Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2020 року
м. Київ
справа № 757/29352/19-к
провадження № 51-4245 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
представника
ТОВ «Восход Солар» ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ТОВ «Восход Солар», на ухвалу Київського апеляційного суду від 6 серпня 2019 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019000000000113.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2019 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 про визначення порядку зберігання речових доказів.
Визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 42019000000000113 від 14 січня 2019 року шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (в подальшому - АРМА), в управління для реалізації або передачі в управління в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», фотогальванічних елементів CNBM потужністю 245Вт (CNBM-245P, 2013р.) у кількості 56 320 шт., на яке ухвалою Київського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року накладено арешт із забороною їх відчуження у будь-який спосіб.
Ухвалою від 6 серпня 2019 року Київський апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Восход Солар» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 червня 2019 року.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 6 серпня 2019 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Адвокат вбачає, що рішення Київського апеляційного суду від 6 серпня 2019 року є незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує належне ТОВ «Восход Солар» право на апеляційне оскарження.
Касаційна скарга адвоката мотивована тим, що слідчий суддя вийшов за межі клопотання про вирішення долі речових доказів, передавши майно в АРМА, чим позбавив ТОВ «Восход Солар» права користування та володіння зазначеним майном.
Адвокат зазначає, що, відмовивши у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою порушення слідчим суддею конституційних принципів володіння, користування та розпорядження майном, що гарантуються ст. 41 Конституції України, положенням ч. 7 ст. 100 КПК, ст. 173 КПК та загальними засадами кримінального провадження, передбаченими ст. ст. 7, 9, 21 КПК, і прецедентною практикою ЄСПЛ.
Позиції інших учасників судового провадження
Представник ТОВ «Восход Солар» ОСОБА_5 підтримала подану касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Він є судом права, а не факту, і при перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, виходить із фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Ці вимоги стосуються й ухвал, постановлених слідчими суддями, як одного з видів судового рішення.
Порядок кримінального провадження на території України відповідно до положень ч. 1 ст. 1 КПК визначається кримінальним процесуальним законодавством України. Так, у ч. 1 ст. 392 КПК встановлений перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. При цьому в ч. 3 цієї статті зазначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 309 КПК визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Так, оскарженими під час досудового розслідування в апеляційному порядку можуть бути ухвали слідчого судді про: 1) відмову у наданні дозволу на затримання; 2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; 3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; 4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; 5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; 51) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу; 6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; 7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; 8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; 9) арешт майна або відмову у ньому; 10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; 11) відсторонення від посади або відмову у ньому; 111) продовження відсторонення від посади; 12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; 13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев`ятої статті 284 цього Кодексу.
За ч. 2 ст. 309 КПК встановлено, що під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 91ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Рішення слідчого судді, яким визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, не належить до ухвал, які можуть бути оскаржені в порядку ст. 309 КПК.
Доводи касаційної скарги щодо залишення поза увагою судом апеляційної інстанції порушень, допущених слідчим суддею, який ухвалив рішення про позбавлення права на майно, передбачене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тобто порушення конституційних принципів володіння, користування та розпорядження майном, є такими, що не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального законодавства.
Ухвала слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, має іншу правову природу, ніж ухвала про арешт майна або відмову в ньому.
У нормативному приписі ч. 3 ст. 309 КПК імперативно вказано, що інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Саме до таких рішень належить і рішення слідчого судді, яким визначається порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні. Так, питання про порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування може бути вирішено в ухвалі слідчого судді лише у випадках, визначених ч. 7 ст. 100 КПК, за клопотанням слідчого, погодженим із прокурором, або за клопотанням прокурора, яке розглядається відповідно до вимог статей 171173 КПК, а також коли відсутня згода власника на передачу речових доказів вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.
При цьому згідно з ч. 3 статті 309 сторона кримінального провадження у разі незгоди з такою ухвалою слідчого судді може подати свої заперечення під час підготовчого провадження в суді.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2019 року накладено арешт на електростанцію на джерелах сонячної енергії, загальною площею 1 169,94 кв., що складається з комплексу будівель та споруд, пристанційного вузлу - літ. А; інверторних станцій за літ. Б1- літ. Б22, літ. Д1 літ. Д17; КТПММ за літ. В14, літ. В2, літ. ВЗ, літ. Г1, літ. Г2; огорожі № 1, 2 та фотогальванічні елементи CNBM потужністю 245Вт (CNBM-245P, 2013р.) в кількості 56 320 шт., що належить ТОВ «ВОСХОД СОЛАР» на праві власності та заборонено розпоряджатися, відчужувати, користуватись будь-яким чином вказаним нерухомим та рухомим майном фізичним та юридичним особам, а також будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти з ним дії, пов`язані з проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою накладено арешт на фотогальванічні елементи CNBM потужністю 245Вт (CNBM-245P, 2013р.) в кількості 56 320 шт., що належить ТОВ «ВОСХОД СОЛАР», заборонивши їх відчуження у будь-який спосіб.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 червня 2019 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 та визначено порядок зберігання речових доказів (фотогальванічні елементи CNBM потужністю 245Вт (CNBM-245P, 2013р.)) шляхом передачі АРМА.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками Київського апеляційного суду, викладеними в ухвалі від 6 серпня 2019 року, відповідно до яких відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Восход Солар» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 червня 2019 року з мотивів відсутності підстав для відкриття провадження.
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що в наведеному у ст. 309 КПК переліку судових рішень слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку на стадії досудового розслідування кримінального провадження, відсутня ухвала, яка визначає порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні. Посилання в касаційній скарзі на ч. 3 статті 392 КПК для оскарження ухвали слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні є безпідставним, оскільки ухвала слідчого судді, якою визначається порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, встановлює спосіб їх (речових доказів) зберігання та вирішує інше питання, ніж визначення заходів забезпечення кримінального провадження.
Така позиція узгоджується з постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 січня 2020 року (провадження № 51-620 кмо 19).
Представник ТОВ «Восход Солар» скористався правом оскарження рішення слідчого судді щодо арешту майна або відмову у ньому, передбаченого ст. 309 КПК, подавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року, якою було накладено арешт на майно, що належить ТОВ «ВОСХОД СОЛАР».
Згідно з ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
За таких обставин колегія суддів Верховного Суду вважає, що ухвала Київського апеляційного суду від 6 серпня 2019 року є законною та обґрунтованою, а тому підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ТОВ «Восход Солар», залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 6 серпня 2019 року залишити без зміни.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
