Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 листопада 2019 року
у справі № 902/347/18
Господарська юрисдикція
Щодо підстави зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до ПрАТ «Барський птахокомбінат» про стягнення 1 253 588,70 грн вартості цінних паперів, 376 076,61 грн штрафу та 30 000 грн вартості витрат на правничу допомогу.
Господарський суд позов задовольнив. Апеляційний господарський суд рішення господарського суду залишив без змін. Стягнув з Приватного акціонерного товариства «Барський птахокомбінат» на користь ОСОБА_1 3 000 грн витрат на правову допомогу.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує, що від відповідача не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у зв’язку з чим суд апеляційної інстанції порушив п. 1 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 7, 11, ч. 5 ст. 126 ГПК України та протизаконно зменшив з власної ініціативи витрати на оплату правничої допомоги адвоката.
Правова позиція Верховного Суду: за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Висновки: у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Ключові слова: повноваження суду, правова допомога адвоката, процесуальні витрати
