910/17492/17|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua |
УХВАЛА
|
04.12.2017 |
Справа № 910/17492/17 |
Господарський суд міста Києва, у складі судді Чинчин О.В., розглянувши матеріали справи
|
за позовом |
Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод” |
|
до про |
Публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” стягнення заборгованості у розмірі 12 033 178,74 грн. |
Представники сторін: не викликались.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” про стягнення заборгованості у розмірі 12 033 178,74 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 року порушено провадження у справі № 910/17492/17, судове засідання призначено на 25.10.2017 року.
18.10.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю.
25.10.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 11.10.2017 року та клопотання про вихід за межі позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 року відкладено розгляд справи на 08.11.2017 року, у зв’язку з витребуванням додаткових доказів по справі.
06.11.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові заперечення на відзив та на клопотання Відповідача про передачу справи за підсудністю. Крім того, надійшла заява про зміну предмету позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2017 року заяву Позивача про зміну предмету позову повернуто заявнику без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2017 року відкладено розгляд справи на 29.11.2017 року, у зв’язку з невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.
14.11.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвал суду від 25.10.2017 року та 08.11.2017 року.
23.11.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи, клопотання, в якому просить Суд залишити без розгляду клопотання про вихід за межі позовних вимог та заява про зміну предмету позову, якою просить Суд:
1) зобов’язати Публічне акціонерне товариство “Укртрансгаз” визначити у акті наданих послуг за квітень 2017 року вартість наданих Товариству з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод” за період з 01.04.2017 по 27.04.2017 послуг з транспортування природного газу магістральними газопроводами за Договором від 18.03.2016 №НГЗ-Д-16-110/1603000834/ПР/2016-4507 з урахуванням тарифу у розмірі 322,10 грн. за 1000 куб.м на добу (без урахування ПДВ), встановленого рядком 8 Додатку до постанови НКРЕКП від 28.03.2017 року №348, а за період з 28.04.2017 по 30.04.2017 – з урахуванням тарифу у розмірі 615,10 грн. за 1000 мі (без урахування ПДВ), встановленого п.3 постанови НКРЕКП від 29.12.2015 року №3159;
2) стягнути з Публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод” суму надмірно сплачених коштів за послуги з транспортування природного газу за квітень 2017 року в розмірі 12 033 178,74 грн., а також судовий збір в сумі 182 097,69 грн., а всього загалом – 12 215 276,43 грн.
29.11.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов додатковий відзив та клопотання, в якому просить Суд при винесенні рішення по справі покласти на Позивача, понесені Відповідачем витрати на придбання квитків, у зв’язку з відрядженням та забезпеченням участі представника відповідача у засіданнях суду.
29.11.2017 року судове засідання не відбулось, у зв’язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.
Щодо заяви Позивача про зміну предмету позову, Суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з п. 3.12 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.
Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Одночасно, відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі..
За приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн. 00 коп.) та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (240 000 грн. 00 коп.) З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн. 00 коп.)
Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 2.21. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року, стосовно того, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Якщо в позовній заяві об’єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов’язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (пункт 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року “Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України”)
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод” заявлено позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” про стягнення заборгованості у розмірі 12 033 178,74 грн., тобто одну вимогу майнового характеру. Позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 180 497,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням №05055 від 27.09.2017 року.
В заяві про зміну предмету позову Товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод” додатково заявлено одну вимогу немайного характеру.
Таким чином, Позивачем повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.
Як вбачається з матеріалів заяви про зміну предмету позову, Позивачем додано лише копію платіжного доручення №06329 від 16.11.2017 року, яка не може бути належним та допустимим доказом сплати судового збору у встановлених Законом України “Про судовий збір” порядку та розмірі.
Таким чином, Суд приходить до висновку, що до матеріалів заяви про зміну предмету позову не додано належних доказів сплати судового збору у встановлених Законом України “Про судовий збір” порядку та розмірі.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Положенням частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як випливає з вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” визначено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.
В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, належним доказом відправлення Відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26.03.2015 року по справі №904/8482/14.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що Заявником не додано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання Відповідачу копії заяви про зміну предмету позову.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що дана заява про зміну предмету позову підлягає поверненню на підставі пунктів 4 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись пунктами 4, 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод” про зміну предмету позову повернути заявникові без розгляду.
2. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя О.В. Чинчин
