ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/17492/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
за участю представників:
позивача - Кришневої В. М. (адвокат),
відповідача - Болдіна В. В. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 (Скрипка І. М. - головуючий, судді Разіна Т. І., Михальська Ю. Б.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод"
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
про стягнення заборгованості у сумі 12 033 178,74 грн і зобов`язання вчинити дії.
Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (далі - ТОВ "Миколаївський глиноземний завод") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про зобов`язання АТ "Укртрансгаз" визначити в акті наданих послуг за квітень 2017 року вартість наданих ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" із 01.04.2017 по 27.04.2017 послуг із транспортування природного газу магістральними газопроводами за договором від 18.03.2016 № НГЗ-Д-16-110/1603000834/ПР/2016-4507 (далі - договір від 18.03.2016) з урахуванням тарифу - 322,10 грн за 1000 куб.м на добу (без урахування ПДВ), зазначеного у рядку 8 додатку до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 28.03.2017 № 348, а за період із 28.04.2017 по 30.04.2017 - з урахуванням тарифу - 615,10 грн за 1000 куб.м (без урахування ПДВ), зазначеного у пункті 3 постанови НКРЕКП від 29.12.2015 № 3159; стягнути з АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" суму надмірну сплачених коштів за послуги із транспортування природного газу за квітень 2017 року - 12 033 178,74 грн, а також судовий збір - 182 097,69 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання умов від 18.03.2016 позивач здійснив попередню оплату послуг з транспортування природного газу у квітні 2017 року у сумі 31 425 667,15 грн. У травні 2017 року від АТ "Укртрансгаз" надійшли рахунок та акт від 30.04.2017 № 04-17-1603000834/ПР/2016-4507 (далі - акт від 30.04.2017) наданих послуг із транспортування природного газу магістральними трубопроводами за квітень 2017 року, в яких зазначено загальну суму на яку надано послуг із транспортування газу - 31 349 453,30 грн, тариф - 615,10 грн за 1000 куб.м., який визначено з урахуванням змісту постанови НКРЕКП від 10.04.2017 № 494. Проте у зв`язку із набранням чинності з 28.04.2017 постанови НКРЕКП від 10.04.2017 № 494, із цієї дати НКРЕКП фактично відновила, зокрема для споживачів, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних газопроводів дію тарифу - 615,10 грн, установленого згідно з постановою НКРЕКП від 29.12.2015 № 3159, та припинила дію тарифу, встановленого відповідно до постанови НКРЕКП від 28.03.2017 № 348, - 322,10 грн за 1000 куб. на добу. Отже, різниця між нарахованою АТ "Укртрансгаз" і сплаченою ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" за квітень 2017 року сумою за послуги з транспортування природного газу - 12 033 178,74 грн є надміру сплаченою та підлягає поверненню.
3. В обґрунтування заперечень на позовну заяву АТ "Укртрансгаз" зазначило, що грошові кошти, сплачені ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" як попередня оплата за договором від 18.03.2016, не підлягають поверненню, оскільки договір є чинним, сторони продовжують виконання своїх зобов`язань за ним; позивач неправильно обрав спосіб захисту своїх прав; у разі визнання таким, що втратили чинність, нормативно-правові акти припиняють дію з моменту прийняття відповідного рішення, а у разі скасування - втрачають чинність з моменту прийняття таких актів; у зв`язку з прийняттям постанови НКРЕКП від 10.04.2017 № 494 скасовано постанову НКРЕКП від 28.03.2017 № 395, а тому фактично відновлено дію постанови НКРЕКП від 29.12.2015 № 3159, згідно з якою встановлено тариф - 615,10 грн за 1000 куб.м. без ПДВ; позивач неправильно розрахував заявлену до стягнення суму.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2018 у справі № 910/17492/17 позов задоволено частково; стягнуто з АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" 12 033 178,74 грн і 182 497,68 грн судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
5. Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд зазначив про часткову обґрунтованість позовних вимог.
Так, стосовно позовних вимог у частині стягнення 12 033 178,74 грн місцевий господарський суд, перевіривши правильність заявленої до стягнення суми, зазначив, що за квітень 2017 року вартість наданих відповідачем позивачеві послуг за договором від 18.03.2016 становить загалом 19 316 274,56 грн.
