311/1275/15-ц
2/311/507/2015
20.11.2015
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2015 рік місто Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Ю.А.Степаненко
при секретареві О.В.Шак
за участю представника позивачки ОСОБА_1
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
представників відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом:
ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ТОВ «Запоріжжя Драйв Компанія», про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля та зобов'язання повернути автомобіль,-
В С Т А Н О В И В:
В позовній заяві, яка була уточнена в ході судового розгляду справи, ОСОБА_6 зазначає, що Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 24 липня 2012 року у справі № 2/802/872/2012 року було розірвано шлюб між нею та ОСОБА_2.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2012 року у справі затверджено мирову угоду, якою за ОСОБА_6 визнано право власності на спільний автомобіль подружжя «CHERRY DC14B EASTAR» 2007 року випуску, синього кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та нею сплачено ОСОБА_2 1/2 частину вартості автомобіля в розмірі 27231 гривень.
Ухвала суду набрала чинності, однак позивачка через відсутність грошових коштів не встигла провести державну реєстрацію права власності на автомобіль відповідно до положень ст. 334 Цивільного кодексу України.
17 вересня 2013 року ОСОБА_2 уклав усний договір доручення з ОСОБА_7, на підтвердження якого була виписана генеральна довіреність із правом користуватись та розпоряджатись належним йому автомобілем, посвідчена приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Петричкович Ю.А., зареєстрована в реєстрі під № 936.
27 вересня 2013 року ОСОБА_7 на підставі вищевказаної довіреності, від імені ОСОБА_2 зняв зазначений автомобіль з обліку в Центрі надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Василівського та Михайлівського районів ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області для його подальшої реалізації.
Згідно довідки-рахунку серії ВІА № 133191 від 16 листопада 2013 року, автомобіль в цей день був проданий ОСОБА_3.
20 листопада 2013 року ОСОБА_3 на підставі довідки-рахунку серії ВІА № 133191 від 16 листопада 2013 року була проведена державна реєстрація права
власності на автомобіль в Енергодарському центрі надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, автомобіль НОМЕР_4 та ОСОБА_3 було видано свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_5.
Позивачка вважає, що договір купівлі-продажу автомобіля від 16.11.2013 року, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3 є недійсним, виходячи з наступного.
Під час реєстрації 04 квітня 2007 року автомобіля за ОСОБА_2, він перебував у зареєстрованому шлюбі з позивачкою, який рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 24 липня 2012 року у справі № 2/802/872/2012 було розірвано.
Факт спільного придбання автомобіля було встановлено також під час розгляду у Василівському районному суді Запорізької області справи № 2/802/949/2012, за результатом розгляду якої було затверджено мирову угоду.
27 вересня 2013 року власником - ОСОБА_2 в особі ОСОБА_7 автомобіль був знятий з обліку та 16 листопада 2013 року відчужений новому власнику - ОСОБА_3 на підставі довідки-рахунка ВІА № 133191, виданої відокремленим підрозділом № 2 ТОВ «Автовертикаль» (код ЄДРПОУ 38839620). На теперішній час ТОВ «Автовертикаль» ліквідовано через реорганізацію в ТОВ «Запоріжжя Драйв Компані». Доказів наявності у продавця автомобіля ОСОБА_2 письмової згоди позивачки на укладання цієї угоди, як колишньої дружини, не існує, оскільки, вона такої заяви не писала. Більше того, ОСОБА_2 вчинив такі дії всупереч ухвалі Василівського районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2012 року у справі № 2/802/949/2012, навмисно, не повідомляючи позивачку про намір продати автомобіль.
За фактом вчинення ОСОБА_2 описаних протиправних дій позивачка звернулась із заявою до правоохоронних органів, на підставі якої, відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст. 190 ч. 1 КК України було внесено до ЄРДР за № 12013080190002469 від 20 листопада 2013 року. Під час досудового розслідування були вилучені документи з Енергодарського центру та центру надання послуг, пов'язані з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Василівського та Михайлівського районів ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, а також зі зняттям з обліку та реєстрацією автомобіля, в яких заяви позивачки про дозвіл на відчуження автомобіля, не встановлено. До теперішнього часу рішення у кримінальному провадженні не прийнято.
