ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
05 березня 2020 року
м. Дніпро
справа № 160/3994/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,
секретарі судового засідання Сколишеві О.О.,
за участі представника відповідача Тимофієва Є.Л.,
представника третьої особи Кульбаки С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного агенства водних ресурсів України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року в адміністративній справі №160/3994/19 (головуючий суддя першої інстанції - Сидоренко Д.В., рішення у повному обсязі складено 29.10.2019 року) за позовом Державного агенства водних ресурсів України до Державного підприємства «СМОЛИ», (третя особа - Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області) про анулювання дозволу на спеціальне водокористування, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач 03.05.2019 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов з позовом до Державного підприємства «СМОЛИ» про анулювання дозволу на спеціальне водокористування №00838 терміном дії до 03.03.2022 року.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що в ході проведення перевірки посадовими особами Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області було відібрано проби води та протоколом від 25.07.2017 року №17-17/1 зафіксовано порушення відповідачем вимог екологічного законодавства в частині перевищення нормативів гранично допустимого скиду по всіх випусках. Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області винесено припис від 04.08.2017 року №4-5496-9-3 про усунення виявлених порушень. За результатами позапланової перевірки, проведеної у період з 06.02.2019 року по 13.02.2019 року щодо виконання вимог припису від 04.08.2017 року №4-5496-9-3 встановлено, що підприємством припис не виконано, і як наслідок, наноситься шкода як земельним так і водним ресурсам області. Не виконання припису є підставою для застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу на спеціальне водокористування.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник третьої особи в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги позивача підтримала, просила їх задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Позивач надіслав до апеляційного суду клопотання, в кому просив розгляд справи проводити без участі його представника.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації позивачу надано дозвіл №00838 від 03.03.2019 року на спеціальне водокористування зі строком дії до 03.03.2022 року ) (а.с.20-23 т.1).
Пунктом 4 вказано дозволу визначено найменування і код водного об`єкта і водогосподарської ділянки (джерело водопостачання і приймання стічних вод), а саме код водокористувача 120811, водогосподарча ділянка 24088000, водопостачання: р.Дніпро, 20/ЧЕР/ДНЕПР/, КВП Кам`янської міської ради «Міськводоканал» (ВОДА ПИТНОЇ ЯКОСТІ) 20/120397/ЧЕР/ДНЕПР; водовідведення: через рукав Грязна в р.Дніпро (дренажні, зливові, талі зворотні води) 81/ЧЕРДНЕПР/, КВП Кам`янської міської ради «Міськводоканал» (господарчо-побутові стічні води ) 95/СТО/120397, зливовий колектор ПАТ «Дніпроазот» (промивні води від контактних освітлювачів та резервуарів питної води ФНС); відстійники виробничих відходів (карти споруд 220,731) (хімічно забрудненні стічні води).
Підпунктами «ж» та «з» п.6 вказаного Дозволу передбачено, що водокористування дозволяється при дотриманні наступних умов, зокрема кількість скиданих стічних вод у водний об`єкт по кожному випуску не більше (тис. м. куб. год, куб. доб.) через рукав Грязна Коноплянка в р.Дніпро: випуск №1-114,776 тис.м.куб./рік, випуск №2 53,681 тис.м.куб./рік, випуск №3 - 222,866 тис.м.куб./рік, №4 - 275,374 тис.м.куб./рік. Якісна характеристика стічних вод на випусках (мг-л) див. Документ 2 нормативів ГДВ від 18.11.2015 року №3-5546/0/261-15.
В період з 20.07.2017 року по 28.07.2017 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання вимог ДП «Смоли» природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено Акт №1170 (а.с.24-38 т.1).
04.08.2017 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області винесено Припис №4-5496-9-3, згідно якого ДП «Смоли» приписано, зокрема, забезпечити вжиття заходів щодо запобігання скидів зворотних вод підприємства в поверхневу водойму з перевищенням нормативів ГДВ (п.21) з терміном виконання до 04.08.2017 року (а.с.106-109 т.1).
В період з 06.02.2019 року по 12.02.2016 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої складено Акт №86/3-8/19 (а.с.39-76 т.1).
Відповідно до п.21 розділу V вказаного акту встановлено, що за результатами інспекційного контролю в скидах підприємства зафіксовані перевищення нормативів ГДВ (протокол вимірювання показників складу та властивостей проб вод №3-19/1). Також зазначено, що підприємством систематично порушуються умови дозволу на спеціальне водокористування №00838 від 03.03.2017 року.
25.03.2019 року третьою особою Голові Державного агентства водних ресурсів внесено Припис про анулювання дозволу на спеціальне водокористування №00838, виданий ДП «Смоли».
У зв`язку з вказаним, Державне агентство водних ресурсів звернулось до суду з позовом про анулювання дозволу на спеціальне водокористування №00838 терміном дії до 03.03.2022 року, виданого Державному підприємству «СМОЛИ».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог та, надаючи оцінку вказаним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 статті 49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Згідно із пунктом 9 частини 1 статті 16 Водного кодексу України до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить видача дозволів на спеціальне водокористування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженого постановою КМ України №393 від 20.08.2014 року, Державне агентство водних ресурсів України (Держводагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.
Статтею 55 Водного кодексу України передбачені підстави припинення права спеціального водокористування, а саме пунктом 4 частини 3 якої встановлено, що орган, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу з підстав, зокрема, порушення умов спеціального водокористування та охорони вод, стосовно яких центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, раніше було видано припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що органом уповноваженим звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу на спеціальне водокористування, є саме Державне агентство водних ресурсів України, як центральний виконавчої влади, який, на момент розгляду справи, реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 49 Водного кодексу України видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Так, абзацом 7 частини 7 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав, а саме здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
Частиною 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що приписом є обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Відповідно до змісту вищенаведених норм Водного кодексу України, Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» можливість звернення до суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу на спеціальне водокористування виникає лише у разі невиконання припису про усунення порушень умов саме спеціального водокористування та охорони вод. При цьому, припис має виноситись центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів.
В даному випадку Державне агенство водних ресурсів України (як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів) зверненувся до суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу на спеціальне водокористування у зв`язку з невиконанням позивачем припису іншого органу - Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, що є нелогічним та протирічить наведеним вище положенням законодавства.
Державним агенством водних ресурсів України ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів винесення агентом припису про порушення ДП «СМОЛИ» умов спеціального водокористування та охорони вод, який відповідачем не виконано, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Таким чином, відсутність передбачених статтею 55 Водного кодексу України підстав припинення права ДП «СМОЛИ» на спеціальне водокористування (порушення умов спеціального водокористування та охорони вод, стосовно яких Державним агенством водних ресурсів України раніше було видано припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення) виключає право Державного агенства водних ресурсів України, який видав дозвіл на спеціальне водокористування, звертатися до адміністративного суду з позовом про застосування до ДП «СМОЛИ» заходу реагування у виді анулювання дозволу на спеціальне водокористування.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта та представника третьої особи на ту обставину, що Державна екологічна інспекція України має повноваження проводити перевірки та виносити приписи, оскільки вказане не є предметом позову та не є підставою звернення позивача до адміністративного суду у відповідності до вимог статті 55 Водного кодексу України.
Крім того, як вбачається з актів відбору проб вод №3-19/1 від 07.02.0218 року та 17-17/1 від 20.07.2017 року, відбір проб здійснено у випусках №1-№4 (а.с.101-104 т.1)
Дозволом №00838 від 03.03.2019 року на спеціальне водокористування, врегулювано водовідведення через рукав Грязна Коноплянка в р.Дніпро для дренажних, зливових, талих зворотних вод.
Згідно гідрогеологічної карти зі схемою дощової каналізації території колишнього ВО «Придніпровський хімічний завод» колектори №1-№4 знаходяться вкінці дощової каналізації на річці Коноплянка. При цьому, вказана каналізація, як єдиний комплекс, проходить по всій території колишнього ВО «Придніпровський хімічний завод», в тому числі по території, яка знаходиться у користуванні інших суб`єктів господарювання, та здійснює функції по відведенню зливових і талих зворотних вод (а.с.227 т.1).
Отже, показники проб, здійснених у випусках №1-№4, свідчать про склад та властивість зливових та талих зворотних вод усієї території колишнього ВО «Придніпровський хімічний завод», та не є належними доказами перевищення нормативів гранично допустимих скидів саме зливовими і талими зворотними водами з території ДП «СМОЛИ».
Разом з тим, позивачем зазначалося і про затоплення забруднення зливових вод від підземних вод, які потрапляють у колектори з розташованих вище територій, внаслідок замулювання р.Брудна Коноплянка і підвищення рівня грантових вод вище дна колектору.
Розчищення річки Коноплянки та виконання робіт із запобігання підтопленню хвостосховищ, передбачалося Планом заходів щодо забезпечення екологічної безпеки м.Дніпродзержинська та поліпшення соціального захисту населення міста, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо забезпечення екологічної безпеки м.Дніпродзержинська та поліпшення соціального захисту населення міста» №1628-р від 11.08.2010 року, що свідчить також про вплив замулювання р.Коноплянка на показники проб здійснених у випусках №1-№4.
Вказані обставини апелянтом не спростовані.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла про відсутність підстав для анулювання дозволу ДП «СМОЛИ» на спеціальне водокористування №00838 терміном дії до 03.03.2022 року.
При апеляційному розгляді колегія суддів враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державного агенства водних ресурсів України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року в адміністративній справі №160/3994/19 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року в адміністративній справі №160/3994/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повне судове рішення складено 10 березня 2020 року.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак