open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року м. Харків Справа №913/677/19

Провадження №14/913/677/19

Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А.,

при секретарі судового засідання Терещенко Л.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області,

до відповідача Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд», м. Кремінна Луганської області,

про стягнення 82569 грн 11 коп.

У засіданні брали участь:

від позивача: Матвєєв П.В., діє на підставі наказу №12-0 від 27.02.2017, посадової інструкції від 01.04.2019, довіреності № 5/04-17-20 від 02.01.2020.

від відповідача: представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Державна екологічна інспекція у Луганській області звернулася до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 82569 грн 11 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення планової перевірки на проммайданчику № 2 належному КП «Кремінський Агрошляхбуд» встановлено незабезпечення останнім заходів з захисту землі, а саме: виявлено факт засмічення (псування) земельних ділянок промисловими відходами 4 класу небезпеки (відходами будівельних матеріалів та виробництва), що є порушенням абз. 1 та 2 ч. 1 ст. 35 і абз. 1 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про охорону земель», - що у свою чергу призвело до завдання шкоди державі, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ділянок внаслідок порушення земельного законодавства, розмір якої розраховано у відповідності до вимог Методики №171 від 27.10.1997 і складає 82569 грн 11 коп. Однак, у добровільному порядку відповідачем шкоду у зазначеному розмірі не відшкодовано.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 16.12.2019 відкрито провадження у справі №913/677/19. Суд ухвалив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання суд призначив на 14.01.2020 о 10 годині 20 хвилин.

Від відповідача 14.01.2020 надійшов відзив на позовну заяву б/н від 13.01.2020, в якому він зазначив, що 20 грудня 2019 року отримав ухвалу про відкриття провадження у справі №913/677/19 від 16.12.2019 за позовною заявою Державної екологічної інспекції у Луганській області до Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 82569 грн 11 коп., яка відповідно до звіту про автоматизований розподіл надійшла до Господарського суду Луганської області 12.12.2019. Також, відповідач повідомив, що протягом періоду з 01.12.2019 по 24.12.2019 будь якої позовної заяви від Державної екологічної інспекції у Луганській області він не отримував. Крім того, відповідач зазначив, що у нього в наявності є позовна заява від 21.11.2019 №2/2-16-677-04 про стягнення збитків заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, яка ухвалою Господарського суду Луганської області про повернення позовної заяви від 29.11.2019 (справа №913/638/19) була визнана недоданою та повернута заявникові.

Частиною 8 статті 174 ГПК України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. Відповідач вважає, що позивачем порушено вимоги ч. 1 ст. 172 ГПК України, а саме до подання позовної заяви повторно до Господарського суду Луганської області не надіслано позовну заяву відповідачу зі всіма копіями доданих до неї документів листом з описом вкладення. Враховуючи вищенаведене, відповідач зазначив, що надає відзив на позовну заяву, яку було отримано під час первісного звернення позивача до Господарського суду Луганської області, оскільки у відповідача відсутні достовірні відомості щодо ідентичності позовної заяви й наданих йому первісно документів позовній заяві, яка була подана позивачем повторно.

В поданому відзиві відповідач проти позову заперечує, оскільки вважає його необгрунтованим, посилаючись на те, що відповідач не обґрунтував факт забруднення земель, а також розмір обчисленої позивачем шкоди. Відповідач просить поновити строк для подання відзиву на позовну заяву та відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви Державної екологічної інспекції у Луганській області №2/2-16-677-04 від 21.11.2019 в повному обсязі.

У відповідності до ч. 11 ст. 176 ГПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

В судовому засіданні при дослідженні матеріалів справи, судом було встановлено, що в якості доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви №2/2-16-704-04 від 06.12.2019 разом з доданими до неї документами, на підставі якої було відкрито провадження у справі №913/677/19, позивачем надано опис вкладення у цінному (рекомендованому) листі, з якого вбачається, що відповідачу було надіслано позовну заяву №2/2-16-677-04 від 21.11.2018, а не №2/2-16-704-04 від 06.12.2019, яка розглядається господарським судом.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 14.01.2020 №913/677/19, на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України, позовну заяву №2/2-16-704-04 від 06.12.2019 Державної екологічної інспекції у Луганській області до Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» про стягнення 82569 грн 11 коп. було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ч. 1 ст. 172 ГПК України, зокрема, позивачем не було надано належних доказів відправлення на адресу відповідача копії саме цієї позовної заяви та доданих до неї документів, на підставі якої було відкрито провадження у справі №913/677/19.

