ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2019 року справа №1240/2540/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченка І.В., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участю представника позивача - Ковальової О.В., відповідача - Суслукіна В.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року (повний текст складено 07 лютого 2019 року в м. Сєвєродонецьк) у справі № 1240/2540/18 (суддя І інстанції - Чиркін С.М.) за позовом Сєвєродонецької міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
22 серпня 2018 року Сєвєродонецька міська рада (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) в якому позивач просив суд зобов`язати відповідача знести за власні кошти самочинно збудовані будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1
Позов мотивовано тим, що на підставі вимоги Сєвєродонецької місцевої прокуратури від 18.09.2017 № 9024, відповідно до абзацу 9 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", посадовими особами відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради (далі - відділ) та на підставі наказу від 03.10.2017 № 03-10/17 і направлення на проведення позапланової перевірки від 03.10.2017 № 03-10 з 03.10.2017 по 16.10.2017 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті "Самовільно збудовані будівлі та споруди за адресою АДРЕСА_1".
За результатами позапланової перевірки встановлено, що самовільно збудовані будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1, збудовано на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та за відсутності документа, що надає право на виконання будівельних робіт, а також експлуатація самовільно збудованої будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1, а саме: нежитлової будівлі колишньої теплиці з господарськими блоками, яка реконструйована ОСОБА_1 у двоповерховий житловий будинок з котельною та горищем відбувається без реєстрації документів, що дають право на експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що є порушенням вимог частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 12 постанови від 13 квітня 2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів".
Позивач зазначив, що відповідачем не було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції самовільно збудованої будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1, у зв`язку із чим його було притягнуто до адміністративної відповідальності, про що свідчить постанова від 10.03.2011 № 101, видана заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області Біджосян Г.К. про накладення штрафу на підставі пункту 3 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, посилався на порушення відповідачем ряду норм, встановлених ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва" та не усунення ОСОБА_1 в добровільному порядку порушень містобудівного законодавства, у зв`язку із чим посадовою особою відділу було видано припис б/н від 28.03.2018 про виконання вимог припису б/н від 05.01.2018, а у разі не виконання - усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом знесення самовільно збудованих будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, у строк 60 днів з моменту складання припису, а саме: до 28.05.2018.
Зазначив, що припис від 28.03.2018 б/н було направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням від 28.03.2018 ВПЗ - 4 № 9340405015909 та останнім у встановлений термін не повідомив про виконання Припису.
02.07.2018 посадовими особами відділу здійснено візуальне обстеження самовільно збудованої будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1.
Під час візуального обстеження самовільно збудованої будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що вимоги пункту 2 припису б/н від 28.03.2018, а саме: "усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом знесення самовільно збудованих будівель та споруд за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1" не виконано, що є порушенням вимог абзацу 4 пункту 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 "Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю".
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року у справі № 1240/2540/18 позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 знести за власні кошти самочинно збудовані будівлю та споруди за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, а тому таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що привело до ухвалення незаконного рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач зазначив, що Сєвєродонецька міськрада в особі Фонду комунального майна, продавши нерухоме майно ПБКФ «Владне», запропонувала ПБКФ «Владне» для оформлення права користування земельною ділянкою отримати у попереднього землевласника, тобто у відділу освіти Сєвєродонецької міськради, письмову згоду на вилучення земельної ділянки. Таку згоду Відділ освіти не дав і не дає, а тому міськрада відмовляла і відмовляє в оформленні права користування земельною ділянкою.
Згідно з ч.2 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені. Аналогічне правило щодо переходу відповідного права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду передбачено і ч.2 ст.120 Земельного кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом - ч.2 ст.328 ЦК України.
Договір купівлі-продажу на підставі якого відповідач набув право власності на нерухоме майно, що розташоване на спірній земельній ділянці, зареєстровано в Комунальному підприємстві «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації».
Згідно зі ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.
Відповідач вважає хибним та таким, що не ґрунтується на чинному законодавстві, висновок суду про те, що будівля та споруди, які розташовані за адресою АДРЕСА_1, які суд зобов`язав знести, є самочинно побудованими, з огляду на наступне.
Згідно ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
При цьому Цивільний кодекс не містить визначення понять «будівництво», «збудовані», а в різних законодавчих актах поняття «будівництво» має певні відмінності.
Разом з тим, системний аналіз чинного законодавства, дозволяє прийти до висновку, що у ст.376 ЦК України терміни «збудовані» та «будуються» слід розуміти наступним чином - створення (зведення) будівлі, споруди, іншого нерухомого майна від фундаменту, пов`язаного із землею, до покрівлі (даху).
Приймаючи до уваги, що відповідач правомірно набув право власності на спірне нерухоме майно, у розумінні ст.376 ЦК України він не будував (не здійснював будівництво) будівлю та споруди, не можна вважати самочинно збудованими, які розташовані за адресою АДРЕСА_1, а тому на нього не може бути покладено обов`язок про їх знесення.
В адміністративній справі №2а-234/07/1227 суд встановив право ПБКФ «Владис» на користування земельною ділянкою у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно, яке розташоване на цій земельній ділянці, зобов`язав Сєвєродонецьку міську раду передати ПБКФ «Владис» в довгострокову оренду строком на 25 років спірну земельну ділянку. У зв`язку з тим, що зі дня ухвалення судових рішень в адміністративній справі №2а-234/07/1227 правове регулювання питань переходу права користування земельною ділянкою при переході права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на цих земельних ділянках, не змінилося, то суд, розглядаючи дану справу, мав би прийти до тих самих висновків щодо мого права на користування земельною ділянкою, до яких прийшов суд і в справі №2а-234/07/1227.
