Справа № 583/3343/19
2/583/880/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2019 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Соколової Н.О.,
з участю секретаря судового засідання Марченко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 583/3343/19 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання недійсним кредитного договору, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 21.11.2018 уклала кредитний договір № Р20.00503.004561737 з ПАТ «Ідея Банк».
Позивач вважає, що кредитний договір не був укладений, сторони не домовились про всі істотні умови визначені законодавством, сам договір містить умови, які є несправедливими в цілому, суперечать принципу сумлінності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на погіршення становища споживача, що, в свою чергу, є підставою для визнання такого договору недійсним.
Немає відомостей, що грошові кошти в сумі 111 000,00 гривень банком позивачу передавались, а отже договір не є укладеним.
В оспорюваному договорі відсутні істотні умови передбачені законодавством: не зазначено строк дії договору; підтвердження того, що інформація, зазначена в ч. 2 ст. 12 цього Закону, надана клієнту; не визначено види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); не визначена процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана); не визначено порядок дострокового повернення кредиту. Сторони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору, отже договір не може бути визнаним укладеним.
За нормами ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Частина 2 пункту 1.10 Договору не містить опису послуг з обслуговування кредитної заборгованості, не містить обґрунтованого розрахунку вартості таких послуг.
Оспорюваний кредитний договір викладено в письмовій формі на папері з друкуванням тексту шрифтом розміром 5 друкувальних пунктів є порушенням вимог чинного законодавства, що стосується оформлення документів. Зокрема ДСТУ 4163:20 передбачає необхідність використання шрифту розміром 12-14 друкарських пунктів. Вважаю зазначені умисні дії Відповідача нечесною підприємницькою практикою.
Відповідач не врахував при обчисленні загальної вартості кредиту витрати споживача на ведення рахунку № НОМЕР_1 в рамках пакету послуг Card Blanche Blue Start ID INS, що обслуговується на умовах Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Зазначеними діями Відповідач ввів в оману Позивача.
Відповідач порушив визначений законодавцем імперативно порядок заповнення таблиці, а саме: у колонці 2 за рядком 1 не зазначив дату видачі кредиту; у рядку 1 колонки 4 не зазначив чисту суму кредиту, розраховану згідно з методикою, наведеною в додатку 3 до цих Правил; у колонках 7 (у розрізі платежів за колонками 7.1, 7.2, 7.3, 7.4 і т.д.) та 8 (у розрізі платежів за колонками 8.1, 8.2) не зазначив усі платежі споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, а саме плату за ведення рахунку N НОМЕР_2 та плату за страхування згідно договору добровільного страхування життя; у рядку "Усього" за колонкою 4 не зазначив підсумок, розрахований без урахування значення чистої суми кредиту, зазначеної в рядку 1 цієї колонки.
В зв`язку з чим позивач звернувся до суду та просить визнати положення частини 2 п.1.10 Договору № Р20.00503.004561737 недійсними; визнати положення пункту 6 Договору № Р20.00503.004561737 недійсними; визнати договір № Р20.00503.004561737 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 недійсним в цілому.
09.08.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справі.
Позивач в судове засідання не з`явилася, справу просила розглянути 01.10.2019 без її участі на підставі наявних у ній матеріалів.
Представник відповідача, в судове засідання не з`явився. 17.09.2019 надав відзив в якому зазначено, що на виконання п.1.2., 1.13 Кредитного договору, Відповідач своїм меморіальним ордером №4184470 від 21 листопада 2018 року зарахував на банківський рахунок АТ «Альфа- Банк» № НОМЕР_3 суму коштів в розмірі 52 72, 94 грн. з призначенням платежу погашення кредиту №501052022 від 06.08.2018 року ПІБ ОСОБА_1 Меморіальним ордером №4184471 від 21 листопада 2019 року, Відповідач перерахував на банківський поточний рахунок Позивача № НОМЕР_1 кредитні кошти в розмірі 51 240,92 грн. А меморіальними ордерами №4184465 та №4184467 від 21 листопада 2019 року, Відповідач перерахував на банківський поточний рахунок страховика ПАТ «Страхова компанія «Уніка Життя» № НОМЕР_4 страховий платіж в розмірі 7 686,14 грн. як оплату по Договору добровільного страхування життя № Р20.00503.004561737 від 21.11.2018 року, чим фактично виконав свої зобов`язання по видачі кредиту у повному обсязі.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», договір про надання фінансових послуг (яким відповідно до ст.4 цього Закону є Договір про надання споживчого кредиту) повинен містити розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.