Суд ухвалив Державній екологічній інспекції у Луганській області протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду докази відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У зв'язку з тим, що позивачем у встановлений судом строк було усунено недоліки позовної заяви, ухвалою суду від 27.01.2020 продовжено розгляд справи № 913/677/19 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11.02.2020 о 10 год. 00 хв.

Від позивача на адресу суду 06.02.2020 надійшла відповідь на відзив № 2/2-16-59-04 від 04.02.2020, в якій він зазначив, що не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

11.02.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 06.02.2020, в якому він проти позову (№2/2-16-704-04 від 06.12.2019) заперечує, з огляду на наступне.

Так, як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідач вважає, що позовна заява суперечить фактичним обставинам справи та не підтверджена засобами доказування, передбаченими законодавством.

Зокрема, відповідач зазначив, що Державною екологічною інспекцією у Луганській області у період з 03.06.2019 по 14.06.2019 проведено планову перевірку Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про що складено акт перевірки № 215 від 14.06.2019.

З метою контролю забруднення ґрунтів було відібрано 3 проби ґрунту на виявлених засмічених ділянках та 1 фонову пробу. За результатами вимірювань встановлено перевищення концентрації забруднюючих речовин у порівнянні з фоновою пробою. Відповідач в своєму відзиві підтвердив, що під час проведення планової перевірки було відібрано 4 проби ґрунту, про що свідчить Акт відбору ґрунтів № 03-Г-19 від 06.06.2019.

Відбір проб, згідно Акту (пункт 1) було проведено відповідно до вимог чинних нормативних документів: ДСТУ ISO 10381-2-2004 Національний стандарт України. Якість ґрунту. Відібрання проб, Частина 2 Настанови з метою відбирання проб (ISO10381-2-2002 IDT).

Проби упаковані в «поліетиленові пакети», дві проби - точкові, дві - об'єднанні (паспорт проби п. 4). Крім того, відповідно до п. 5.1. Акту відбору проб - «метеорологічні спостереження проб + 270 С без опадів».

До позову доданий Протокол вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів № 03-Г-19 від 28.08.2019, який, як зазначив відповідач, не був наданий йому ані під час підписання акту перевірки, ані надісланий для ознайомлення. Відповідно до п. 5 Протоколу вимірювання датами вимірювання показників ґрунту є липень - серпень 2019 року, тобто проби були відібрані 06 червня 2019 року, в той час як вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів уповноваженими особами були проведені через місяць - два після відбору, що грубо порушує законодавство та настанови щодо відбору та зберігання проб, а тому, на думку відповідача, не може бути визнаний належним доказом дійсного встановлення концентрації або перевищення концентрації забруднюючих речовин.

Також, відповідач зазначив, що виходячи з вимог стандартів, які повинні були застосовуватись позивачем під час відбору ґрунтів, дослідження відібраного ґрунту повинно було проведено вже на дату підписання акту перевірки. Проте, дослідження відібраного ґрунту не було проведено протягом часу перевірки, а лише після її закінчення. Тому, на думку відповідача, виникають питання стосовно того, в яких умовах зберігались проби, відібрані на земельних ділянках відповідача та чи дослідженні проби, результати яких викладені в Протоколі вимірювань, дійсно відповідають тим пробам, які були відібрані на ділянках відповідача саме 06.06.2019, й станом на липень - серпень 2019 року не були зіпсовані.