Рішенням суду у господарській справі №913/665/17 було встановлено, що на виконання постанови Сєвєродонецького міського суду від 15.10.2007 в адміністративній справі № 2-а-234/07 Сєвєродонецькою міськрадою було прийнято рішення від 11.12.2007 № 1644 «Про передачу в оренду земельної ділянки ПБКФ «Владне», яким: затверджено ПБКФ «Владне» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівлею колишньої теплиці з господарськими блоками. Змінено цільове призначення земельної ділянки, на якій розташована вказана будівля, площею 0,1055 га, з земель громадського призначення та включено до земель комерційного використання. Вилучено у міського відділу освіти частину земельної ділянки площею 0,1055 га на якій розташована будівля колишньої теплиці з господарськими блоками середньої школи № 18 та передано в довгострокову оренду, строком на 25 років, ПБКФ «Владне».
Цільове призначення земельної ділянки - землі комерційного використання (під будівлю колишньої теплиці з господарськими блоками).
Дванадцять років тому назад було змінено цільове призначення спірної земельної ділянки. Дванадцять років тому назад спірна земельна ділянка була вилучена у відділу освіти Сєвєродонецької міської ради і дванадцять років тому назад спірна земельна ділянка була передана в оренду ПБКФ «Владне». Відділ освіти Сєвєродонецької міськради не оспорив факт зміни цільового призначення спірної земельної ділянки та факт вилучення спірної земельної ділянки. У задоволенні позову прокурора про визнання незаконним рішення відповідача від 11.12.2007 №1644 про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, її вилучення та передача в оренду відмовлено.
Крім того, відповідач зазначив, що за правилами, встановленими ст.38 Закону №3038-VI та ч.7 ст.376 ЦК України, звернення до суду з позовом про знесення можливе лише за мотивів, якщо перебудова такого об`єкту є неможлива.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідна перебудова неможлива, оскільки в ході розгляду справи доказів неможливості перебудови об`єкту позивач суду не надав.
Відтак, оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено той факт, що відповідна перебудова неможлива, то судом передчасно ухвалено рішення.
За правилами, встановленими ст.38 Закону №3038-VI та ч.7 ст.376 ЦК України, зверненню до суду з позовом про знесення самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Разом з тим, рішення суду про покладення на позивача обов`язку провести відповідну перебудову - відсутнє. Відтак, відсутні передумови для прийняття рішення щодо покладення на позивача обов`язку знести «самовільно» побудований об`єкт.
Знесення самочинного будівництва, як крайня міра, можливе за умови, якщо цим будівництвом порушуються права третіх осіб, а перебудова не призведе до усунення їх порушених прав.
Під час розгляду справи судом взагалі не з`ясовувалось питання про те, чиї конкретно права порушує зроблене відповідачем «будівництво», та в чому полягає сутність цього порушеного права. На думку відповідача що фактично його «будівництво» права будь-яких третіх осіб не порушує.
Шлях, обраний позивачем, який направлений на знищення належного відповідачу майна нічого спільного із захистом начебто порушених прав третіх осіб не має, оскільки фактично в даному випадку йде боротьба за земельну ділянку.
В судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача, наголошуючи на законності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла наступного висновку.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не визнано факту самочинного будівництва, що свідчить про неможливість добровільного усунення ним порушень.
З зазначеним висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
Судом першої інстанцій та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Позивач - Сєвєродонецька міська рада (ідентифікаційний код 26204220), зареєстрована як юридична особа за адресою: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, бульвар Дружби народів, будинок 32 (т.1 а.с. 85).
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією, зазначеною в паспорті, довідці про присвоєння ідентифікаційного номеру, відповіді відділу адміністративних послуг Центру надання адміністративних послуг м. Сєвєродонецьку Сєвєродонецької міської ради (т.1 а.с. 116-118, 131).
Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280), визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Сєвєродонецька міська рада зареєстрована в якості юридичної особи та в контексті вимог статті 5 Закону № 280 є органом місцевого самоврядування (т.1 а.с. 85).
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до пункту 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах у тому числі за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.
При цьому визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Згідно із пунктом 7 статті 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Рішенням Сєвєродонецької міської ради від 24.11.2016 № 968 затверджено Положення про відділ державного архітектурного-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради (т.1 а.с. 63-67).
Закон України від 20.05.1999 № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі - Закон № 687-ХІV) визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 687-ХІV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів
Згідно із частиною третьою статті 6 Закону № 3038-VI органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
Статтею 13 Закону № 687-XIV визначено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, відповідно до пункту 1 якого ДАБІ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
За змістом статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Аналіз наведених вище положень частини першої статті 38 Закону № 3038-VI у взаємозв`язку з нормами частини першої статті 41 цього ж Закону дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень.
Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю діє як суб`єкт владних повноважень послідовно, в чітко визначеному порядку. Зокрема, такий орган, наділений контролюючими функціями, видає припис, який є обов`язковим до виконання і може бути оскаржений до суду. Оскільки дії щодо видання припису є публічно-правовими, то й подальше звернення до суду уповноваженого суб`єкта з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру.
З урахуванням зазначеного, приймаючи до уваги звернення до суду одного суб`єкта владних повноважень - органу місцевого самоврядування, на підставі матеріалів переданих іншим суб`єктом владних повноважень - органом державного архітектурно-будівельного контролю, суд першої інстанції прийшов до висновку, що спір, який є предметом цього розгляду, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування.
З приводу спірних правовідносин судом встановлені наступні обставини.
30.08.2002 між Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради та директором будівельно-комерційної фірми "Владис" ОСОБА_1. (Відповідачем у справі), був укладений договір купівлі-продажу майна - споруди теплиці з господарським блоком та окремого господарського блоку, загальною площею 323,9 кв.м, на підставі довідки характеристики від 29.08.2002 № 2269 (т.1 а.с. 202-203, далі - Договір від 30.08.2002).
Рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 17.06.2003 № 1052 нежитловій будівлі (колишній теплиці СШ № 18), що належить БКФ "Владис" та розташована в 82 мікрорайоні в районі СШ № 18 за адресою АДРЕСА_4 присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 12).
