ПОСТАНОВА
Іменем України
10 грудня 2019 року
Київ
справа №408/79/16-а
адміністративне провадження №К/9901/10668/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Стеценка С.Г.,
суддів Рибачука А. І., Тацій Л. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області, територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про визнання дій незаконними та зобов`язати вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області на постанову Біловодського районного суду Луганської області від 06.04.2016 (головуючий суддя Карягіна В. А.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 (головуючий суддя Ляшенко Д. В., судді: Ястребова Л. В., Компанієць І. Д.),
В С Т А Н О В И В:
I. Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області, територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі - УПФ, пенсійний орган, ТУ ДСА відповідно, відповідачі), в якому, з урахуванням уточнень, просив: визнати відмову УПФ від 28.12.2015 у призначенні йому довічного щомісячного грошового утримання протиправною; зобов`язати УПФ призначити, нарахувати та виплачувати йому щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 84 відсотки, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, згідно з положеннями частини третьої статті 141 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №2453-VI), починаючи з 28.12.2015, без обмежень максимальним розміром (далі - спірне грошове утримання).
2. Вимоги позовної заяви ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що має суддівський стаж 22 роки 5 місяців 18 днів, а відтак, на його думку, набув право на призначення спірного грошового утримання, у призначенні і виплаті якого протиправно відмовив УПФ, у зв`язку з чим грубо порушені його конституційні права, як судді у відставці, й це суперечить статтям 8, 21, 22, 126 Конституції України.
II. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Біловодського районного суду Луганської області від 06.04.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016, позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України Біловодському районі Луганської області у призначенні (перерахунку) пенсії судді у відставці ОСОБА_1 . Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області призначити, нарахувати і виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 84 відсотки грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, без обмеження максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 28.12.2015 згідно з довідкою ТУ ДСА України в Луганської області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 29.12.2015 №4428.
4. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивача було звільнено з посади судді 16.07.2015 року, а вже 07.08.2015 його було відраховано зі штату суду у зв`язку з поданням заяви про звільнення у відставку. При цьому, про своє бажання бути звільненим у зв`язку із виходом у відставку ОСОБА_1 повідомив компетентний орган (Вищу раду юстиції) ще у січні 2015 року, тобто до того, як був прийнятий та набрав чинності Закон України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон №213-VIII).
5. Враховуючи вищевикладене, і те, що позивач працював суддею в період дії спеціальних законодавчих актів (Закону України від 15.12.1992 №2862-XII «Про статус суддів», з наступними змінами, та Закону №2453-VI в редакції від 07.07.2010, з наступними змінами), які давали йому право на відставку та довічне грошове утримання, з урахуванням стажу роботи суддею і відповідного віку, суд вважає, що він, на підставі вказаних законів і пункту 9 частини п`ятої статті 126 Конституції України набув право на відставку з призначенням щомісячного довічного грошового утримання або право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон №3723-XII).
III. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6. Не погодившись із наведеними вище судовими рішеннями, УПФ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
7. В обґрунтуванні касаційної скарги відповідач наполягає на тому, що позивачу, на думку пенсійного органу, було правомірно відмовлено у призначенні спірного грошового утримання, оскільки, виходячи з положень Закону №213-VIII і неприйняттям до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
8. Спираючись на вищевикладене, відповідач наполягає на тому, що на час подання позивачем заяви до УПФ про призначення йому спірного грошового утримання норми законодавства, які б передбачали право на такий вид виплати, не діяли, а отже були відсутні правові підстави, засновані на законі, для задоволення поданої ОСОБА_1 заяви.
9. Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався.
IV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2016 відкрите касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
11. В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
12. За правилами підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
13. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Гімона М. М., суддів: Бучик А. І., Мороз Л. Л.
14. У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М. М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.
15. Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2019 справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 04.12.2019.
V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
16. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі досліджених під час судового розгляду матеріалів справи, 26.02.1996 ОСОБА_1 був призначений суддею Станично-Луганського районного суду Луганської області.
17. У січні 2015 року позивач звернувся до Вищої ради юстиції із заявою про звільнення його у відставку.
18. Постановою Верховної Ради України від 16.07.2015 за №636-VIII ОСОБА_1 звільнено з посади судді Станично-Луганського районного суду Луганської області у зв`язку з поданням заяви про відставку, відповідно до пункту 9 частини п`ятої статті 126 Конституції України.
19. Згідно з наказом в.о. начальника ТУ ДСА від 07.08.2015 №57-к позивача відраховано зі штату Станично-Луганського районного суду Луганської області у зв`язку з прийняттям відповідної постанови Верховної Ради України з 07.08.2015.
20. Відповідно до подання про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 14.03.2016 за №406/16, суддівський стаж роботи позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, становить 22 років 05 місяців 18 днів, заробітна плата для обчислення щомісячного довічного грошового утримання становить 24804 гривень.
21. 28.12.2015 ОСОБА_1 звернувся з заявою до УПФ про призначення йому спірного довічного грошового утримання.
22. Рішенням пенсійного органу від 28.12. 2015 № 33-А ОСОБА_1 відмовлено у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посиланням на пункт 5 Розділу III. Прикінцеві положення Закону №213-VIII, згідно з яким у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання/ призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
23. Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
VI. Позиція Верховного Суду
24. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. За приписами статті 109 Закону №2453-VI (в редакції, яка була чинною на час звернення позивача із заявою про відставку) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
26. Суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням.
27. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади. У разі звільнення судді з посади в результаті внесення такого подання Вища рада юстиції повідомляє про це Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.
28. Суддя продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.
29. За суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.
30. В свою чергу, за змістом статті 138 Закону №2453-VI у вказаній вище редакції, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення віку, встановленого першим реченням цієї частини, право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
31. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, пенсії на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", або пенсії, передбаченої іншими законами України.
32. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
33. В той же час, за змістом статті 141 Закону №2453-VI в редакції, викладеній згідно із Законом від 12.02.2015 №192-VIII, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
34. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".
35. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
36. Отже, за змістом зазначених норм, судді, який вийшов у відставку, після досягнення певного пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених Законом №3723-XII, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Суддя у відставці, який не досяг пенсійного віку отримує щомісячне довічне грошове утримання.
37. Відтак, реалізація права на отримання щомісячного довічного грошового утримання безпосередньо пов`язується зі статусом судді у відставці, який законодавець пов`язав або з досягненням певного віку або з наявністю не менш ніж 20 років стажу судді.
38. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами попередніх інстанцій, відмовляючи позивачу в призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, пенсійний орган посилався на Закон №213-VІІІ, пунктом 5 Прикінцевих положень якого встановлено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
39. Проте, згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
40. Верховний Суд у постановах від 13.12.2018 у справі №712/10074/15-а (2а/712/436/15) та від 15.05.2019 у справі №712/6486/16-а висловив правову позицію, згідно якої, оскільки право на відставку незалежно від досягнення пенсійного віку, у суддів виникає з моменту набуття ними 20 річного суддівського стажу, то одночасно з цим правом в них виникає право на довічне грошове утримання судді у відставці.
41. У цих рішеннях Верховний Суд також зазначив, що у суддів, які до 01 червня 2015 року мали стаж роботи суддею не менше 20 років, виникло право на отримання щомісячного грошового утримання судді, незалежно від ухвалення Закону №213-VІІІ, відповідні положення якого, згодом були визнані неконституційними (рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016).
42. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що з прийняттям Закону №213-VIII та у зв`язку з неприйняттям до 01.06.2015 року закону щодо спеціальних пенсій, не скасовано положення статті 141 Закону №2453-VI в редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII, частиною другою якої передбачено щомісячне довічне грошове утримання для судді у відставці.
43. У зв`язку з зазначеним, при розгляді заяви позивача про призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідач повинен був керуватися положеннями вищезазначеної статті, оскільки вона не втратила чинності в частині права судді на відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання.
44. Підсумовуючи наведене, оскільки позивач, маючи право на відставку, звернувся у встановленому законом порядку з відповідною заявою у січні 2015 року, мав усі законні підстави на отримання щомісячного довічного грошового утримання, призначення якого не ставиться в залежність від своєчасності розгляду заяви про відставку компетентними органами.
45. Таке правозастосування викладених вище норм матеріального права відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №805/121/16-а.
46. Тому, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали неправомірною відмову відповідача у призначенні і виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов`язали УПФ призначити таке позивачу.
47. Відповідно до пункту 1.2 постанови Управління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 "Про затвердження Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України" щомісячне довічне утримання призначається з дня, наступного після відрахування судді зі штату суду згідно з наказом, виданим на підставі акта Верховної Ради України або Президента України про звільнення у зв`язку з поданням заяви про відставку, у тому числі у відставку за станом здоров`я, що перешкоджає продовженню виконання обов`язків, та припинення виплати щомісячного грошового утримання працюючому судді, якщо звернення за призначенням щомісячного довічного утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня відрахування судді зі штату суду. У разі звернення пізніше трьох місяців з дня відрахування судді зі штату суду щомісячне довічне утримання призначається з дня звернення.
48. Судами встановлено, що позивача відраховано зі штату суду з 07.08.2015, тоді як з заявою про призначення йому спірного довічного грошового утримання ОСОБА_1 звернувся до УПФ 28.12.2015, отже вказане утримання підлягає призначенню саме з цієї дати, про що правильно вказали й суди попередніх інстанцій.
49. Разом з цим, Верховний Суд вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог щодо визначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання саме в розмірі 84 відсотки грошового утримання судді, оскільки спір між сторонами виник з приводу наявності права позивача на отримання щомісячного грошового утримання. Визначення судами розміру такого утримання є передчасним.
50. Аналогічний підхід застосування зазначених норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 у справі №712/10074/15-а (2а/712/436/15) від 15.05.2019 у справі №712/6486/16-а.
51. За правилами частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
52. Частиною ж третьою вказаної статті передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
53. За таких обставин, враховуючи, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно встановили обставини цієї справи, проте неправильно тлумачили закон, який підлягав застосуванню, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
54. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 351, 355, 356 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області задовольнити частково.
Скасувати постанову Біловодського районного суду Луганської області від 06.04.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 в частині зобов`язання управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області призначити, нарахувати і виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 84 відсотки грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, без обмеження максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 28.12.2015 згідно з довідкою ТУ ДСА України в Луганської області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 29.12.2015 №4428.
Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області, територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про визнання дій незаконними та зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області призначити, нарахувати і виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 починаючи з 28.12.2015 згідно з довідкою ТУ ДСА України в Луганської області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 29.12.2015 №4428.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В іншій частині оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С. Г. Стеценко,
А. І. Рибачук,
Л. В. Тацій,
Судді Верховного Суду
