онокой ЛТД" грошові кошти у розмірі 584 114, 35грн.

Як вказує ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ", з жовтня 2018 року ТОВ "Онокой ЛТД" припинив виконання вказаного договору та перестав надавати послуги визначені пунктом 1.1 Договору, що сталось внаслідок не оформлення ТОВ "Онокой ЛТД" своїх працівників у відповідності до вимог трудового законодавства.

28.12.2018 ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" направило на адресу ТОВ "Онокой ЛТД" лист-повідомлення, яким повідомив про розірвання договору та вимагав повернути переплату за жовтень - грудень 2018 року у розмірі 47 000, 00грн, які помилково сплачені ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" на рахунок ТОВ "Онокой ЛТД" згідно платіжних доручень №571 від 09.11.2018 на суму 20 000, 00грн та №642 від 27.12.2018 на суму 27 000, 00грн.

ТОВ "Онокой ЛТД" стверджує, що не отримував від ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" лист-повідомлення №1 від 28.12.2018; крім цього, зазначає, що належним чином надавав послуги з прибирання в період жовтень-грудень 2018 року, що підтверджується актами надання послуг №79 від 31.10.2018 на суму 47 000, 00грн, №89 від 30.11.2018 на суму 47 000, 00грн, видатковою накладною №90 від 30.11.2018 на суму 7 229, 41грн, актом надання послуг №103 від 31.12.2018 на суму 47 000, 00грн, №126 від 31.12.2018 на суму 47 000, 00грн та видатковою накладною №112 від 31.12.2018 на суму 6 283, 42грн, які підписані ТОВ "Онокой ЛТД", та надсилались ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" частково 15.12.2018 та частково 19.01.2019, заявами свідків - працівниками ТОВ "Онокой ЛТД" ОСОБА_9 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та залученням ТОВ "Онокой ЛТД" субпідрядних організацій, а саме, ПП "АІВ Груп", ТОВ "Дігрес Україна", ТОВ "Феонт" у спірний період.

ТОВ "Онокой ЛТД" стверджує що ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" не здійснив оплату за надані ТОВ "Онокой ЛТД" послуги в період з січня 2018 по грудень 2018 року, а тому за ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" числиться заборгованість за договором №КП-0112/1 від 02.01.2018 про надання клінінгових послуг у розмірі 903 073, 18 грн, з яких, 737 347, 22грн основного боргу; 134 427, 30грн пені, 16 511, 31грн інфляційних та 14 787, 35грн 3 % річних.

Апеляційним господарським судом встановлено, що сторони визнають, що послуги Виконавцем за період з 01.01.2018 по 30.09.2018 були надані Замовнику.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

З огляду на те, що обидві сторони стверджують про те, що послуги виконавцем у період січень-вересень 2018 року були надані і між сторонами саме з цього приводу відсутній спір, суд апеляційної інстанції виходить з того, що послуги виконавцем за період січень-вересень 2018 року по Договору були надані виконавцем.

Щодо доводів апелянта надання послуг Замовнику у жовтні-грудні 2018 року, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

За умовами Договору, послуги вважаються наданими, а Виконавець таким, що виконав власні зобов`язання перед Замовником в повному обсязі та належним чином, виключно після підписання відповідного Акту наданих послуг обома Сторонами (їх уповноваженими представниками). Належним чином складений та підписаний Акт наданих послуг є підставою для здійснення розрахунків за цим Договором (пункт 3.4. Договору).

Тобто, у спірних правовідносинах належним і допустимим доказом надання Виконавцем послуг є підписаний сторонами у справі акт наданих послуг.

За спірний період в матеріалах справи містяться надані ТОВ "Онокой ЛТД" акти надання послуг №79 від 31.10.2018, №89 від 30.11.2018, №103 від 31.12.2018, підписані лише виконавцем.

Доказів надсилання актів за жовтень-грудень 2018 року на адресу Замовника після закінчення виконання послуг у кожному місяці, як того вимагає пункт 3.1. Договору, матеріали справи не містять. Як і не містять доказів щомісячного (за період жовтень-грудень 2018 року) погодження Виконавцем переліку, об`єму та вартості послуг, які надаються за цим Договором, періодичність та режим їх надання, кількість залучених для надання послуг спеціалістів у відповідності до пункту 1.2. Договору.