Враховуючи, що автомобіль є цінною річчю, виходячи з його вартості, позивачка вважає, що, відповідно до ст. 65 СК України, для укладення ОСОБА_2 договору по відчуженню вказаного автомобіля наявність її письмової згоди була обов'язковою, а оскільки така згода відсутня, то правочин купівлі-продажу автомобіля, укладений між ОСОБА_2 в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладений з порушенням прав позивачки, з порушенням вимог закону, а тому, підлягає визнанню недійсним. Факт відсутності у свідоцтві про реєстрацію ТЗ при первинній реєстрації автомобіля відмітки про наявність співвласника не позбавляє її права на звернення до суду з позовом про захист її порушених майнових прав та інтересів.
Згідно вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Таким чином, ОСОБА_3 зобов'язаний повернути позивачці автомобіль, а ОСОБА_3, у свою чергу, має право вимагати від ОСОБА_2 відшкодування збитків.
Позивачка просить суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля «CHERRY DC14B EASTAR» 2007 року випуску, синього кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, укладений між ОСОБА_2 в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_3 16 листопада 2013 року;
- скасувати державну реєстрацію автомобіля CHERRY DC14B EASTAR 2007 року випуску синього кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 проведену Енергодарським центром надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області на ім'я ОСОБА_3 20 листопада 2013 року;
- зобов'язати ОСОБА_3 повернути автомобіль CHERRY DC14B EASTAR 2007 року випуску синього кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_6;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 понесені судові витрати.
В судовому засіданні 22.10.2015 року позивачка підтримала свої позовні вимоги з підстав, викладених у позові, просить суд їх задовольнити. Також позивачка вважає, що є власником автомобіля, який є предметом даного спору, оскільки віддала відповідачеві ОСОБА_2, який є її колишнім чоловіком, кошти за 1/2 частину цього авотомобіля, визначені ухвалою суду від 23.10.2012 року. При цьому, вона відкрила на своє ім'я рахунок в банку, поклала на карточку визначену суму та передала цю карточку ОСОБА_2, який й зняв ці кошти.
Не заперечує того факту, що після винесення судом ухвали 23.10.2012 року не перереєструвала автомобіль на своє ім'я, оскільки, по-перше, не мала на це кошти, а по-друге, не знала про те, що існують строки реєстрації.
Стверджує, що зазначений автомобіль між нею та ОСОБА_2 було розділено, він перейшов у її власність, ОСОБА_2 видав на її ім'я довіреність, а також передав ключі від автомобіля та документи на нього.
В дане судове засідання позивачка не з'явилася, але надала заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.
В судовому засіданні представник позивачки в особі ОСОБА_1 підтримав уточнені позовні вимоги з підстав, викладених у позові та уточненнях до нього, просить суд їх задовольнити.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечує, пояснивши, що вважає автомобіль, який є предметом даного позову, спільною сумісною власністю його та позивачки, оскільки позивачка не сплатила йому кошти за мировою угодою, карточку, про яку розповідала в судовому засіданні позивачка, не отримував. Не заперечує того факту, що видавав на ім'я позивачки та ОСОБА_7, на прохання позивачки, довіреності, які містяться в матеріалах справи, однак, стверджує, що автомобіль не продавав, про укладену угоду не знав, кошти за продаж автомобіля не отримував, з ОСОБА_7 та ОСОБА_3 раніше не був знайомий.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 в особі ОСОБА_4 також проти позову заперечує, пояснивши, що не заперечує того факту, що ОСОБА_2 видавав на ім'я позивачки та ОСОБА_7, на прохання позивачки, довіреності, які містяться в матеріалах справи, однак, стверджує, що автомобіль ОСОБА_2 не продавав, про укладену угоду не знав, кошти за продаж автомобіля не отримував. Також представник вважає, що автомобіль, який є предметом даного позову, є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та позивачки, оскільки позивачка не сплатила ОСОБА_2 кошти за мировою угодою, карточку, про яку вона розповідала в судовому засіданні, не отримував.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечує, пояснивши, що 16 листопада 2013 року від дійсно купив автомобіль, який є предметом даного спору, який було оформлено ТОВ «Автовертикаль». Про продаж автомобіля він дізнався з оголошення в інтернеті. Кошти за купівлю автомобіля в розмірі 7000 доларів США він передав чоловіку на
ім 'я ОСОБА_1, прізвище та по-батькові якого, а також місце проживання йому не відомо. Вважає, що на законних підстав купив автомобіль, тому, просить суд відмовити позивачці у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 в особі ОСОБА_5 також проти позову заперечує, стверджує, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем автомобіля, який є предметом даного спору, а тому, позовні вимоги до нього є безпідставними.
