ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2019 року

Київ

справа №804/9101/16

касаційне провадження №К/9901/44847/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Стеценка С.Г., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма СВК» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 (головуючий суддя: Юрко І.В., судді: Гімон М.М., Чумак С.Ю.) у справі №804/9101/16 за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма СВК» про тимчасове зупинення виробництва,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області (далі - Інспекція; позивач) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма СВК» (далі - ПП «Науково-виробнича фірма «СВК»; відповідач), в якому просила:

тимчасово зупинити виробництво (виготовлення) або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється відведення стічних вод підприємства з порушенням вимог законодавства ПП «Науково-виробнича фірма «СВК», що знаходиться за адресою: вул. Мандриківська, 47, м. Дніпро, 49084; юридична адреса: бульвар Слави, 54, м. Дніпро, 49126, про що видати виконавчий лист та направити його на адресу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області;

тимчасово зупинити виробництво (виготовлення) або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: 2-х відстійників хімічних сумішей, лінії фасування хімічної продукції в цеху приготування мийних засобів; 1 витяжна шафа з лабораторії нових матеріалів; 2-і витяжні шафи в технологічній лабораторії; 2 термоплатавтомати в цеху видувки прес-форм; ємність зберігання оксіхлориду алюмінію; 4 реактори для промислових змазок та 4 реактори приготування СОЖу на вулиці; 6 електричних печей для спікання оксидів та 1 муфельна піч на ділянці виробництва феритів; бак плавлення стерину, змішувач, сепаратор, бункер фасування в мішки на ділянці виробництва стеарату натрію; 2 реактори змішування хімічних речовин на промисловій ділянці; витяжна шафа в лабораторії фізико-хімічних досліджень; 2 витяжні шафи в лабораторії ОТК Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «СВК», що знаходиться за адресою: вул. Мандриківська, 47, м. Дніпро, 49084; юридична адреса: бульвар Слави, 54, м. Дніпро, 49126, про що видати виконавчий лист та направити його на адресу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем здійснюється господарська діяльність з грубим порушенням вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, а тому наявні правові підстави для тимчасового зупинення діяльності підприємства відповідача, пов`язаної з експлуатацією джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та відведення стічних вод.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з недоведеності Інспекцією факту ведення господарської діяльності відповідача з порушенням вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. Суд вказав на наявність у відповідача проектної документації та висновку державної екологічної інспекції на підставі чого констатував ведення господарської діяльності підприємства у відповідності до вимог законодавства.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2017 та ухвалено нове рішення про задоволення позову:

застосовано до ПП «Науково-виробнича фірма «СВК», що знаходиться за адресою: вул. Мандриківська,47, м. Дніпро, 49084; юридична адреса: бульвар Слави, 54, м. Дніпро, 49126, заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом:

- тимчасового зупинення виробництва (виготовлення) продукції, виконання робіт, під час яких здійснюється відведення стічних вод підприємства з порушенням вимог законодавства до повного усунення порушень;

- тимчасового зупинення виробництва (виготовлення) продукції, виконання робіт, під час яких здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: 2-х відстійників хімічних сумішей, лінії фасування хімічної продукції в цеху приготування мийних засобів; 1 витяжна шафа з лабораторії нових матеріалів; 2-і витяжні шафи в технологічній лабораторії; 2 термоплатавтомати в цеху видувки прес-форм; ємність зберігання оксіхлориду алюмінію; 4 реактори для промислових змазок та 4 реактори приготування СОЖу на вулиці; 6 електричних печей для спікання оксидів та 1 муфельна піч на ділянці виробництва феритів; бак плавлення стерину, змішувач, сепаратор, бункер фасування в мішки на ділянці виробництва стеарату натрію; 2 реактори змішування хімічних речовин на промисловій ділянці; витяжна шафа в лабораторії фізико-хімічних досліджень; 2 витяжні шафи в лабораторії ОТК до повного усунення порушень.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що господарська діяльність відповідача ведеться з порушенням вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. Наявна у відповідача проектна документація розроблена на виробництво хімічної продукції, натомість у спірному випадку має місце перекваліфікація підприємства на виробництво побутової хімії (мийні засоби, рідкі порошки для прання, рідке мило, ополіскувачі для білизни, тощо), що є відмінним від хімічної продукції, що використовується у промисловості для обробки металевих поверхонь, зварювальних швів та склеювання гуми та резини. Також у відповідача відсутня проектна документація з розділом ОВНС на влаштування цехів видувки прес-форм та виробництво феритів, стеарату натрію. Суд апеляційної інстанції також встановив, що за результатами проведеної позапланової перевірки та встановлених порушень Інспекцією винесено припис, який відповідачем не виконаний.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначене рішення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору. Скаржник вказує на те, що господарська діяльність ведеться із суворим додержанням вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами на підставі належним чином оформленої проектної документації та проведеної державної екологічної експертизи. На переконання скаржника, зміна технічної назви продукції не вважається перепрофілюванням виробництва, а відтак не потребує розроблення нової проектної документації. Також скаржник вказав, що на підприємстві ведеться належний контроль за якістю виробничих стічних вод. Окрім того, поза увагою суду апеляційної інстанції, на думку скаржника, залишились доводи останнього щодо відсутності у позивача законодавчо визначених підстав для проведення позапланової перевірки (звернення фізичної особи, яке слугувало підставою для проведення позапланового заходу не відповідає вимогам законодавства), а також у ході проведеної позапланової перевірки фактично перевірену всю діяльність підприємства, що є предметом планової перевірки.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.07.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у складі: головуючого судді: Гімона М.М., суддів: Мороз Л.В., Бучик А.Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2018 задоволено заяву Гімона М .М. та відведено останнього від касаційного розгляду даної справи.