Суд першої інстанції встановив, що ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" сплатило на користь АТ "Укртрансгаз" 31 425 667,15 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.03.2017 № 01473 із зазначенням призначення платежу: "передоплата за транспортування газу у квітні 2017 р. по дог. № 601/461-У від 28.12.13р.", що є значно більшою сумою, ніж та, яку належало сплатити за надані у квітні 2017 року послуги.
За таких підстав місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з АТ "Укртрансгаз" різниці між фактично сплаченою сумою і тією, що підлягала сплаті, у сумі 12 033 178,74 грн є обґрунтованими та мають бути задоволені.
Стосовно позовних вимог щодо зобов`язання АТ "Укртрансгаз" визначити в акті надання послуг за квітень 2017 року вартість наданих ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" за період із 01.04.2017 по 27.04.2017 послуг із транспортування природного газу магістральними газопроводами за договором від 18.03.2016 з урахуванням тарифу - 322,10 грн за 1000 куб.м на добу (без урахування ПДВ), зазначеного у рядку 8 додатку до постанови НКРЕКП від 28.03.2017 № 348, а за період із 28.04.2017 по 30.04.2017 - з урахуванням тарифу 615,10 грн за 1000 куб.м (без урахування ПДВ), зазначеного у пункті 3 постанови НКРЕКП від 29.12.2015 № 3159, місцевий господарський суд дійшов висновку, що зазначена вимога не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки немає механізму виконання такого рішення.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивач не визначив яким чином слід визначити в акті наданих послуг за квітень 2017 року наведені відомості з урахуванням того, що акт від 30.04.2017 на суму 31 349 453,30 грн сторони вже склали та підписали (з боку позивача підписаний та закреслений). Місцевий господарський суд також звернув увагу, що вартість наданих послуг із транспортування природного газу магістральними газопроводами за договором від 18.03.2016 і відповідні тарифи наведено у зазначеному рішенні суду в частини що стосується розгляду вимоги позивача про стягнення надміру сплачених грошових коштів.
6. Північний апеляційний господарський суд постановою від 17.04.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 у справі № 910/17492/17 скасував, прийняв нове рішення про відмову у задоволенні позову.
7. Апеляційний господарський з огляду на те, що оскільки ні позивач, ні відповідач досі не заявляли один одному про припинення дії договору, не домовлялися про його розірвання шляхом підписання такої угоди, не повідомляли один одному про розірвання договору в односторонньому порядку, на що сторони мають право у разі невиконання зобов`язань іншою стороною, не відмовлялися від виконання своїх зобов`язань за договором і продовжують їх виконувати, спірний договір наразі продовжує свою дію. Отже, будь-які грошові кошти, сплачені позивачем на підставі та на виконання умов договору як попередня оплата, не можуть бути поверненні, оскільки підстава, за якої грошові кошти сплачені та отримані, не відпала, договір зберігає дію, сторони продовжують виконання своїх зобов`язань за таким чинним договором.
Крім того, апеляційний господарський суд зауважив, що викладені позивачем у позові обставини стосовно непідписання між сторонами акта про надання послуг у квітні 2017 року у зв`язку з тим, що позивач не погоджується із застосуванням відповідачем установленого НКРЕКП тарифу, свідчать про те, що при визначенні загальної вартості наданих послуг за квітень 2017 року між сторонами виникли ті самі розбіжності, які має бути врегульовано у судовому порядку, враховуючи, що шляхом переговорів урегулювати такі розбіжності сторонам не вдалося. Отже, саме врегулювання розбіжностей між сторонами має бути предметом іншої судової справи, під час розгляду якої необхідно дослідити викладені позивачем у цьому позові обставини, що становлять підставу позову. Зокрема, належність встановити правомірність або неправомірність застосування того чи іншого тарифу при визначенні відповідачем вартості наданих послуг за квітень 2017 року, насамперед застосування того чи іншого чинного нормативно-правового акта НКРЕКП, згідно з яким встановлюються тарифи та регулюються відносини між сторонами як суб`єктами ринку природного газу.
Ураховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, а тому відмовив у задоволенні позову.
