Справа № 688/3517/16-к
Провадження1-кп/991/157/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2019 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
представника зацікавлених осіб щодо реабілітації обвинуваченого ОСОБА_10 - ОСОБА_11 ,
розглянувши під час підготовчого судового засідання у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду у м. Києві клопотання представника третьої особи ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_9 та клопотання третьої особи ОСОБА_13 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 12 грудня 2015 року за №52015000000000011 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі міського типу Квасилів Рівненського району Рівненської області, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369-2 КК України,
ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селищі міського типу Квасилів Рівненського району Рівненської області, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
ОСОБА_10 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Львів, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
08 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду з Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області надійшов обвинувальний акт з матеріалами судового провадження у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 12 грудня 2015 року за № 52015000000000011 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Ухвалою суду від 11 листопада 2019 року у зазначеному кримінальному провадженні призначене підготовче засідання.
20 листопада 2019 року до суду надійшло клопотання представника третьої особи ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_9 про скасування арешту майна у цьому кримінальному провадженні.
У своєму клопотанні адвокат ОСОБА_9 просить суд скасувати арешт на належне ОСОБА_12 тимчасово вилучене під час обшуку 24 грудня 2015 року майно, а саме: грошові кошти у сумі 1700,00 доларів США (купюри: LB 34844031 H, HP 07923735 B, HF 89116979 D, LB 88400864 A, LG 92456032 B, LF 74125086 D, LF 17238651 C, HG 47589413 B, KB 74512348 J, LG 92456031 B, LF 74125085 D, KB 08558865 A, LB 24631206 A, LL 45362303 A, LB 88400865 A, LB 96606644 J, LB 24631205), накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 січня 2016 року, а також зобов`язати старшого групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні начальника відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_14 повернути останній належне їй тимчасово вилучене під час обшуку 24 грудня 2015 року майно, а саме зазначені вище грошові кошти у сумі 1700,00 доларів США за вказаним вище переліком купюр за їх номерами.
Клопотання адвоката ОСОБА_9 мотивоване тим, що вказана сума грошових коштів є власністю ОСОБА_12 та не є власністю обвинуваченого ОСОБА_15 , органом досудового розслідування не встановлена неправомірність набуття їх останнім, а рішення про їх тимчасове вилучення є необгрунтованим. Адвокат ОСОБА_9 зазначив, що під час проведення обшуку у помешканні ОСОБА_12 24 грудня 2015 року були вилучені грошові кошти у кількості 20 купюр номіналом по 100 доларів США на загальну суму 2000,00 доларів США. Протокол обшуку не містить відомостей про те, що зазначені грошові кошти мають значення у цьому кримінальному провадженні, а тому рішення про їх тимчасове вилучення є необгрунтованим. Грошові кошти у сумі 1700,00 доларів США належать ОСОБА_12 і були заощаджені нею за рахунок соціальних допомог, отриманих при народженні дітей, про що остання дала покази під час її допиту 19 січня 2016 року, а саме про належність їй особисто грошових коштів у сумі 2000,00 доларів США, які є її заощадженнями, походження яких вона може підтвердити. Належність вказаних грошових коштів обвинуваченому ОСОБА_15 під час досудового розслідування не встановлена, як і не доведена неправомірність набуття останнім цих грошових коштів.
На підтвердження наведених у клопотанні доводів адвокат ОСОБА_9 надав суду (додав до клопотання): копію ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2015 року про проведення обшуку; копію протоколу обшуку від 24 грудня 2015 року; копію ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 січня 2016 року про накладення арешту на майно; копії 4 листків непрацездатності ОСОБА_12 ; копії 2 повідомлень про призначення державної допомоги сім`ям з дітьми щодо ОСОБА_12 ; копію рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області у цивільній справі № 562/200/16-ц від 29 квітня 2016 року.
На підтвердження повноважень представництва третьої особи ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_9 надав суду (додав до клопотання) ордер від 16 листопада 2019 року за № 1002263 і копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1061 від 08 жовтня 2013 року.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_9 підтримав своє клопотання про скасування арешту грошових коштів у сумі 1700,00 доларів США та їх повернення ОСОБА_12 , і просив його задовольнити з мотивів наведених у клопотанні, а також зазначив, що були відсутні правові підстави для накладення арешту, арешт був накладений необгрунтовано, у зв`язку з чим наявні підстави для його скасування.
Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував і надав суду письмові заперечення. Заперечення прокурора мотивовані тим, що арешт на зазначені грошові кошти був накладений законно та обгрунтовано, а грошові кошти у сумі 1700,00 доларів США були вилучені під час проведення обшуку у помешканні ОСОБА_12 24 грудня 2015 року саме у ОСОБА_9 та знаходилися разом з грошовими коштами у сумі 300 доларів США, які є предметом неправомірної вигоди. Під час проведення досудового розслідування ОСОБА_12 не надавала органу досудового розслідування документів на підтвердження належності їй на праві власності арештованих грошових коштів. Прокурор вважає за неможливе скасування арешту до дослідження доказів та допиту свідків судом у цьому кримінальному провадженні.
Захисниця ОСОБА_8 , представник зацікавлених осіб щодо реабілітації обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_11 та обвинувачені ОСОБА_7 і ОСОБА_16 клопотання адвоката ОСОБА_9 підтримали.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього копії документів, а також обвинувальний акт з додатками до нього, суд дійшов висновку відмову у задоволенні клопотання представника третьої особи адвоката ОСОБА_9 з огляду на таке.
Суд не досліджує додані до клопотання адвоката ОСОБА_9 копії документів у якості доказів та підстав для їх отримання у цьому кримінальному провадженні у розумінні вимог ст. ст. 23 і 358 КПК України, а також не оцінює їх у розумінні вимог ст. 94 КПК України, разом з тим, розглядає їх як додатки до клопотання, які надаються суду на підтвердження заявлених у ньому вимог про скасування арешту та повернення арештованого майна.
З доданої до клопотання адвокатом ОСОБА_9 копії ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2015 року вбачається, що заступнику Генерального прокурора України керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури старшому раднику юстиції ОСОБА_17 та детективам Першого відділу детективів Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні за наведеним в цій ухвалі їх переліком, слідчим суддею був наданий дозвіл на проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_12 і ОСОБА_18 та у фактичному володінні ОСОБА_6 , з метою відшукання та вилучення речей і документів, зокрема: грошових коштів в сумі 1000,00 доларів США банкнотами по 100 доларів США у кількості 10 штук, які є предметом неправомірної вигоди та можуть мати значення для досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, а саме: LB 28686693 H B2, LB 28686692 H B2, LB 28686694 H B2, LB 28686696 H B2, LB 28686695 H B2, KB 93789838 J B2, KB 93789906 J B2, KB 93789839 J B2, KB 93789836 J B2, KB 93789835 J B2.
З доданої до клопотання адвокатом ОСОБА_9 копії протоколу обшуку від 24 грудня 2015 року на 8 аркушах вбачається, що під час проведення вказаного обшуку був проведений обшук громадянина ОСОБА_9 , у якого були вилучені грошові кошти у сумі 2000,00 доларів США (у правій кишені добровільно наданого ним піджака), у тому числі і ті 1700,00 доларів США, про скасування арешту яких останнім подане це клопотання.
З доданої до клопотання адвокатом ОСОБА_9 копії ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 січня 2016 року вбачається, що слідчим суддею був накладений арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на належні ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 2000,00 доларів США, вилучені 24 грудня 2015 року під час обшуку за місцем його фактичного мешкання за адресою АДРЕСА_2 , у тому числі і на зазначені у клопотанні адвоката ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 1700,00 доларів США.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З наведених норм процесуального права вбачається, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та/або відчуження. Метою арешту майна є, в тому числі, забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а також забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні. У таких випадках арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого та/або засудженого за наявності достатніх підстав вважати, що у випадках, передбачених КК України, суд може призначити покарання у виді конфіскації майна, а також для забезпечення цивільного позову і за наявності обгрунтованого його розміру.
З обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, санкція якої передбачає застосування обов`язкового додаткового покарання у виді конфіскації майна.
З обвинувального акта також вбачається, що 24 грудня 2015 року у цьому кримінальному провадженні був пред`явлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 81984,05 гривень і моральної шкоди у розмірі 100000,00 гривень, який був залишений без розгляду ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2017 року, а ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2018 року провадження у частині цивільного позову було закрито. Вказані ухвали набрали законної сили та є судовим рішенням відповідно до вимог ч. 2 ст. 369 КПК України.
Надані адвокатом ОСОБА_9 до судуразом зклопотанням копії ухвал слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2015 року про проведення обшуку та від 15 січня 2016 року про накладення арешту на майно, а також копія рішення Здолбунівського районного суду у цивільній справі № 562/200/16-ц від 29 квітня 2016 року не засвідчені у порядку, встановленому п. 13.7 Розділу 13. Порядок видачі (надсилання) справ (матеріалівкримінального провадження)для ознайомленнята копійсудових документів Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173, а копія рішення Здолбунівського районного суду у цивільній справі № 562/200/16-ц від 29 квітня 2016 року, крім того, не містить відмітки про набрання ним законної сили, у зв`язку з чим вони не можуть бути використані судом при ухваленні процесуального рішення за наслідками розгляду зазначеного клопотання.
Надані адвокатом ОСОБА_9 до суду разом з клопотанням копії : протоколу обшуку від 24 грудня 2015 року, 4 листків непрацездатності ОСОБА_12 та 2 повідомлень про призначення державної допомоги сім`ям з дітьми щодо ОСОБА_12 засвідчені адвокатом ОСОБА_9 не у відповідності з вимогами п. 5.27 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003 (затверджено наказом Держспоживстандарту України 07 квітня 2003 року № 55). З копії протоколу обшуку у більшій частині не можливо у повному обсязі встановити зміст у зв`язку з низькою якістю копіювання, а копії листків непрацездатності та повідомлень про призначення державної допомоги сім`ям з дітьми щодо ОСОБА_12 не підтверджують фактів отримання нею грошових коштів, на що посилається адвокат ОСОБА_9 .
Крім того, твердження адвоката ОСОБА_9 про належність арештованих грошових коштів у сумі 1700,00 доларів США на праві власності ОСОБА_12 суперечать фактичним даним протоколу обшуку, відповідно до яких зазначені грошові кошти були вилучені під час обшуку при особистому обшуку саме у громадянина ОСОБА_9 .
Під час розгляду клопотання адвоката ОСОБА_9 про скасування арешту останнім, враховуючи вимоги ст. 22 КПК України (змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості) не надано суду об`єктивних даних на підтвердження належності арештованих грошових коштів у сумі 1700,00 доларів США на праві власності ОСОБА_12 , наявності негативних наслідків для неї, викликаних накладенням арешту на майно, а також необгрунтованості накладення арешту на майно, і того, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба.
За таких обставини, вирішення судом питання про скасування арешту зазначених грошових коштів, а також і про зобов`язання старшого групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні щодо їх повернення, не можливе без безпосереднього дослідження ним доказів щодо їх походження і належності, а також оцінки їх доказового значення у цьому кримінальному провадженні, та підлягає вирішенню під час судового розгляду і ухвалення судового рішення за наслідками його розгляду.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб у даному випадку відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження. За вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.
Крім того, з урахуванням тієї обставини, що грошові кошти в іноземній валюті, про скасування арешту на які звернувся до суду в інтересах ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_9 відповідно до даних копії протоколу обшуку були виявлені і вилучені саме у громадянина ОСОБА_9 , суд приходить до висновку про наявність у адвоката ОСОБА_9 у даному випадку конфлікту інтересів, що унеможливлює надання ним правової допомоги ОСОБА_12 з огляду на вимоги ч. 1 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VІ.
27 листопада 2019 року у підготовчому судовому засіданні представником третьої особи,щодо майнаякої вирішуєтьсяпитання проарешт ОСОБА_19 адвокатом ОСОБА_11 суду булонадане їїклопотання про скасування арешту майна у цьому кримінальному провадженні.
У своєму клопотанні ОСОБА_19 просить суд скасувати арешт, накладений у цьому кримінальному провадженні відповідно до ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 06 січня 2016 року на грошові кошти, а саме: на 14000,00 доларів США та 50 Євро.
Клопотання ОСОБА_19 , з посиланням на вимоги ст. ст. 170 і 174 КПК України та ст. ст. 60 і 70 СК України, мотивоване тим, що вона є співвласницею зазначених грошових коштів, які були вилучені працівниками Національного антикорупційного бюро України під час проведення обшуку за місцем її проживання 24 грудня 2015 року та не була присутня під час розгляду питання про їх арешт, а також необгрунтованістю накладення арешту у зв`язку з відсутністю станом на час його накладення і на теперішній час підстав, передбачених вимогами ст. 170 КПК України.
На підтвердження наведених у клопотанні доводів ОСОБА_19 надала суду (додала до клопотання): копію ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 21 грудня 2015 року про проведення обшуку та копію ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 06 січня 2016 року про накладення арешту на майно.
У судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_19 адвокат ОСОБА_11 підтримав її клопотання про скасування арешту майна і просив його задовольнити з наведених у клопотанні мотивів. Вважав, що були відсутні правові підстави для накладення арешту, арешт був накладений необгрунтовано, а тому наявні підстави для його скасування.
Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував і надав суду письмові заперечення. Заперечення прокурора мотивовані тим, що арешт на зазначені грошові кошти був накладений законно та обгрунтовано, а його скасування не можливе без дослідження доказів у кримінальному провадженні.
Захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також обвинувачені ОСОБА_7 і ОСОБА_16 клопотання третьої особи ОСОБА_19 підтримали.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього копії документів, а також обвинувальний акт з додатками до нього, суд дійшов висновку відмову у задоволенні клопотання третьої особи ОСОБА_19 з огляду на таке.
Суд не досліджує додані до клопотання ОСОБА_19 копії документів у якості підстав для отримання доказів у цьому кримінальному провадженні у розумінні вимог ст. ст. 23 і 358 КПК України та не оцінює їх у розумінні вимог ст. 94 КПК України, разом з тим розглядає їх як додатки до клопотання, які надаються суду на підтвердження заявлених у ньому вимог про скасування арешту майна.
З доданої до клопотання ОСОБА_19 копії ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 21 грудня 2015 року про проведення обшуку вбачається, що заступнику Генерального прокурора України керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури старшому раднику юстиції ОСОБА_17 та детективам Першого відділу детективів Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні за наведеним в цій ухвалі їх переліком, слідчим суддею був наданий дозвіл на проведення обшуку у приватному будинку, розташованому на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с/рада Новоукраїнська, кадастровий номер: 5624687000:04:002:2993, площею 0,0648 га, яка перебуває у власності ОСОБА_19 і фактичному володінні ОСОБА_10 , з метою відшукання і вилучення речей і документів, зокрема, грошових коштів в сумі 1000,00 доларів США банкнотами по 100 доларів США ( LB 28686693 HB2, LB 28686692 HB2, LB 28686694 HB2, LB 28686696 HB2, LB 28686695 HB2, KB 93789838 JB2, KB 93789906 JB2, KB 93789839 JB2, KB 93789836 JB2, KB 93789835 JB2), які є предметом неправомірної вигоди та які можуть мати значення для досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Додана до клопотання ОСОБА_19 копія ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 06 січня 2016 року про накладення арешту на майно (грошові кошти в іноземній валюті) не засвідчена у порядку, встановленому п. 13.7 Розділу 13. Порядок видачі (надсилання) справ (матеріалівкримінального провадження)для ознайомленнята копійсудових документів Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173, у зв`язку з чим не може бути використана судом при ухваленні процесуального рішення за наслідками розгляду зазначеного клопотання.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З наведених норм процесуального права вбачається, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та/або відчуження. Метою арешту майна є, в тому числі, забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а також забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні. У таких випадках арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого та/або засудженого за наявності достатніх підстав вважати, що у випадках, передбачених КК України, суд може призначити покарання у виді конфіскації майна, а також для забезпечення цивільного позову і за наявності обгрунтованого його розміру.
З обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні вбачається, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, санкція якої передбачає застосування обов`язкового додаткового покарання у виді конфіскації майна, але останній помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що виключає можливість призначення останньому будь-якого покарання, у тому числі і застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.
З обвинувального акта також вбачається, що 24 грудня 2015 року у цьому кримінальному провадженні був пред`явлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 81984,05 гривень і моральної шкоди у розмірі 100000,00 гривень, який був залишений без розгляду ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2017 року, а ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2018 року провадження у частині цивільного позову було закрито. Вказані ухвали набрали законної сили та є судовим рішенням відповідно до вимог ч. 2 ст. 369 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до вимог п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі смерті власника майна.
З огляду на наведене та з урахуванням зазначених норм матеріального права, у суду відсутні підстави вважати ОСОБА_19 співвласником арештованих грошових коштів в іноземній валюті, а доказів наявності відносин правонаступництва у порядку спадкування після смерті ОСОБА_10 останньою суду не надано.
Під час розгляду клопотання ОСОБА_19 про скасування арешту остання, враховуючи вимоги ст. 22 КПК України (змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості), не надала суду об`єктивних даних на підтвердження належності їй арештованих грошових коштів в іноземній валюті у сумі 14000,00 доларів США та 50 Євро, наявності негативних наслідків для неї, викликаних накладенням арешту на майно, а також необгрунтованості його накладення, і того, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба. ОСОБА_19 також не надала суду об`єктивних даних на підтвердження того, що серед арештованих грошових коштів відсутні грошові кошти, які були предметом неправомірної вигоди, дозвіл на відшукування та вилучення яких був наданий ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 21 грудня 2015 року про проведення обшуку та які можуть мати значення у цьому кримінальному провадженні для його розгляду і вирішення судом.
За таких обставини, вирішення судом питання про скасування арешту зазначених грошових коштів не можливе без безпосереднього дослідження ним доказів щодо їх походження і належності, а також оцінки їх доказового значення у цьому кримінальному провадженні, та підлягає вирішенню під час судового розгляду і ухвалення судового рішення за наслідками його розгляду.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб у даному випадку відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження. За вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 174, 314, 315, 372, 376 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_9 про скасування арешту та повернення арештованого майна - відмовити.
У задоволенні клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_19 про скасування арешту - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене вимогами ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали буде складений і оголошений учасникам судового провадження 13 грудня 2019 року о 09:40 в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді - ОСОБА_2
ОСОБА_3
