ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2019 року
Справа № 160/3994/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді
Сидоренко Д.В.
за участі секретаря судового засідання
Кручини Ю.Д.
за участі:
представника відповідача представника третьої особи
ОСОБА_1 Є.Л. Кульбаки С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Державного агенства водних ресурсів України до Державного підприємства "СМОЛИ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області про анулювання дозволу на спеціальне водокористування №00838 терміном дії до 03.03.2022 року, -
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного агентства водних ресурсів до Державного підприємства "СМОЛИ" про анулювання дозволу на спеціальне водокористування №00838 терміном дії до 03.03.2022 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведення перевірки посадовими особами Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області було відібрано проби води та протоколом від 25.07.2017р. №17-17/1 зафіксовано порушення вимог екологічного законодавства в частині перевищення нормативів гранично допустимого скиду по всіх випусках, який затверджено Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.11.2015р. №3-5546/0/261-15 на термін дії дозволу на спеціальне водокористування від 03.03.2017р. №00838. З метою усунення порушень природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області винесено припис від 04.08.2017р. №4-5496-9-3. За результатами позапланової перевірки, проведеної у період з 06.02.2019р. по 13.02.2019р. щодо виконання вимог припису від 04.08.2017р. №4-5496-9-3 встановлено, що підприємством припис не виконано, і як наслідок, наноситься шкода як земельним так і водним ресурсам області. Не виконання припису є підставою для застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу на спеціальне водокористування.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Також цією ухвалою залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області.
18.06.2019р. до суду надійшли письмові пояснення Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, згідно яких інспекція зазначає, зокрема, що 07.02.2019р. проведено інструментальний контроль додержання нормативів скидів забруднюючих речовин через рукав Брудна Коноплянка в р.Дніпро з 4-х випускних колекторів. За результатами інспекційного контролю в скидах підприємства зафіксовані перевищення нормативів ГДС (гранично допустимих норм, протокол вимірювання показників складу та властивостей проб вод №3-19-/1), що є порушенням ст.ст.44, 70, 71 Водного кодексу України та Умов Дозволу на спеціальне водокористування №00838, ст.ст.8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та не виконуються вимоги п.21 припису від 04.08.2017р. №4-5496-9-3.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2019р. відмовлено в задоволенні клопотання про залишення адміністративного позову без руху.
20.06.2019р. до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі.
21.06.2019р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення адмініративного позову в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що підприємство засноване на державній власності та відповідно до постанови КМ України від 04.03.2015р. №83 ДП «Смоли» включено до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Позивач не наділений повноваженнями звертатися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді анулювання дозволу, оскільки органом який видав дозвіл, і який має звертатися до суду з даним позовом, є Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної адміністрації. Позивач звернувся до суду без правової підстави, а саме за відсутності припису виданого самим позивачем. Відповідач не порушував вимог екологічного законодавства, оскільки відібрання проб води здійснено на випускних колекторах №№1-4 загальної зливної каналізації (поверхневих стоків) промислового майданчика колишнього ВО «Придніпровський хімічний завод». ДП «Смоли» займає територію площею 24,753 га, що складає менше 10% від загальної площі колишнього ВО «Придніпровський хімічний завод» (248,228 га), та значна частина колекторів (при їх загальній протяжності 7635 м) проходить по території, що не належить підприємству. Значну частку забруднення зливових вод створюють підземні води, які потрапляють у колектори з розташованих вище територій, що є наслідком замулювання р.Брудна Коноплянка і підвищення рівня ґрунтових вод (рівень ґрунтових вод знаходиться на рівні 0,2-3,2 м. вище відміток дня колекторів). Розпорядженням КМ України №1628-р від 11.08.2010р. затверджений «План заходів щодо забезпечення екологічної безпеки м.Дніпродзержинська та поліпшення соціального захисту населення міста», яким передбачено виконання робіт по розчищенню русла р.Брудна Коноплянка у 2010-2012р.р., але даний план заходів так і не був виконаний. Крім того, відповідач зазначає про здійснення відбору проб за відсутності уповноважених осіб відповідача, висловлює сумнів відносно дотримання порядку відбору проб та зазначає про можливу санітарну та техногенну небезпеку у разі анулювання дозволу.
Ухвалами Дніпропетровського окружного адмініративного суду від 02.07.2019р. відмовлено в задоволенні заяв про залишення адміністративного позову без розгляду, в клопотанні про витребування доказів, продовжено підготовче провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 03.09.2019р.
Ухвалами Дніпропетровського окружного адмініративного суду від 03.09.2019р. витребувані у Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області докази, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.09.2019р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адмініративного суду від 26.09.2019р. відкладено розгляд справи на 10.10.2019р.
10.10.2019р. до суду надійшли від Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області витребувані докази, для ознайомлення з якими відповідача в судовому засіданні оголошено перерву до 24.10.2019р.
В судовому засіданні 24.10.2019р. представники відповідача та третьої особи підтримали свої правові позиції в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідач та третьої особи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктом 1 ч.1 ст.19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно положень пунктів 1-2, 7 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Суб`єктом владних повноважень визнається орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до положень ст.55 Водного кодексу України, припинення права спеціального водокористування здійснюється шляхом анулювання дозволу на спеціальне водокористування.
Орган, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу з підстав, зокрема порушення умов спеціального водокористування та охорони вод, стосовно яких центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, раніше було видано припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
Враховуючи зазначене, спір з проводу застосування заходів реагування у виді анулювання дозволу на спеціальне водокористування, є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.
З матеріалів справи слідує, що Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації позивачу надано дозвіл №00838 від 03.03.2019р. на спеціальне водокористування зі строком дії до 03.03.2022р.
Пунктом 4 вказано дозволу визначено найменування і код водного об`єкта і водогосподарської ділянки (джерело водопостачання і приймання стічних вод), а саме – код водокористувача – 120811, водогосподарча ділянка – 24088000, водопостачання: р.Дніпро, 20/ЧЕР/ДНЕПР/, КВП Кам`янської міської ради «Міськводоканал» (ВОДА ПИТНОЇ ЯКОСТІ) 20/120397/ЧЕР/ДНЕПР; водовідведення: через рукав Грязна в р.Дніпро (дренажні, зливові, талі зворотні води) 81/ЧЕРДНЕПР/, КВП Кам`янської міської ради «Міськводоканал» (господарчо-побутові стічні води ) 95/СТО/120397, зливовий колектор ПАТ «Дніпроазот» (промивні води від контактних освітлювачів та резервуарів питної води ФНС); відстійники виробничих відходів (карти споруд 220,731)(хімічно забрудненні стічні води).
Підпунктами ж) та з) п.6 вказаного Дозволу передбачено, що водокористування дозволяється при дотриманні наступних умов, зокрема кількість скиданих стічних вод у водний об`єкт по кожному випуску не більше (тис. м. куб. год, куб. доб.) через рукав Грязна Коноплянка в р.Дніпро: випуск №1-114,776 тис.м.куб./рік, випуск №2 – 53,681 тис.м.куб./рік, випуск №3 - 222,866 тис.м.куб./рік, №4 - 275,374 тис.м.куб./рік. Якісна характеристика стічних вод на випусках (мг-л) – див. Документ 2 нормативів ГДВ від 18.11.2015р. №3-5546/0/261-15.
В період з 20.07.2017р. по 28.07.2017р. Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання вимог ДП «Смоли» природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено Акт №1170.
04.08.2017р. Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області позивачу винесено Припис №4-5496-9-3, згідно якого приписано, зокрема, забезпечити вжиття заходів щодо запобігання скидів зворотних вод підприємства в поверхневу водойму з перевищенням нормативів ГДВ (п.21) з терміном виконання до 04.08.2017р.
В період з 06.02.2019р. по 12.02.2016р. Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої складено Акт №86/3-8/19.
Відповідно до п.21 розділу V вказаного акту встановлено, що за результатами інспекційного контролю в скидах підприємства зафіксовані перевищення нормативів ГДВ (протокол вимірювання показників складу та властивостей проб вод №3-19/1): випуск №1 по БСК5 в 1,3 р., по ХСК в 1,5 р., по завислих речовинах в 1,7 р., по сухому залишку в 2,2 р., по сульфатах в 1,5 р., по нафтопродуктах в 1,1 р.; випуск №2 по БСК5 в 1,4 р., по ХСК в 2,5 р., по завислих речовинах в 1,8 р., по сухому залишку в 4,4 р., по хлоридах в 3,1р., по сульфатах в 1,5 р., по азоту амонійному в 19,5 р., по нітратах в 32,5 р., по цинку в 1,1 р., по алюмінію в 1,1 р., по АПАР в 1,2 р.; випуск №3 по БСК5 в 1,3 р., по ХСК в 2,4 р., по завислих речовинах в 1,7 р., по сухому залишку в 2,5 р., по хлоридах в 1,1р., по сульфатах в 1,2 р., по залізу загальному в 4,8р., по азоту амонійному в 16,1 р., по нітратах в 8,1 р., по нітритах в 4,0 р., по фосфатах в 2,9 р., по нафтопродуктах в 1,2 р., по АПАР в 1,5 р., по алюмінію в 1,1 р.,по цинку в 1,1 р.; випуск №4 по БСК5 в 1,3 р., по ХСК в 2,5 р., по завислих речовинах в 2,3 р., по сухому залишку в 1,8 р., по хлоридах в 1,1р., по сульфатах в 1,1 р., по азоту амонійному в 6.2 р., по нітратах в 3,0 р., по нітритах в 1,7 р., по фосфатах в 1,2 р., по АПАР в 1,1 р., по алюмінію в 1,1 р. Також зазначено, що підприємством систематично порушуються умови дозволу на спеціальне водокористування №00838 від 03.03.2017р.
25.03.2019р. третьою особою, Голові Державного агентства водних ресурсів, внесено Припис про анулювання дозволу на спеціальне водокористування №00838, виданий ДП «Смоли».
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст.49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Згідно п.9 ч.1 ст.16 Водного кодексу України, до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належитьвидача дозволів на спеціальне водокористування.
Відповідно до п.1 Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженого постановою КМ України №393 від 20.08.2014р., Державне агентство водних ресурсів України (Держводагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.
