Справа № 640/219/14-ц
н/п 6/953/139/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" березня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Бородіної Н.М.
за участю секретаря- Кострової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артура Ігоровича по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області звернувся у суд із подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, в якому просить суд звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 , яке належить йому, на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова по справі № 640/997/14-ц від 18.09.2014 та додаткового рішення Київського районного суду м. Харкова по справі № 640/997/14-ц від 18.12.2018, але незареєстроване в установленому законом порядку, а саме: домоволодіння, як окремий об`єкт нерухомого майна, шо складається з наступних будівель і споруд: житловий будинок літ. "А-1" підсобне приміщення літ. 1-1, житлова кімната літ. 1-2, прибудова літ. а - коридор літ. 1-3, коридор літ. 1-5, по прибудовам "А7" - тамбур літ. III, по надвірним будівлям - сарай літ. "Б", льох літ. "В", трубчатий колодязь №3, огорожа №9, ворота № 10, огорожа № 13, частина огорожі довжиною 20,84 м. № 18, ворота № 20, зливна яма № 21, замощення І, особисто зведені - прибудову літ. "а1", прибудову літ. "а5", ганок літ. "а8", гараж літ. "Д", навіс літ. "М", навіс літ. "Н", хвіртка № 34, огорожа № 35, за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування подання зазначає, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Богатиренка Артура Ігоровича перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів по справі № 640/219/14-ц виданих Київським районним судом м. Харкова про примусове стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу у загальному розмірі 804221,77 грн. У результаті вжитих приватним виконавцем заходів було встановлено, що ОСОБА_2 нерухомого майна не має, транспортних засобів не має, на обліку в ДФС не перебуває, відкритих рахунків не має, але перебуває на обліку в УПФУ в Київському районі м. Харкова та отримує пенсію в розмірі 1782,89 грн. Боржник фактично є володільцем вищезазначеного майна за адресою: АДРЕСА_1 . За час примусового виконання достовірно встановлено, що боржник ніякого іншого майна не має, транспортних засобів не має , доходів не отримує окрім пенсії. За таких обставин законні права та інтереси стягувана грубо порушуються. Коштів достатніх для відшкодування заборгованості та рухомого майна у боржника не має, але йому належить нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, на яке може бути звернено стягнення в порядку ст. 440 ЦПК України.
Згідно ч. 10,11 ст.440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
В судовому засіданні приватний виконавець подання підтримав та просив задовольнити.
Суд заслухавши приватного виконавця та дослідивши матеріали справи вважає, що подання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 15.08.2018року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики дійсним та стягнення суми боргу було задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 09 вересня 2009року у розмірі 783 192 грн., три відсотки річних за час прострочення з 22.10.2012року по 23.06.2014року у розмірі 17793,77 грн. та судовий збір у сумі 3236 грн. Рішення набрало законної сили, видано виконавчі листи.
На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Богатиренка Артура Ігоровича перебуває зведене виконавче провадження № 58992162 з примусового виконання виконавчих листів по вказаній справі щодо суми боргу у загальному розмірі 804221,77 грн. Постанови про відкриття виконавчих проваджень були направлені боржнику ОСОБА_2 на його адресу, що зазначена у виконавчих документах: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого виконавцем надано повідомлення про вручення поштового відправлення із підписом боржника про отримання..
Тобто відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник був повідомлений про початок примусового виконання рішення.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником нерухоме майно не зареєстроване.
Також, з витягу з Єдиного державного реєстру МВС України встановлено, що за боржником транспорті засоби не зареєстровані.
У результаті вжитих приватним виконавцем заходів було встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрованого нерухомого майна не має, транспортних засобів не має, на обліку в ДФС не перебуває, відкритих рахунків не має, але перебуває на обліку в УПФУ в Київському районі м. Харкова та отримує пенсію в розмірі 2000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття у повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» за іншими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника- за письмовою заявою стягувана або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Заява від стягувача щодо звернення стягнення на пенсію боржника до приватного виконавця не надходила.
Рішення Київського районного суду м. Харкова по справі № 640/997/14-ц від 18.09.2014 та додатковим рішенням по тій же самій справі від 18.12.2018 за боржником ОСОБА_2 судом визнано право власності на домоволодіння, як на окремий об`єкт нерухомого майна, що складається з наступних будівель і споруд: житловий будинок літ. "А-1" підсобне приміщення літ. 1-1, житлова кімната літ. 1-2, прибудова літ. а - коридор літ. 1-3, коридор літ. 1-5, по прибудовам "А7" - тамбур літ. III, по надвірним будівлям - сарай літ. "Б", льох літ. "В", трубчатий колодязь №3, огорожа №9, ворота № 10, огорожа № 13, частина огорожі довжиною 20,84 м. № 18, ворота № 20, зливна яма № 21, замощення І, особисто зведені - прибудову літ. "а1", прибудову літ. "а5", ганок літ. "а8", гараж літ. "Д", навіс літ. "М", навіс літ. "Н", хвіртка № 34, огорожа № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення набрало законної сили, однак реєстрація права власності ОСОБА_2 не здійснена.
Отже, боржник фактично є власником вищезазначеного майна.
Виходом приватного виконавця за адресою реєстрації боржника: АДРЕСА_1 37 було встановлено, що рухоме майно боржника, на яке можливо звернути стягнення - відсутнє, окрім майна, що входить до Переліку майна на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, про що було складено акт приватного виконавця у присутності понятих, боржника, стягувача, який міститься в матеріалах виконавчого провадження.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини першої статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Статтею 10 Закону встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною першою статті 48 Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно частини третьої, четвертої статті 50 Закону у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Таким чином, враховуючи невиконання боржником рішення суду в добровільному порядку та наявність у власності ОСОБА_2 нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , право власності, на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, суд вважає подання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та ст.ст. 259-261, 353-355, 440 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Подання подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артура Ігоровича по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 , яке належить йому, на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова по справі № 640/997/14-ц від 18.09.2014 та додаткового рішення Київського районного суду м. Харкова по справі № 640/997/14-ц від 18.12.2018, але незареєстроване в установленому законом порядку, а саме: домоволодіння, як окремий об`єкт нерухомого майна, шо складається з наступних будівель і споруд: житловий будинок літ. "А-1" підсобне приміщення літ. 1-1, житлова кімната літ. 1-2, прибудова літ. а - коридор літ. 1-3, коридор літ. 1-5, по прибудовам "А7" - тамбур літ. III, по надвірним будівлям - сарай літ. "Б", льох літ. "В", трубчатий колодязь №3, огорожа №9, ворота № 10, огорожа № 13, частина огорожі довжиною 20,84 м. № 18, ворота № 20, зливна яма № 21, замощення І, особисто зведені - прибудову літ. "а1", прибудову літ. "а5", ганок літ. "а8", гараж літ. "Д", навіс літ. "М", навіс літ. "Н", хвіртка № 34, огорожа № 35, за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом пятнадцяти днів з дня його (її) проголошення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо скаргу не було подано.
Повний текст ухвали виготовлений 13.03.2020року.
Суддя Н.М. Бородіна