Надані свідком ОСОБА_4. пояснення, що він особисто передавав акти наданих послуг керівництву замовника відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки жодних доказів передання актів наданих послуг матеріали справи не містять і свідок підтвердив, що і у нього таких доказів немає. До того ж, спочатку свідок зазначив, що акти за жовтень і листопад 2018 року він передав у грудні цього ж року, а потім зазначив, що акт за жовтень передав на початку листопада 2018 року. Свідок ОСОБА_4. не надав суду ані довіреності, якою було уповноважено ОСОБА_4 діяти від імені та в інтересах ТОВ "Онокой ЛТД", ані трудової книжки із записом, що ОСОБА_17. був працевлаштований на ТОВ "Онокой ЛТД".

Згідно матеріалів справи, 15.12.2018 Виконавцем був надісланий на адресу Замовника акт №79 від 31.10.2018 (за жовтень 2018 року), і 14.01.2020 - акт №79 від 31.10.2018 (повторно за жовтень 2018 року) і акт №103 від 31.12.2018 (за грудень 2018 року), про що свідчать наявні у матеріалах справи копії описів вкладення у цінний лист і не заперечується Замовником.

Належних і допустимих доказів надсилання Замовнику акту №89 від 30.11.2018 за листопад 2018 Виконавцем суду не надані; акт №89 від 30.11.2018 в описах вкладення у цінний лист не зазначений.

Доводи апелянта про те, що акт №89 від 30.11.2018 зазначений у претензії, надісланої апелянтом 15.12.2018 замовнику, є юридично неспроможними, оскільки саме по собі зазначення акту у претензії не свідчить про його надсилання і тим паче, не є належним і допустимим доказом як надсилання акту, так і наданих послуг.

До додаткових пояснень ТОВ "Онокой ЛТД" додана копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_17 , в якій він зазначає, що в період з 01.09.2018 по 31.12.2018 він був керівником ПП "АІВ Груп", між яким (підприємством) і ТОВ "Онокой ЛТД" був укладений договір про надання клінінгових послуг від 01.09.2018; з 01.09.2018 по 31.12.2018 ПП "АІВ Груп" надавало послуги та здійснювало комплекс робіт з прибирання торгово-офісного центру "Континент", який розташований за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 1-Б при наданні клінінгових послуг ТОВ "Онокой ЛТД".

Так, для долучення до матеріалів справи надані копії договору про надання клінінгових послуг від 01.09.2018, укладений між ТОВ "Онокой ЛТД" та ПП"«АІВ Груп", відповідно до умов якого, ПП "АІВ Груп" зобов`язався за заявкою ТОВ "Онокой ЛТД" власними силами, з використанням власних матеріалів (миючі засоби та обладнання) надавати клінінгові послуги.

До договору додані копії додатку №1 до договору із погодженням переліку обладнання, яке може буде використано при наданні послуг; специфікації №1 від 01.09.2018 про послуги, що будуть надані; заявок №1 від 01.09.2019, №2 від 01.10.2019, №3 від 01.11.2019, №4 від 01.12.2018 про послуги, що будуть надані відповідного місяця, а також копії актів погодження ціни до заявою від 01.09.2018, від 01.10.2018, від 01.11.2018, від 01.12.2018, якими передбачено загальний об`єм надаваних послуг відповідного місяця; цими актами сторони визначили, що загальна вартість послуг за заявою замовника визначена цим актом погодження ціни і ніяких додаткових оформлень не передбачає.

Проте, дослідивши наявні у матеріалах справи надані ТОВ "Онокой ЛТД" докази в обґрунтування надання ПП "АІВ Груп" послуг, судова колегія зазначає, що надані документи не свідчать про безпосередньо надання послуг за укладеним сторонами у справі договором; апелянтом не надано складених ТОВ "Онокой ЛТД" і ПП "АІВ Груп" актів виконаних послуг з посиланням на Договір, здійснених оплат за надані ПП "АІВ Груп" послуги тощо.

Доводи апелянта, що акти узгодження ціни є фактично актами наданих послуг суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на те, що умовами договору про надання клінінгових послуг від 01.09.2018, укладеного між ТОВ "Онокой ЛТД" та ПП "АІВ Груп", не передбачено, що акти узгодження ціни є актами наданих послуг; пунктом 2.1.3. цього договору визначено, що надання послуг виконавцем підтверджується актом наданих послуг, який є підставою для здійснення розрахунку.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 10.03.2020 свідок ОСОБА_17 . надав пояснення, що оплата ТОВ "Онокой ЛТД" за цим договором здійснена не була, на ПП "АІВ Груп" рахується заборгованість.