Також місцевий господарський суд зауважив про правомірність відхилення судом першої інстанції вимог відповідача про стягнення із позивача витрат, пов`язаних з явкою представників у судове засідання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 у справі № 910/17492/17, ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2018.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
9. Підставами для скасування постанови скаржник вважає порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
10. Заявник касаційної скарги зазначає, що нарахування відповідачем вартості послуг за квітень 2017 року за тарифом 615,10 грн є неправомірним, оскільки згідно з пунктом 7.1 договору від 18.03.2016 вартість послуг розраховується за тарифом регулятора. Дію тарифу 615,10 грн відновлено лише з 28.04.2017, а у період із 01.04.2017 по 27.04.2017 діяв тариф 322,10 грн, установлений згідно із постановою НКРЕКП від 28.03.2017 № 348.
11. Скаржник звертає увагу, що апеляційний господарський суд не врахував правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 916/1247/17, як під час визначення предмета позову та способу захисту прав, так і під час дослідження доказів та надання їм правової оцінки, зокрема щодо застосування постанов НКРЕКП.
12. На думку скаржника, апеляційний господарський суд в оскаржуваному рішенні безпідставно зазначив, що предметом позову має бути правомірність або неправомірність застосування того чи іншого тарифу, оскільки сторони договору не вправі визначати тарифи, адже тарифи встановлює Регулятор і вони є обов`язковими для сторін із дати набрання цими тарифами чинності. Отже, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
13. АТ "Укртрансгаз" у відзиві на касаційну скаргу просить оскаржувану постанову залишити без змін, наголошуючи на її законності та обґрунтованості.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14. Як свідчать матеріали справи та встановили суди попередніх інстанцій, 28.12.2013 року між ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" (Замовник) та АТ "Укртрансгаз" (Газотранспортне підприємство) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 601/451-У, відповідно до умов якого Газотранспортне підприємство зобов`язалося надати Замовнику послуги транспортування магістральними трубопроводами природного газу Замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а Замовник зобов`язався внести плату за надані послуги.
15. 18.03.2016 року між ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" (Замовник) та АТ "Укртрансгаз" (Оператор) укладено договір, відповідно до умов якого Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу (послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Операторові встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
16. Відповідно до пункту 2.2 договору від 18.03.2016 послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
17. Згідно з пунктом 2.3 договору від 18.03.2016 послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи; послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій, послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.
Обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 та/або додатка 2 до цього договору (пункт 2.4 договору від 18.03.2016).
18. У пункті 2.6 договору визначено, що Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
19. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів (пункт 2.7 договору від 18.03.2016).
20. Відповідно до пункту 6.1 договору Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужностей).
21. Згідно з пунктом 6.3 договору від 18.03.2016 надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом ГТС. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються Оператором на його офіційному веб-сайті.
22. У пункті 7.1 договору визначено, що вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС.
23. Відповідно до пункту 7.3 договору від 18.03.2016 тарифи, передбачені у пункті 7.1 цього розділу, є обов`язковими для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується Сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.
24. Згідно з пунктом 8.3 договору оплата вартості договірної потужності Замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів у сумі вартості замовленої потужності на період газового місяця на рахунок Оператора на умовах 100 % попередньої оплати за 5 робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей.
25. У пунктах 11.1, 11.4 договору від 18.03.2016 визначено, що послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг з балансування, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг.
Послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого Замовником відповідно до Кодексу ГТС та розділу ІХ цього договору.
26. У пункті 17.1 договору від 18.03.2016 у редакції додаткової угоди від 28.03.2017 № 1 зазначено, що він набирає чинності з дня його укладання на строк включно до 31.12.2017. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
27. У додатку 2 до договору від 18.03.2016 сторони погодили плановий обсяг фізичного транспортування природного газу Замовника по місяцях.
28. У заяві від 30.03.2017 № НГЗ-исх-01-17-889 ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" на підставі статті 601 ЦК України зазначило про припинення зобов`язання АТ "Укртрансгаз" перед ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 29.12.2013 № 601/451-У у сумі 31 425 667,15 грн шляхом зарахування зазначеної суми у рахунок виконання зобов`язання товариства перед ПАТ "Укртрансгаз" за договором від 18.03.2016.
29. У листі від 10.04.2017 № НСЗ-исх-01-17-212 ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" додатково до заяви про залік зустрічних однорідних вимог уточнило, що зарахування коштів в рахунок виконання зобов`язання з транспортування природного газу має відбутися за договором від 18.03.2016.
