22-ц/804/2658/19
263/6103/19
Головуючий у І інстанції Соловйов О.Л.
Єдиний унікальний номер 263/6103/19
Номер провадження 22-ц/804/2658/19
Доповідач Барков В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2019 року м. Маріуполь
Донецький апеляційний суд в складі:
головуючого судді Баркова В.М.,
суддів Мироненко І.П.,
Мальцевої Є.Є.,
секретар Сидельнікова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 серпня 2019 року, постановлену в м. Маріуполі Донецької області, у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа - Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої актом, що визнаний неконституційним,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Держави Україна в особі Управління державної казначейської служби України у м. Маріуполі, третя особа - Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої актом, що визнаний неконституційним.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 червня 2019 року відповідача Державу Україна в особі Управління державної казначейської служби України у м. Маріуполі замінено належним відповідачем - Державою Україна в особі Державної казначейської служби України.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 серпня 2019 року у задоволені клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі № 263/6103/19 відмовлено, провадження у справі закрито.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить ухвалу суду в частині закриття провадження у справі скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляджу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що зазначений спір виник із суб`єктом владних повноважень, пов`язаний з проходженням та звільненням позивача з публічної служби. Зазначає, що оскільки предметом даного позову є вимога про відшкодування шкоди і спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду першої інстанції не було законних підстав для закриття провадження у зв`язку з розглядом справи в порядку адміністративного судочинства.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином судовими повістками (а.с. 88-90), тому суд відповідно до положень ст. 372 ЦПК України розглянув справу без їх участі без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 375 ЦПК України).
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний позов відноситься до компетенції адміністративного суду та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (ч. 1 ст. 19 КАС України).
Відповідно до п.п. 2, 7, 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Предметом судового розгляду у цій справі є вимога судді у відставці про стягнення з держави Україна в особі Державної казначейської служби України матеріальної шкоди у сумі 96808,20 грн., завданої позивачці внаслідок прийняття Верховною Радою України неконституційного закону щодо оподаткування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
З огляду на вказане можна зробити висновок, що спір виник після звільнення публічного службовця з посади, однак пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби.
Аналогічний висновок у подібних правовідносинах зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 757/70264/17-ц (провадження № 14-360цс18) та у постанові від 05 червня 2019 року у справі № 686/23445/17 (провадження № 14-162 цс19), яка також стосується стягнення збитків з держави на користь судді у відставці у зв`язку із прийняттям неконституційного акту.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У зв`язку із наведеним, висновок суду першої інстанції про те, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Ухвала суду постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 серпня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 15 жовтня 2019 року.
Судді В.М. Барков
І.П. Мироненко
Є.Є. Мальцева