Крім того, відповідач у своєму відзиві посилається на те, що планова перевірка позивачем на території відповідача була проведена в період з 03 червня 2019 року до 14 червня 2019 року, про що свідчить Акт планової перевірки № 215 від 14.06.2019, в той час як в наданому позивачем розрахунку в якості «Джерела одержання або розрахунок показника» зазначений Акт планової перевірки № 152 від 24.04.2019 - 10.05.2019 року, що грубо суперечить фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що позивач не обґрунтував належним чином факт забруднення земель, оскільки результаті, викладені в Протоколі вимірювання, викликають сумніви в їх достовірності, а також не обґрунтував розмір обчисленої шкоди.

З огляду на викладене, відповідач просить в задоволенні позовних відмовити.

Крім того, 11.02.2020 від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 06.02.2020, в якому він повідомив, що не зможе прийняти участь у судовому засіданні, яке призначено на 11.02.2020 о 10 год. 00 хв., у зв'язку з участю в судовому засіданні в іншому суді та просить розгляд справи відкласти на інший день.

При розгляді вказаного клопотання відповідача суд виходив з наступного.

Справа № 913/677/19 розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження визначені в главі 10 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У відповідності до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В даному випадку, провадження у справі №913/677/19 було відкрито 16.12.2019, тому, враховуючи приписи статті 248 ГПК України, кінцевим строком для розгляду даної справи є - 13.02.2020.

Таким чином, суд обмежений процесуальними строками встановленими для розгляду малозначних справ і відкладення розгляду справи може привести к порушенню норм процесуального права. Також, слід зазначити що явка в судове засідання представника відповідача судом не визнавалась обов'язковою, тому неможливість прибути в судове засідання представника відповідача не є підставою для відкладення розгляду справи.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення проти позову. Відзив відповідача судом розглянутий та долучений до матеріалів справи. У зв'язку з чим, процесуальні права Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» як сторони у даній справі не порушені.

З огляду на викладене, в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи суд відмовив.

В судове засідання 11.02.2020 прибув представник позивача.

Відповідач правом на участь в судовому засіданні свого повноважного представника не скористався.

В судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про допит свідка, а саме просив допитати в якості свідка по справі начальника відділу Державної екологічної інспекції у Луганській області Федіна Сергія Олександровича.

У відповідності до ч. 1 ст. 66 ГПК України, свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

За приписами ч. 2 ст. 66 ГПК України, свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.

Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб (ч. 1 ст. 87 ГПК України).

Згідно статті 88 ГПК України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти (ч. 1 ст. 89 ГПК України).

Проте, заява свідка на адресу суду не надходила.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що за приписами частини 9 статті 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання позивача про допит свідка суд відмовив.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Статтями 16, 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів, інші державні органи відповідно до законодавства України, які можуть бути позивачами у цих правовідносинах.

Правовий статус Державної екологічної інспекції у Луганській області регламентується Положенням про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 №312, й розробленим на його підставі Положенням про Державну екологічну інспекцію у Луганській області, затвердженим наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.2018 №249.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Луганській області від 07.12.20l8 № 360/01-01-04 «Про затвердження Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік», повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 13.05.2019 № 345/01-03-19, направлення на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Колективним підприємством «Кременський Агрошляхбуд» від 28.05.2019 № 369/01-03-19, Державною екологічною інспекцією у Луганській області у період з 03.06.2019 по 14.06.2019 проведено планову перевірку дотриманням вимог природоохоронного законодавства Колективним підприємством «Кременський Агрошляхбуд».

За результатами перевірки складений Акт № 215.

В Акті № 215, зокрема, зазначено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Колективне підприємство «Кремінський Агрошляхбуд» здійснює основний вид економічної діяльності за КВЕД: 42.11 Будівництво доріг і автострад.