За результатами повторного автоматизованого розподілу від 18.07.2019 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2019 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Верховний Суд переглянув оскаржене судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 30.11.2016 по 13.12.2016 Інспекцією проведено позапланову перевірку ПП «Науково-виробнича фірма «СВК» на відповідність дотримання ним вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт від 13.12.2016.

Контролюючим органом встановлені порушення підприємством природоохоронного законодавства, пов`язані зі здійсненням контролю якості зливових стічних вод та відведенням стічних вод, а саме:

- здійснення виробництва побутової хімічної продукції (мийних засобів, рідких порошків для прання, рідкого мила, обполіскувачів для білизни, тощо);

- наявність на підприємстві ділянок виробництва феритів, стеарату натрію, цеху видувки прес-форм за відсутності на момент перевірки необхідної проектної документації з розділом ОВНС на влаштування вищезазначених цехів та вироблення вищезазначеної хімічної продукції, погоджених в установленому законом порядку;

- відсутність на момент перевірки договорів з Дніпровським машинобудівним заводом на прийняття виробничих стічних вод та із заводом медобладнання на прийняття зливових стічних вод, укладення яких передбачено проектною документацією та висновком державної екологічної експертизи від 12.06.2001 року №60;

- ненадання під час перевірки інформації та документів, що підтверджують передачу та здійснення ним контролю якості виробничих стічних вод;

- незадовільний стан збирання зливових стоків на території підприємства та ненадання інформації та документів щодо здійснення контролю якості зливових стічних вод на підприємстві;

- відсутність проектної документації з розділом ОВНС та висновку державної екологічної експертизи на влаштування фактично існуючих очисних споруд.

У акті перевірки значиться, що на підприємстві наявна проектна документація з розділом ОВНС «Цех по виробництву хімічної продукції по вул.Мандриківській, 47, в м.Дніпропетровську», а також висновок державної екологічної експертизи від 12.06.2001 року №60. Відповідно до проектних документів вказаний цех призначений для виробництва наступної хімічної продукції, а саме:

- концентрату фосфатуючого типу ФК, для використання фосфатування сталевих поверхнень;

- знежирюючого складу типу СМ-1, для знежирювання металевих поверхонь;

- клею типа 88, для склеювання резин;

- рідини для капелярної дефектоскопії, яка використовується для виявлення дефектів зварювання шву, ПР-1 для виявлення та фіксації дефектів при капелярній дефектоскопії, ОЖ-1 для видалення люмінісцентного компоненту з поверхонь.

У той же час, на момент перевірки, підприємством здійснюється виробництво побутової хімічної продукції (мийні засоби, рідкі порошки для прання, рідке мило, ополіскувачі для білизни, тощо), а також на підприємстві в наявності ділянки виробництва феритів, ділянка виробництва стеарату натрію, цех видувки прес-форм.

Погоджена згідно вимог законодавства проектна документація з розділом ОВНС на влаштування вищезазначених цехів та вироблення вищезазначеної хімічної продукції, на підприємстві відсутня, що є порушенням статей 7, 13, 14, 32, 39 Закону України від 09.02.1995 №45/95-ВР «Про екологічну експертизу» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №45/95-ВР), статей 26-29, 51 Закону України від 25.06.1991 №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1264-XII).

Перевіркою встановлено, що проектною документацією та висновком державної екологічної експертизи від 12.06.2001 №60 виробничі стічні води на підприємстві передбачено накопичувати у герметичній ємності, об`ємом 2,5 м.куб. з подальшою утилізацією на очисних спорудах виробничих стоків Дніпровського машинобудівного заводу, проте, на момент перевірки договір з Дніпровським машинобудівним заводом на прийняття виробничих стічних вод відсутній.

