11.03.20
22-ц/812/477/20
Справа №469/1277/18 Головуючий у 1-ї інстанції Гапоненко Н.О.
Провадження № 22ц/812/477/20 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.
Категорія 54
П О С Т А Н О В А
Іменем України
11 березня 2020 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:
головуючого: Ямкової О.О.,
суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,
із секретарем: Лівшенком О.С.,
за участю: позивача – ОСОБА_1 та її представника – ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
Відділу освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради
(далі – Відділ освіти, молоді та спорту)
на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 7 жовтня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Гапоненко Н.О. в залі судових засідань в смт Березанка Миколаївської області об 14 годині 05 хвилин, повний текст якого складено 16 жовтня 2019 року по справі
за позовом
ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді та спорту,
Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області
(далі - Коблівська сільрада)
про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку
за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
2 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу освіти, молоді та спорту, Коблівської сільради про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування компенсації моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначала, що з серпня 2007 року вона працювала на посаді директора комунального закладу «Коблівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів», та з нею 10 серпня 2017 року, за результатами конкурсного відбору, укладено контракт строком до 31 серпня 2020 року.
13 листопада 2017 року її звільнено з посади директора «Коблівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Березанського району у зв`язку з переведенням на посаду директора «Коблівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Коблівської сільської ради на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП України.
Відповідно до пункту 7 рішення XVI сесії Коблівської сільради 8 скликання №4 від 24 жовтня 2017 року ОСОБА_1 затверджено на посаду директора «Коблівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» до проведення конкурсного відбору.
6 липня 2018 року рішенням сільради затверджено «Положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти Коблівської сільської ради Березанського району» і усі директори навчальних закладів отримали електронною поштою 10 липня 2018 року наказ Відділу про оголошення конкурсу, який повинен пройти 10 серпня 2018 року.
16 серпня 2018 року ОСОБА_1 , перебуваючи на лікарняному отримала повідомлення про визнання переможцем конкурсу іншої особи і їй запропоновано зайняти іншу посад в навчальному закладі.
3 вересня 2018 року начальником Відділу освіти, молоді та спорту видано наказ №97-К «Про переведення ОСОБА_1 », яким позивача звільнено з посади директора і переведено на посаду вчителя іноземної мови цього ж закладу за згодою сторін.
Посилаючись на ці обставини, позивач вважала звільнення незаконним, так як у сільради не було підстав для проведення конкурсу у зв`язку із зайняттям нею посади директора за контрактом, строк якого до моменту проведення конкурсу не сплив.
Зазначала про проведення конкурсу з грубими порушеннями законодавства, та застосування до нею примусу до виходу на роботу з метою передачі товарно-матеріальних цінностей у період її знаходження на лікарняному. Такі дії відповідачів призвели до порушення її стану здоров`я та моральних переживань і хвилювань.
Просила суд визнати незаконним та скасувати наказ Відділу освіти, молоді та спорту №97-к від 3 вересня 2018 року, поновити її на посаді директора Коблівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Коблівської сільської ради Березанського району, стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 3 вересня 2018 року та компенсацію моральної шкоди в розмірі 20 000 грн..
У відзиві на позовну заяву представник відповідача Відділу освіти, молоді та спорту вважав заявлені вимоги незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник відповідача наголошував на тому, що позивач на посаду директора у листопада 2017 року прийнята тимчасово до проведення відповідного конкурсу, як і інші директори навчальних закладів. Сам конкурс проведено у відповідності до нормативно-правових актів, за наслідком якого переможцем визнана інша особа. При виході позивача на роботу, після декількох лікарняних, остання звільнена з посади директора 3 вересня 2018 року. На посаду вчителя англійської мови її фактично не переведено, так як письмова згода нею не надана.
Заперечуючи проти позову, сільський голова Коблівської ОТГ надав також письмовий відзив, де зазначав, що сільрада з позивачем контракт на зайняття посади директора Коблівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Коблівської сільської ради Березанського району не укладала. Призначила її на посаду тимчасово, до проведення конкурсу на право зайняття посади директора навчального закладу, після попереднього звільнення позивача за погодженням сторін Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, внаслідок чого контракт, який був укладений між позивачем та райдержадміністрацією строком до серпня 2020 року припинив свою дію. Положення про конкурс сільрадою прийнято у межах повноважень, як і в межах повноважень сільського голови оголошено конкурсний відбір на членів конкурсної комісії, яка у подальшому утворена у відповідності до нормативно-правових актів, та в межах наданих їй повноважень за участю Відділу освіти, молоді та спорту проведено конкурс з оголошенням переможця.
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 7 жовтня 2019 року позов задоволено частково, ухвалено про визнання незаконним та скасування наказу №97-К від 3 вересня 2018 року, поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Коблівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Коблівської сільської ради Березанського району з 3 вересня 2018 року. Стягнуто з Відділу освіти, молоді та спорту на користь ОСОБА_1 182 111 грн. 36 коп. середнього заробітку за часу вимушеного прогулу (за виключенням податків та інших обов`язкових платежів), 2 000 грн. компенсації моральної шкоди та судові витрати.
Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що позивач працювала на посаді директора освітнього закладу на підставі безстрокового трудового договору, а тому у відповідачів не було підстав для оголошення та проведення конкурсу на зайняття робочого місця, яке не було вакантним.
В апеляційній скарзі представник відповідача Відділу освіти, молоді та спорту, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність його висновків обставинам справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
На думку відповідача суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про укладення сільрадою з позивачем безстрокового трудового договору, оскільки остання була прийнята на посаду тимчасово, на підставі відповідного рішення сесії сільради, якою було визначено конкретний строк дії її трудових повноважень – до моменту проведення конкурсу на цю посаду. Таке рішення сільради позивачем не оскаржено.
Наголошував про те, що висновки суду про незаконність проведення конкурсу є фактичним виходом за межі позовних вимог, так як ОСОБА_1 такий конкурс, який проведено на підставі відповідних рішень та розпоряджень не оспорювався, та таких вимог нею у позові не заявлялося.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, представник позивача надав письмовий відзив, в якому вважав її доводи необґрунтованими, так як позивач працювала на посаді на момент її звільнення безстроково.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 22, частини 2 статті 24, статті 26 Закону України «Про освіту» (в редакції Закону на вересень 2017 року) юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність. Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють: засновник, керівник закладу освіти, колегіальний орган управління закладу освіти, колегіальний орган громадського самоврядування, інші органи, що визначені спеціальними законами або установчими документами.
Керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту.
Засновник або уповноважена ним особа укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти, а також розриває контракт з підстав та у порядку, визначених законодавством.
За змістом частини 1 статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 3 статті 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера контракту визначається законами України.
Згідно з положеннями пунктів 1, 5 частини 1 статті 36 КЗпП України підставами для припинення трудового договору є угода сторін або переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду, які розповсюджуються на умови припинення трудових відносин за контрактом, та презюмують в обох випадках наявність згоди сторін.
У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується (частина 4 статті 36 КЗпП України).
З матеріалів справи вбачається, що 31 серпня 2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора освітнього закладу «Коблівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Березанської районної ради Миколаївської області за контрактом, строком на три роки, до 31 серпня 2020 року. Однією із підстав для припинення контракту є згода сторін (т.1 а.с.12-14).
За рішенням Березанської районної ради Миколаївської області №3 від 10 жовтня 2017 року «Коблівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Березанської районної ради передана у комунальну власність Коблівської сільської ради, до якої прийнята за рішенням Коблівської сільради №4 від 24 жовтня 2017 року (т. 1 а.с.9, 17-18).
За цим же рішенням Коблівської сільради, яка стала новим засновником освітнього закладу, вирішено затвердити тимчасово директорами закладів освіти осіб, які виконували такі обов`язки за контрактом з попереднім засновником освітніх закладів, зокрема ОСОБА_1 директором комунального закладу «Коблівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Березанської районної ради до проведення конкурсного відбору відповідно до чинного законодавства (т.1 а.с.18).
13 листопада 2017 року наказом №192-к, виданого відділом освіти Березанської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 звільнена з посади директора «Коблівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів» Березанської районної ради на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП України у зв`язку з переведенням на посаду директора школи Коблівської сільради (т.1 а.с.16).