Поза увагою суду апеляційної інстанції не можуть також залишитись доводи ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ", які не спростовуються апелянтом, про те, що на підприємствах ТОВ "Онокой ЛТД" і ПП "АІВ Груп" працюють одні й ті самі працівники, керівники.

Також ТОВ "Онокой ЛТД" надано для долучення до матеріалів справи копію договору №01/01 від 01.01.2018, укладеного між ТОВ "Дігрес України" та ТОВ "Онокой ЛТД", відповідно до умов якого, ТОВ "Дігрес України" зобов`язався за заявкою ТОВ "Онокой ЛТД" власними силами, з використанням власних матеріалів (миючі засоби та обладнання) надавати клінінгові послуги.

До договору додана копія специфікації №1 від 01.01.2018 про надання клінінгових послуг на суму 450 000, 00грн.

Однак, не надано жодних доказів виконання цього договору, тим паче, на об`єкті ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ".

Крім того, ТОВ "Онокой ЛТД" надано для долучення до матеріалів справи копію договору №02/08 від 01.08.2018, укладеного між ТОВ "Феонт" та ТОВ "Онокой ЛТД" в особі директора ОСОБА_4., відповідно до умов якого, ТОВ "Феонт" зобов`язався за заявкою ТОВ "Онокой ЛТД" власними силами, з використанням власних матеріалів (миючі засоби та обладнання) надавати клінінгові послуги.

До договору додана копія ідентичної специфікації №1 від 01.08.2018 про надання клінінгових послуг, але на суму 500 000, 00грн.

Однак, не надано жодних доказів виконання цих договорів, тим паче, на об`єкті ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ".

Апелянт не спростовує, що ним надаються клінінгові послуги на багатьох об`єктах; про таке зазначали і допитані свідки.

Апеляційним господарським судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Дігрес України" створено 24.05.2018 із видами діяльністю неспеціалізована оптова торгівля (основний), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля одягом і взуттям.

ТОВ "Феонт" зареєстровано у місті Києві; вид діяльності: рекламні агентства (освновний), діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

неспеціалізована оптова торгівля.

Крім того, колегія суддів зазначає, що підставою для задоволення первісного позову є висновок місцевого господарського суду про те, що ТОВ "ОНОКОЙ ЛТД" не надало належних та допустимих доказів надання ТОВ "Сі Енд Джі" послуг за жовтень 2018 року. І апелянт рішення в частині задоволення первісного позову не оскаржує.

Щодо посилання апелянта на зазначення замовником у платіжних дорученнях у призначенні платежу на договір №1 від 04.10.2017, судова колегія зазначає таке.

Договір укладається внаслідок погоджених дій сторін, що зумовлює певну процедуру його вчинення. Зокрема, процес укладення договору складається із пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) та прийняття пропозиції укладення договору другою стороною (акцепт).

Положеннями частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" зазначає, що договір №1 від 04.10.2017 між сторонами у справі ніколи не укладався і посилання на цей договір у платіжних дорученнях є помилковим.

Відповідно, ТОВ "ОНОКОЙ ЛТД" в спростування даних доводів, обґрунтовуючи вимоги зустрічної позовної заяви мав в силу статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано принцип змагальності сторін, надати суду першої інстанції належні і допустимі докази укладення такого договору №1 від 04.10.2017, у тому числі у спрощений спосіб.

Однак, апелянт не надав суду жодного доказу укладення сторонами у справі договору №1 від 04.10.2017.

Судова колегія зазначає, що зі змісту статті 86 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд оцінює докази, наявні у матеріалах справи.

Відтак, за відсутності у матеріалах справи жодного доказу існування між сторонами у справі договірних відносин за договором №1 від 04.10.2017, посилання апелянта на їх існування є виключно його припущеннями, не підтвердженими належними і допустимими доказами.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 10.03.2020 свідок ОСОБА_17 . на запитання представника апелянта, чи відомо свідку про наявність договору №1 від 01.10.2017, зазначив, що договір №1 від 01.10.2017 був укладений між ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" та ПП "АІВ Груп" у спрощеній формі, за яким саме ПП "АІВ Груп" надавались разові послуги: мийка фасадів, ландшафтні послуги тощо. Однак, матеріали справи не містять і свідок ОСОБА_17 . не надав суду доказів на підтвердження даних доводів.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність доводів апелянта щодо існування між сторонами у справі договірних відносин за договором №1 від 04.10.2017.

Крім цього, як вбачається із платіжних доручень, грошові кошти перераховувались безпосередньо на рахунок ТОВ "Онокой ЛТД", який вказаний в реквізитах договору №КП-0112/1 про надання клінінгових послуг від 02.01.2018; і апелянт не надав суду доказів повернення отриманих грошових коштів.