Крім того, проектною документацією та висновком державної екологічної експертизи від 12.06.2001 №60 передбачено влаштування системи збору накопичення та очищення поверхневого стоку з прилеглої до цеху території, які згідно висновку повинні складатися з системи структурно складеної одна з одною:

перша частина передбачає збирання та накопичення зливових стоків з промплощадки. При цьому, забруднений поверхневий стік накопичується в накопичувачі та періодично знезаражується з подальшим переправленням у зливоприймальний колодязь;

друга частина системи передбачає приймання зливових стоків та очищення їх на локальних очисних спорудах. Відведення зливового стоку передбачено здійснювати в мережі зливової каналізації заводу медобладнання.

Однак, на момент перевірки договір з заводом медобладнання на прийняття зливових стічних вод відсутній. Очищення виробничих стічних вод здійснюється шляхом додавання коагулянтів на очисних спорудах підприємства, які представляють собою резервуар із забрудненою водою, 1 бак змішувач та 1 резервуар з очищеною водою. Підприємством підтверджуючу інформацію та документи щодо передачі виробничих стічних вод, інформацію та документи щодо здійснення контролю якості виробничих стічних вод перевіряючим не надано, чим порушено вимоги статті 20-2 Закону №1264-XII, статей 8, 11 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 877-V).

Також в акті перевірки зазначено, що на території підприємства здійснюються операції з транспортування, розвантажування та зберігання хімічної сировини. Так, під час перевірки візуальним обстеженням встановлено, що територія спланована та обладнана твердим покриттям, в наявності є зливоприймальники, однак збирання зливових стоків влаштовано не в повному обсязі. Частина зливових стоків з території промділянки відводиться на існуючі надземні очисні споруди. При цьому, підтверджуючу інформацію та документи щодо передачі зливових стічних вод та здійснення контролю якості зливових стічних вод на підприємстві під час перевірки не надано. Відведення ж зливових вод частково здійснюється по рельєфу місцевості, чим порушено вимоги статей 44, 70, 96, 98, 105 Водного кодексу України, статті 35 Закону України від 19.06.2003 №962-IV «Про охорону земель» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №962-IV), статей 96, 164 Земельного кодексу України, статті 20-2 Закону №1264-XII, статей 8, 11 Закону №877-V.

Окрім того, перевіркою встановлено відсутність на підприємстві проектної документації з розділом ОВНС та висновку державної екологічної експертизи на влаштування фактично існуючих споруд, що є невиконанням вимог статей 7, 13, 14 39 Закону №45/95-ВР, статей 26-29, 51 Закону №1264-XII.

Також, за висновком перевіряючих відповідачем допущені порушення вимог природоохоронного законодавства, пов`язані з експлуатацією джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: невідповідність матеріалів інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та дозволу на викиди фактичному стану на підприємстві по кількості та переліку джерел утворення викидів та джерел викидів. Зокрема зазначено, що у відповідних документах не обліковуються викиди від наступного обладнання, а саме: 2-х відстійників хімічних сумішей, ліній фасування хімічної продукції в цеху приготування мийних засобів; 1 витяжної шафи в лабораторії нових матеріалів; 2 витяжних шаф в технологічній лабораторії; 2 термопластавтоматів в цеху видувки прес-форм; ємкості зберігання оксіхлориду алюмінію; 4 реакторів для промислових змазок та 4 реакторів приготування СОЖу на вулиці, 6 електричних печей для спікання оксидів та 1 муфельної печі на дільниці виробництва феритів; баку плавлення стерину, змішувача, сепаратору, бункеру фасування в мішки на дільниці виробництва стеарату натрію, 2 реакторів змішування хімічних речовин на промисловій ділянці, витяжного шкафа в лабораторії фізико-хімічних досліджень; 2 витяжних шаф в лабораторії ОТК, що є порушенням вимог статей 10, 11 Закону України від 16.10.1992 № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2707-XII).

У зв`язку із встановленими порушеннями, позивачем 19.12.2016 винесено припис №4-8365-9-3, яким вимагалось від суб`єкта господарювання усунути недоліки, згідно переліку (а.с.127-129, том ІІ).

Вважаючи факти, виявлені під час перевірки, грубими порушеннями природоохоронного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 20-2 Закону №1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженому Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення № 454/2011).

Згідно з пунктами 4, 6 Положення № 454/2011 Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, зокрема, законодавства про поводження з відходами, щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов, тощо.

Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб`єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції.

За змістом статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно з частиною п`ятою статті 4 вказаного Закону повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про наявність для життя і здоров`я людей загрози внаслідок забруднення довкілля.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог у сфері природоохоронного законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Щодо тимчасового зупинення діяльності відповідача, пов`язаної зі здійснення контролю якості зливових стічних вод підприємства та відведення стічних вод з порушенням чинного законодавства, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 32 Закону №45/95-ВР визначено, що замовники екологічної експертизи зобов`язані виконувати вимоги висновків екологічної експертизи.