Рішенням Сєвєродонецької міської ради від 11.12.2007 № 1644 приватній будівельно-комерційній фірмі "Владис" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівлю колишньої теплиці з господарськими блоками за адресою АДРЕСА_1, мікрорайон 82. Змінено цільове призначення земельної ділянки, на якій розташовано будівля колишньої теплиці з господарськими блоками середньої школи № 18, площею 0,1055 га за адресою: АДРЕСА_4, виключено її з земель громадського призначення та включено до земель комерційного використання. Вилучено у міського відділу освіти частину земельної ділянки площею 0,1055 га, на якій розташовано будівля колишньої теплиці з господарськими блоками середньої школи № 18 за адресою АДРЕСА_4, після вилучення площа земельної ділянки складає 3,8821 га, та передано в довгострокову оренду, строком на 25 (двадцять п`ять) років, приватній будівельно-комерційній фірмі "Владис" земельну ділянку кадастровий № 4412900000:06:045:0035 площею 0,1055 га (1055 кв.м) за адресою АДРЕСА_1 за рахунок земель, які знаходились в користуванні міського відділу освіти. Цільове призначення земельної ділянки - землі комерційного використання (під будівлю колишньої теплиці з господарськими блоками). Зобов`язано приватну будівельно-комерційну фірму "Владис" в двотижневий термін укласти у письмовій формі договір оренди земельної ділянки та надати для організації державної реєстрації в Управління земельних ресурсів у м. Сєвєродонецьк Луганської області (т.1 а.с. 13-14).
18 жовтня 2017 року Господарським судом у справі № 913/665/17, залишеним без змін рішенням Апеляційної інстанції, відмовлено у задоволені позову прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Сєвєродонецької міської ради від 11.12.2007 № 1644 "Про передачу в оренду земельної ділянки ПБКФ "Владис" (т.1 а.с. 213-220, далі - рішення у справі № 913/66).
Рішенням Сєвєродонецької міської ради від 22.04.2009 № 3111 відмінено рішення Сєвєродонецької міської ради від 11.12.2007 № 1644 "Про передачу в оренду земельної ділянки ПБКФ "Владис" у зв`язку з невиконанням п. 4 вказаного рішення. Земельну ділянку зараховано до земель резервного фонду (т.1 а.с. 15).
22 липня 2010 року рішенням Сєвєродонецької міської ради № 4326 скасовано рішення Сєвєродонецької міської ради від 22.04.2009 № 3111, зобов`язано ПБКФ "Владис" в двотижневий термін укласти у письмовій формі договір оренди землі, згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердженого рішенням сесії міської ради від 11.12.2007 № 1644 та надати його для організації державної реєстрації в Управлінні держкомзему у м. Сєвєродонецьк Луганської області (т.1 а.с. 21).
На підставі вказаного рішення 30.07.2010 між Сєвєродонецькою міською радою та Приватною будівельно-комерційною фірмою "Владис" було укладено договір оренди землі № 041041900305, відповідно до якого в оренду передано земельну ділянку - землі комерційного використання (під споруди теплиці з господарським блоком та окремого господарського блоку), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1055 га, в тому числі: капітальна одноповерхова будівля - 0,0366 га, під проходами, проїздами та площадками - 0,0689 га строком на 25 (двадцять п`ять) років (т.1 а.с. 16-18).
Таким чином, земельна ділянка передана для комерційного використання без зазначення права будівництва чи то реконструкції.
10 серпня 2010 року між Приватною будівельно-комерційна фірмою "Владис" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, а саме: нежитлової будівлі (колишньої теплиці) з господарськими блоками, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (двадцять сім "в"), відчужуване нерухоме майно складалось з: А-1Н; А-2Н; а, а1, а2 - нежитлова будівля (колишня теплиця), цегляна, загальною площею 208,6 кв.м; Б, б - господарський блок, цегляний, загальною площею 33,3 кв.м; В - господарський блок, цегляний, загальною площею 31,4 кв.м; 2-6 огорожа; І - замощення (т.1 а.с. 20, 208-209, далі - Договір від 10.08.2010).
Частина друга пункт 1.2 Договору від 10.08.2010 містить інформацію про передачу земельної ділянки підприємству "Валдис", та не передбачає будь-яких прав відповідача на земельну ділянку.
01.09.2010 земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 була передана в натурі із земель Сєвєродонецької міської ради Приватній будівельно-комерційній фірмі "Владис" відповідно до Акту передачі-прийняття земельної ділянки в натурі (т.1 а.с. 19).
Договір оренди землі та акт її передачі, які підписані безпосередньо перед та після укладання Договору купівлі-продажу від 10.08.2010, не є предметом спору у справі та оцінюються судом лише як докази передачі земельної ділянки під спірною будівлею у 2010 році фірмі "Владис", та відсутності оформлених у встановленому порядку прав відповідача на відповідну земельну ділянку. В контексті вимог частини четвертої статті 78 КАС України суд приймає до уваги, що тотожні обставини встановлені у рішенні Господарського суду Луганської області № 913/665/17.
Рішенням Сєвєродонецької міської ради № 512 від 28.04.2011 "Про припинення права користування на земельні ділянки" припинено Приватній будівельно-комерційній фірмі "Владис" право оренди на земельну ділянку площею 0,1055 га (1055 кв.м), надану під споруди теплиці з господарським блоком та окремого господарського блоку, рішеннями сесій міської ради від 11.12.2007 № 1644, від 22.04.2009 № 3111, від 22.07.2010 № 4326 за адресою: АДРЕСА_1, зі згоди землекористувача та розірвано договір оренди землі від 30.07.2010 № 041041900305 з Приватною будівельно-комерційною фірмою "Владис" (т.1 а.с. 24, далі - Рішення Сєвєродонецької міської ради від 28.04.2011 № 512).
Рішення Сєвєродонецької міської ради від 28.04.2011 № 512 не скасовано, враховується судом як належний та допустимий доказ який разом з Договором від 10.08.2010 свідчить про відсутність оформлений в установленому порядку прав відповідача на земельну ділянку з кадастровим № 041041900305.