Щодо доводів апелянта про неотримання ним листа-повідомлення про розірвання договору, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

За загальним правилом, зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №916/1684/18.

Як встановлено місцевим господарським судом, що пунктом 6.4. Договору сторони погодили, що замовник має право достроково розірвати цей Договір у випадку, якщо виконавець не виконує належним чином його умови, неякісно надає послуги за ним, шляхом письмового повідомлення про це виконавця. В такому випадку Договір вважається розірваним з моменту направлення відповідного повідомлення виконавцеві.

Таким чином, сторони Договору, врахувавши встановлену законом свободу договору, на власний розсуд погодили підстави та порядок припинення дії цього договору, що не суперечить вимогам статей 6, 525, 598, 627, 651 Цивільного кодексу України та статей 188, 291 Господарського кодексу України.

Відтак, встановивши обставини невиконання виконавцем умов Договору, неякісного надання послуг, замовник у відповідності до положень Договору мав право реалізувати своє право і розірвати Договір в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це Виконавця.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.10.2019 у справі №922/3293/18.

Як вбачається із матеріалів справи, лист-повідомлення про розірвання договору №КП-0112/1 від 02.01.2018 про надання послуг був надісланий 28.12.2018 замовником на адресу виконавця, зазначену в договорі про надання послуг: 62414, Харківська обл., Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, буд. 1-А, офіс 2-1.

За умовами Договору, він вважається розірваним з моменту направлення відповідного повідомлення виконавцеві.

Відтак, доводи апелянта, що він не отримав це повідомлення не свідчить про те, що договір не було розірвано 28.12.2018, а є лише суб`єктивною поведінкою апелянта щодо отримання поштової кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта, що матеріали справи не містять доказів надсилання листа, оскільки позивачем за первісним позовом додано до матеріалів позовної заяви лист-повідомлення, копію опису вкладення у цінний лист з відбитком печатки підприємства поштового зв`язку, копію поштової квитанції; оригінали зазначених документів оглядались місцевим господарським судом.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке ж положення міститься і в статті 173 Господарського кодексу України.

Укладений сторонами у справі Договір є договором про надання послуг, за умовами якого Виконавець зобов`язався власними силами, з використанням власних витратних матеріалів (засобів та обладнання) надавати Замовнику комплекс послуг з прибирання торгово-офісного центру "Континент" та прилеглої до нього території, який знаходиться за адресою: Україна, місто Харків, вулиця Бучми, 1-Б.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як встановлено місцевим господарським судом і не спростовується апелянтом, за період січень-вересень 2018 року ТОВ "Онокой ЛТД" надав ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" послуги загальною вартістю 423 000, 00грн.

Згідно наявних у матеріалах справи платіжних доручень, за період дії Договору з січня по вересень 2018 включно, ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" сплатило ТОВ "Онокой ЛТД" грошові кошти у розмірі 584 114, 35грн.

Апелянт посилається на те, що кошти за рядом платіжних доручень, а саме, №196 від 12.02.2018, №249 від 14.03.2018, №312 від 04.05.2018, №405 від 11.07.2018, №406 від 11.07.2018, №413 від 11.07.2018, №442 від 21.08.2018, №456 від 03.09.2018, №457 від 03.09.2018, №465 від 11.09.2018, №492 від 19.09.2018, №493 від 19.09.2018, сплачувались за іншим договором - №1 від 04.10.2017.

Однак, як встановлено апеляційним господарським судом, апелянт не надав суду жодного доказу укладення сторонами у справі договору №1 від 04.10.2017, як і наявності будь-якого іншого договору.

Апелянт не заперечує, що кошти були сплачені ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ" на рахунок ТОВ "Онокой ЛТД" і отримані останнім.

Відтак, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апелянтом не доведено належними і допустимими доказами наявність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог в частині стягнення коштів за надані послуги у період з січня по вересень 2018 року.

Належні і допустимі докази надання виконавцем послуг за період жовтень-грудень 2018 року у відповідності до умов Договору, а саме, підписані акти надання послуг за цей період матеріали справи не містять.

Як встановлено апеляційним господарським судом, доказів надсилання/передачі замовнику актів за жовтень-грудень 2018 року після закінчення виконання послуг у кожному місяці, як того вимагає пункт 3.1. Договору, матеріали справи не містять.

