ОКРЕМА ДУМКА
Судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 у провадженні № 51-3803 ск19
Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі ухвала ВС) від 4 листопада 2019 року постановлено у задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_2 про поновлення строку касаційного оскарження вироку Сумського апеляційного суду від 2 липня 2019 року в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 відмовити, а касаційну скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути. При цьому Суд послався на те, що потерпілий був належним чином повідомлений про апеляційний розгляд справи, клопотань про відкладення розгляду і особисту участь в судовому засіданні не подавав, а також, що представник потерпілого був присутній у судовому засіданні під час оголошення оскаржуваного вироку.
Не погоджуючись з постановленим рішенням, висловлюю окрему думку.
За змістом ч. 2 ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 376 КПК копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Оскільки ч. 1 ст. 116 КПК України визначено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки, то для правильного вирішення питання необхідності в поновленні такого строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються обставин, що впливають на його перебіг.
При цьому згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Разом з тим, поновлення пропущеного строку можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на касаційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 не був присутній під час проголошення вирокуСумського апеляційного суду від 2 липня 2019 року, копія оскаржуваного вироку хоч і направлялась потерпілому ОСОБА_2 , проте в матеріалах справи немає даних на підтвердження дати направлення вказаного рішення. Крім того згідно даних зазначених на зворотному повідомленні Укрпошти ОСОБА_2 не отримав копію оскаржуваного вироку, а на зворотному повідомленні вказана не правильна адреса для листування.
Враховуючи викладене, а також той факт, що за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_3 , його захисника ОСОБА_4 та прокурора відкрито касаційне провадження вважаю, що рішення про відмову у поновлення строку касаційного оскарження вироку Сумського апеляційного суду від 2 липня 2019 року та повернення касаційної скарги ОСОБА_2 є передчасним.
5 листопада 2019 року
Суддя ОСОБА_1