30. АТ "Укртрансгаз" разом із листом від 04.05.2017 № 606/06-03 надіслало на адресу ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" рахунок на попередню оплату послуг із транспортування природного газу у травні 2017 року від 04.05.2017 № 2104/05-17-1603000834/ПР/2016-4507, рахунок та акт від 30.04.2017 на суму 31 349 453,30 грн у зв`язку з набранням чинності постановою НКРЕКП від 10.04.2017 № 494.
31. У відповідь на зазначений лист ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" у листі від 22.05.2017 № НГЗ-исх.01-17-339 повідомило, що постанова НКРЕКП від 10.04.2017 № 494 набрала чинності з 28.04.2017, а не з 01.04.2017, а тому саме із цієї дати має застосовуватися тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для споживачів, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних газопроводів, - 615,10 грн за 1000 м.куб. без ПДВ. Отже, просив роз`яснити порядок застосування з 01.04.2017 тарифу.
32. Крім того, у листі від 26.07.2017 № НГЗ-исх-01-17-546 ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" просило АТ "Укртрансгаз" зарахувати різницю між нарахованою за період із 01.04.2017 по 27.04.2017 платою за послуги із транспортування природного газу за тарифом 615,10 грн за 1000 м.куб. і платою за тарифом 322,10 грн за 1000 м.куб. у сумі 12 033 178,74 грн, як попередню оплату за наступні періоди надання послуг за договором від 18.03.2016, а також направило акти звірки розрахунків, два примірники акта надання послуг за квітень 2017 року. У відповідь на цей лист АТ "Укртрансгаз" у листі від 16.08.2017 № 2104вих-17-69 відмовилися підписувати акт.
Позиція Верховного Суду
33. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити огляду на таке.
34. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
35. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
36. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
37. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
38. З урахуванням викладеного суд не приймає та не розглядає доводи скаржника, пов`язані із переоцінкою доказів і встановленням обставин справи наново.
39. Колегія суддів зауважує, що судові рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання АТ "Укртрансгаз" визначити в акті наданих послуг за квітень 2017 року вартість наданих ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" за період із 01.04.2017 по 27.04.2017 послуг із транспортування природного газу магістральними газопроводами за договором від 18.03.2016 з урахуванням тарифу 322,10 грн за 1000 куб.м на добу (без урахування ПДВ), установленого згідно з рядком 8 додатку до постанови НКРЕКП від 28.03.2017 № 348, а за період із 28.04.2017 по 30.04.2017 - з урахуванням тарифу 615,10 грн за 1000 куб.м (без урахування ПДВ), установленого відповідно до пункту 3 постанови НКРЕКП від 29.12.2015 № 3159, не оскаржує жодна зі сторін.
40. Скаржник оспорює правомірність висновків суду апеляційної інстанції саме щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" суми надміру сплачених коштів за послуги з транспортування природного газу за квітень 2017 року в сумі 12 033 178,74 грн.
42. Як свідчать матеріали справи, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" зазначило, що у зв`язку із набранням чинності з 28.04.2017 постановою НКРЕКП від 10.04.2017 № 494 з цієї дати фактично відновлено дію тарифу, зокрема для споживачів, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних газопроводів, - 615,10 грн, встановленого згідно з постановою НКРЕКП від 29.12.2015 № 3159, та припинено дію тарифу, встановленого відповідно до постанови НКРЕКП від 28.03.2017 № 348 у сумі 322,10 грн за 1000 куб на добу. Отже, різниця між нарахованою АТ "Укртрансгаз" і сплаченою товариством за квітень 2017 року вартістю послуг із транспортування природного газу у сумі 12 033 178,74 грн є надміру сплаченою та має бути повернена.
43. Необхідно зауважити, що 29.12.2015 НКРЕКП прийняла постанову № 3159 "Про встановлення загального тарифу на транспортування природного газу, тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами", відповідно до якої встановлено тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами для споживачів, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних газопроводів у сумі 615,10 грн за 1000 м.куб. без урахування ПДВ.
44. 28.03.2017 НКРЕКП прийняла постанову № 395 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП", згідно з якою втратила чинність постанова НКРЕКП від 29.12.2015 № 3159 "Про встановлення загального тарифу на транспортування природного газу, тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами".
