ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 902/347/18
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Баранця О.М. (головуючий), Дроботової Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львова Б.Ю., Пількова К.М., Ткаченко Н.Г., Ткача І.В.
за участю секретаря Низенко В.Р.
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Бучинська Г. Б., Василишин А. Р., Мельник О. В.
від 24.07.2019
за позовом ОСОБА_1
до Приватного акціонерного товариства «Барський птахокомбінат»
про стягнення 1 629 665,31 грн
за участю представників:
від позивача: не з?явився
від відповідача: Січевлюк В.А.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у червні 2018 року звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Барський птахокомбінат» про стягнення 1 253 588,70 грн вартості цінних паперів, 376 076,61 грн штрафу та 30 000 грн вартості витрат на правничу допомогу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції і мотиви їх прийняття.
Господарський суд Вінницької області рішенням від 28.02.2019 позов задовольнив. Стягнув з Приватного акціонерного товариства «Барський птахокомбінат» на користь ОСОБА_1 1 253 588,70 грн - за цінні папери, 376 076,61 грн штрафу та 30 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 24.07.2019 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Барський птахокомбінат» залишив без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області від 28.02.2019 у справі № 902/347/18 залишив без змін. Стягнув з Приватного акціонерного товариства «Барський птахокомбінат» на користь ОСОБА_1 3 000 грн витрат на правову допомогу.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що надання адвокатом позивачу адвокатських послуг в суді апеляційної інстанції при розгляді справи № 902/347/18 підтверджується: договором про надання професійної правничої допомоги № 06-06/2019 від 06.06.2019, ордером № 249746 від 06.06.2019, описом робіт по справі № 902/347/18, копією квитанції від 11.06.2019, що підтверджує оплату наданих послуг у розмірі 15 000 грн.
На підтвердження надання послуг, представником позивача надано опис робіт (наданих послуг) адвокатом Земляковим О. А. по справі № 902/347/18 (станом на 28.02.2019), відповідно до якого загальна кількість витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції становить: вивчення рішення Господарського суду Вінницької області від 28.02.2019 - 1 год; вивчення апеляційної скарги - 3 год.; складання відзиву на апеляційну скаргу - 6 год.; складання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - 4 год.
Однак, оцінивши обсяг наданих адвокатом послуг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку розмір заявлених витрат на відшкодування адвокатських послуг не є співмірним зі ступенем складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом витраченим адвокатом на виконання цих робіт, вартістю послуг адвокатів, яка склалася в країні та Вінницькій області, у зв`язку з чим витрати на правову допомогу мають бути відшкодовані позивачу за рахунок відповідача у розмірі 3 000 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2019, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині залишення без задоволення його вимог про стягнення правничої допомоги в сумі 12 000 грн.
В іншій частині постанова суду апеляційної інстанції не оскаржується.
Касаційна скарга мотивована тим, що від відповідача не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у зв?язку з чим суд апеляційної інстанції порушив пункт 1 частини 3 статті 2, статті 7, 11, частину 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України та протизаконно зменшив з власної ініціативи витрати на оплату правничої допомоги адвоката.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Приватне акціонерне товариство «Барський птахокомбінат» відзиву на касаційну скаргу не подало, що в силу частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 02.09.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 у справі № 902/347/18 та призначив її до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 справу № 902/347/18 разом із касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
В обґрунтування підстав зазначено, що з аналізу практики Верховного Суду вбачається неоднакове застосування судами статті 126 Господарського процесуального кодексу України та різні позиції щодо права суду самостійно зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, за відсутності клопотання іншої сторони про таке зменшення.
У зв?язку з чим колегія суддів Касаційного господарського суду, що входять до складу судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів, при розгляді справи № 902/347/18 дійшла висновку про необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні колегією суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати (судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством) у справі № 910/15357/17 та викладеного в раніше ухваленому рішенні колегією суддів Касаційного господарського суду судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів у справі № 909/371/18.
Справа № 902/347/18 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Барський птахокомбінат» про стягнення 1 629 665,31 грн ухвалою від 24.10.2019 прийнята до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Склад об?єднаної палати визначався відповідно до витягів з протоколів автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.10.2019, 23.10.2019, 20.11.2019, які знаходяться в матеріалах справи.
Позиція Верховного Суду
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Щодо суті касаційної скарги
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що надання адвокатом позивачу адвокатських послуг в суді апеляційної інстанції при розгляді справи № 902/347/18 підтверджується: договором про надання професійної правничої допомоги № 06-06/2019 від 06.06.2019, ордером № 249746 від 06.06.2019, описом робіт по справі № 902/347/18, копією квитанції від 11.06.2019, що підтверджує оплату наданих послуг у розмірі 15 000 грн. Також представником позивача надано опис робіт (наданих послуг) адвокатом Земляковим О. А. по справі № 902/347/18 (станом на 28.02.2019), відповідно до якого загальна кількість витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції становить: вивчення рішення Господарського суду Вінницької області від 28.02.2019 - 1 год; вивчення апеляційної скарги - 3 год.; складання відзиву на апеляційну скаргу - 6 год.; складання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - 4 год.