В той же день, який був останнім робочим днем ОСОБА_1 за контрактом, позивач подала заяву уповноваженій особі нового засновника освітнього закладу, та за наказом Відділу №11-к від 13 листопада 2017 року була прийнята з 14 листопада 2017 року на посаду директора Коблівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Коблівської сільської ради (т.1 а.с.74).
Тому при зміні власника освітнього закладу позивач фактично продовжила свою роботу за контрактом, а видача уповноваженими особами засновників наказів про звільнення та прийняття на ту ж саму посаду не змінила умов праці за контрактом.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що видача уповноваженими особами зазначених наказів в умовах зміни засновників освітнього закладу, є помилковою та такою, що суперечить основам трудового законодавства, а тому накази про звільнення та прийняття ОСОБА_1 на роботу є нікчемними, незважаючи на відсутність оспорювання їх змісту з боку працівника, але за наявності позову про поновлення.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, а громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відтак, при зміні у жовтні 2017 року засновника освітнього закладу з Березанської районної ради Миколаївської області на Коблівську сільську раду Березанського району Миколаївської області ОСОБА_1 . продовжила виконувати обов`язки на посаді директора школи за контрактом, строком дії до 31 серпня 2020 року.
Такі обставини, встановлені колегією суддів відповідають як положенням частини 4 статті 36 КЗпП України, так і обставинам справи щодо порядку передачі школи із комунальної власності Березанської районної ради до комунальної власності Коблівської сільської ради у жовтні 2017 року із затвердженням ОСОБА_1 на посаді директора до проведення відповідного конкурсу, тобто до моменту закінчення раніше укладеного з нею контракту – до 31 серпня 2020 року. Видача наказів 13 листопада 2017 року про переведення з однієї і тієї же посади на ту ж саму, не змінила, та не перервала строкових трудових правовідносин, які виникли між працівником та уповноваженою особою, незважаючи на саму зміну власника.
За такого висновок суду про виникнення між учасниками справи правовідносин, які регулюють безстрокові трудові відносини, суперечить не тільки нормам трудового права, але і фактичним обставинам справи.
Тому цей висновок підлягає виключенню із мотивувальній частини рішення суду.
Разом з тим, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для оголошення конкурсу на посаду, яку займала ОСОБА_1 , і яка на момент її проведення не була вакантною відповідає як обставинам справи, так і нормам матеріального права.
Доводи представника відповідача про вихід суду за межі позовних вимог з підстав оцінки проведення конкурсу не мають правового значення, за наявності висновку про безпідставність проведення конкурсу на зайняття посади, яка не є вакантною до серпня 2020 року.
Не має значення і відсутність вимог про визнання незаконними розпоряджень та рішень стосовно порядку проведення процедури конкурсу щодо зайняття усіх посад керівників освітніх закладів, так як дана справа стосується тільки приватноправового спору, який виник між позивачем та відповідачами, у період дії строкового трудового договору.
При ухваленні рішення про задоволення вимог про поновленні на посаді, судом стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, розмір та період нарахування якого апелянтом не оспорено.
Щодо стягнення компенсації за заподіяну моральну шкоду, то вона стягнута у відповідності до положень статті 237? КЗпП України, з урахуванням тривалості перенесених страждань, неправомірності дій відповідача, та рівня посади, яку займала позивач, з точки зору засад авторитетності та моральності, що застосовуються до осіб, які працюють у закладах освіти.
Доводи стосовно неправомірності рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди в апеляційній скарзі відсутні.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції в частині скасування наказу, поновлення на роботі та відшкодування середнього заробітку і компенсації моральної шкоди скасуванню не підлягає, але повинно бути змінено з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України з виключенням з його мотивувальної частини висновку про безстроковість трудового договору між ОСОБА_1 та засновником освітнього закладу.
На підставі статті 141 ЦПК України, з огляду на обсяг вирішених позовних вимог, відповідачу, понесені ним судові витрати при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Відділу освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області – задовольнити частково.
Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 7 жовтня 2019 року – змінити, виключивши з його мотивувальної частини висновок суду про безстроковість трудового договору, укладеного з ОСОБА_1 ..
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України, до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О.О. Ямкова
Судді О.В. Локтіонова С.Ю. Колосовський
