Постанова
Іменем України
26 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 311/1275/15-ц
провадження № 61-6655св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжя Драйв Компанія»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2015 року у складі судді Степаненко Ю. А. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 06 вересня 2016 року у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Подліянової Г. С.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі - УДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжя Драйв Компанія», про визнання договору недійсним і зобов`язання повернути майно.
Вимоги обґрунтовувала тим, що з 07 лютого 1976 року вона та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 24 липня 2012 року у справі № 2/802/872/2012 розірвано.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2012 року у справі № 2/802/949/2012 затверджено мирову угоду, якою за нею визнано право власності на автомобіль CHERRY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, з грошовою компенсацією нею Ѕ частини вартості цього майна у розмірі 27 231 грн на користь ОСОБА_2
Зазначала, що у зв`язку з відсутністю грошових коштів не встигла провести державну реєстрацію права власності на автомобіль відповідно до положень статті 334 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
17 вересня 2013 року ОСОБА_2 уклав із ОСОБА_3 усний договір доручення, на підтвердження якого була видана генеральна довіреність із правом користуватись та розпоряджатись належним йому автомобілем, посвідчена приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Петричкович Ю. А.
27 вересня 2013 року ОСОБА_3 на підставі вищевказаної довіреності від імені ОСОБА_2 зняв зазначений автомобіль з обліку в Центрі надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Василівського та Михайлівського районів ДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області, для його подальшого продажу.
16 листопада 2013 року ОСОБА_3 , який діяв в інтересах ОСОБА_2 , продав автомобіль ОСОБА_4
Вважала зазначений договір купівлі-продажу транспортного засобу (об`єкта права спільної сумісної власності подружжя) недійсним, оскільки він укладений за відсутності її згоди.
Крім того, ОСОБА_2 вчинив указані дії всупереч ухвалі Василівського районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2012 року про затвердження мирової угоди, не повідомивши її про намір продати автомобіль.
У зв`язку з наведеним просила визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля від 16 листопада 2013 року, укладений між ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; скасувати державну реєстрацію автомобіля за ОСОБА_4 і зобов`язати його повернути.
Короткий зміст рішення та ухвали судів попередніх інстанцій
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 06 вересня 2016 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки CHERRY DC14B EASTAR, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , укладений 16 листопада 2013 року між ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оформлений відокремленим підрозділом № 2 ТОВ «Автовертикаль».
Скасовано державну реєстрацію автомобіля CHERRY DC14B EASTAR, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проведену 20 листопада 2013 року Енергодарським центром надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів ДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області, на ім`я ОСОБА_4
Повернуто автомобіль CHERRY DC14B EASTAR, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; зобов`язано ОСОБА_4 передати його ОСОБА_2
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 кошти за проданий автомобіль CHERRY DC14B EASTAR, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 60 747 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суди виходили з доведеності факту продажу транспортного засобу, який є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, без згоди дружини (позивача), що є підставою для визнання оспореного правочину недійсним та зобов`язання нового власника автомобіля повернути його у власність подружжя із застосуванням реституції.
Короткий зміст касаційної скарги
У вересні 2016 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 листопада 2017 року зупинено виконання рішення Василівського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2016 року до закінчення касаційного провадження.
Справу № 311/1275/15-ц передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність визнання недійсним договору купівлі-продажу, оскільки судами достовірно не було встановлено та не доведено його безпосередню участь у продажі автомобіля, не з`ясовано, чи отримував він кошти за цим правочином. Натомість матеріали справи містять докази того, що транспортним засобом користувалася позивач і її син, на що суди при розгляді справи не звернули увагу.
Зазначає, що ОСОБА_1 самостійно займалася пошуками покупця автомобіля, пообіцявши виплатити йому половину вартості вказаного майна у разі видачі довіреності на ім`я ОСОБА_3
Не встановивши, що він отримав кошти за проданий транспортний засіб, суди безпідставно стягнули їх з нього на користь ОСОБА_4 .
Короткий зміст пояснення
Від ОСОБА_4 надійшло пояснення, у якому він просить касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, вважаючи, що її вимоги свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального права до спірних правовідносин і порушення норм процесуального права.
Обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 07 лютого 1976 року до 24 липня 2012 року, під час якого придбали автомобіль «CHERRY DC14B EASTAR», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , право власності на який зареєстровано на ім`я ОСОБА_2
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2012 року у справі № 0802/5418/2012 затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно з якою ОСОБА_1 сплачує ОСОБА_2 , а той приймає 1/2 частину вартості автомобіля СНЕRRУ DС 14В ЕАSТАR, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в сумі 27 231 грн; ОСОБА_1 отримує у власність вказаний автомобіль,, а ОСОБА_2 відмовляється від свого права власності на цей автомобіль.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя закрито.
17 вересня 2013 року ОСОБА_2 видав довіреність на ім`я ОСОБА_3 , якою уповноважив останнього користуватись та розпоряджатись спірним автомобілем. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Петричкович Ю. А., зареєстрована в реєстрі під № 936.
16 листопада 2013 року ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 відчужив указаний транспортний засіб ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу за 60 747 грн без згоди ОСОБА_1 .
Вказані обставини стали підставою даного позову.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 213 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_2 , який діяв через уповноваженого представника ОСОБА_3 , продав ОСОБА_4 транспортний засіб, який перебував у спільній сумісній власності подружжя, без згоди дружини, що є підставою для визнання оспореного правочину недійсним і застосування реституції (зобов`язання повернути автомобіль за недійсним договором, скасування державної реєстрації права власності на ім`я ОСОБА_4 та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 коштів за продане майно).
Колегія не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з таких міркувань.
При поданні позову (уточненого) ОСОБА_1 просила:
1) визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля від 16 листопада 2013 року,
2) скасувати державну реєстрацію права власності транспортного засобу за ОСОБА_4 та
3) зобов`язати ОСОБА_4 повернути їй автомобіль.
Позивач посилалася на те, що в провадженні Василівського районного суду Запорізької області перебувала справа № 0802/5418/2012 за її позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, а саме автомобіля марки CHERRY, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2012 року у справі № 0802/5418/2012 затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , згідно з якою ОСОБА_1 сплачує ОСОБА_2 , а той приймає Ѕ частину вартості автомобіля марки CHERRY, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у сумі 27 231 грн; ОСОБА_1 отримує у власність вказаний автомобіль, а ОСОБА_2 відмовляється від свого права власності на цей автомобіль.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя закрито.
01 листопада 2012 року вищевказана ухвала набрала законної сили та в подальшому не була скасована.
Як на підставу позову ОСОБА_1 посилалася, зокрема, на те, що ОСОБА_2 у порушення частини другої статті 369 ЦК України продав автомобіль ОСОБА_4 без її згоди, що свідчить про недійсність такого правочину і необхідність скасування державної реєстрації права власності на транспортний засіб за ОСОБА_4 .
Крім того, вважала, що ОСОБА_4 зобов`язаний повернути їй транспортний засіб у порядку статті 388 ЦК України.
У зв`язку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу суди попередніх інстанцій на підставі частини п`ятої статті 216 ЦК України з власної ініціативи застосували реституцію до спірних правовідносин, зобов`язавши ОСОБА_4 повернути спірний автомобіль у спільну сумісну власність ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 кошти в сумі 60 747 грн, сплачені за недійсним правочином.
Частинами першою та другою статті 11 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У порушення статей 212-214 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) суди попередніх інстанцій не встановили правовий статус спірного автомобіля, зокрема, чи є він особистою власністю ОСОБА_1 , чи на нього розповсюджується правовий режим спільної сумісної власності, а відтак не визначилися і з характером спірних правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню.
Суди також належним чином не дослідили позовних вимог, зокрема, щодо зобов`язання повернути транспортний засіб позивачу на підставі статті 388 ЦК України, вийшли за межі позовних вимог і визнали можливим зобов`язати нового власника автомобіля повернути його власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та зобов`язати ОСОБА_4 повернути кошти за договором купівлі-продажу, не зважаючи на те, що такі вимоги не заявлялися.
Оскільки судами неправильно застосоване матеріальне право та порушено норми процесуального права, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржені рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 06 вересня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат Судді: Н. О. Антоненко І. О. Дундар В. І. Журавель М. М. Русинчук