У 2017 році ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецької міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під нежитлове приміщення з господарськими блоками, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в з відповідним пакетом документів.
Рішенням Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 06.11.2017 № 1708 відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки зі зміною цільового призначення під нежитлову будівлю (колишня теплиця) з господарськими блоками за адресою: АДРЕСА_1 із посиланням на вимоги статті 123 ЗК України та статті 24 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності". В рішенні також зазначено про невідповідність розміщення будівлі та території закладу освіти та генеральному плану забудови міста (т.1 а.с. 171, далі - Рішення 1708).
ОСОБА_1 оскаржив рішення № 1708 до Сєвєродонецького міського суду.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду від 27.04.2018 у справі № 428/77/18 відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання рішення від 06.11.2017 №1708 недійсним; визнання права на набуття в дострокову оренду земельної ділянки загальною площею 0,1055га, кадастровий № 4412900000:06:045:0035, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташоване нерухоме майно, придбане на підставі договору купівлі-продажу від 10.08.2010 та яка необхідна для обслуговування зазначеного об`єкту нерухомості; зобов`язання в місячний термін зі дня набуття чинності рішенням суду змінити цільове призначення спірної земельної ділянки із "землі комерційного використання" на "землі житлової та громадської забудови" та оформити, шляхом укладання договору оренди право користування земельною ділянкою площею 0,1055 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий №4412900000:06:045:0035; стягнення судового збору у розмірі 1920,00 грн (т.1 а.с. 172-178, далі - Рішення № 428/77/18 від 27.04.2018).
Постановою Апеляційного суду Луганської області від 25.09.2018 рішення №428/77/18 від 27.04.2018 залишено без змін та набрало чинності (т.1 а.с. 179-187).
Згідно із частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням суду від 27.04.2018 у справі № 428/77/18 встановлено, що будівля, належна позивачу ОСОБА_1 знаходиться на території навчального закладу. Предметом спору у зазначеній цивільній справі є правомірність прийнятого Сєвєродонецькою міською радою Луганської області рішення від 06.11.2017 № 1708 та наявність у ОСОБА_1 права на набуття в довгострокову оренду спірної земельної ділянки під належним йому об`єктом нерухомого майна (т.1 а.с. 175). Належна ОСОБА_1 будівля, яка за правовстановлюючими документами являється нежитловою будівлею (колишньою теплицею) з господарськими блоками, а фактично являється житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами, знаходиться на території освітнього закладу - СЗШ № 18 (т.1 а.с. 177).
Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти.
Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.
Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 10.03.2011 № 105 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за пунктом 3 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (т.1 а.с. 23).
Відповідач визнав зазначений факт та пояснив, що постанову не оскаржував, штраф сплатив.
Статтею 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва.
Частиною третьою статті 96 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність за виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, якщо подання такого повідомлення є обов`язковим, а також наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт.
17 січня 2017 року Батьківська рада БО "Стратегія і розвиток СЗШ № 18", ГО "Відродження сходу", ПП Приватна юридична фірма "ЛОРНЕТ" звернулись з заявою до голови Сєвєродонецької міської ради про застосування заходів впливу з проханням порушити питання на засіданні найближчої відповідної комісії Сєвєродонецької міської ради із запрошенням ініціаторів даної заяви та фахівців з відділу управління власності, архітектури та земельних відносин, щодо законності знаходження в межах шкільного двору приватної новобудови, щодо здійснення відповідних дій направлених на забезпечення безпеки життя та здоров`я осіб, що відвідують СЗШ № 18 м. Сєвєродонецька, надати відповідь на питання нормального забезпечення навчального процесу в школі, за умови постійною порушення власником будинку санітарних норм, норм добросусідства, норм взаємної поваги по відношенню до оточуючих (т.1 а.с. 25).
Сєвєродонецькою місцевою прокуратурою 18.09.2017 за вих. № 9024 на адресу начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради направлено лист з проханням вирішити питання про проведення в межах наданих повноважень перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_1 під час будівництва будинку на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , а також факту самовільного будівництва вказаної споруди (т.1 а.с. 26-27).
Наказом начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради від 03.10.2017 № 03-10/17 спеціалісту І категорії відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради Михайловій В.М. доручено провести позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Самовільно збудовані будівлі та споруди за адресою АДРЕСА_1", визначено термін проведення перевірки протягом десяти робочих днів в період з 03.10.2017 по 16.10.2017 (т.1 а.с. 28).
На підставі вказаного наказу та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 03.10.2017 № 03-10 (т.1 а.с. 29) спеціалістом І категорії відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради Михайловій В.М. 03.10.2017 по 16.10.2017 проведено позапланову перевірку державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Під час проведення перевірки був присутній відповідач ОСОБА_1 .
За результатами проведеної перевірки складено акт № 9, яким встановлено, що відповідачем на об`єкті "Самовільно збудовані будівлі та споруди за адресою АДРЕСА_1" порушено вимоги статті 31, пункт 1 частини першої статті 34, частини восьмої 8 статті 39 ЗУ № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 13 постанови КМУ від 13.04.2011 № 466, пункту 12 Постанови КМУ від 13.04.2011 № 461, пункту 2 "Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури" Постанови КМУ від 11.07.2007 № 903, частини першої статті 9 ЗУ №687-ХVІ "Про архітектурну діяльність", а саме: будівельні роботи з реконструкції об`єкту замовник виконав без реєстрації документів, що дають право на виконання таких робіт, експлуатація об`єкта відбувається без реєстрації документів, що дають право на експлуатацію зазначених будівництвом об`єктів, замовник не забезпечив здійснення технічного нагляду під час проведення будівельних робіт, замовник здійснив будівництво об`єкту: без належним чином розробленої та затвердженої проектної документації, замовник не забезпечив здійснення авторського нагляду під час проведення будівельних робіт (т.1 а.с. 32-36).
