ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
23 грудня 2019 року № 640/8344/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом
ОСОБА_1
до третя особа
Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві Головне управління Державної казначейської служби в м. Києві,
про
визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368), в якому, просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не формування та неподання до відповідного органу казначейства подання про повернення позивачу помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 15587,64 грн.;
2) зобов`язати відповідача сформувати та подати до відповідного органу казначейства подання про повернення позивачу помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 15587,64 грн.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно відмовлено у поверненні позивачу грошових коштів, помилково сплачених як пенсійний збір у розмірі 1 % від операції купівлі-продажу квартири за договором купівлі-продажу квартири від 22.03.2019 у розмірі 15587,64 грн., з огляду на те, що така квартира придбавалась позивачем вперше.
Відтак позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Позиція відповідача.
Представник відповідача надіслав до суду відзив, в якому заперечував проти позову, зазначивши, що органи Пенсійного фонду України не мають можливості перевірити факт придбання позивачем житла вперше. Крім того, представник відповідача зауважив, що у відповідача відсутні повноваження щодо повернення з бюджету коштів, сплачених з операції купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим законом, забороняється, у зв`язку з чим, просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Позиція третьої особи.
Представник третьої особи - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - ГУ ДКСУ у м. Києві) надіслав до суду письмові пояснення, в яких повідомив, що повернення коштів помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходження до бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
В той же час, представник третьої особи наголошує, що до ГУ ДКСУ у м. Києві не надходило від відповідача подання щодо повернення позивачу пенсійного збору у розмірі 1% від операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Процесуальні дії вчинені судом.
Ухвалою суду від 16.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.
Встановлені судом обставини.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
22.03.2019 між ТОВ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Стіма Кепітал» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири (том 1 а.с. 10), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косарєвою Т.В., за реєстраційний номером № 558 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1 договору продавець продає (передає у власність), а покупець зобов`язується прийняти у власність квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Пунктом 3 договору передбачено, що продаж зазначеної квартири вчинено сторонами за ціною 1 558 764,00 грн.
З матеріалів справи видно, що право приватної власності на вказану квартиру за позивачем зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.03.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1736017680000 на підставі договору купівлі-продажу від 22.03.2019, серія та номер: 558.
При укладенні названого договору, згідно з вимогами п. 153 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740), позивачем сплачено пенсійний збір з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 15 587,64 грн., підтвердженням чого є квитанція від 22.03.2019 № 0.0.1304850580.1 (том 1 а.с. 12), про сплату позивачем пенсійного збору на рахунок УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва із призначенням платежу: «переказ готівки *101*;349358155.24140500, сплата збору до Пенсійного фонду при купівлі нерухомого майна ОСОБА_1 .
26.03.2019 позивач, вважаючи, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачений ним помилково, оскільки житло придбано вперше, звернувся до відповідача із заявою, в якій просив сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення їй помилково сплачених коштів з операції купівлі-продажу квартири у розмірі 15 587,64 (том 1 а.с. 15-16).
За результатами розгляду зазначеної заяви листом від 16.04.2019 № 81627/05 ГУ ПФУ в м. Києві відмовило позивачу у поверненні коштів, у зв`язку із відсутністю правових підстав для їх повернення, а також повідомило про право громадянина на звернення до суду з позовом про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Разом з тим, позивач, вважаючи що порушено його права звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Бюджетним кодексом України (далі - БК України), Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР), Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740), Порядком казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 43 (далі - Порядок № 43), Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.09.2013 № 1650/24182 (далі - Порядок № 787), Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011 (далі - Положення № 460/2011), постановою Кабінету міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету» (далі - Постанова № 106).
За приписами ст. 1 Закону № 400/97-ВР звільняються від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування особи, які вперше придбавають житло, зокрема, зазначають - платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ і організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законом та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з п. 8 ст. 2, п. 10 ст. 4 № 400/97-ВР об`єктом оподаткування для платників збору визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
На обов`язкове державне пенсійне страхування для підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та фізичних осіб, які придбавають нерухоме майно встановлюються ставки збору на рівні 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Пунктами 151, 153 Порядку № 1740 визначено, що обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 % від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ і організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законом та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 30.01.2018 у справі № 819/1498/17 та 31.01.2018 у справі № 819/1667/17.
У відповідності до ч. 2 ст. 45 БК України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 розділу 2 Порядку № 43 казначейське обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету здійснюється органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - органи Казначейства) відповідно до законодавства. У процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету органи Казначейства, зокрема,: відкривають бюджетні рахунки для зарахування надходжень у національній валюті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головні управління Казначейства) та Державній казначейській службі України (далі - Казначейство України) для зарахування до державного бюджету доходів та інших надходжень (далі - платежі); формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету; здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справлення надходжень до бюджету.
Подання складається органом, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (п. 8 Порядку № 787).
Отже, враховуючи викладені норми, суд зазначає, що справлення надходжень до бюджету пенсійного збору регулює орган Пенсійного фонду України, у зв`язку з чим, відповідачем повинно бути подане відповідне подання про повернення коштів.
Разом з тим, відповідно до п/п. 7 п. 4 Положення № 460/2011 казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
У додатку до Постанови № 106 передбачено, що контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна» покладено на Пенсійний фонд України.
Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що для громадян, які придбавають житло вперше, законодавством регламентовано пільгу у вигляді звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Більш того, законодавством України не визначено механізму перевірки відомостей про те, чи вперше особа придбала нерухомість, не існує єдиної бази, за допомогою якої можна визначити первинне придбання нерухомого майна особою, а також не існує органу, компетентного видавати довідки на підтвердження таких даних.