На обґрунтування своїх позовних вимог, Позивач посилається на норми ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», проте з 10 червня 2017 року, тобто до укладення кредитного договору, стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Так, відповідно п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 №1734-VІІІ, загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності).
Згідно з п. 4 Паспорту споживчого кредиту Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування» також передбачено платежі за додаткові та супутні послуги.
Так, у пункті 7.4. Таблиці пункту 6 «Графік щомісячних платежів за кредитним договором», Відповідач, на виконання вимог Закону, цілком правомірно зазначив плату за обслуговування кредиту.
Згідно з п. 1.10. Кредитного договору Відповідач встановив плату за обслуговування кредиту, що включає в себе плату за : надання інформації по рахункам Позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центрі, шляхом направлення СМС - повідомлень щодо суми платежу за цим Договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку Позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти Позичальника; опрацювання запитів Позичальника, що направлені Банку Позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо.
Згідно з Паспортом споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), яку власноручно підписав Позивач та яким погодився, плата за обслуговування кредитної заборгованості встановлена у розмірі 2.75% від початкової суми кредиту, яку Позивач, згідно з п. 2.1. Кредитного договору, щомісячно повинен сплачувати включно до 21 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів.
Позичальник під час укладення Договору ознайомлювалася з його текстом та змістом в цілому, у тому числі, з Графіком щомісячних платежів за кредитними договором, Паспортом споживчого кредиту, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловив та з ними погодився.
Згідно з Законом України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 №1734-VІІІ банкам надано право отримувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості.
Отже , чинним законодавством України надано право Відповідачу отримувати плату за обслуговування кредиту, оскільки таке прямо передбачено Законом України «Про споживче кредитування», а тому немає підстав для визнання Кредитного договору в тій частині недійсним.
Як вбачається з Паспорту споживчого кредиту (Інформація, яка надається до укладення договору про споживчий кредит) від 21.11.2018, яку власноручно підписав Позивач, останній письмово підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, що надані виходячи із обраних Позивачем умов кредитування. Підтвердив отримання Позивачем всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до потреб Позивача та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для Позивача, в тому числі, в разі не виконання зобов`язань за кредитним договором.
Так, Позивача, в тому числі, було повідомлено про: суму кредиту, що становить 111 000 грн; строк кредитування: - 60 місяців; процентну ставку, відсотків річних -15%; тип процентної ставки: - змінювана; порядок зміни змінюваної процентної ставки; плата за обслуговування кредитної заборгованості - 2,75 % щомісячно від початкової суми кредиту; загальні витрати за кредитом - 239073.64 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту - 342387.50 грн.; реальна річна процентна ставка - 85.3214264 %; щодо права на дострокове повернення кредиту та права на відмову від кредиту протягом 14 календарних днів від дня його укладення.
Графік щомісячних платежів наведений у Додатку до Паспорта споживчого кредиту, що відображає всі щомісячні платежі, з урахуванням розміру плати за обслуговування кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом, погашення суми (тіла) кредиту та загальної місячної суми, що підлягає сплаті за розрахунковий період.
Крім того, у Кредитному договорі дублюється та міститься вся інформація як про суму кредиту (п.1.1.), так і про процентну ставку за користування кредитом, що становить 15% річних (п. 1.4.-1.9.), плата за обслуговування кредиту, що відображена у графіку платежів (п.1.10., 6.1.); порядок повернення заборгованості та порядок розрахунків (Розділ 2 Договору), про реальну річну процентну ставку в розмірі 85.3214264 % та про загальну вартість кредиту - 342387.50 грн. ( п.5.7).
Графік щомісячних платежів за кредитним договором наведений у п.6.1. Кредитного договору, що відображає всі щомісячні платежі, з урахуванням розміру плати за обслуговування кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом, погашення суми (тіла) кредиту та загальної місячної суми, що підлягає сплаті за розрахунковий період.
Згідно з п. 5.1 Кредитного договору, Позивач заявляв та гарантував, що Відповідач, перед укладенням Кредитного договору повідомив Позивача в належній формі в повному обсязі інформацію, передбачену законодавством України зазначена інформація йому відома та зрозуміла, ознайомився з тарифами Банку і згоден з ними; належний йому примірник оригіналу даного Договору вручено Відповідачем при підписанні даного договору; умови даного договору вважає справедливими і такими, що відповідають його інтересам, а також надає свою згоду на збір, зберігання використання та поширення через бюро кредитних історій, інформацію про нього, а також третім особам, у випадку невиконання Позивачем взятих на себе зобов`язань.
Позивач під час укладення Договору ознайомлювався з його текстом та змістом в цілому, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловив, зміст Договору жодним чином не порушує його законних прав та інтересів, не існує жодних підстав для задоволення позову.
Отже, дані про подорожчання продукту були Позивачу відомі під час укладення Договору, і Відповідач не вчинив жодних дій, які б свідчили про те, що Позивача було введено в оману щодо вартості продукту.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» Позивач мав право протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладання договору про наданню споживчого кредиту без пояснення причин.
Проте, Позивач не відмовлялася від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликала, не зверталася до Відповідача за додатковим роз`ясненням положень договору ні до, ні під час, ні після його укладення, тобто не скористалася цим своїм правом.
Тому твердження Позивача про те, що Відповідач, перед укладенням договору не повідомив Позивача в письмовій або усній формі щодо наявних форм кредитування, про орієнтовну сукупну вартість кредиту, в тому числі, про строк дії договору, тип процентної ставки, порядок дострокового повернення та ввів в оману Позивача не відповідає дійсності.
Щодо нечесної підприємницької діяльності, на яку покликається Позивач, то умови Кредитного договору, взагалі не можуть підпадати під ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки не має ніякого відношення до умов кредитного договору.
В зв`язку з чим просить в задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.
26.09.2019 позивач надала додаткові письмові пояснення, в яких просила суд відмовити відповідачу у прийнятті відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 01.10.2019 строк на подачу відзиву відповідачу продовжено.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного.
Встановлено, що 21.11.2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк» було укладено Кредитний договір № Р20.00503.004561737, за умов якого банк надає позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 111 000 грн, включаючи витрати на страховий платіж строком на 60 місяців, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п. 1.2. Кредитного договору, банк надає кредит у день підписання Кредитного договору строком на 60 місяців. Датою видачі кредиту, є остання дата списання коштів з позичкового рахунку Позичальника в Банку.
Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 5,5% .
Станом на день укладення Договору змінна частина ставки визначена за рішенням Правління Банку, становить 9,5%, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 15%. (п. 1.4).
Згідно з п. 1.13 Кредитного договору, банк відкриває позичальнику банківський поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні в рамках пакету послуг «Card Blanche Blue Start ID INS БПР «Стартовий», що обслуговується на умовах Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Кредитний договір є консенсуальним і вважається укладеним з моменту досягнення всіх істотних умов договору на відміну від договору позики (ст. 1046 ЦК), який є реальним і є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Тому посилання позивача на відсутність у неї відомостей, що їй були передані гроші, внаслідок чого договір є неукладеним не заслуговують на увагу зважаючи на вищезазначене.
Крім цього, на виконання п.1.2., 1.13 Кредитного договору, Відповідач своїм меморіальним ордером №4184470 від 21 листопада 2018 року зарахував на банківський рахунок АТ «Альфа- Банк» № НОМЕР_3 суму коштів в розмірі 52 72, 94 грн. з призначенням платежу погашення кредиту №501052022 від 06.08.2018 року ПІБ ОСОБА_1 . У свою чергу, меморіальним ордером №4184471 від 21 листопада 2019 року, Відповідач перерахував на банківський поточний рахунок Позивача № НОМЕР_1 кредитні кошти в розмірі 51 240,92 грн. А меморіальними ордерами №4184465 та №4184467 від 21 листопада 2019 року, Відповідач перерахував на банківський поточний рахунок страховика ПАТ «Страхова компанія «Уніка Життя» № НОМЕР_4 страховий платіж в розмірі 7 686,14 грн. як оплату по Договору добровільного страхування життя № Р20.00503.004561737 від 21.11.2018 року, чим фактично виконав свої зобов`язання по видачі кредиту у повному обсязі.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Істотними умовами кредитного договору є: предмет договору, сума кредиту, строк повернення, проценти за користування.
З дослідженого вище кредитного договору вбачається, що сторонами узгоджено предмет договору: грошові кошти на поточні потреби (п. 1.1), сума кредиту: 111 000 грн, включаючи витрати на страховий платіж (п. 1.1), строк повернення: на 60 місяців (п. 1.2), проценти за користування кредитом: річна змінювана процентна ставка в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 5,5% (п. 1.3). Станом на день укладення Договору змінна частина ставки визначена за рішенням Правління Банку, становить 9,5%, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 15% (п. 1.4).
