ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
"09" січня 2020 р. Справа № 914/1194/19
м. Львів
Суддя -доповідач Західного апеляційного господарського суду Гриців В.М. (склад колегії суддів Гриців В.М., Бойко С.М., Матущак О.І.)
розглянув матеріали апеляційної скарги Релігійної громади Української греко-католицької церкви у с.Дмитрів Радехівського району Львівської області на рішення Господарського суду Львівської області від 26 листопада 2019 року (суддя Сухович Ю.О., повний текст складено 06.12.2019) у справі № 914/1194/19 за позовом Релігійної організації релігійної громади Української греко-католицької церкви у с.Дмитрів Радехівського району Львівської області до Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Релігійна громада Української православної церкви Київського патріархату парафії Воздвиження Чесного Хреста у с.Дмитрів Радехівського району Львівської області, про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області №18 від 09 червня 2009 року
ВСТАНОВИВ:
02 січня 2020 року до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна Релігійної громади Української греко-католицької церкви у с.Дмитрів Радехівського району Львівської області на рішення Господарського суду Львівської області від 26 листопада 2019 року у справі №914/1194/19, яке апелянт просить скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Просить поновити строк на апеляційне оскарження. Також, просить звільнити від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги, у зв`язку із тяжким майновим станом.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями від 02 січня 2020 року справу №914/1194/19 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач ) Гриців В.М., суддя Бойко С.М., суддя Матущак О.І.
Апеляційну скаргу Релігійної організації релігійної громади УГКЦ у с. Дмитрів на рішення Господарського суду Львівської області від 26 листопада 2019 року у справі №914/1194/19 необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Релігійна громада Української греко-католицької церкви у с.Дмитрів Радехівського району Львівської області до апеляційної скарги не додала доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Натомість у апеляційній скарзі і в клопотанні просить суд апеляційної інстанції відстрочити сплату судового збору або звільнити релігійну громаду Української греко-католицької церкви у с. Дмитрів Радехівського району Львівської області від сплати судового збору у зв`язку з важким майновим станом.
Апелянт зазначає, що відбувається процес становлення релігійної громади, яка була зареєстрована 11 липня 2016 року, богослужіння відбуваються у пристосованому приміщенні. Цей тяжкий матеріальний стан є триваючим в умовах тотального безробіття, низьких пенсій, особливо у селах, відсутності будь-яких доходів у релігійної громади Української греко-католицької церкви у с.Дмитрів. Інших доходів релігійна громада не має, оскільки є неприбутковою організацією. Вважає, що вимога сплати судового збору у цьому випадку є антиконституційною, обмежує право апелянта на доступ до суду та порушує принципи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наводить зміст п.67 рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (заява №28249/95) та зазначає, що у цьому рішенні ЄСПЛ констатує, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та має переслідувати законну мету. Вказує на приписи статті 11 ГПК України щодо застосування судом принципу верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.
Такі доводи недостатні для відстрочення сплати судового збору або звільнення релігійної громади Української греко-католицької церкви у с. Дмитрів Радехівського району Львівської області від сплати судового збору у зв`язку з важким майновим станом за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 26 листопада 2019 року у справі №914/1194/19.
Конституцією України (ч.2 ст.6) встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Однією із основних засад судочинства, визначених статтею 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (ст.1 ГПК України). Перегляд судових рішень унормовано Главою ІV цього Кодексу.
Як визначено частиною 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Відповідно до вимог ч.4 ст.258 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
За змістом статей 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з статтею 4 Закон України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 5 України “Про судовий збір” перелічено категорії позивачів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
У статті 8 Закону України «Про судовий збір» наведено вичерпний перелік умов, за наявності яких ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Отже, відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору буде законним за наявності підстав, вказаних у частині першій статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Релігійна громада Української греко-католицької церкви у с.Дмитрів Радехівського району Львівської області не назвала жодної передбаченої законом України «Про судовий збір» підстави для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у одному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Отже, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 26 листопада 2019 року у справі № 914/1194/19 необхідно сплатити 2881,5 грн. судового збору.
Платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях зазначені на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://court.gov.ua/.
Щодо застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практики Європейського суду з прав людини як джерела права.
Так, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява №28249/95) вказав, що "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду
за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53). Водночас ЄСПЛ оцінив факти в цілому і визнав надмірною вимогу сплатити 100000000 польських злотих за подання позову до суду та визнав непропорційним обмеженням права доступу до суду і наявність порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. п. 61, 62, 67).
Релігійна громада Української греко-католицької церкви у с.Дмитрів не надала жодних документів (виписки з банківських рахунків, відомості бухгалтерського обліку, звіти, декларації тощо) на підтвердження свого фінансового стану.
До апеляційної скарги додано рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 12 січня 2018 року про включення до реєстру неприбуткових організацій. Однак сама по собі ця обставина не доводить неспроможності апелянта сплатити 2881,5 грн. судового збору. Названа сума судового збору не може вважатися надмірною і такою, що обмежує право Релігійної громади Української греко-католицької церкви у с.Дмитрів доступу до суду.
Відповідно до вимог частин 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Залишити без руху апеляційну скаргу Релігійної громади Української греко-католицької церкви у с.Дмитрів Радехівського району Львівської області на рішення Господарського суду Львівської області від 26 листопада 2019 року у справі № 914/1194/19.
2. Релігійній громаді Української греко-католицької церкви у с.Дмитрів Радехівського району Львівської області усунути недоліки апеляційної скарги не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення без руху апеляційної скарги.
3. Копію ухвали надіслати апелянту з повідомленням про вручення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Гриців