Так, на підтвердження обставин придбання житла вперше, позивач надав суду інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.05.2019 № 165805032 (том 1 а.с. 13), згідно якої позивачу на праві приватної власності належить квартира, що була предметом договору купівлі-продажу від 22.03.2019, серія та номер: 558.
Між тим, зазначені обставини не можуть бути правовою підставою для позбавлення особи її прав на повернення помилково або надміру сплачених нею коштів, що були зараховані до бюджету, та покладення на неї додаткового тягаря зі сплати збору на обов`язкове пенсійне страхування при придбанні житла вперше за наявності вищезазначеної законодавчо регламентованої пільги.
Разом з тим, суд звертає увагу, що таке повернення здійснюється органами казначейства України за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Тобто, передумовою для повернення коштів органами державної казначейської служби з бюджету, які були помилково або надміру сплачені з операції купівлі-продажу квартири, є подання органів Пенсійного фонду України про повернення суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у відповідному розмірі.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом, як вже було зазначено раніше, є Пенсійний фонд України, то саме на нього та його територіальні органи покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом, зокрема, у постанові 28.11.2018 у справі № 813/1126/17.
Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання позивачем житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
В той же час, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що позивачем надано суду всі належні та необхідні докази, які підтверджують сплату ним збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла, та відповідний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Між тим, у позовній заяві позивач просить суд, зокрема, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не сформування та неподання до органів казначейської служби подання про повернення позивачу пенсійного збору з операції купівлі-продажу квартири.
Разом з тим, суд зазначає, що бездіяльність - це пасивна дія суб`єкта владних повноважень або його посадової чи службової особи, що має на меті ігнорування вимог особи, з якими остання звернулась до такого суб`єкта владних повноважень або його посадової чи службової особи.
Між тим, як вже було зазначено судом, листом від 16.04.2019 № 81627/05 відповідач відмовив позивачу у сформуванні подання та надіслання його до органів казначейської служби, з огляду на що суд не знаходить підстав бездіяльності відповідача з даного приводу,
Тобто в даному випадку відсутня бездіяльність відповідача, оскільки листом від 16.04.2019 № 81627/05 відповідач відмовив позивачу у сформуванні подання так надісланні його до органів казначейської служби.
У той же час, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Виходячи з положень п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У даному випадку, підсумовуючи викладене у сукупності, в контексті викладених норм права та встановлених обставин, дотримуючись принципів верховенства права, законності, поділу влади, в межах компетенції, визначеної Конституцією та законами України, а також виходячи з повноважень суду, визначених ст. 245 КАС України, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позивача та їх часткове задоволення шляхом виходу за межі позовних вимог та застосування того способу захисту порушених прав позивача, який є ефективним відповідно до встановлених обставин та правового регулювання спірних відносин, а саме:
1) визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в м. Києві у сформуванні та не поданні до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення позивачу збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 15 587,64 грн.;
2) зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві сформувати та направити до ГУ ДКСУ в м. Києві подання про повернення позивачу помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 15 587,64 грн.
Щодо доводів відповідача відносно того що у відповідача відсутня можливість перевірити придбання житла конкретною особою вперше, то суд вважає вказані доводи безпідставними, оскільки відповідач не позбавлений можливості подати у встановленому законом порядку запит на отримання такої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Крім того, вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну «придбавають житло вперше», що міститься у п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність можливості у Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити обставини придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При цьому, суд враховує загальну правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v.Croatia, «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v.The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv.Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v.Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Зважаючи на те, що ст. 1 Закону № 400/97-ВР передбачено звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування осіб, які вперше придбавають житло, а судом встановлено, що позивачем при укладенні договору купівлі-продажу від 22.03.2019, серія та номер: 558 житло придбано вперше та сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, тобто, сплата позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при придбанні нерухомого майна вперше є помилковою, відтак, щодо порядку повернення такої помилкової сплати застосовується Порядок № 787.
Також безпідставними є доводи відповідача відносно того, що матеріали справи не містять жодних доказів підтвердження придбання позивачем житла вперше, з огляду на те, що вказані доводи спростовуються наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.03.2019 № 160620633 та інформаційною довідкою від 07.05.2019 № 165805032.
Слід звернути увагу відповідача на те, що в силу ч. 2 ст. 77 КАС України саме держава в особі Пенсійного фонду України (його органи) як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.11.2018 у справі № 813/1126/17.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу відповідачем не жодних доказів на спростування доводів позивача щодо первинного придбання ним житла та не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б підтверджували відсутність у позивача права на пільгу у вигляді звільнення від сплати вказаного збору у зв`язку з придбанням житла вперше.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов є таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відносно доводів третьої особи щодо того, що у разі задоволення позовних вимог, сплачений судовий збір повертається з того рахунку на який його було зараховано при зверненні до суду, то слід звернути увагу третьої особи на норму ч. 1 ст. 139 КАС України, яка передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, беручи до уваги те, що відповідачем у даній справі виступало Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, а позов задоволено частково на користь ОСОБА_1 , який, у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, не є суб`єктом владних повноважень, суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 50% - відповідно до частини вимог нематеріального характеру, які задоволені судом.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульвано-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) у сформуванні та не поданні до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 15587,64 грн.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульвано-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) сформувати та направити до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 15 587,64 грн.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Больварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя О.А. Кармазін