Як зазначалося вище, статтею 55 Водного кодексу України передбачені підстави припинення права спеціального водокористування, а саме п.4 ч.3 якої встановлено, що орган, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу з підстав, зокрема порушення умов спеціального водокористування та охорони вод, стосовно яких центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, раніше було видано припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
З системного аналізу наведених норм слідує, що органом уповноваженим звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволуна спеціальне водокористування, є саме Державне агентство водних ресурсів України, як центральний виконавчої влади, який, на момент розгляду справи, реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів. У зв`язку з чим безпідставним є твердження відповідача про те, що позивач не наділений повноваженнями звертатися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді анулювання дозволу.
Відповідно до ч.3 ст.49 Водного кодексу України, видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Абзацом 7 ч.7 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» також передбачено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав, а саме здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон №877), ч.8 ст.7 якого визначає, що приписом є обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Щодо тверджень відповідача про звернення до суду без правової підстави, а саме за відсутності припису виданого самим позивачем, суд зазначає наступне.
Відповідно до змісту вищенаведених норм Водного кодексу України та Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», можливість звернення до суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу виникає лише у разі невиконання припису про усунення порушень умов спеціального водокористування та охорони вод. При цьому, припис має виноситься центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів.
Згідно п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМ України №275 від 19.04.2017р., Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Пункт 7 вказаного Положення про Державну екологічну інспекцію України передбачає, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до п.1 Положення про територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №312 від 11.08.2017р., Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.
Підпунктом 3 п.2 розділу ІІ «Функції» визначено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавствапро охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо:
- виконання державних цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів;
- наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин;
- права державної власності на води;
- ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів;
- дотримання встановленого режиму господарської діяльності у зонах санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, водоохоронних зонах, прибережних захисних смугах, смугах відведення та берегових смугах водних шляхів, очисних та інших водогосподарських споруд і технічних пристроїв;
- здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території;
- здійснення заходів з економного використання водних ресурсів;
- використання води (водних об`єктів) відповідно до цілей та умов їх надання водокористувачам;
- здійснення погоджених у встановленому порядку технологічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених зворотних вод (стічні, шахтні, кар`єрні, дренажні води), баластних та лляльних вод;
- проведення робіт, пов`язаних із ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води;
- дотримання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів;
- здійснення заходів, пов`язаних із запобіганням шкідливій дії води і ліквідацією її наслідків;
- дотримання регламентів скидання промислових забруднених стічних чи шахтних, кар`єрних, рудникових вод з накопичувачів, норм і правил експлуатації технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники та інші);
Таким чином, можливість звернення до суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу пов`язана з невиконання припису, в тому числі Державних екологічних інспекцій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, як територіальних органів Державної екологічної інспекції України.
Щодо встановлення третьою особою обставин порушення вимог екологічного законодавства, на підставі результатів вимірювання показників складу та властивостей вод, суд зазначає наступне.
Як вбачається з Актів відбору проб вод №3-19/1 від 07.02.0218р. та 17-17/1 від 20.07.2017р., відбір проб здійснено у випусках №1-№4, в тому числі за участю представників суб`єкта господарювання Калініної М.П. та Соловйової Л.М. відповідно.
Дозволом №00838 від 03.03.2019р. на спеціальне водокористування, врегулювано водовідведення через рукав Грязна Коноплянка в р.Дніпро для дренажних, зливових, талих зворотних вод.
Згідно гідрогеологічної карти зі схемою дощової каналізації території колишнього ВО «Придніпровський хімічний завод» колектори №1-№4 знаходяться вкінці дощової каналізації на річці Коноплянка. При цьому, вказана каналізація, як єдиний комплекс, проходить по всій території колишнього ВО «Придніпровський хімічний завод», в тому числі по території, яка знаходиться у користуванні інших суб`єктів господарювання, та здійснює функції по відведенню зливових і талих зворотних вод.
Отже, показники проб здійснених у випусках №1-№4, свідчать про склад та властивість зливових та талих зворотних вод усієї території колишнього ВО «Придніпровський хімічний завод», та не є належними доказами перевищення нормативів гранично допустимих скидів саме зливовими і талими зворотними водами з території ДП «Смоли».
Разом з тим, відповідачем зазначалося і про затоплення забруднення зливових вод від підземних вод, які потрапляють у колектори з розташованих вище територій, внаслідок замулювання р.Брудна Коноплянка і підвищення рівня грантових вод вище дна колектору.
Розчищення річки Коноплянки та виконання робіт із запобігання підтопленню хвостосховищ, передбачалося Планом заходів щодо забезпечення екологічної безпеки м.Дніпродзержинська та поліпшення соціального захисту населення міста, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо забезпечення екологічної безпеки м.Дніпродзержинська та поліпшення соціального захисту населення міста» №1628-р від 11.08.2010р., що свідчить також про вплив замулювання р.Коноплянка на показники проб здійснених у випусках №1-№4.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для анулювання дозволу на спеціальне водокористування №00838 терміном дії до 03.03.2022 року.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 29.10.2019 року.
Суддя
Д.В. Сидоренко
