ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 925/673/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. (головуючий), Баранець О.М., Мамалуй О.О.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Мальченко А.О., судді - Пономаренко Є.Ю., Жук Г.А.)
від 24.06.2019
у справі за позовом Першого заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дізарт плюс";
2. Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України"
про визнання недійсним додаткового договору до договору про закупівлю та стягнення 45 238,00 грн безпідставно надмірно сплачених коштів,
1. Короткий зміст та доводи заяви про ухвалення додаткового рішення щодо повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.
1.1. 31.05.2019 прокурор подав заяву до суду апеляційної інстанції, в якій просив ухвалити додаткове рішення про повернення сплаченого судового збору у розмірі 3524,00 грн за внесення позовної заяви у справі.
1.2. В обґрунтування заяви прокурор послався на частину 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, пункт 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
2. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції.
2.1. Ухвалою від 24.06.2019 суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заяви прокурора про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі № 925/673/18.
2.2. Суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями пункту 4 частини 1, частини 5 статті 7 Закону України "Про судовий збір", а також пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 N 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за N 1650/24182, відмовив у задоволенні заяви, оскільки дійшов висновку, що платнику необхідно звернутися з відповідною заявою до суду, на рахунок якого надійшли сплачені кошти.
3. Короткий зміст вимоги касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи.
3.1. Прокурор звернувся до суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019, в якій просить ухвалу скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення про повернення судового збору.
3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги прокурор посилається на порушення судом апеляційної інстанції норми частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.
4.1. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2018 у справі №925/673/18 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції скасовано, а позов прокурора залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
4.2. Постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення (підпункт б пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України).
4.3. Стосовно розподілу судових витрат суд апеляційної інстанції у постанові від 25.04.2019 зазначив, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду.
4.4. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 275, частини 1 статті 278 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
4.5. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
4.6. Відповідно до частини 2 цієї статті передбачено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
4.7. Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" регламентовано порядок повернення судового збору.
4.8. Пунктом 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
4.9. Отже, у випадку залишення позову без розгляду питання про повернення судового збору з бюджету вирішує суд, який ухвалив відповідне судове рішення. У цьому випадку - це суд апеляційної інстанції, який ухвалив постанову про скасування судового рішення повністю та залишення позову прокурора без розгляду. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що у задоволенні його клопотання слід відмовити з тих підстав, що це питання має розглядати суд, на рахунок якого надійшли сплачені кошти.
4.10. У поданій заяві від 31.05.2019 прокурор просив ухвалити додаткове рішення. Суд апеляційної інстанції, залишаючи позов без розгляду, не вирішив питання про повернення прокурору судового збору з бюджету.
4.11. Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
4.12. Стаття 282 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову.
4.13. Отже, за результатами розгляду заяви, суд апеляційної інстанції мав ухвалити додаткову постанову або ухвалу про відмову в прийнятті додаткової постанови. Натомість, суд апеляційної інстанції за відсутності правових підстав постановив ухвалу про відмову в задоволенні заяви прокурора про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі № 925/673/18.
5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.
5.1. Відповідно до частини 3 статті 304, пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
5.2. Згідно з частинами 4, 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
5.3. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми частини 2 статті 226, пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, оскільки фактично не розглянув заяву учасника справи про ухвалення додаткового рішення та дійшов помилково висновку, що це питання має вирішувати суд, на рахунок якого надійшли сплачені кошти (тобто, суд першої інстанції), що призвело до постановлення незаконної ухвали про відмову в задоволенні заяви прокурора про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі № 925/673/18, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвалу суду апеляційної інстанції слід скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду заяви прокурора щодо ухвалення додаткового рішення про повернення сплаченого судового збору у розмірі 3524,00 грн.
6. Розподіл судових витрат.
6.1. Відповідно до підпункту в) пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
6.2. При поданні касаційної скарги на виконання ухвали Верховного Суду від 26.09.2019 прокурор сплатив судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
6.3. Водночас, Верховний Суд бере до уваги те, що згідно з приписами пункту 5 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється, зокрема, за подання заяви про винесення додаткового судового рішення. Аналогічним чином вирішується й питання щодо сплати судового збору за подання апеляційних (касаційних) скарг на додаткове рішення або ухвалу про відмову у задоволенні заяви про винесення додаткового судового рішення щодо повернення судового збору з державного бюджету.
6.4. За наведених обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що сплачена сума судового збору у розмірі 1921,00 грн за касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 підлягає поверненню з державного бюджету.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області задовольнити.
Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 у справі №925/673/18 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду заяви Заступника прокурора Черкаської області щодо ухвалення додаткового рішення про повернення з бюджету сплаченого судового збору у розмірі 3524,00 грн.
Повернути з державного бюджету прокуратурі Черкаської області (бульвар Шевченка, 286, місто Черкаси, 18000, код 02911119) сплачений судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп, що внесений згідно з платіжним дорученням № 1303 від 07 серпня 2019 року на розрахунковий рахунок 31219207026007, отримувач - УК у Печерському районі міста Києва, код банку отримувача - 899998, код отримувача - 38004897.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді О. Баранець
О. Мамалуй