В розділі Акту № 215 «Дотриманням відповідачем вимог законодавства про використання та охорону земель» також зазначено, що КП «Кремінський Агрошляхбуд» має два земельних промислових майданчика:

- під розміщення виробничої бази загальною площею 2,4351 га у м. Кремінна, пл. Піонерська, 2, на підставі державного Акту на право постійного користування землею серії II-ЛГ У 001320 від 03.031997 року, відповідно до рішення міськвиконкому Кремінської ради народних депутатів від 21.06.1996 року №540;

- під розміщення АБЗ загальною площею 2,1651 га у м. Кремінна, на підставі державного Акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЛГ У 001311 від 05.03.1998 року, відповідно до рішення міськвиконкому Кремінської ради народних депутатів від 13.02.1998 року № 170.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Під час проведення планової перевірки на проммайданчику № 2 територія АБЗ встановлено незабезпечення КП «Кремінський Агрошляхбуд» заходів з захисту землі, а саме виявлено факт засмічення (псування) земельних ділянок промисловими відходами 4 класу небезпеки (відходами будівельних матеріалів та виробництва) на земельній ділянці (відкритий ґрунт), що може призвести чи/або призвели до забруднення ґрунту. Цей факт є порушенням вимог ст. 35, ст. 46 Закону України «Про охорону земель».

Виміри площі засмічення земельної ділянки проводилися рулеткою вимірною металевою типу Р-50УЗК зав. № 405 (свідоцтво повірки засобу випробувальної техніки № 382 від 24.04.2019 дійсного до 24.04.2020).

Результати вимірювання:

- площа засміченої земельної ділянки становить (ділянка № 1 - 70 м2, ділянка № 2 - 168 м2,ділянка № 3 - 532 м2, ділянка № 4 - 63 м2, ділянка № 5 - 12 м2;

- середня висота відходів становить (ділянка № 1 - 0,01 м, ділянка № 2 - 0,7 м, ділянка № 3- 1,75 м, ділянка № 4 - 1,15 м, ділянка № 5- 1,0 м);

- об'єм відходів, яким відбулось засмічення становить (ділянка № 1 - 0,7 м3, ділянка № 2 - 134,4 м3, ділянка № 3 - 931 м3, ділянка № 4 - 72,45 м3, ділянка № 5 - 12 м3).

Загальна площа засмічення 5 (п'яти) земельних ділянок промисловими відходами 4 класу небезпеки (відходами будівельних матеріалів, відходи гудрону, цегли, блоки будівельні, шлакоблок тощо) становить - 845 м2, загальний об'єм промислових відходів складає - 1150,5 м3.

З метою контролю забруднення ґрунтів спеціалістами відділу інструментально - лабораторного контролю було відібрано 3 проби ґрунтів, 1 проба ґрунту фонова та проведено вимірювання площі земельних ділянок, які можуть бути забруднені, рулеткою металевою Р-50УЗК зав. № 405 (свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 382 чинного до 24.04.2020).

Проба ґрунту № 1 - земельна ділянка, яка може бути забруднена знаходиться на проммайданчику № 2 (АБЗ) КП «Кремінський Агрошляхбуд» зі східної сторони близько 15 м від установки асфальтозмішувальної ДС - 158, площа якої становить 168 м2.

Проба ґрунту № 2 - земельна ділянка, яка може бути забруднена знаходиться на проммайданчику № 2 (АБЗ) КП «Кремінський Агрошляхбуд» з північної сторони близько 50 м від проби № 2, площа якої становить 532 м2.

Проба ґрунту № 3 (фон) - земельна ділянка за межами проммайданчику № 2 (АБЗ) КП «Кремінський Агрошляхбуд» на схід близько 100 м від установки асфальтозмішувальної ДС - 158, площа якої становить 1 м2.

Проба ґрунту № 4 - земельна ділянка з мішками невідомої речовини, яка може бути забруднена знаходиться на проммайданчику № 2 (АБЗ) КП «Кремінський Агрошляхбуд» на північний схід, близько 20 м від установки асфальтозмішувальної ДС - 158, площа ділянки становить 12 м2.

Про що складено Акт відбору проб ґрунтів від 06.06.2019 № 03-Г-19, який міститься в матеріалах справи.

Вказаний акт складений та підписаний представниками відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Луганській області - інженерами з охорони навколишнього природного середовища Тємєрєвою Ю.А. та Кравченко М.В. в присутності представника Колективного підприємства «Кремінський Анрошляхбуд» - інженера з охорони праці, з виконанням обов'язків еколога Рожнова В. О.

