Справа №263/6103/19
Провадження № 2/263/1609/2019
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2019 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Соловйова О.Л.при секретарі Кирилюк В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі Управління державної казначейської служби України у місті Маріуполі, третя особа: Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відшкодування державної матеріальної шкоди, завданої актом, що визнаний неконституційним,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі Управління державної казначейської служби України у місті Маріуполі, третя особа: Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відшкодування державної матеріальної шкоди, завданої актом, що визнаний неконституційним.
Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №263/6103/19 за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі Управління державної казначейської служби України у місті Маріуполі, третя особа: Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відшкодування державної матеріальної шкоди, завданої актом, що визнаний неконституційним до закінчення касаційного перегляду об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи №686/6775/18.
На обґрунтування клопотання зазначив, що 30.08.2018 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження по справі №686/6775/18 за позовом судді у відставці про відшкодування шкоди у вигляді утриманого податку з доходів фізичних осіб за період з 17.09.2016 по лютий 2018 року включно у розмірі 43846,04 грн. внаслідок визнання неконституційними положень абзацу 1 пп.169.2.19 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання. Ухвалою від 06.03.2019 провадження у цій справі на підставі п.10.1 ст.252 та п.14 ч.1 ст.254 Цивільного процесуального кодексу України було зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №686/23445/17.
Суд, вивчивши клопотання, що надійшло на адресу суду, виходить з наступного.
Згідно з п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
03 червня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду розглянуто касаційну скаргу УДКСУ у м.Хмельницькому на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2018 року у цивільній у цивільній справі №686/23445/17 (провадження №14-162цс19)-рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 03 травня 2018 року скасовано, провадження у справі закрито.
З огляду на те, що Великою Палатою Верховного Суду прийняте рішення у справі №686/23445/17, підстави для зупинення провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі Управління державної казначейської служби України у місті Маріуполі, третя особа: Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відшкодування державної матеріальної шкоди, завданої актом, що визнаний неконституційним відсутні.
Згідно з ч. 1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Разом з тим вказане судове рішення роз`яснює підсудність справ даної категорії, відповідно до якої пп.1,2 ч.1.ст.19 КАС України регламентує, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільно судочинства.
На час звільнення позивача діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року (далі – Закон), відповідно до частини першої статті 52 якого суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді з посади є подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 141 Закону, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія (частина друга статті 141 Закону).
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді (частина третя статті 141 Закону).
Спір між сторонами виник щодо права позивача, яка була звільнена з посади судді у зв`язку з виходом у відставку, на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, встановленому Законом.
Крім того, у постанові № 757/70264/17-ц від 14.11.2018 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки звільнення судді у зв`язку з виходом у відставку наділяє його правом на отримання щомісячного довічного грошового утримання, розмір якого визначається у відсотковому відношенні до суддівської винагороди працюючого судді відповідного суду. Спори, пов`язані з визначенням розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання і їх виплатою є такими, що пов`язані з проходженням та звільненням з публічної служби. А тому на них поширюється юрисдикція адміністративного суду.
Керуючись ч. 1 ст.19 , ч.1 ст.255 ЦПК України, пп.1,2 ч.1.ст.19 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №263/6103/19 - відмовити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі Управління державної казначейської служби України у місті Маріуполі, третя особа: Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відшкодування державної матеріальної шкоди, завданої атом, що визнаний неконституційним – закрити.
Рекомендувати позивачу звернутись до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя : О. Соловйов