Оспорюваний договір вчинений у письмовій формі, як це передбачено ч. 1 ст. 1055 ЦК України. Даний договір був підписаний позивачем, жодних зауважень позивач не висловила, що свідчить про її згоду з умовами договору.
Таким чином, сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, тобто кредитний договір є укладений.
Що стосується інших умов спірного договору слід зазначити таке. Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору.
Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: зокрема строк дії договору; підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.
Так, у спірному договорі зазначено: строк дії договору - п. 1.2, 5.2; підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту п. 5.1; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема: види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; порядок дострокового повернення кредиту.
З кредитного договору вбачається, що вид забезпечення кредиту не зазначений, оскільки таке забезпечення не було отримане Банком. Процентна ставка, її тип, порядок обчислення, зміни та сплати зазначено у п. 1.3-1.9, 5.7 договору. Про дострокове повернення кредиту зазначено у п. 2.3, 3.2.2.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Згідно з паспортом споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), Позивач власноручно підписав та погодився, що плата за обслуговування кредитної заборгованості встановлена у розмірі 2.75% від початкової суми кредиту, яку Позивач, згідно з п. 2.1. Кредитного договору, щомісячно повинен сплачувати включно до 21 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів.
Позичальник під час укладення Договору ознайомлювалася з його текстом та змістом в цілому, у тому числі, з Графіком щомісячних платежів за кредитними договором, Паспортом споживчого кредиту, тому відповідачем була надана інформація позивачу, що надається кредитодавцем споживачу відповідно до ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Позивач у позові не зазначила, які саме встановлені законом вимоги не виконав відповідач при укладенні договору.
Щодо ненадання позивачу інформації про продукцію, то суд з цього приводу свої висновки вже зазначив.
Щодо оформлення договору 5 шрифтом слід зазначити, що зміст договору добре читається і не може розцінюватися як надання інформації у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб.
Щодо встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості слід зазначити таке.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 №1734-VІІІ чітко зазначено, що загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності).
Згідно з п. 4 Паспорту споживчого кредиту Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування» також передбачено платежі за додаткові та супутні послуги.
Так, у пункті 7.4. Таблиці пункту 6 «Графік щомісячних платежів за кредитним договором», Відповідач, на виконання вимог Закону, цілком правомірно зазначив плату за обслуговування кредиту.
При цьому слід зазначити, що ЗУ «Про споживче кредитування є спеціальним законом по відношенню до ЗУ «Про захист прав споживачів» у правовідносинах, що склалися між сторонами.
Також застосуванню не підлягають правові позиції, висвітлені у Постанові Верховного суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1746 цс16, Постанові Верховного суду України від 06.09.2016 №6-2071 цс16 та Постанові Верховного суду України від 20 лютого 2019 року у справі №666/4957/15-ц, оскільки така практика була сформована без врахування особливостей Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року №1734-VIII.
Посилання позивача на те, що її було введено в оману у зв`язку з неврахуванням при обчисленні загальної вартості кредиту витрат споживача на ведення рахунку в рамках пакету послуг Card Blanche Blue Start ID INS, що обслуговується на умовах Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, не заслуговують на увагу, оскільки позивач не надала доказів, що загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом на момент укладення договору є завищеною та приховує реальну вартість кредиту.
Щодо невідповідності графіку щомісячних платежів додатку 2 до Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит слід зазначити таке.
Графік щомісячних платежів за кредитним договором наведений у п.6.1. Кредитного договору та у Додатку до Паспорта, що відображає всі щомісячні платежі, з урахуванням розміру плати за обслуговування кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом, погашення суми (тіла) кредиту та загальної місячної суми, що підлягає сплаті за розрахунковий період.
Таким чином, у графіку наведені всі необхідні дані для погашення кредиту. Недотримання форми графіку щомісячних платежів не може бути підставою як недійсності окремого пункту договору 6.1, так і кредитного договору вцілому.
Щодо посилання позивача на несправедливі умови договору, то Верховний суд України у своїй постанові від 08.06.2016 (справа № 6-330цс16) зазначив, що умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони одночасно, по-перше, порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві. Несправедливими за частиною третьою статті 18 Закону № 1023-ХІІ є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи в разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (пункти 2, 3); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункт 4).
Таких несправедливих умов договору аналізом досліджених в судовому засіданні доказів, судом не встановлено.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 12,13,76-81, 141, 263-265, 315, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання недійсним кредитного договору - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його складення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.
Позивач : ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Відповідач : Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк», Україна, м. Львів, вул. Валова, 11, Ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819.
Суддя Охтирського міськрайсуду
Сумської області Н.О. Соколова