За результатами вимірювань складено Протокол вимірювань показників № 03-Г-19 від 28.08.2019, з якого вбачається, що за результатами вимірювань встановлено перевищення концентрації забруднюючих речовин у порівняння з фоновою пробою, а саме:

- перевищення фону у пробі № 1: нітрати у 1,40 раза; сульфати у перерахунку на сульфати (водна витяжка) у 5,70 раза, неполярні вуглеводні (нафтопродукти) у 60,98 раз;

- перевищення фону у пробі № 2: сульфати у перерахунку на сульфати (водна витяжка) у 4,80 раза, неполярні вуглеводні (нафтопродукти) у 51,15 раз;

- перевищення фону у пробі № 3: нітрати у 1,88 раза; сульфати у перерахунку на сульфати (водна витяжка) у 1,41 раза, неполярні вуглеводні (нафтопродукти) у 32,20 раз.

Разом з тим, за фактом забруднення земельної ділянки посадовою особою Державної екологічної інспекції у Луганській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 000953 від 10.06.2019 щодо майстра АБЗ КП «Кремінський Агрошляхбуд» - Лукашова Віктора Олександровича. Постановою про накладення адміністративного стягнення № 000953 від 10.06.2019 останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн 00 коп., який сплачено КП «Кремінський Агрошляхбуд» за платіжним дорученням № 370 від 21.06.2019.

Частиною 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

У зв'язку з забрудненням земельної ділянки Державна екологічна інспекція у Луганській області здійснила розрахунок розміру збитків заподіяних державі на підставі формули 1 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171. Розмір збитків за підрахунками Інспекції складає 82569 грн 11 коп.

Враховуючи викладене, позивач направив відповідачу претензію № 2/2-17-548-04 від 17.09.2019, в якій запропонував КП «Кремінський Агрошляхбуд» добровільно сплатити вищезазначені збитки, заподіяні державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 82569 грн 11 коп. Проте, претензія залишена відповідачем без відповіді, завданні збитки не відшкодовані.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, а також ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно ст. 4 Закону України «Про охорону земель», правове регулювання у сфері охорони земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, які приймаються відповідно до них.

У відповідності до ст. 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

У відповідності до абз. 1 та 2 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України.

Статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до пункту «б» статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 167 Земельного кодексу України визначено, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Згідно статті 35 Закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

За приписами ст. 46 Закону України «Про охорону земель» при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними.

Порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства підтверджено матеріалами справи, зокрема, Актом № 215 від 14.06.2019, складеним за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Колективним підприємством «Кремінський Агрошляхбуд», протоколом про адміністративне правопорушення № 000953 від 10.06.2019, постановою про накладення адміністративного стягнення № 000953 від 10.06.2019, а також протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 03-Г-19 від 28.08.2019.

Втім, відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, оскільки, на його думку, дослідження відібраного для перевірки ґрунту повинно було проведено в день підписання акту перевірки, а не після. Крім того, відповідач вважає, що позивачем не було дотримано вимоги стандартів, які повинні були застосовані ним під час відбору ґрунту. Так, відповідач посилається на те, що поліетиленові пакети не підходять для забруднених ґрунтів та висловлює сумніви щодо температурних умов зберігання проб.

Доводи відповідача, викладені у відзиві, суд відхиляє з наступних підстав.

Суд звертає увагу, що в Акті № 215 від 14.06.2019 в розділі «Інструментально-лабораторний контроль. Контроль ґрунтів» зазначено, що на теперішній час проби ґрунту знаходяться на стадії підготовки до виконання інструментально-лабораторних вимірювань.

Наказом Державної екологічної інспекції України від 22.02.2019 № 77 відділ інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Луганській області уповноважено на проведення вимірювань, не пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, у сфері законодавчо регульованої метрології під час контролю стану навколишнього природного середовища.

Згідно з Протоколом вимірювань показників № 03-Г-19 від 28.08.2019, відбір проб ґрунтів було проведено відповідно до чинних нормативних документів, перелік яких наведений в Акті відбору ґрунтів. Разом з тим у вказаному Протоколі зазначено, що вимірювання були проведені відповідно до методик виконання вимірювань, допущених до використання та наведених у Тимчасовому переліку методик вимірювань, допущених до використання уповноваженими територіальними та міжрегіональними територіальними органами Державної екологічної інспекції України при проведенні вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології при контролі стану навколишнього природного середовища, затверджено наказом Державної екологічної інспекції України від 11 січня 2019 року № 12.

Так, згідно з Актом відбору проб ґрунтів від 06.06.2019 № 03-Г-19, відбір проб було проведено відповідно до ДСТУ ISO 10381-2-2004 Національний стандарт України. Якість ґрунту. Відібрання проб. Частина 2. Настанови з метою відбирання проб (ISO 10381-2-2002 IDT) (далі - ДСТУ).

В абз. 2 пп. 5.2 п. 5 ДСТУ вказано, що для більшості цілей підходять порушені проби, за винятком деяких фізичних вимірювань, профілів і мікробіологічних досліджень, для яких можуть потребуватися непорушені проби. До того ж в жодній із методик виконання вимірювань (далі - МВВ) не вказано про необхідність відбирання непорушених проб.

В абз. 2 пп. 8.2.1 п. 8.2 ДСТУ вказано, що під час відбирання проб з імовірно забруднених площ важливо, щоб матеріал контейнера для проб не зменшував їхню репрезентативність. Важливо, щоб контейнер для проб не переносив забруднення в пробу, щоб він не поглинав компоненти проби, наприклад, контейнери з пластмас не підходять, якщо є органічне забруднення, таке як пестициди або оливи. Поліетиленові пакети, загалом, не підходять для забруднених ґрунтів (див. 8.2.3 щодо можливих винятків).

В абз. 1 пп. 8.2.3 п. 8.2 ДСТУ вказано, що якщо не зазначено інші вимоги, звичайні контейнери для проб для цих цілей - це пластмасові коробки з підігнаними кришками або щільні поліетиленові пакети. Для більшості звичайних робіт рекомендовано пластмасові коробки з кришками (поліетилен чи поліпропілен), які можуть містити приблизно 2 кг зразка. Якщо потрібен більший зразок, то більш зручний надміцний поліетиленовий пакет, забезпечує відсутність взаємодії з пробою і запобігання втрат будь-яких летких компонентів. Треба бути обережними, щоб запобігати фізичному ушкодженню пакета, яке призводить до втрати чи забруднення проби; використовування одного пакета усередині іншого - доцільна пересторога.

З наведеного вбачається, що застосування поліетиленових пакетів під час відбирання проб ґрунтів допускається.

Крім того, в МВВ «Ґрунти. Методика виконання вимірювань масової частки нітратів фотоколориметричним методом» МВВ № 081/12-0723-10, «Ґрунти. Методика виконання вимірювань масової частки сульфатів (водна витяжка) турбідиметричним методом» МВВ № 081/12-0639-09, «Ґрунти. Методика виконання вимірювань масової частки хлоридів титриметричним методом» МВВ № 081/12-0822-12 вказано, що проби відбирають у скляний або поліетиленовий посуд, поліетиленові пакети. Маса проби повинна бути не менше 1 кг. У вище наведених МВВ вимоги до герметичності тари не вказані.

Судом також приймаються до уваги пояснення позивача, викладені у відповіді на відзив, з яких вбачається, що 06.06.2019 спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Луганській області відібрано 3 проби імовірно забрудненого ґрунту та 1 фонову пробу ґрунту у поліетиленові пакети. Для кожної проби використовувалось по два поліетиленових пакети - один усередині іншого. Маса кожної проби більше 1 кг.

Щодо температури зберігання проб, слід зазначити, що в абз. 2 п. 8.1 ДСТУ вказано, що «бажано тримати проби в охолодженому стані (нижче 5оС) особливо під час транспортування в лабораторію». Тобто, вказана температура для зберігання проб рекомендована, але не є обов'язковою.