Суд апеляційної інстанції відхиляє надані свідком ОСОБА_4 показання, що він особисто передавав ці акти, оскільки, по-перше, на підтвердження даних доводів свідок не надав жодних доказів і підтвердив, що таких доказів у нього немає; по-друге, показання свідка ОСОБА_4 щодо місяців передачі актів у процесі дачі показань змінювались; і по-третє, свідок ОСОБА_4 зазначив, що під час передачі актів діяв як керівник ПП "АІВ Груп", але на підставі довіреності від ТОВ "Онокой ЛТД", однак такої довіреності в матеріалах справи немає і апелянтом надана суду першої інстанції надано не була.

Згідно матеріалів справи, 15.12.2018 Виконавцем був надісланий на адресу Замовника акт №79 від 31.10.2018 (за жовтень 2018 року), який був отриманий позивачем за первісним позовом у січні 2019 року.

14.01.2020, тобто, вже після розірвання Договору виконавцем були надіслані акти №79 від 31.10.2018 (повторно за жовтень 2018 року) і акт №103 від 31.12.2018 (за грудень 2018 року), про що свідчать наявні у матеріалах справи копії описів вкладення у цінний лист і не заперечується Замовником.

Однак, як вказує позивач за первісним позовом, вважаючи Договір розірваним і не отримавши по факту клінінгових послуг у період жовтень-грудень 2018 року, замовник не надсилав виконавцю відмову від підписання актів.

Так, за умовами пунктів 3.1, 3.2 договору сторони узгодили такий порядок прийняття послуг і порядок розрахунків: виконавець після закінчення виконання послуг і кожному місяці направляє на адресу замовника в двох екземплярах акт наданих послуг, підписаний виконавцем, та рахунок на оплату. Замовник протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту розглядає результат наданих послуг, і або підписує акт, або відмовляється від його підписання; у разі відмови замовника від підписання акту наданих послуг виконавець має протягом 3 днів ліквідувати допущені при наданні послуг недоліки або зменшити вартість послуг.

Однак, апелянт передбаченого Договором порядку прийняття послуг не дотримався.

Належних і допустимих доказів надсилання Замовнику акту №89 від 30.11.2018 за листопад 2018 Виконавцем суду взагалі не надані; акт №89 від 30.11.2018 в описах вкладення у цінний лист не зазначений.

А саме по собі надсилання актів за жовтень 2018 року (у грудні 2018 року) і за грудень 2018 року (у січні 2019 року після розірвання Договору) на адресу замовника не свідчить про надання апелянтом послуг, оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів щомісячного (за період жовтень-грудень 2018 року) погодження Виконавцем переліку, об`єму та вартості послуг, які надаються за цим Договором, періодичність та режим їх надання, кількість залучених для надання послуг спеціалістів у відповідності до пункту 1.2. Договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

А згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, сторони зазначивши в Договорі умови про необхідність погодження Виконавцем переліку, об`єму та вартості послуг, які надаються за цим Договором, періодичність та режим їх надання, кількість залучених для надання послуг спеціалістів, визначили такі умови обов`язковими для виконання.

При цьому, обов`язок такого погодження Договором було покладено на Виконавця.

Отже, безпідставним є посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 09.04.2019 у справі №910/6159/18, оскільки обставини справи №910/6159/18 не є тотожними спірним правовідносинам; у справі №910/6159/18 сторонами у договорі про надання послуг було узгоджено, що неповернення актів наданих послуг замовником вважається прийняттям послуг, однак, у даній справі апелянтом не було дотримано встановленого Договором порядку надсилання актів замовнику, не надано суду доказів надсилання акту за листопад 2018 року, акт за грудень 2018 року було надіслано вже після припинення дії Договору; апелянтом не доведено суду обсягу наданих робіт за жовтень 2018 року - грудень 2018 року.

Крім того, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача за первісним позовом про стягнення помилково сплачених коштів у розмірі 47 000, 00грн за жовтень 2018 року, оскільки такі послуги відповідачем за первісним позовом надані не були; і апелянт рішення місцевого господарського суду в цій частині не оскаржує.

Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє і доводи апелянта, що замовник не здійснював би оплату за послуги, якби такі на надавались; дані доводи є виключно припущенням апелянта і не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта, що виходячи із усталених між сторонами взаємовідносин у всіх актах наданих послуг за весь період дії договору, які підписані та додані до позовної заяви замовником зазначено "клінінгові послуги"; інших тлумачень, які б визначали спектр наданих послуг, їх обсяг, кількість витраченого часу, а також ідентифікувати будь-які інші дані, які супроводжували надання послуг, такі акти не містять, виходячи з такого.