45. Відповідно до пункту 2 зазначеної постанови вона набирає чинності з 01.04.2017, але не раніше дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур`єр".
46. Крім цього, 28.03.2017 НКРЕКП прийняла постанову № 348 "Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ "Укртрансгаз". Згідно з рядком 8 додатку до цієї постанови встановлено тариф для точки виходу з фізичним розташуванням до прямих споживачів - 322,10 грн.
47. Відповідно до пункту 2 зазначеної постанови вона набирає чинності з 01.04.2017, але не раніше дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур`єр".
48. У подальшому 10.04.2017 НКРЕКП прийняла постанову № 494 "Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" згідно з якою скасовано рядки 8 - 52 додатка до постанови НКРЕКП від 28.03.2017 № 348 "Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ "Укртрансгаз".
49. Відповідно до пункту 2 зазначеної постанови від 10.04.2017 № 494 вона набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур`єр".
50. Згідно зі статтею 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
51. Відповідно до частини 7 статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" рішення НКРЕКП, що мають ознаки регуляторних актів, а також рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополії, набирають чинності з дня, наступного за днем їх опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур`єр", якщо більш пізній строк набрання ними чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня офіційного опублікування рішення, про що зазначається в тексті рішення.
52. За змістом пункту 1.4 Порядку подання нормативно-правових актів та державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2013 № 883/5) нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування; скасування нормативно-правового акта - визнання в установленому законодавством порядку недійсним з моменту прийняття не зареєстрованого у Міністерстві юстиції України нормативно-правового акта, що підлягав державній реєстрації.
53. Так, згідно з пунктом 3.1 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації державній реєстрації в Міністерстві юстиції України підлягають нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації.
54. За змістом частини 1 статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" НКРЕКП (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
55. Частиною 6 статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України.
56. Крім того, згідно з пунктом 3 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим Указом Президента України від 10.09.2014 № 71/2014 (далі - Положення №71/2014), одним із основних завдань НКРЕКП є, зокрема, державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання, що проводять діяльність на суміжних ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів.
57. Відповідно до пункту 13 Положення № 71/2014 рішення НКРЕКП приймаються на засіданнях, які проводяться у формі відкритих або закритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, в яких беруть участь представники суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, об`єднань споживачів і громадськості.
58. Рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями.
59. Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов`язкові до виконання суб`єктами природних монополій.
60. Рішення НКРЕКП можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
61. Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов`язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.
62. Зважаючи на викладені норми права, колегія суддів зазначає, що оскільки рішення НКРЕКП не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України, тому, відповідно, і не можуть бути визнані недійсними з моменту їх прийняття у разі скасування такого акта особою, яка його прийняла, у наведеному випадку НКРЕКП.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 916/1247/17.
63. Як уже зазначалося, згідно з постановою НКРЕКП від 10.04.2017 № 494 скасовано декілька постанов НКРЕКП, у тому числі постанову НКРЕКП від 28.03.2017 № 348 "Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ "Укртрансгаз".
64. Постанову НКРЕКП від 10.04.2017 № 494 офіційно опубліковано в газеті "Урядовий кур`єр" від 27.04.2017 № 79. Таким чином, ця постанова набула чинності 28.04.2017 і саме із цього дня втратила чинність постанова НКРЕКП від 28.03.2017 № 348 (стосовно рядків 8-52 додатку).
65. Тобто постанова НКРЕКП від 10.04.2017 №494, фактично починаючи із дати набрання нею чинності 28.04.2017, встановлює нові тарифи шляхом відновлення тарифів, встановлених відповідно до постанови НКРЕКП від 29.12.2015 № 3159, за змістом якої тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами для споживачів, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних газопроводів, становить 615,10 грн за 1000 м.куб. без урахування ПДВ.
66. Ураховуючи, що НКРЕКП у постанові № 494 не зазначила строк, з якого після скасування постанови № 348 починають діяти тарифи, наведені у постанові № 3159 "Про встановлення загального тарифу на транспортування природного газу, тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами", сторони у цій справі повинні керуватися зазначеними загальними правилами дії актів цивільного законодавства у часі.
67. Отже, як правильно встановив місцевий господарський суд, у період із 01.04.2017 по 27.04.2017 включно діяла і була чинною постанова НКРЕКП № 348 "Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ "Укртрансгаз", а із 28.04.2017 знову почала діяти постанова НКРЕКП від 29.12.2015 № 3159.
68. За таких підстав у період із 01.04.2017 по 27.04.2017 діяв тариф на послуги транспортування природного газу у сумі 322,10 грн за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, а з 28.04.2017- у сумі 615,10 грн за 1000 м.куб. без урахування ПДВ.
69. Під час розгляду справи місцевий господарський суд правомірно врахував, що розрахунки вартості наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за договором від 18.03.2016, здійснені АТ "Укртрансгаз" із розрахунку 615,10 грн за 1000 куб.м без ПДВ на загальну суму 31 349 453,30 грн, є неправильними з урахуванням визначення дати набрання чинності постанов НКРЕКП та дії актів цивільного законодавства у часі.
70. Перевіривши правильність заявленої до стягнення ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" суми, місцевий господарський суд врахував, що згідно з додатком 1/1 до договору від 18.03.2016 у редакції додаткової угоди від 28.03.2017 № 1 гарантована потужність у точках входу/виходу на рік становить 1560, дійшов обґрунтованого висновку, що вартість наданих послуг за період із 01.04.2017 по 27.04.2017 із розрахунку тарифу на послуги транспортування природного газу 322,10 грн за 1000 куб.м. на добу без ПДВ становить 13 566 852,00 без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 20 % - 16 280 222,40 грн, а вартість наданих послуг за період із 28.04.2017 по 30.04.2017 із застосуванням тарифу на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами для споживачів, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних газопроводів, - 615,10 грн за 1000 м.куб. без урахування ПДВ становить 2 530 043,47 грн без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 20 % - 3 036 052,10 грн, а вартість наданих ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" послуг відповідачем за квітень 2017 року за договором від 18.03.2016 загалом становить 19 316 274,56 грн (16 280 222,40 грн + 3 036 052,16 грн).
71. Ураховуючи викладене, з огляду на те, що ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" за квітень 2017 року сплатило на користь АТ "Укртрансгаз" грошові кошти у сумі 31 425 667,15 грн (платіжне доручення від 21.03.2017 № 01473), що є значно більшою сумою, ніж та, яку належало сплатити за надані у квітні 2017 року послуги, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що різницю між фактично сплаченою сумою і тією, що мала бути сплачена у сумі 12 033 178,74 належить повернути.
72. Колегія суддів вважає хибними висновки апеляційного господарського суду та наведені у відзиві на касаційну скаргу твердження відповідача стосовно того, що будь-які грошові кошти, сплачені позивачем на підставі та на виконання умов
договору як попередня оплата, не може бути повернуто, оскільки підстава, за якої грошові кошти сплачені та отримані, не відпала, договір зберігає дію, сторони продовжують виконання своїх зобов`язань за таким чинним договором, оскільки спір у цій справі не стосується підстав перерахування оспорюваної суми. Як установив місцевий господарський суд та свідчать матеріали справи, спір виник у зв`язку із зміною вартості тарифу на транспортування природного газу (тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами), тобто спір стосується розрахунків вартості наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за договором від 18.03.2016 за певний період (квітень 2017 року).
73. Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, вирішуючи спір, всебічно, повно та об`єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи у їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли та існували між сторонами, повно встановив фактичні обставини справи та прийняв законне та обґрунтоване рішення, яке помилково скасував суд апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
74. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
75. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 ГПК України).
76. З огляду на викладене касаційна інстанція вважає наведені у касаційній скарзі доводи обґрунтованими, що є підставою для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції та залишення у силі рішення господарського суду першої інстанції.
Розподіл судових витрат
77. Оскільки касаційну скаргу необхідно задовольнити, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 129 ГПК України, колегія суддів зазначає про наявність підстав для розподілу судових витрат ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" у виді сплаченого судового збору у сумі
360 995,36 грн, пов`язаних із розглядом справи у суді касаційної інстанції, шляхом покладання обов`язку із відшкодування цих витрат на АТ "Укртрансгаз".
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" задовольнити.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 у справі № 910/17492/17 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2018 залишити в силі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (код ЄДРПОУ 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (код ЄДРПОУ 33133003) 360 995,36 грн (триста шістдесят тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень 36 копійок) судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ
