ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2020 року
м. Київ
справа № 305/1001/18
провадження № 61-5156св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Державне агентство лісових ресурсів України, Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство «Рахівське лісове дослідне господарство»,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 вересня 2018 року в складі судді Марусяк М. О. та на постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року в складі колегії суддів Собослой Г. Г., Джуга С. Д., Куштан Б. П.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Державного агентства лісових ресурсів України, Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного підприємства «Рахівське лісове дослідне господарство» та просив визнати незаконним та скасувати наказ директора Державного агентства лісових ресурсів України Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Державне підприємство «Рахівське лісове дослідне господарство» від 10 травня 2018 року № 39-К про звільнення ОСОБА_1 з посади лісничого Устєріцького лісництва на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України з 10 травня 2018 року, поновити його на посаді та стягнути з відповідача на свою користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що наказом від 31 липня 1996 року № 66-К його призначено на посаду лісничого Устєріцького лісництва з 18 липня 1996 року з посадовим окладом згідно штатного розпису, а наказом від 10 травня 2018 року №39-К - звільнено з посади на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, яке полягало в тому, що ОСОБА_1 опублікував у мережі «Фейсбук» фотографії, на яких під час виконання посадових обов`язків він позує поруч із загиблими риссю та тетеруком.
Позивач уважав, що роботодавець при обранні виду стягнення порушив вимоги статті 149 КЗпП України, а саме, не врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку та заподіяну ним шкоду, окрім того його звільнено без попередньої згоди профспілкового комітету.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Рахівського районного суду від 28 вересня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що фотографування лісничого з мертвими тваринами, які занесені до Червоної книги України, є одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків, а тому в роботодавця були правові підстави для звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України й таке звільнення здійснене з дотриманням передбаченого законом порядку.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволенні, рішення Рахівського районного суду від 28 вересня 2018 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
04 березня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року дана справа призначена до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Указує, що він не вчиняв дій, які можуть бути кваліфіковані як одноразове грубе порушення трудових обов`язків, а тому роботодавець не мав права звільняти його з посади на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України.
Відзив на касаційну скаргу
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив відповдіача на дану касаційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що наказом від 31 липня 1996 року № 66-К ОСОБА_1 призначений на посаду лісничого Устєріцького лісництва з 18 липня 1996 року з посадовим окладом згідно штатного розпису.
Наказом від 10 травня 2018 року № 39-К ОСОБА_1 звільнений із посади лісничого Устєріцького лісництва за одноразове грубе порушення трудових обов`язків на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України.
В акті службового розслідування від 16 листопада 2017 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у мережі інтернет опубліковані фотографії, на яких ОСОБА_1 позував із загиблими тваринами, які віднесені до Червоної книги України, а саме риссю та тетеруком, які, на думку комісії, здобуті ОСОБА_1 .
У своїх поясненнях працівник указував, що загибла рись була збита машиною на автомобільній дорозі, що проходить через лісовий масив поблизу села Ділове.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідає зазначеним вимогам закону.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний, зокрема, у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.
Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обовязків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов`язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обовязку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обовязку за встановлених судом фактичних обставинах справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв'язку між невиконанням працівником трудових обовязків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.
Однією з умов застосування положень пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України є встановлення не тільки самого факту одноразового порушення трудових обов'язків, а й вини працівника в такому порушенні.
Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.
Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Таким чином, аналіз зазначених правових норм у їх системному зв`язку з положеннями статті 43 Конституції України та статті 240-1 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.
Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року в справі № 6-33цс14.
Суд першої інстанції не встановив обставини, що мають значення для вирішення даного спору, а саме в чому полягає одноразове грубе порушення трудових обов`язків ОСОБА_1 і чи належить посада позивача до таких, із якої може бути звільнено за одноразове грубе порушення трудових обов`язків. Апеляційний суд не усунув указані порушення та дійшов передчасного висновку про законність звільнення позивача та відсутність правових підстав для задоволення позову в даній справі.
Порушення судом норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України є підставою для скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд до апеляційного суду.
Керуючись статтями 400, 409, 411 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного суду.
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук
