Справа № 747/522/19
Провадження № 2/747/206/19
РІШЕННЯ
іменем України
06.11.2019 року смт Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Тіщенко Л.В.
секретаря Зірки В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в см. Талалаївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення страхового відшкодування, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 , як законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 , звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідача. В обґрунтування позову зазначає, що 21 серпня 2018 року в с. Українське Талалаївського району по вул . Перемоги мала місце дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій ОСОБА_3 , керуючи мотоциклом «ІЖ Юпітер 4К», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з мотоциклом «Ява», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП водій ОСОБА_4 від отриманих травм загинув на місці події. Вироком Талалаївського районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2019 ороку ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та з урахуванням ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначено покарання у вигляді шести років двадцяти п`яти днів позбавлення волі. 29 листопада 2018 року на адресу МТСБУ надіслано заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах ОСОБА_1 - законного представника малолітнього сина загиблого ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну внаслідок втрати годувальника. Сума вимоги з урахуванням страхового ліміту, встановленого Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» складає 200 000, 00 грн, що включає 29 940, 00 грн - витрати на поховання та встановлення пам`ятника, 170 060, 00 грн - відшкодування утримання у зв`язку із втратою годувальника для сина потерпілого ОСОБА_2 Детальний розрахунок страхової виплати на утримання складається з доходу загиблого ОСОБА_4 за 6 міс до ДТП - 30 060, 43 грн (5 010, 07 грн на місяць), з кількості осіб на утриманні - 2; кількості місяців з моменту ДТП до повноліття дитини - 148. Отже, 5010,07/2*148 = 370 745, 18 грн (200 000 грн - сума в межах страхового ліміту). 01 березня 2019 року на вимогу МТСБУ до матеріалів страхової справи долучено копію вироку Талалаївського районного суду від 27.02.2019 року. 16 травня 2019 року МТСБУ прийнято рішення та виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодовування у розмірі 59 727, 00 грн, яке включає в себе - 15 050, 00 грн - витрат на поховання, 44 676, 00 грн - відшкодування у зв`язку із втратою годувальника. 24 липня 2019 року МТСБУ прийнято рішення та виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 104 243, 00 грн, яке включає в себе - 14 890, 00 грн - витрати по встановленню пам`ятника, 89 353, 00 грн - відшкодування у зв`язку з втратою годувальника. Щодо іншої частини відшкодування у розмірі 36 031, 00 грн МТСБУ листом від 05.08.2019 року повідомило, що виплата решти суми може бути здійснена, починаючи з червня 2027 року на підстави додаткової заяви про доплату відшкодування. Вказане рішення відповідача про розтермінування виплати страхового відшкодування на утримання малолітнього сина загиблого суперечить положенню ст. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на її користь страхове відшкодування на утримання в розмірі 36 031 грн, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 3101 грн 63 коп, три проценти річних від простроченої суми боргу у розмірі 269 грн 49 коп, всього - 3371 грн. 12 коп, та судові витрати у зв`язку з розглядом справи на професійну правничу допомогу - 15 000 грн.
Відповідач - Моторно (транспортне) страхове бюро України - позов не визнав, у встановлений судом строк надав відзив на позов. Згідно наданого відзиву в ДТП, що мала місце 21.08.2018 року за участю транспортних засобів «ІЖ», д.н.з. НОМЕР_1 , та «Ява» д.н.з. НОМЕР_2 , має нести відповідальність винна особа. Відповідно до вироку Талалаївського районного суду від 27.02.2019 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 КК України. Оскільки винним у ДТП особою є ОСОБА_5 (як зазначено у відзиві відповідача), саме він має відповідати за завдану шкоду згідно положень п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України. Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає чіткий перелік випадків, за яких МТСБУ відшкодовує шкоду за рахунок коштів фонду захисту потерпілих. Зокрема, відповідно до п. 36.2 даного Закону для прийняття рішення МТСБУ надається строк не більше 90 днів з дня отримання заяви про виплату страхового відшкодування та наявності всіх документів, передбачених ст. 35 Закону. Відносини в сфері отримання страхового відшкодування у разі смерті потерпілого регулює ст. 27 Закону, де зазначено, що страхове відшкодування виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок ДТП настала протягом одного року після настання ДТП та є прямим наслідком цієї ДТП. Відповідно до п. 27.2 ст. 27 Закону страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Згідно зі ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування мають, зокрема, непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Отже, даними статтями встановлено, що отримати регламентну виплату в даному випадку мають право дитина та батьки ОСОБА_4 . У зв`язку з відмовою батьків потерпілого від отримання страхового відшкодування МТСБУ було відшкодовано шкоду у розмірі 134 028, 00 грн на користь ОСОБА_2 , сина загиблого. Даною нормою встановлено обмеження щодо виплати страхового відшкодування, а саме що розмір відшкодування не може бути меншим 36 мінімальних заробітних плат. Відповідно до п. 27.5 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи не може перевищувати страхову суму за таку шкоду. Зазначена норма не є імперативною, а отже одноразова виплата є правом, а не обов`язком відповідача. Керуючись даною нормою МТСБУ запропонувало позивачу для отримання подальшого страхового відшкодування звернутися з додатковою заявою у червні 2027 року у зв`язку з тим, що проведена регламентна виплата сину загиблого відшкодувала шкоду до червня 2027 року. Відповідачем було відшкодовано шкоду в розмірі 134 028, 00 грн., що з врахуванням наданих довідок суми утримання на одну особу 1252, 52 грн. становить за 107 місяців (8 років 11 місяців). Отже, рахуючи строк для повторного звернення, МТСБУ відрахувало строк наступного місяця після ДТП (вересень 2018 року) 107 місяців, що і становить червень 2027 року.
Таким чином, МТСБУ повністю виконало вимоги ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», сплативши мінімальний розмір страхового відшкодування, та запропонувавши звернутися у червні 2027 року на підставі п. 27.2 ст. 27 Закону для отримання страхового відшкодування в порядку ст. 1202 ЦК України в межах ліміту відповідальності, що становить 200 000 грн, тому просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Ухвалою від 05 вересня 2019 року за клопотанням позивача було відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявним у справі матеріалами та призначено судове засідання на 16 жовтня 2019 року. Представником відповідача до початку судового засідання було заявлено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - засудженого ОСОБА_3 . Ухвалою від 16 жовтня 2019 року клопотання представника відповідача задоволено та залучено до участі у справі ОСОБА_3 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. В розгляді справи оголошено перерву до 06 листопада 2019 року, про що учасники справи повідомлені належним чином. ОСОБА_3 направлено копію позовної заяви з додатками по місцю його перебування - ДУ «Харківська УВП № 27, яке було встановлено з матеріалів кримінального провадження № 747/799/18. Згідно повідомлення даної установи ОСОБА_3 вибув 02.07.2019 року до ДУ «Первомайська (№117) Харківської області. Копія позовної заяви вручена ОСОБА_3 згідно поштового повідомлення, що знаходиться в матеріалах справи. Будь-яких пояснень щодо позову або відзиву на позов у встановлений судом строк ОСОБА_3 не надав, тому розгляд справи проводиться на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, які підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, наданими учасниками справи на підтвердження своїх вимог та заперечень щодо позову, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 32 роки, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.10). Згідно копії свідоцтва про народження (повторного) серії НОМЕР_4 від 06.09.2016 року ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі «Батько» зазначено ОСОБА_4 , в графі «Мати» - ОСОБА_1 (а.с.11). Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 10.07.2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 19 липня 2016 року, прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 (а.с.12). Вироком Талалаївського районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2019 ороку ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та з урахуванням ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначено покарання у вигляді шести років двадцяти п`яти днів позбавлення волі. Зазначений вирок судом постановлено за те, що 21 серпня 2018 року в 19 год. 20 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи мотоциклом «ІЖ Юпітер 4К», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія, виїхав на проїзну частину дороги від господарства № 19 по вул. Перемоги в с. Українське Талалаївського району в напрямку центру села. Під час здійснення маневру повороту ОСОБА_3 проявив неуважність, не правильно оцінив дорожню обстановку, не переконався у безпечності свого руху, не надавши перевагу у русі мотоциклу «Ява», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , який рухався по проїзній частині вул. Перемоги в с. Українське у напрямку від центру села, у результаті чого відбулось зіткнення даних транспортних засобів. Внаслідок ДТП водій мотоцикла марки «Ява» ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, які в своєму комплексі відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до смерті потерпілого на місці події. (а.с.26-28). 29 листопада 2018 року на адресу МТСБУ надіслано заяву про виплату страхового відшкодування для дружини потерпілого ОСОБА_1 та сина потерпілого ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну внаслідок втрати годувальника в сумі 200 000 грн. (а.с.7-7зв.). За даними документами МТСБУ було заведено справу № 55081. Крім того, батьки загиблого ОСОБА_4 відмовились від отримання належних їм виплат на користь внука ОСОБА_2 , про що надали нотаріально засвідчену заяву (а.с.31), яка була долучена до матеріалів МТСБУ № 55081 разом із заявою про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 140 274 грн. (а.с.30-30 зв.). 16 травня 2019 року МТСБУ прийняло рішення про виплату страхового відшкодування по справі № 55081 в сумі 59 726, 00 грн. (а.с.29). 24 липня 2019 року МТСБУ прийняло рішення про виплату страхового відшкодування по справі № 55081 в сумі 104 243, 00 грн. (а.с.36). Крім того, МТСБУ листом від 05.08.2019 року повідомило заявника ОСОБА_1 про те, що інша частина відшкодування може бути здійснена починаючи з червня 2027 року на підставі додаткової заяви після спливу зазначеного строку (а.с.37).
Суд констатує, що правовідносини, яким відповідають встановлені фактичні обставини, врегульовані як загальними нормами Цивільного кодексу України щодо відшкодування шкоди, так і спеціальними нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», щодо відшкодування шкоди, спричиненої смертю потерпілого власниками наземних транспортних засобів, які і підлягають застосуванню при вирішенні спору.
Розглядаючи позовну вимогу про стягнення з відповідача страхового відшкодування на утримання у розмірі 36031 грн, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно частини 5 цієї ж статті особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Частиною 1 статті 1200 ЦК України передбачено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті, і така шкода відшкодовується, зокрема батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом - довічно, інвалідам - на строк їх інвалідності. При цьому, згідно частини 3 згаданої норми Закону, особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів. Статтею 1202 ЦК України встановлено порядок відшкодування такої шкоди та передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами і лише за наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоду, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.
Право осіб, які знаходились на утриманні потерпілого та осіб, які взяли на себе витрати з поховання, на отримання відшкодування за шкоду, пов`язану зі смертю потерпілого, передбачено і п.27.1. обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до п.27.2 ст.27 вище згаданого Закону, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного Кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Суд приходить до висновку, що розтермінування виплати страхового відшкодування на утримання сина загиблого ОСОБА_2 суперечить положенню ст.36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з огляду на наступне.
Статтею 36.2 вищевказаного Закону передбачено, що «Страховик, приймаючи рішення про виплату страхового відшкодування, зобов`язаний виплатити його в передбачений 90-денний строк з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування.» Тобто, вказана вище норма встановлює обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, та не дає право страховику на розтермінування виплати страхового відшкодування поза межами 90-денного строку з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування. Однак, всупереч ст.36.2 Закону, МТСБ України здійснено лише часткову виплату страхового відшкодування у розмірі 163 969, 00 грн двома виплатами. Згідно з ст.2.1 Закону відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Як уже зазначено вище, ст. 1202 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого здійснюється щомісячними платежами.
Однак, ЦК України є загальним нормативно-правовим актом, а Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним нормативно-правовим актом та регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. Тобто, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає спеціальні до ЦК України строки виплати страхових відшкодувань у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому саме спеціальний закон підлягає застосуванню при відшкодуванні страховиком шкоди, заподіяної смертю особи при експлуатації наземних транспортних засобів.
Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 36 031 грн. підлягають до задоволення в повному обсязі.
Розглядаючи позовну вимогу про стягнення з відповідача пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 3101 грн. 63 коп, трьох процентів річних від простроченої суми боргу в розмірі 269 грн. 49 коп. всього 3371 грн. 12 коп, суд виходить з наступного.
Пунктом 36.5. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. В судовому засіданні встановлено, що з моменту отримання страховою компанією заяви про виплату страхового відшкодування пройшло більше шести місяців, однак МТСБУ не виплачено належного страхового відшкодування у зв`язку з втратою годувальника, а тому страховик на підставі п.36.5 Закону зобов`язаний сплатити потерпілій пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, а саме за період з 01.06.2019 року по 30.08.2019 року в розмірі 3101 грн. 63 коп. та трьох процентів річних в розмірі 269 грн. 49 коп, всього на загальну суму 3371 грн. 12 коп відповідно до розрахунку заборгованості, долученого до позовної заяви, та не оспореного відповідачем (а.с.6).
Тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині в повному обсязі.
Частиною 5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Стаття 141 ЦПК України встановлює розподіл судових витрат між сторонами, а саме - інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Згідно до положень ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тому суд приходить до висновку, що судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Заявлені стороною позивача до стягнення з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 15 000 гривень підлягають частковому задоволенню, оскільки згідно детального опису наданих послуг (а.с. 55) позивачем обґрунтовано тільки судові витрати на суму 5000 грн, інші витрати, зокрема участь адвоката в судових засіданнях, документально не підтверджена, тому судом судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають до частково задоволення саме на вказану суму 5000 грн.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 768 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 7, 8, 11, 12. 13. 76, 77, 81, 83, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. 1187,1200,1202 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення страхового відшкодування задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування на утримання в розмірі 36 031 (тридцять шість тисяч тридцять одну) грн 00 коп.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, інфляційні витрати та три проценти річних від простроченої суми боргу в розмірі 3371 (три тисячі триста сімдесят одну) грн. 12 коп.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.
Стягнути з Моторного (транспортного ) страхового бюро України на користь держави судові витрати в сумі 768 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.
Боржник - Моторно (транспортне) бюро України, 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8 п/р НОМЕР_6 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131.
Стягувач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Носівка Чернігівської області, місце проживання - АДРЕСА_3 (ІПН НОМЕР_7 ).
Суддя Л.В.Тіщенко
