Справа № 472/1176/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" жовтня 2019 р. смт Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Тустановського А.О.,
за участю секретаря Тарєлкіной Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
28.08.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Веселинове померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшло право власності на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 .
Позивачка у встановлений законодавством термін прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 подавши до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
У видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок позивачці було відмовлено, про що нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Причиною відмови стала невідповідність правовстановлюючого документа на спадкове майно вимогам законодавства.
Позивач зазначила, що її мати ОСОБА_2 за життя набула право власності на 65/100 частин домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За зазначеною адресою було розташовано два житлові будинки, зазначені в документах технічної інвентаризації як літ. А, який складав 35/100 часток та літ. Б, який складав 65/100 часток домоволодіння та яким за життя володів ОСОБА_3 .
На початку 90-х років минулого століття житловий будинок літ. А був залишений без догляду особами, які в ньому проживали, що призвело до його повного знищення. Власники житлового будинку літ. А померли, а їх право власності ніким не успадковане.
В зв`язку з тим, що особи, які б могли зареєструвати знищення будинку літ. А. відсутні, а наявність його реєстрації в БТІ перешкоджає позивачці нотаріально оформити своє право на спадщину за законом на успадкований будинок літ.Б, вона звернулась до суду та просить встановити факт знищення житлового будинку літ. А.
Крім того, у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ не відповідає вимогам законодавства позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину на успадкований житловий будинок, а тому просить визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок літ. Б, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та успадкований нею після смерті ОСОБА_2 .
Ухвалою від 30.08.2019 року відкрито провадження у справі, справу призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 01.10.2019 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду на 17.10.2019 року.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились. Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримують повністю.
Представник відповідача Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від представника за довіреністю ОСОБА_15 . надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника селищної ради, заперечень проти позову не мають.
В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, заяви сторін, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно зі ст. 1258 та 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частинами 1 ст. 1297 та ст. 1298 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_7 в смт. Веселинове Веселинівського району Миколаївської області померла ОСОБА_2 , смерть якої була зареєстрована 11.04.2018 року Веселинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області за актовим записом № 73.
Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої, зокрема, увійшло право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_2 заповіту не склала, тому право на спадщину за законом у першу чергу отримала позивач ОСОБА_1 , як донька спадкодавця.
Родинні відносини між позивачкою та спадкодавцем підтверджуються: свідоцтвом серії НОМЕР_1 про народження ОСОБА_6 , де матір`ю дитини записана ОСОБА_2 та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».
Згідно ч. 1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Матеріалами спадкової справи № 140/2018 встановлено, що крім позивачки право на спадщину за законом за правом представлення, у порядку ч. 1 ст. 1266 ЦК України, отримали внуки ОСОБА_2 - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки їхня мати ОСОБА_12 , яка була дочкою спадкодавця ОСОБА_2 , померла до відкриття спадщини, а саме, ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Тими ж матеріалами спадкової справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері, подавши приватному нотаріусу Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області Болгарчук О.Ф. заяву про прийняття спадщини.
Спадкоємці за правом представлення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 спадщину після смерті баби ОСОБА_2 не прийняли, що підтверджується їхніми заявами, що містяться в матеріалах спадкової справи.
Інших спадкоємців, які прийняли спадщину судом не встановлено.
Згідно довідки Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області від 06.08.2018 року № 2807/02-12, ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 14.03.1977 року по день смерті. За цією адресою разом з померлою ніхто не був зареєстрований і не проживав.
Згідно постанови приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Болгарчук О.Ф. від 19.07.2019 № 435/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на успадкований нею після смерті ОСОБА_2 житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що наданий правовстановлюючий документ на спадкове майно не відповідає вимогам законодавства.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 23.01.1990 року державним нотаріусом Веселинівської державної нотаріальної контори Болгарчук О.Ф. та зареєстрованого в реєстрі за № 65, ОСОБА_2 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , 65/100 частин домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 та належить померлому на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку. Згідно зазначеного свідоцтва домоволодіння в цілому складається з житлового будинку А житловою площею 26,6 кв.м та житлового будинку Б житловою площею 44,9 кв.м. Житлова площа успадкованої частини домоволодіння становить 44,9 кв.м.
Згідно свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_5 виданого 26.12.1970 року виконавчим комітетом Веселинівської селищної ради Миколаївської області, ОСОБА_13 на праві власності належало 12/100 житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 . Крім того в свідоцтві зазначено, що зазначене домоволодіння в цілому складається з двох житлових будинків.
Зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.12.1976 року, виданого нотаріусом Веселинівської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1470, ОСОБА_14 успадкувала після смерті матері ОСОБА_13 12/100 частин домоволодіння , розташованого в АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок виданого 07.09.1995 року Веселинівською селищною радою, ОСОБА_14 на праві приватної власності належить 23/100 частини житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 .
Матеріалами інвентарної справи на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що за вказаною адресою було розташоване домоволодіння, яке складалось з двох житлових будинків, які в матеріалах інвентарної справи значаться як житловий будинок А та житловий будинок Б. Співвласниками зазначеного домоволодіння були ОСОБА_2 та ОСОБА_14 Частка власності ОСОБА_2 становила 65/100 та складалась з житлового будинку літ. «Б» житловою площею 44,9 кв.м, яка належала їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Частка власності ОСОБА_14 становила 35/100, з яких: 12/100 належали їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом та 23/100 - на підставі свідоцтва про право власності та становили житловий будинок літ. А.
Таким чином, з досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_2 за життя була власником житлового будинку літ Б загальною площею 70,4 кв.м, житловою площею 44,9 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене підтверджується матеріалами інвентарної справи на житловий будинок, зокрема, свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 23.01.1990 року та зареєстрованим в реєстрі за № 65, реєстраційним посвідченням, відповідно до якого 23.01.1990 року Веселинівською філією за ОСОБА_2. зареєстроване право власності та довідкою БТІ № 133 від 01.07.2019 року.
У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Враховуючи те, що спадкодавець ОСОБА_2 була власником житлового будинку, а позивачка прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 у встановленому законом порядку та неможливість оформлення позивачкою своїх спадкових прав у нотаріуса через невідповідність правовстановлюючого документа вимогам законодавства,суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок.
Щодо інших позовних вимог ОСОБА_1 , а саме, встановлення факту знищення житлового будинку літ. А. судом встановлено наступне.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З довідки комунального підприємства Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації від 01.07.2019 року вбачається, що на сьогоднішній день за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться лише житловий будинок літ. Б. житловою площею 44,9 кв.м. та загальною площею 70,4 кв.м., а житловий будинок літ. «А» загальною площею 57,9 кв.м., житловою площею 26,6 кв.м - знесено.
Таким чином, згідно відомостей БТІ спірний житловий будинок літ. «А» дійсно знищений. Разом з тим, позивач не надала належних та допустимих доказів того, що від встановлення судом факту знищення житлового будинку, залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав позивача, зокрема, оформлення спадкових прав, оскільки згідно постанови нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальної дії, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину лише з тих підстав, що правовстановлюючий документ на спадкове майно не відповідає вимогам закону.
За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині встановлення факту знищення житлового будинку літ А, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 16, 1218, 1223, 1268-1270 ЦК України та ст.ст. 76, 263-265, 273 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності у порядку спадкування - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 , право власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок (літ. Б), загальною площею 70,4 кв.м та житловою площею 44,9 кв.м, з господарськими будівлями та спорудам, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , успадкований нею після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в смт. Веселинове Веселинівського району Миколаївської області.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області
ТустановськийА.О.