Колегія суддів зазначає, що у вищевказаному акті № 9 зазначено опис порушень, крім іншого, будівельні роботи з реконструкції об`єкту замовник виконав без реєстрації документів, що дають право на виконання таких робіт, замовник здійснив будівництво об`єкту: без належним чином розробленої та затвердженої проектної документації. Між тим, які саме групи приміщень та з якою нумерацією, згідно технічного паспорту або договору купівлі-продажу нерухомого майна яке складається з ; А-1Н; А-2Н; а, а1, а2 - нежитлова будівля (колишня теплиця), цегляна, загальною площею 208,6 кв.м; Б, б - господарський блок, цегляний, загальною площею 33,3 кв.м; В - господарський блок, цегляний, загальною площею 31,4 кв.м, були реконструюванні, та який об`єкт був збудований.
12.10.2017 Спеціалістом І категорії відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради Михайловою В.М. складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким відповідачем порушено ч. 9 ст. 96 Кодексу України про адміністративне правопорушення, яке полягало в порушенні експлуатації об`єкта, а саме нежитлової будівлі колишньої теплиці з господарськими блоками, яка реконструйована ОСОБА_1 у двоповерховий житловий будинок з котельною та горищем без реєстрації документів, що дають право на експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що є порушенням вимог частини восьмої статті 39 ЗУ № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 12 постанови КМУ від 13.04.2011 №461; відсутності в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів було встановлено, що дані зареєстрованих документів, які свідчать про готовність до експлуатації об`єкту будівництва за вищевказаною адресою станом на 11.10.2017. ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 17.10.2017 о 10.00 год, що засвідчено підписом відповідача (т.1 а.с. 30-31).
Приписом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради від 12.10.2017 відповідача зобов`язано вчинити дії, передбачені законодавством щодо введення об`єкту в експлуатацію в строк до 15.12.2017, вказаний припис отриманий відповідачем особисто, про що свідчить його підпис (т.1 а.с. 37).
Колегія суддів звертає увагу, що вищезазначеним приписом зобов`язано відповідача вчинити певні дії, а саме, щодо введення об`єкту в експлуатацію. Щодо проведення відповідної перебудови, або неможливості проведення такої перебудови ні акт, ні припис не містять.
За результатом розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 17.10.2017 № 1, якою відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною дев`ятою статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Вказана постанова відповідачем отримана 17.10.2017 (т.1 а.с. 38-39).
Наказом начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради від 15.12.2017 № 15-12/17 спеціалісту І категорії відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради Михайловій В. М. та головному спеціалісту відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради Шевченко В.П. доручено провести позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Самовільно збудовані будівлі та споруди за адресою АДРЕСА_1", визначено термін проведення перевірки протягом десяти робочих днів в період з 18.12.2017 по 29.12.2017.
На підставі вказаного наказу та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 15.12.2017 № 15-12 спеціалістом І категорії відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради Михайловій В. М. та головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради Шевченко В.П. з 18.12.2017 по 29.12.2017 проведено позапланову перевірку виконання вимог припису від 12.10.2017 б/н та встановлено, що на час перевірки вказаний припис відповідачем не виконано, порушення у сфері містобудівної діяльності не усунуто. За результатами перевірки складено акт проведення позапланової перевірки № 20. Під час проведення перевірки був присутній відповідач ОСОБА_1 (т.1 а.с. 42-46).
Відповідач визнавав факт проведення перевірки, пояснив, що підстави та правомірність її проведення не оскаржував.
Головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради Шевченко В.П. 29.12.2017 складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким виявлено невиконання законних вимог (припису б/н від 12.10.2017) посадових осіб відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради, абз.4 п. 14 Постанови КМУ від 23 травня 2011 року № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю". У пункті 8 протоколу зазначено, що під час перевірки "самовільно збудованих будівлі та споруди за адресою АДРЕСА_1. На виконання вимог статті 77 КАС України відповідачем не надана проектна, дозвільна та будь яка технічна документація зазначена у пунктах 3-5 протоколу (т.1 а.с. 40). ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 12.01.2018 о 10.00 год, що засвідчено підписом відповідача (т.1 а.с. 40-41).
Стаття 188-42 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Постановою начальника відділу державно-архітектурної інспекції від 12.01.2018 року справ про адміністративне правопорушення закрито із посиланням на вимоги пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування закриття провадження в постанові від 12.01.2018 зазначено, що відповідач оскаржив рішення Сєвєродонецької міської ради № 1708 про відмову надані земельної ділянки в довгострокову оренду, у зв`язку із чим відповідачем вчиняються дії направлені на виконання припису та відсутній у останнього прямого чи непрямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, встановлено відсутність у діях замовника складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП (т.1 а.с. 144-146).
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що оскарження відповідачем рішення Сєвєродонецької міської ради № 1708 не спростовує обставин встановлених у приписі б/н від 12.10.2017, протоколі від 29.12.2017 та постанові від 12.01.2018 про самовільне будівництво будівлі та споруди за адресою АДРЕСА_1.
05.01.2018 уповноваженою особою відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради був складений Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким Відповідача зобов`язано виконати вимоги припису б/н від 12.10.2018, а саме: отримати документи, що дають право на експлуатацію закінчених будівництвом об`єкт "Самовільно збудовані будівлі та споруди за адресою АДРЕСА_1" в строк до 05.03.2018. Вказаний припис отриманий відповідачем 12.01.2018 особисто, про що свідчить його підпис (т.1 а.с. 47).
Відповідач визнав факт отримання Припису, пояснив, що Припис не оскаржував та не виконав оскільки не оформлені права на земельну ділянку.
28.03.2018 уповноваженими особами відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради був складений Припис, яким відповідача зобов`язано виконати вимоги припису від 05.01.2018 б/н, а саме: оформити документи, що дають право на експлуатацію закінчених будівництвом об`єкт "Самовільно збудовані будівлі та споруди за адресою АДРЕСА_1", у разі невиконання припису від 05.01.2018 б/н усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом знесення самовільно збудованих будівель та споруд за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1 в строк до 28.05.2018 (т.1 а.с. 48-49).
Вказаний припис надіслано відповідачу поштою листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано ним 31.03.2018 (т.1 а.с. 50).
Відповідач визнав факт отримання Припису, пояснив, що Припис не оскаржував та не виконав оскільки не оформлені права на земельну ділянку.
Наказом начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради від 04.06.2018 № 04-06/18 провідним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради Михайловій В.М. та головному спеціалісту відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради Шевченко В.П. доручено провести позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Самовільно збудовані будівлі та споруди за адресою АДРЕСА_1", визначено термін проведення перевірки протягом десяти робочих днів в період з 13.06.2018 по 25.06.2018.
На підставі вказаного наказу та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 04.06.2018 № 04-06 провідним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради Михайловою В.М. та головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради Шевченко В.П. з 13.06.2018 по 25.06.2018 проведено позапланову перевірку виконання вимог припису від 28.03.2018 № б/н та встановлено, що на час перевірки вказаний припис відповідачем не виконано, порушення у сфері містобудівної діяльності не усунуто. За результатами перевірки складено акт проведення позапланової перевірки № 42. Під час проведення перевірки відповідач ОСОБА_1 присутнім не був (т.1 а.с. 51-55).
02.07.2018 головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради Шевченко В.П., в присутності провідного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради Михайлової В.М., заступника начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради Новодрана Д.П проведено візуальне обстеження за адресою АДРЕСА_1 із здійсненням фото фіксації на фотоапарат NIKON Coolpix L 340 black (інв. №11371122). За результатами якого встановлено, що виконані роботи з реконструкції житлового двоповерхового будинку (колишньої теплиці) за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Об`єкт). На момент проведення візуального обстеження об`єкту припис б/н від 28.03.2018 про усунення виявлених порушень вимог законодавства не виконаний. Під час проведення заходу встановити місцезнаходження ОСОБА_1 не виявилось можливим, у зв`язку з його відсутністю на Об`єкті, про що складено акт візуального обстеження та зроблено фотознімок (т.1 а.с. 57, 58).
Державні-будівельні норми "Склад та зміст проектної документації на будівництво" встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури (далі - ДБН А.2.2-3:2014)
ДБН А.2.2-3:2014, серед іншого встановлює наступні терміни, вжиті в цих будівельних нормах, та визначення позначених ними понять.
Згідно із п.1.1. "будівництво" - нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.
Згідно із пунктом 3.21. ДБН А.2.2-3:2014 "реконструкція" це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджу- вальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності)
Відповідач не оспорював обставин встановлених під час перевірки та зазначених у приписах, суду пояснив, що приписи та постанови про застосування штрафу не оскаржував, оскільки вважав за можливе виправити ситуацію після оформлення права користування земельною ділянкою, чим він і займається по теперішній час.
Відповідач визнав, що на світлинах наданих позивачем зображений спірний будинок розташований на території школи (т.2 а.с. 3-8), та не заперечував, що на світлині датованій 23.05.1997, роздрукованій з мережі інтернет зображена будівля теплиці у первинному вигляді (т.2 а.с. 9).
Суд першої інстанції зазначив, що не зважаючи на низьку якість світлин, наданих відповідачем, останні містять ознаки оздоблень та обладнань притаманних для житлових будівель (т.2 а.с. 10-14).
Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 34 Закону № 3038-VI виконання будівельних робіт можливо лише після подання повідомлення про початок робіт.
Згідно із статтею 35. № 3038-VI після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідачем не надано жодного доказу виконання зазначених норм закону № 3038-VI.
Приймаючи до уваги, що відповідачем не оскаржені підстави призначення перевірок, факти їх проведення, обставини зафіксовані під час перевірок та прийняті за результатами перевірок акти реагування суд погоджується із твердженням позивача, що під час відповідних перевірок фахівцями ДАБІ були зафіксовані порушення відповідачем вимоги статті 31, пункт 1 частини першої статті 34, частини восьмої статті 39 ЗУ № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності", пункт 13 постанови КМУ від 13.04.2011 № 466, пункт 12 Постанови КМУ від 13.04.2011 № 461, пункт 2 "Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури" Постанови КМУ від 11.07.2007 № 903, частину першу статті 9 ЗУ № 687-ХVІ "Про архітектурну діяльність", а саме: будівельні роботи з реконструкції об`єкту замовник виконав без реєстрації документів, що дають право на виконання таких робіт, експлуатація об`єкта відбувається без реєстрації документів, що дають право на експлуатацію зазначених будівництвом об`єктів, замовник не забезпечив здійснення технічного нагляду під час проведення будівельних робіт, замовник здійснив будівництво об`єкту: без належним чином розробленої та затвердженої проектної документації, замовник не забезпечив здійснення авторського нагляду під час проведення будівельних робіт.
Відповідно до пунктів "а", "б", "в" частини першої статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
Згідно з частиною першою статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання регулювання земельних відносин.
Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до положень частини другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді м Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною третьою статті 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань, використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з частиною другою статті 5, частиною першої статей 16, 17, частинами першою - третьою статті 18, частиною другою статті 24, статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування. Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахування державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях. Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських га приватних інтересів. План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства. Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.
З урахуванням зазначеного законодавства, справи № 428/77/18, суд першої інстанції дійшов висновку, що Сєвєродонецька міська рада приймаючи рішення від 06.11.2017 № 1708 керувалась Генеральним планом м. Сєвєродонецька, затвердженим рішенням сесії міської ради від 26.04.1994 № 717, в якому не передбачено можливості забудови спірної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, оскільки дана ділянка є територією навчального закладу і наявна невідповідність намірів забудови даної земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (Генеральному плану м. Сєвєродонецька). Рішення Сєвєродонецької міської ради народних депутатів від 26.04.1994 № 177 "Про затвердження генерального плану м. Сєвєродонецька" є чинним та не оскаржувалось.
Згідно із інформацією, зазначеною у листі Сєвєродонецької міської ради від 12.07.2018 № 103, земельна ділянка кадастровий номер № 4412900000:06:045:0035, площею 0,1055 га, за адресою: АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням віднесена до земель комерційного використання, станом на 12.07.2018 не надана у власність або користування (т.1 а.с. 58).
У листі відділу містобудування та архітектури Сєвєродонецької міської ради від 19 липня 2018 року за вих. № 295 зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 згідно з генеральним планом м. Сєвєродонецька, затвердженого рішенням Сєвєродонецької міської ради народних депутатів від 26.04.1994 № 717, передбачена загальноосвітня школа. На частину території мікрорайону № 82, де розташовані самовільно збудовані будівлі, детальний план та план зонування території відсутні (т.1 а.с. 60, 61).
Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що відповідачу та Приватній будівельно-комерційній фірмі "Владис" земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 для забудови не виділялась.
Договір від 30.08.2002 не містить будь-якого визначення щодо права користування земельною ділянкою на якій розміщена будівля.
На виконання вимог частини першої статті 77 КАС України та пропозицію суду відповідач не надав технічну характеристику та технічний паспорт придбаного об`єкта а також документи на право користування земельною ділянкою на якій розміщена будівля теплиці станом на 30.08.2002.
Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127 затверджена інструкція про порядок проведення інвентаризації об`єктів нерухомого майна (далі - Інструкція № 127).
Згідно із пунктом 1 Інструкція № 127 визначає механізм проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна всіх форм власності, що здійснюють суб`єкти господарювання, і діє на всій території України.
Пунктом 2 Інструкції № 127 визначено, що технічний паспорт це документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику. Технічний паспорт має бути прошнурований, пронумерований та скріплений підписом керівника суб`єкта господарювання, який проводив інвентаризацію, а також підписом виконавця робіт і контролера із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката на право виконання робіт з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна.
Згідно із пунктом 2 Інструкції № 127 інвентаризаційна справа це сукупність матеріалів технічної інвентаризації, що характеризують об`єкт нерухомого майна і які є підставою для надання інформації про такий об`єкт. Інвентаризаційна справа має свій інвентаризаційний номер, який надає зберігач.
Відсутність інвентаризаційного номеру позбавляє суд можливості визнати надану відповідачем інвентаризаційну справу як належний доказ, як відповідний документ.
Відповідачем надана інвентаризаційна справа без номеру з датою складання 12.07.2002 (т.2 а.с. 15-25), яка максимально наближена до договору від 30.08.2002.
В контексті вимог пункту 2 Інструкції № 127, надану відповідачем інвентаризаційну справу суд не ототожнює з технічним паспортом оскільки це повинні бути різні документи, таким чином технічний паспорт не наданий.
Приймаючи до уваги ті обставини, що Інвентаризаційна справа без номеру з датою складання 12.07.2002, не прошита, не пронумерована, міститьзазначені дефекти щодо повноти інформації, зокрема очевидним є знищення повного тексту штампу (т.2 а.с. 20), відсутність повного по кожному поверху плану, суд приймає до уваги та враховує лише наявну в ній інвентаризаційній справі інформацію щодо геометричних розмірів, та назв приміщень як технічну характеристику об`єкту.
Зокрема в оціночному акті будівлі зазначено дата будівництва 1989 рік, дата складання акту 12.07.2002, об`єм будівлі 240,6 кв. м., об`єм теплиці 80 кв. м. та відсутня інформація про другий поверх (т.2 а.с. 18).
Зазначену Інвентаризаційну справу відповідач подав як суцільний документ. Зазначені судом дефекти в частині відсутності номеру справи, нумерації аркушів їх прошивки носять не формальний характер, а мають суттєве значення для оцінки доказу, оскільки наступні аркуші справи містять дату складання 04.02.2008 (т.2 а.с. 20-24).
Візуальним оглядом, без застосування спеціальних приладів та знань, встановлено та не заперечувалось учасниками, що аркуші справи т.2 а.с. 20-24 виконані на папері іншої якості, при цьому аркуш 20 містить очевидні ознаки неповноти інформації у вигляді обрізання штампів.
Аркуші 21, 22 містять відмітки про самовільну забудову. Відповідач не пояснив суду причини розбіжностей в датах, відсутність повної інформації, відмітку "самовільна забудова" та беззаперечну розбіжність в об`ємі між інвентаризаційною справою, договором від 30.08.2002, переліком переданого майна.
У Договорі від 10.08.2010 нежитлова будівля (колишньої теплиці) зазначена у розмірі 208,6 кв м; Б, б - господарський блок, цегляний, загальною площею 33,3 кв. м; В - господарський блок, цегляний, загальною площею 31,4 кв. м; 2-6 огорожа; І - замощення (т.1 а.с. 20, 208).
На виконання вимог статті 77 КАС України та пропозиції суду, відповідач не надав будь-якої технічної документації до договору від 10.08.2010.
Згідно із наданим позивачем журналом внутрішніх обмірів та розрахунків площ першого поверху від 04.06.2010 на першому поверсі розташовані вісім кімнат, сходова клітина, коридор, вбиральня, загальною площею 195 кв. м (т.1 а.с. 246).
Продовження журналу датовано 04.02.2008 та містить інформацію про сходову клітину другого поверху площею 13,6 кв.м та загальну площу будинку 208,6 кв. м (т.1 а.с 247).
Площа будівлі 208.6 кв. м кореспондується із площею зазначеною Договорі від 10.08.2010.
Наданий позивачем поверхневий план від 12.07.2002 містить інформацію про 11-ть об`єктів без назви, загальною площею 198,45 кв. м. (т.1 а.с. 248), що фактично відповідає площі першого поверху 195 кв. м. зазначених у журналі внутрішніх обмірів від 04.06.2010 (т.1 а.с. 246).