Тобто, позивач згідно з положеннями статті 74 Господарського процесуального кодексу України довів надання йому адвокатом Земляковим О. А. зазначених послуг у суді апеляційної інстанцій у відповідних сумах.
Отже, за відсутності клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для зменшення заявлених позивачем до відшкодування витрат на правову допомогу, які належно підтверджені, за власною ініціативою, а тому постанова суду апеляційної інстанції в частині зменшення витрат на правову допомогу має бути скасована.
Скаржник також просив стягнути з відповідача на його користь 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу скаржник до суду касаційної інстанції надав, зокрема, копію договору про надання правової допомоги № 15-08/2019 від 15.08.2019, ордер від 23.09.2019 ОД № 435127 на надання правової допомоги у Верховному Суді, опис робіт (наданих послуг) адвокатом Земляковим О.А. по справі № 902/347/18 у Верховному Суді (станом на 23.09.2019), копію квитанції від 12.09.2019 про сплату 10 000,00 грн.
Відповідач заперечень щодо відшкодування заявлених позивачем витрат на правову допомогу у Верховному Суді чи клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надав.
З огляду на викладене, враховуючи що позивач довів надання йому адвокатом Земляковим О.А. зазначених послуг у суді касаційної інстанцій у заявленому розмірі, витрати на правову допомогу мають бути відшкодовані позивачу відповідачем повністю.
Стосовно передачі справи на розгляд об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з підстав необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні у справі № 910/15357/17 та № 909/371/18, то правову позицію щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, викладено в постанові об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Викладена в постанові об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 правова позиція має враховуватись при вирішенні усіх наступних спорів у подібних правовідносинах.
За змістом частини 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України у разі незгоди з висновками щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в рішенні об?єднаної палати, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати.
Необхідності відступати від висновків, викладених в усіх раніше постановлених рішеннях (до ухвалення об?єднаною палатою відповідної постанови) немає.
Щодо наведених відповідачем підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, то вони свого підтвердження не знайшли.
Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України, передбачає наявність виключної правової проблеми, яку містить справа, і вирішення такої проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Доводи, наведені заявником, не містять належного обґрунтування існування зазначеної правової проблеми саме у справі № 902/347/18, а стосуються незгоди з висновками судів різних інстанцій, викладених у рішеннях постановлених у справі № 902/519/18.
Заперечення відповідача щодо можливості здійснення адвокатської діяльності фізичною особою-підприємцем в рамках її підприємницької діяльності, не були предметом судового розгляду у справі № 902/347/18.
У справі № 902/347/18 суди попередніх інстанцій встановили, що право Землякова Олексія Анатолійовича на здійснення адвокатської діяльності належно підтверджено (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видане радою адвокатів Одеської області від 19.04.2017 № 002981).
Земляков Олексій Анатолійович був допущений судами попередніх інстанцій до участі у справі № 902/347/18 для здійснення представництва та захисту інтересів Землякова Анатолія Миколайовича саме як адвокат.
Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу у справі № 902/347/18 суди попередніх інстанцій виходили з того, що надання позивачу правової допомоги при розгляді справи № 902/347/18 здійснювалось саме адвокатом Земляковим Олексієм Анатолійовичем та підтверджено наявними в матеріалах справи документами. Відповідач не заперечував право Землякова Олексія Анатолійовича брати участь у розгляді справи як адвоката.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; (пункт 3 частини 1 статті 308 цього Кодексу).
За змістом статті 311 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
З огляду на викладене об`єднана палата дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду апеляційної інстанції у справі в оскарженій частині (щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу) необхідно скасувати в частині відмови у стягненні 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та прийняти нове рішення у скасованій частині про стягнення з відповідача на користь позивача 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У решті постанову слід залишити без змін. Крім того, як уже зазначалося, стягненню з відповідача підлягають заявлені витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанцій.
Розподіл судових витрат
Зміна рішення суду апеляційної інстанції не тягне зміни розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 3 частини 1 статті 308, статтями 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 у справі № 902/347/18 у частині відмови у стягненні 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу скасувати та прийняти у цій частині нове рішення.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Барський птахокомбінат» (23007, Вінницька область, Барський район, с. Заможне, вул. Кармелюка, 65, код 00443097) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 12 000,00 грн (дванадцять тисяч грн 00 коп) витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. У решті постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Барський птахокомбінат» (23007, Вінницька область, Барський район, с. Заможне, вул. Кармелюка, 65, код 00443097) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 10 000,00 грн (десять тисяч грн 00 коп) витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
5. Видачу наказів доручити Господарському суду Вінницької області.
6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Баранець
Судді Т. Дроботова
Л. Катеринчук
Б. Львов
К. Пільков
Н. Ткаченко
І. Ткач
