АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Провадження №22ц/790/2997/16 Головуючий 1-ї інстанції Якуша Н.В.
Справа № 640/219/14-ц Доповідач: Довгаль А.П.
Категорія: договірні
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Довгаль А.П.
суддів - Коровіна С.Г., Коваленко І.П.
при секретарі - Щегельському Д.О.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 23 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору позики дійсним та стягнення суми боргу, -
в с т а н о в и л а:
У січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищеназваним позовом.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2015 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 квітня 2015 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 08 квітня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23 березня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав, передбачених п.3) ч. 1 ст.207 ЦПК України (у зв'язку з повторною неявкою позивача).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції від 23.03.2016року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду, вказуючи на її незаконність і на таку, що постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу від 23 березня 2016 року та залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду судових засідань, які призначалися на 01 березня 2016 року та на 23 березня 2016 року.
Проте, погодитися з цим висновком не може, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах діючого законодавства.
Так, статтею 169 ЦПК України визначені наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі. Зокрема ч.3 цієї статті встановлено, що у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно вимог п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, за змістом вимог ч.3 ст.169, п.3) ч.1 ст.207 ЦПК України правом на залишення заяви без розгляду суд наділений у випадку повторної неявки позивача, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка без поважних причин.
Згідно положень ст.74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання. Судова повістка із розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.
Після скасування рішення суду першої інстанції від 05.02.2015року та ухвали апеляційного суду від 08.04.2015року на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.09.2015року, дана справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.156-158).
У подальшому справа неодноразово вносилась в судові засідання, але з різних причин (неявка обох або однієї із сторін, находження судді в нарадчий кімнаті, задоволення заявлених сторонами або їх представниками клопотань про ознайомлення з матеріалами справи, допит свідків та інше) її розгляд відкладався. Згідно журналу судового засідання від 27.01.2016року сторони та їх представники приймали участь в розгляді справи, ними давались пояснення, після чого було оголошено перерву до - 01.03.2016року, про що всі сторони знали з достовірністю, розписавшись у явочному листі (а.с.186-190).
26.02.2016року до місцевого суду надійшли заява від представника відповідача ОСОБА_4- ОСОБА_5, в якій вона просила відкласти розгляд справи призначений на 01.03.2016року у зв'язку з сімейними обставинами і перенести розгляд справи після 01 квітня 2016 року (а.с.191-192). З аналогічною заявою від 29.02.2016року до суду звернувся також відповідач ОСОБА_3 (а.с.194).
01 березня 2016 року ОСОБА_1 подав до суду доповнення до позовної заяви, в якій збільшив розмір позовних вимог (а.с.197-198).
Згідно довідки, яка міститься в матеріалах справи, у зв'язку з неявкою обох сторін судове засідання - 01.03.2016року не проводилось. Розгляд справи перенесено на 23.03.2016року (а.с.196).
Ухвалою районного суду від 02 березня 2016 року заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог була залишена без руху для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору в сумі 776,00грн. (а.с.202-204).
12.03.2016року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків разом з платіжною квитанцією про сплату судового збору у визначеному розмірі (а.с. 212-213).
Про час і місце розгляду справи на 23.03.2016року позивач ОСОБА_1 був повідомлений завчасно, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення йому судової повістки (а.с.206), однак в судове засідання у цей день не з'явився.
Таким чином, оскільки після подачі ОСОБА_1 заяви про доповнення позовних вимог в частині їх збільшення, судове засідання призначалося лише один раз, а саме на 23.03.2016року, в яке позивач не з'явився, будучи належним чином повідомленим, тому з урахуванням таких обставин, признак повторної неявки, тобто як друга поспіль, є відсутнім.
За таких обставин законних підстав для застосування положень п.3) ч.1 ст.207 ЦПК України про залишення позовної заяви без розгляду у суду не було.
Згідно п.п.3),4) ч.1 ст.311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків обставинам справи та неправильне застосування норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307ч.2п.1), 311ч.1п.п.3)4), 313, 314ч.1п.6), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 23 березня 2016 року - скасувати і справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала остаточна, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий -
Судді -