В судове засідання представник УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області не з'явився, але надав свої письмові заперечення проти позову в частині скасування реєстрації автомобіля, посилаючись на безпідставність позовних вимог в цій частині.
В судове засідання відповідач ОСОБА_7 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що є сином позивачки та ОСОБА_2 Йому відомо, що на підставі судового рішення про розподіл майна, автомобіль, який є предметом даного спору, перейшов у власність матері. Автомобілем фактично користувався він. Вони з матір'ю вирішили продати цей автомобіль, він розмістив оголошення про це в журналі, на склі автомобіля, також намагався продати на ринку, але не вдалося. Коли до нього звернувся його знайомий ОСОБА_11 та запропонував купити автомобіль, він розповів про це матері, яка надала свою згоду на продаж автомобіля. Тоді , на прохання ОСОБА_11 він передав йому автомобіль разом з ключами від нього та документами, а той, у свою чергу, написав йому розписку про те, що до 31.12.2013 року віддасть кошти в сумі 7000 доларів США. Мати на це надала свою згоду. Однак, кошти ОСОБА_11 не передав, а автомобіль він побачив на стоянці ломбарду в м.Дніпрорудне. Потім у відділенні ВРЕВ вони з матір'ю дізналися про те, що автомобіль знятий з обліку, а згодом і про те, що батько його продав, не повідомивши про це матір.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що раніше працював дільничним інспектором Дніпрорудненського МВМ. Він приймав участь у зборі первинного матеріалу за заявою ОСОБА_6 та опитував ОСОБА_11 і ОСОБА_7 З приводу угоди, яка є предметом даного спору, йому нічого не відомо.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, виходячи з принципів законності, об'єктивності, справедливості та розумності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
як було встановлено в судовому засіданні та як видно із матеріалів справи, 07.02.1976 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, копія якого є у справі, який був розірваний рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 24 липня 2012 року, копія якого є у справі.
У період перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у шлюбі, ними було придбано автомобіль «CHERRY DC14B EASTAR» 2007 року випуску, синього кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія якого є у справі, на який було видано на ім'я ОСОБА_2.
Зазначений автомобіль було зареєстровано у Центрі надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Василівського та Михайлівськго районів ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області за ОСОБА_2, що підтверджується відповідними довідками, які є у справі.
Відповідно до ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Таким чином, зазначений автомобіль, не дивлячись на те, що його власником у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу вказано тільки ОСОБА_2, що він зареєстрований на ОСОБА_2, є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_2.
Відповідно до вимог ч.1 ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до вимог ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Таким чином, розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не тягне за собою позбавлення їх права власності на спільне майно подружжя, а у разі поділу зазначеного автомобіля, їх частки є рівними.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2012 року, копія якої є у справі, було затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у цивільній справі за позовом: ОСОБА_6 до ОСОБА_2, про розподіл майна, якою:
« Позивач ОСОБА_6 сплачує відповідачу ОСОБА_2, а той приймає 1/2 частину вартості автомобіля «CHERRY DC 14В EASTAR» 2007 року випуску синього кольору, державний номер НОМЕР_3, двигун НОМЕР_6, кузов НОМЕР_2 - в сумі 2723 грн. (двадцять сім тисяч двісті тридцять одну) грн.
ОСОБА_6 отримує у власність автомобіль «CHERRY DC 14В EASTAR» 2007 року випуску синього кольору, державний номер НОМЕР_3, двигун № НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, зареєстрований у Василівському ВРЕР УДА1 УМВС України в Запорізькій області, а відповідач ОСОБА_13 відмовляється від свого права власності на цей автомобіль.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - автомобіля CHERRY DC 14В EASTAR» 2007 року випуску синього кольору, державний номер НОМЕР_3, двигун НОМЕР_6, кузов НОМЕР_2 - закрити».
Ухвала суду оскаржена не була та набрала законної сили.
Відповідно до п.7 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого Постановою КМУ від 7 вересня 1998 р. N 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують
такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або
виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до
реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується
у разі подання документів, які підтверджують відсутність
можливості своєчасного її проведення власниками транспортних
засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не
перереєстровані) у підрозділах Державтоінспекції (крім
транспортних засобів, зареєстрованих до набрання чинності цим
Порядком) та без номерних знаків, що відповідають державним
стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких
не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи
підроблені, забороняється.
В судовому засіданні встановлено, що у зазначений строк позивачка не перереєструвала зазначений автомобіль на своє ім'я.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належні та достатні докази на підтвердження факту передачі ОСОБА_2 коштів за його 1/2 частку автомобіля в розмірі 2723 грн. на виконання вищевказаної ухвали суду, позивачкою суду надано не було. Надана представником позивачки виписка по рахунку не підтверджує зазначений факт. З неї вбачається, що рахунок в банку було відкрито на ім'я ОСОБА_6 в жовтні 2012 року, на який надійшли кошти в сумі 27256 грн., які в період часу з 23.10.2012 року по 15.11.2012 року були зняті через банкомати, однак, докази на підтвердження того, що ці кошти було знято саме ОСОБА_2 та того, що позивачка передала цю банківську карточку йому, вона суду не надала.
Крім того, надані представником позивачки пояснення ОСОБА_2, дані ним в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, з яких вбачається, що він визнає факт отримання від позивачки коштів за свою 1/2 частину автомобіля, також не є належними та достатніми доказами, оскільки, по-перше, перед дачею цих пояснень ОСОБА_2 не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань (ст.384 КК України), по-друге, ці пояснення дані не в судовому засіданні, по-третє, остаточне рішення у кримінальному проваджені відсутнє.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що умови мирової угоди виконано сторонами не було, а отже, цей факт не породжує для ОСОБА_6 право особистої власності на автомобіль, який є предметом даного спору. Отже, автомобіль, який є предметом даного спору, залишився у спільній сумісній власності ОСОБА_6 та ОСОБА_2.
Відповідно до ч.1 ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Відповідно до ч.1 ст.238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Відповідно до ст.239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
17 вересня 2013 року ОСОБА_2 видав довіреність, копія якої є у справі, на ім'я ОСОБА_7, якою уповноважив його користуватись та розпоряджатись автомобілем «CHERRY DC14B EASTAR» 2007 року випуску, синього кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Петричкович Ю.А., зареєстрована в реєстрі під № 936. Діючим законодавством України не передбачено отримання письмової згоди другого співвласника у спільному сумісному майні подружжя, при оформленні такої довіреності.
Таким чином, ОСОБА_2 надав повноваження ОСОБА_7 у тому числі, щодо продажу зазначеного автомобіля, від його імені.
Про цей факт ОСОБА_2 не повідомив ОСОБА_6, у спільній сумісній власності з якою мав цей автомобіль.
27 вересня 2013 року ОСОБА_2 в особі ОСОБА_7, зняв автомобіль «CHERRY DC14B EASTAR» 2007 року випуску, синього кольору, двигун №
НОМЕР _1, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3. з обліку, що підтверджується заявою, копія якої є у справі.
16 листопада 2013 року автомобіль «CHERRY DC14B EASTAR» 2007 року випуску, синього кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 в особі ОСОБА_7, було продано ОСОБА_3, який 20.11.2013 року зареєстрував автомобіль на своє ім'я в Енергодарському центрі надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області. Договір було оформлено Відокремленим підрозділом № 2 ТОВ «Автовертикаль». Зазначені факти підтверджуються Договором купівлі-проваджу, Актом приймання-передачі майна, довідкою-рахунком, заявою, копії яких є у справі.
Як вбачається зі Статуту, копія якого є у справі, ТОВ «Запоріжжя Драйв Компанія» є правонаступником ТОВ «Автовертикаль».
Судом встановлено, що на даний час автомобіль перебуває у користуванні ОСОБА_3, на нього ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 09.04.2015 року, яка є у справі, накладено арешт з метою вжиття заходів забезпечення даного позову.
Відповідно до ст.65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її/ його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Таким чином, законодавець, виходячи із положень цієї статті, та зазначаючи, що при укладенні договорів одним із подружжя, вважається, що він діє за згодою другого подружжя, передбачає підвищену охорону прав іншого із подружжя-співвласника майна, вимагаючи дотримання письмової форми на надання згоди на укладення договору стосовно цінного майна.
Таким чином, право кожного зі співвласників на володіння, користування та розпорядження спільною річчю кореспондує обов'язку кожного з них погоджувати свою поведінку, пов'язану з володінням, користуванням та розпорядженням нею, з іншим співвласником, тобто, кожен співвласник, у тому числі й подружжя, при здійсненні права спільної сумісної власності, зобов'язаний займати не тільки пасивну (не перешкоджати одне одному в здійсненні правомочностей, пов'язаних з цією власністю), а й активну позицію, змістом якої, є право та обов'язок кожного з подружжя узгоджувати свою поведінку щодо володіння, користування та розпорядження спільним майном з другим із подружжя.
У ст.65 СК України закріплено оціночну категорію «цінне майно», хоча і не надається її визначення або загальних критеріїв, які б дали змогу в разі спору віднести те чи інше майно подружжя до цінного майна. Проте, виходячи із суми продажу автомобіля - 60747 грн. та з урахуванням того, що у ч.1 ст.31 ЦК України правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість, то договором стосовно цінного майна можна вважати договір, який виходить за межі дрібного побутового правочину, що в даному випадку, і має місце.
Відповідно до Порядку реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних
засобів та мопедів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07 вересня 1998 року, угоди, пов'язані, у тому числі, з кіпівлею-продажем транспорртних засобів, підлягають державній реєстрації, а тому, згода на укладення такого договору має бути нотаріально засвідчена.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка будь-якої свої згоди, тим більше письмової чи нотаріальної, на укладення вищезазначеного правочину щодо відчуження належного їм з ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності рухомого майна (автомобіля), як рівноправний власник спільного майна подружжя, не давала, і цей договір купівлі-продажу транспортного засобу було вчинено ОСОБА_2 самостійно, на власний розсуд, без повідомлення її про факт його укладення.
Належні та достатні докази на підтвердження зворотнього, відповідач ОСОБА_2 суду не надав.
Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.ст.317, 321 ЦК України, власник майна має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Його право приватної власності є непорушним та захищається державою.
Таким чином, право власності позивачки було порушено незаконними діями відповідача ОСОБА_2
Твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що він не надавав своєї згоди на продаж автомобіля, який є предметом даного спору, що він не знав про укладення вищевказаної угоди, що кошти від продажу автомобіля не отримував та його заперечення проти позову, суд вважає безпівдставними та намаганням уникнути цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що договір купівлі-продажу автомобіля «CHERRY DC14B EASTAR» 2007 року випуску, синього кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, укладений 16 листопада 2013 року між ОСОБА_2 в особі ОСОБА_7, з однієї сторони, та ОСОБА_3, з другої сторони, оформлений Відокремленим підрозділом №2 ТОВ «Автовертикаль, є недійсним, оскільки укладений без отримання згоди позивачки, яка є співвласником цього автомобіля.
Стаття 330 ЦК України чітко розмежовує випадки, в яких адекватним способом захисту порушеного права є визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності, від випадків, коли має заявлятися позов про витребування майна з чужого незаконного володіння. Якщо майно передане власником за правочином, який є нікчемним або оспорюваним, то позов про визнання правочину недійсним та (або) про застосування наслідків недійсності правочину має пред'являтися тоді, коли майно залишається у набувача. Тобто, якщо вчинений один правочин і повернути майно можна шляхом застосування реституції, тоді ефективним способом захисту буде визнання правочину недійсним. У разі, якщо набувач, який набув майно за недійсним правочином, в подальшому відчужив таке майно іншій особі, слід заявляти віндикаційний позов.
Отже, за оспорюваним правочином договору купівлі-продажу автомобіля, зазначений автомобіль залишився у набувача по вказаному договору, а отже належним способом захисту, в даному випадку, є застосування реституції, передбаченої абзацом 2 частини 1 статті 216 ЦК України.
Саме до цього зводяться й роз'яснення, надані Пленумом Верховного Суду України у п.10 Постанові "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року N 9, відповідно до ч.1 якої, реституція, як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі
наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи
який визнано недійсним. У зв'язку з цим, вимога про повернення
майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами
реституції, може бути пред'явлена тільки стороні недійсного
правочину.
Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Виходячи із роз'яснення, наданого Пленумом Верховного Суду України у абзаці 3 пункту 7 постанови "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року N 9, відповідно до яких, за змістом статті 216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, суд може застосувати з власної ініціативи реституцію, як наслідок недійсності оспорюваного правочину, тому, суд вважає можливим застосувати до даних правовідносин реституцію з власної ініціативи, з метою уникнення в майбутньому правової невизначеності правовідносин між сторонами.
Таким чином, суд вважає можливим застосувати з власної ініціативи реституцію, як наслідок недійсності оспорюваного правочину, та необхідним повернути автомобіль «CHERRY DC14B EASTAR» 2007 року випуску, синього кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 у спільну сумісну власність ОСОБА_6 та ОСОБА_2, зобов'язавши ОСОБА_3 передати його ОСОБА_2 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 кошти за проданий автомобіль CHERRY DC14B EASTAR 2007 року випуску синього кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 в розмірі 60747 грн.
Визнавши цей договір недійсним, суд вважає необхідним також скасувати державну реєстрацію автомобіля CHERRY DC14B EASTAR 2007 року випуску синього кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , проведену Енергодарським центром надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області - на ім'я ОСОБА_3 20 листопада 2013 року.
Заперечення проти позовних вимог відповідачів та їх представників суд вважає безпідставними, належні та достатні докази на їх підтвердження в судовому засіданні надано не було.
Відповідно до положень ст.154 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити питання щодо скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 09.04.2015 року, у вигляді арешту автомобіля CHERRY DC14B EASTAR 2007 року випуску синього кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 729,27 грн., згідно квитанцій, які є в матеріалах справи (243, 60 грн.+363,87 грн.=607,47 грн.-судовий збір за подачу позову; 121,80 грн.- судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову) .
Враховуючи вищевикладене, керуючись Конституцією України, Законом України «Про судовий збір», Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим Постановою КМУ від 7 вересня 1998 р. N 1388, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року N 9, ст.ст.31, 203, 215, 216, 317, 321, 328, 330 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 84, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов - задовольнити частково.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля «CHERRY DC14B EASTAR» 2007 року випуску, синього кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, укладений 16 листопада 2013 року між ОСОБА_2 в особі ОСОБА_7, з однієї сторони, та ОСОБА_3, з другої сторони, оформлений Відокремленим підрозділом №2 ТОВ «Автовертикаль».
Скасувати державну реєстрацію автомобіля CHERRY DC14B EASTAR 2007 року випуску синього кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , проведену Енергодарським центром надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області - на ім'я ОСОБА_3 20 листопада 2013 року.
Повернути автомобіль «CHERRY DC14B EASTAR» 2007 року випуску, синього кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 у спільну сумісну власність ОСОБА_6 та ОСОБА_2, зобов'язавши ОСОБА_3 передати його ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 кошти за проданий автомобіля CHERRY DC14B EASTAR 2007 року випуску синього кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 в розмірі 60747 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 729,27 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 09.04.2015 року, у вигляд арешту автомобіля CHERRY DC14B EASTAR 2007 року випуску синього кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. Якщо буде подано апеляційну скаргу, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Василівського
районного суду Ю.А.Степаненко
