УХВАЛА
04 грудня 2019 року
Київ
справа №818/227/16
адміністративне провадження №К/9901/32783/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Саприкіної І.В., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 у справі № 818/227/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У 2016 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати неправомірними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 17.02.2015 № 001-18827-170215 «Найкращий від Миколая» у доларах США (далі - Договір банківського вкладу), який він уклав із Банком;
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" щодо невключення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" надати додаткову інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 17.02.2015 № 001-18827-170215 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.05.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 06.03.2019 касаційну скаргу позивача задоволено частково:
- постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.05.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 скасовано;
- справу направлено на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 позов задоволено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича задоволено частково:
- рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 17.02.2015 № 001-18827-170215, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та позивачем;
- провадження у справі в цій частині закрито;
- в іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 залишено без змін.
25.11.2019 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", у якій скаржник просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд встановив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до частини двадцятої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, в контексті вимог частини двадцятої статті 4, пункту 10 частини шостої статті 12 та статті 262 КАС України справа відноситься до справ незначної складності.
За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. Крім того, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на існування обставин, визначених підпунктом "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки такі посилання мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, тому не можуть бути прийняті, як такі, що мають виняткове значення.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Таким чином, касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 у справі № 818/227/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: І.В. Саприкіна
О.П. Стародуб