Разом з тим, в методиках виконання вимірювань вказано, що проби ґрунту в лабораторії розсипають на папері чи кальці і розминають товкачиком великі грудки. Потім вибирають включення - корені рослин, камені, скло, вугілля, кістки тварин, а також новоутворення - друзи гіпсу, вапняні журавчики та інше. Ґрунти висушують до повітряно-сухого стану.

Згідно вимог методик виконання вимірювань висушування ґрунту до повітряно-сухого стану проводиться при кімнатній температурі, тому пробопідготовка займає невизначений час, тривалість якого неможливо передбачити заздалегідь.

Після проведення усіх стадій пробопідготовки, що зайняло тривалий час, з 06.06.2019 по 28.08.2019 спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю виконано вимірювання показників складу та властивостей грунтів згідно методик виконання вимірювань. За результатами вимірювань складено Протокол вимірювань показників складу та властивостей грунтів від 28.08.2019 № 03-Г-19.

В Протоколі вимірювань показників складу та властивостей грунтів від 28.08.2019 № 03-Г-19 у п. 5 результати вимірювань зазначені дати відбору проб (06.06.2019) та дата вимірювання (08.07.2019/28.07.2019).

З наведеного вбачається, що вимірювання показників складу та властивостей відібраних проб ґрунтів, згідно з приписами методик виконання вимірювань вимагало певного часу, тому вони не могли бути проведені в день підписання акту перевірки. Тобто, протокол складається після проведення вимірювань всіх проб. Разом з тим, протокол вимірювань не надавався відповідачу у зв'язку з тим, що це не передбачено.

Відповідач також заперечує проти розміру обчисленої позивачем шкоди, посилаючись на те, що в якості «Джерела одержання або розрахунок показника» зазначений Акт планової перевірки № 152 від 24.04.2019 - 10.05.2019, в той час як перевірка на території відповідача була проведена позивачем з 03.06.2019 до 14.06.2019 про що свідчить Акт № 215 від 14.06.2019.

Проте, судом враховано те, що позивач у відповіді на відзиві на позовну заяву, а також представник відповідача у судовому засіданні надаючи усні пояснення з цього приводу зазначив, що в частині 4 графи «Джерела одержання або розрахунок показника» допущена описка і правильним слід вважати Акт планової перевірки від 14.06.2019 № 215. Разом з тим, в таблиці значення показника (коефіцієнта) площі забруднення земельної ділянки зазначено вірно, згідно даних, що містяться у Акті планової перевірки від 14.06.2019 № 215. Крім того, вказаний акт відображений у вступній частині розрахунку розміру відшкодування шкоди у зазначенні підстав для розрахунку шкоди.

Таким чином, доводи відповідача за відзивом відхиляються як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи та зібраним доказам.

У відповідності до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (надалі - Методика).

На підставі вказаної Методики інспекцією обчислений розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, який складає 82569 грн 11 коп.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи, її вина; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, той факт, що засмічення земельної ділянки відходами підтверджується матеріалами справи і відповідачем у встановленому порядку не спростований, суд дійшов висновку, що відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи, у зв'язку з чим позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1921 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Луганській області до Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» про стягнення 82569 грн 11 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» (ідентифікаційний код 03579696, місцезнаходження: 92900, Луганська область, Кремінський район, місто Кремінна, площа Піонерська, будинок 2) на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 82569 грн 11 коп., яку перерахувати за наступними реквізитами: Населений пункт - КРЕМІННА; отримувач - УК у Кремін.р-ні/М.КРЕМІННА/24062100; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37796309; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IBAN) - UA268999980000033116331012152; код класифікації доходів бюджету - 24062100. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» (ідентифікаційний код 03579696, місцезнаходження: 92900, Луганська область, Кремінський район, місто Кремінна, площа Піонерська, будинок 2) на користь Державної екологічної інспекції у Луганській області (ідентифікаційний код 37991372, місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 93) судовий збір в сумі 1921 грн 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 17 лютого 2020 року.

Суддя Є.А. Лісовицький

Джерело: ЄДРСР 87623410
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку