УХВАЛА
22 березня 2019 року
м. Київ
справа № 305/1001/18
провадження № 61-5156 ск19
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н.О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 вересня 2018 року та на постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Державного агентства лісових ресурсів України Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства державного підприємства «Рахівське лісове дослідне господарство» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ :
04 березня 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
Предметом позову в даній справі є, зокрема, вимога майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа № 910/4518/16), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
З огляду на викладене, за даною касаційною скаргою не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки до касаційної скарги не доданий документ на підтвердження сплати судового збору.
За подачу касаційної скарги в частині майнової вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, в зв'язку з чим особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити 1409,6 грн судового збору, який відповідно до статті 6 Закону України «Про судовий збір» має бути перерахований до УК у Печерському районі м. Києва, 22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 призначення платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду відповідний документ.
Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 вересня 2018 року та на постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року залишити без руху.
Надати для усунення недоліків касаційної скарги строк до 22 квітня 2019 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Антоненко