Згідно із поясненнями представника позивача у поверхневому плані від 12.07.2002 року на 2-му поверсі відображена сходова клітина розміром 13,6 кв.м та теплиця розміром 49,6 кв.м (т.1 а.с. 248). Зазначені розміри та найменування об`єктів кореспондується із розмірами та назвами об`єктів зазначеними в експлікації, наданій відповідачем (т.2 а.с. 24).
Порівняння інформації наявній у зазначених журналах обмірів, планах схемах, експлікації, беззаперечно свідчить, що на момент укладання договору від 30.08.2002 року максимальній розмір теплиці складав 49,6 кв.м.
Держані будівельні норми України "Теплиці та парники" (ДБН В.2.2-2-95) поширюються на проектування нових та реконструкцію діючих тепличних підприємств, окремих теплиць і парників для вирощування різних видів сільськогосподарської продукції.
Пунктом 1.11. ДБН В.2.2-2-95 визначена класифікація теплиць за функціональними, технологічними, та іншими ознаками пов`язаними із часом експлуатації, засобами опалення… з метою вирощування овочів, розсади, квіток, селекції, тощо.
Надана сторонами вибіркова технічна та правовстановлююча документація не містить жодних класифікаційних ознак теплиці крім назви частини будівлі максимальною площею 49.6 кв.м.
Порівняльний аналіз договорів купівлі продажу та наявної технічної документації беззаперечно свідчить, що за договором від 30.08.2002 площа будівлі складала 259,2 кв.м, за договором від 10.08.2010 розмір будівлі - 208,6 кв.м, тобто зменшився на 50.6 кв.м.
Різниця в розмірі фактично відповідає розміру безпосередньо теплиці станом на 12.07.2002 - 49,6 кв.м.
Судом встановлено, що ще на час укладання договору купівлі продажу від 10.08.2010 конструкція теплиці була відсутня.
Згідно із поясненнями відповідача скляний дах був замінений на дах з металочерепиці з відповідною опорною конструкцією, що в свою чергу із сукупністю з іншими доказами свідчить про реконструкцію теплиці та зміну цільового призначення спірної будівлі.
З урахуванням вищевикладеного, суд критично оцінює твердження відповідача про відсутність реконструкції та зміни цільового призначення теплиці та правомірності будівництва будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1.
На виконання вимог статті 77 КАС Відповідачем не надано будь-яких документів дозвільного характеру на будівництво або реконструкцію спірної будівлі або правомірність проведення зазначених робіт.
В контексті вимог пункту 5 статті 376 ЦК України ОСОБА_1 не звертався із позовом про визнання права власності та не є власником земельної ділянки, на якій знаходяться спірні будівлі.
Наявність висновків у технічній документації, у тому числі складеній фахівцями бюро-технічної інвентаризації, матеріалах чисельних перевірок про самовільне будівництво будівлі та споруд за адресою АДРЕСА_1, відсутність права на земельну ділянку до початку будівництва свідчить про самочинне будівництво зазначених спірних будівель.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно частини 7 статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Отже, відповідно до вимог частини сьомої статті 376 ЦК України, для задоволення позову у цій справі необхідно наявність таких фактів як неможливість перебудови об`єкту, або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови, чого у цій справі не встановлено.
Крім того, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Проте, приписи відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради, не містять вимоги щодо проведення відповідної перебудови, або неможливості проведення такої перебудови, рішення суду щодо проведення перебудови відсутнє.
Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо відмови відповідача у здійсненні перебудови об`єкта самочинного будівництва, як і відсутні докази про те, що проведення такої перебудови є неможливим.
Судом встановлено, що позивачем не здійснено усіх передбачених законодавством заходів реагування перед зверненням до суду з позовом про знесення самочинного будівництва відповідача.
Вимоги припису відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради від 12.10.2017 відповідача зобов`язано вчинити певні дії, а саме, передбачені законодавством щодо введення об`єкту в експлуатацію в строк до 15.12.2017.
Вимоги припису відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради від 05.01.2018 відповідача зобов`язано виконати припис від 12.10.2017 до 05.03.2018, а саме вчинити дії, передбачені законодавством щодо введення об`єкту в експлуатацію.
Колегія суддів зазначає, що а ні акти перевірки, а ні приписи не містять у собі данні про неможливість проведення перебудови, або зобов`язання відповідача зробити таку перебудову.
Колегія суддів зазначає, що знесення самочинного будівництва як крайня міра можливе за умови, якщо цим будівництвом порушуються права третіх осіб, а перебудова не призведе до усунення їх порушених прав, а також у разі, якщо перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами неможлива, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови, тобто, використані усі передбачені законодавством України заходи реагування.
Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 07 вересня 2018 року у справі, №813/6284/18, від 17 липня 2018 року у справі № 820/3186/16.
Колегія суддів зазначає, що у вищезазначеному приписі, у позовній заяві не визначалось, які саме групи приміщень та з якою нумерацією, згідно технічного паспорту або договору купівлі-продажу нерухомого майна яке складається з ; А-1Н; А-2Н; а, а1, а2 - нежитлова будівля (колишня теплиця), цегляна, загальною площею 208,6 кв.м; Б, б - господарський блок, цегляний, загальною площею 33,3 кв.м; В - господарський блок, цегляний, загальною площею 31,4 кв.м, мають буди знесені
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем до теперішнього часу вчиняються дії щодо виконання припису «вчинити дії, передбачені законодавством щодо введення об`єкту в експлуатацію», а саме звернення відповідача до Сєвєродонецької міської ради, до суду.
З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, помилковим є висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Сєвєродонецької міської ради за встановлених у цій справі обставинами.
Пунктами 1, 4 частини 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року у справі № 1240/2540/18 - задовольнити.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року у справі № 1240/2540/18 - скасувати.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Сєвєродонецької міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання знести за власні кошти самочинно збудовані будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1
Повне судове рішення складено 26 грудня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В.Сіваченко
