Ухвала
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 357/5125/16-ц
провадження № 61-15142сво18
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Висоцької В. С.
суддів: Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Сімоненко В. М., Червинської М. Є.,
розглянув справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня
2016 року у складі судді Жарікова О. В. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 січня 2017 року у складі колегії суддів:
Волохова Л. А., Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2016 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просило стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 874 886,25 грн.
Позов мотивований тим, що за умовами кредитного договору, укладеного 16 червня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - АКБ СР «Укрсоцбанк»), правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у сумі 52 250 доларів США на умовах, визначених договором, строком повернення по травень 2027 року.
Для забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_1 перед банком, між позивачем та ОСОБА_2 16 червня 2007 року укладено договір поруки за умовами якого остання зобов`язалася відповідати за виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за укладеним з позивачем кредитним договором.
Позичальник допустив утворення заборгованості.
30 жовтня 2015 року на адресу ОСОБА_1 банком надіслано вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, яку
ОСОБА_1 отримав власноруч 06 листопада 2015 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
02 листопада 2015 року на адресу ОСОБА_2 також було надіслано вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором.
Посилаючись на те, що боржник не виконав свої зобов`язання за договором, позивач просив позов задовольнити.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області
від 20 вересня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем пропущено шестимісячний строк для пред`явлення вимоги до поручителя
ОСОБА_2 , а тому порука в такому випадку припиняється.
Відмовляючи в задоволенні позову до ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості, оскільки банк скористався своїм правом на дострокове погашення кредиту, що підтверджується виконавчим написом нотаріуса від 14 лютого 2013 року, таким чином, змінив строк виконання основного зобов`язання на 27 липня 2012 року (у виконавчому написі зазначений період стягнення з 09 серпня 2011 року по 27 липня 2012 року).
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 19 січня 2017 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2016 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку, тому рішення суду першої інстанції відповідає вимогам законодавства і підстав для його скасування немає.
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Укрсоцбанк» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про відмову у задоволенні позову, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та вимогам закону. Зазначає, що судами не враховано того, що банку стало відомо про порушення свого права
24 грудня 2014 року тобто після отримання банком постанови відділу державної виконавчої служби про повернення стягувачу виконавчого напису про звернення стягнення на квартиру на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Також посилається на те, що кредитний договір не визнавався судами недійсним, розірваним або припиненим, тому зазначений кредитний договір є дійсним до моменту його повного виконання.
Від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надійшли заперечення, у яких вони просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 серпня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2019 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виходила із того, що у справі, яка переглядається мало місце фактична зміна строку виконання основного зобов`язання, банк скористався своїм правом на дострокове погашення кредиту, що підтверджується виконавчим написом нотаріуса від 14 лютого 2013 року, таким чином змінивши строк виконання основного зобов`язання на 27 липня 2012 року (у виконавчому написі зазначений період стягнення з 09 серпня 2011 року по 27 липня 2012 року).
У постанові від 25 березня 2019 року в справі № 161/19329/13-ц (провадження № 61-39634св18), прийнятій Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, зроблено висновок про те, що вжитий банком засіб позасудового захисту свого порушеного права, а саме звернення стягнення на предмет іпотеки за виконавчим написом нотаріуса, до визначених статтями 263, 264 ЦК України підстав зупинення чи/або переривання позовної давності не належить.
Отже до часу повернення виконавчого напису нотаріуса право банку щодо задоволення своїх майнових вимог за рахунок переданого в іпотеку майна порушено не було, а було захищено чинним у вказаний період виконавчим написом нотаріуса.
Водночас, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду не погоджується з таким висновком і вважає, що початок перебігу строку позовної давності слід рахувати з дати вчинення виконавчого напису нотаріусом.
Зазначене свідчить про існування різного підходу щодо визначення початку перебігу строку позовної давності, зокрема: з моменту зміни строку виконання основного зобов`язання 2) з моменту вчинення виконавчого напису нотаріусом 3) з часу повернення виконавчого напису нотаріуса.
Згідно частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане справа розглядатиметься Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Прийняти до розгляду справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня
2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 січня
2017 року.
Призначити справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. С. Висоцька
Судді: Б. І. Гулько
В. І. Крат
Д. Д. Луспеник
Є. В. Синельников
В. М. Сімоненко
М. Є. Червинська