В силу статті 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

А згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не невчиненням нею процесуальних дій.

Відтак, ТОВ "Онокой ЛТД" звертаючись до місцевого господарського суду із зустрічним позовом мав у відповідності до положень процесуального законодавства належним чином підготувати зустрічний позов з наданням суду усіх належних і допустимих доказів на підтвердження доводів і вимог свого зустрічного позову.

А посилання апелянта на певні взаємовідносини, що мали місце до спірного періоду, не можуть бути підставою для задоволення зустрічних позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення коштів за надані послуги за період жовтень - грудень 2018 року.

Щодо заявлених відповідачем за зустрічним позовом вимог про стягнення витрат на матеріали та обладнання, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

По-перше, відповідно до умов Договору, виконавець зобов`язався власними силами, з використанням власних витратних матеріалів (засобів та обладнання) надавати замовнику комплекс послуг (пункт 1.1 Договору).

Виконавець зобов`язаний: надавати послуги за цим Договором на своєму обладнанні, своїми інструментами, за своїх матеріалів тощо (пункт 2.1.3 Договору); самостійно забезпечити працівників виконавця (а також інших осіб, залучених виконавцем для виконання умов цього Договору) усім необхідним при виконанні цього Договору обладнанням, матеріалами, в тому числі, але не виключно: спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту; виконавець при виконанні умов Договору в повному обсязі відповідає за якість та безпечність матеріалів, інструментів, засобів (в тому числі, але не виключно, миючих, дезинфікуючих тощо) перед будь-якими особами (пункт 2.1.9 Договору).

Отже, за умовами Договору виконавець взяв на себе зобов`язання нести витрати по придбанню витратних матеріалів і забезпеченню ними своїх працівників для надання замовнику послуг належним чином.

Надання апелянтом копій розпоряджень про видачу своїм працівникам мийних засобів та інших матеріалів, копій видаткових накладних про придбання цих матеріалів, рахунків-фактур не свідчить про те, що ці витрати має нести позивач за первісним позовом, а може лише свідчити про виконання апелянтом умов Договору.

Крім того, надані апелянтом видаткові накладні, рахунки-фактури про придбання матеріалів не свідчать про те, що усі зазначені у видаткових накладних матеріали придбавались для надання послуг саме ТОВ "СІ ЕНД ДЖІ", оскільки апелянт неодноразово зазначав, що вони надають клінінгові послуги на багатьох об`єктах.

До того ж, і в наданих апелянтом копіях договорів із субпідрядними організаціями зазначено, що субпідрядні організації як виконавці мають надавати послуги власними силами, з використанням власних витратних матеріалів (засобів та обладнання).

По-друге, пунктом 3.1. Договору чітко визначено щомісячну вартість послуг виконавця за Договором - 47 000, 00грн, а додаткові витрати виконавця оформлюються додатковими актами та рахунками.

Однак, матеріали справи не містять, і апелянт таких доказів суду не надав, наявності додаткових актів, підписаних обома сторонами, і виставлених рахунків на підставі саме цих підписаних додаткових актів на підтвердження додаткових витрат виконавця.

З огляду на зазначене, судова колегія доходить висновку, що апелянтом не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження додаткових витрат виконавця на матеріали та обладнання.

Отже, відсутні і підстави для стягнення 3% річних, інфляційних та пені, оскільки такі вимоги є похідними від вимоги про стягнення коштів за надані послуги.

Щодо доводів апелянта, що до складу податкового кредиту були включені податкові накладні на суму 752 773, 60грн за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Аналіз положень пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України свідчить, що платник податку на прибуток підприємств з метою визначення об`єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. При цьому показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Виходячи з положень абзацу 11 частини першої статті 1, частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Таким чином, у податковому обліку понесені витрати на придбання товарів/послуг та доходи від реалізації товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення.

До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції.

Однак, фактом підтвердження господарської операції є первинні документи, які апелянтом надані суду не були, а не податкові декларації, які підтверджують лише порядок оподаткування цієї операції; сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваному рішення, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 02.12.2019 у справі №922/2081/19 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги, з огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2019 у справі №922/2081/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.03.2020.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза

Джерело:ЄДРСР 88303590

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані.

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Постанова від 10.03.2020 по справі № 922/2081/19 Східний апеляційний господарський суд

Показати наступного разу?

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

120 127 234

24 876

2 782

530 033

23 460 198

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Постанова від 10.03.2020 по справі № 922/2081/19 Східний апеляційний господарський суд

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!