Статтею 29 Закону №1264-XII визначено що висновки державної екологічної експертизи є обов`язковими до виконання.

Згідно статті 51 Закону №1264-XII підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Відповідно до пункту 5 статті 101 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об`єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності

Згідно статті 95 цього Кодексу діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (воднім об`єктам), може бути припинена за рішенням суду.

Статтею 96 Водного кодексу України передбачено, що під час розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, а також під час впровадження нових технологічних процесів повинно забезпечуватися раціональне використання вод. При цьому передбачаються технології, які забезпечують охорону вод від забруднення, засмічення і вичерпання, попередження їх шкідливої дії, охорону земель від засолення, підтоплення або переосушення, а також сприяють збереженню природних умов і ландшафтів як безпосередньо в зоні їх розміщення, так і на водозбірній площі водних об`єктів.

Відповідно до пункту 1 статті 98 Водного кодексу України забороняється введення в дію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об`єктів, не забезпечених пристроями і очисними спорудами необхідної потужності, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливій дії, та необхідною вимірювальною апаратурою, що здійснює облік об`ємів забору і скидання води.

Статтею 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї.

Згідно статті 35 Закону № 962-IV власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані також забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям та уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до статті 164 Земельного кодексу України охорона земель включає захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів.

Статтею 70 Водного кодексу України встановлено, що скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар`єри тощо), забороняється.

Згідно статті 13 Закону № 45/95-ВР здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Статтею 51 Закону №1264-XII встановлені екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об`єктів. При проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей.

Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Статтею 7 Закону № 45/95-ВР передбачено, що екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об`єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 27 Закону №1264-XII екологічній експертизі підлягають матеріали, речовини, продукція, господарські рішення, системи й об`єкти, впровадження або реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки та негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Статтею 39 цього Закону передбачено, що реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

В ході перевірки встановлено та в акті відображено, що на підприємстві в наявності проектна документація з розділом ОВНС «Цех по производству химической продукции по ул.Мандрыковской, 47, в г.Днепропетровске».

Також в наявності у відповідача висновок державної екологічної експертизи від 12.06.2001 №60.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до проектних рішень вказаних у проектній документації цех призначений для виробництва наступної хімічної продукції, а саме:

- концентрату фосфатуючого типу ФК, для використання фосфатування сталевих поверхонь;

- знежирюючого складу типу СМ-1 для знежирювання металевих поверхонь;

- клею типу 88 для скліювання резин;

- рідини для капелярної дефектоскопії, які використовується для виявлення дефектів зварювального шву, ПР-1 для виявлення та фіксації дефектів при капелярній дефектоскопії, ОЖ-1 для видалення люмінісцентного компоненту з поверхонь.

Проте, що не заперечується відповідачем, фактично на момент перевірки на підприємстві здійснювалось виробництво побутової хімічної продукції (мийні засоби, рідкі порошки для прання, рідке мило, ополіскувачі для білизни, тощо).

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив про помилковість висновків відповідача, що технологія виробництва побутової хімічної продукції є тотожною хімічній продукції, що використовується у промисловості для обробки металевих поверхонь, зварювальних швів та склеювання гуми та резини, оскільки утилізація відходів від вказаних виробництв є різною. У той же час, наявною у відповідача проектною документацією не передбачено та не враховано умови утилізації зливових стічних вод при виробництві побутової хімічної продукції.

Також, на підприємстві в наявності виявлені ділянки виробництва феритів, ділянка виробництва стеарату натрію, цех видувки прес-форм, проте погоджена в установленому порядку проектна документація з розділом ОВНС на влаштування вищезазначених цехів та вироблення вищезазначеної хімічної на підприємстві відсутня, чим порушено вимоги статей 7, 13, 14, 32, 39 Закону № 45/95-ВР, статей 26-29, 51 Закону №1264-XII.

Вищевказані обставини відповідачем не спростовані.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що проектною документацією та висновком державної екологічної експертизи від 12.06.2001 №60 передбачено, що виробничі стічні води необхідно накопичувати у герметичній ємності об`ємом 2,5 куб.м з подальшою утилізацією на очисних спорудах виробничих стоків Дніпропетровського машинобудівного заводу. Проте, на момент перевірки на підприємстві договір з Дніпропетровським машинобудівним заводом на прийняття виробничих стічних вод відсутній.

Крім того, проектною документацією та висновком державної екологічної експертизи від 12.06.2001 №60 передбачено влаштування системи збору накопичення та очищення поверхневого стоку з прилеглої до цеху території, які згідно висновку повинні складатися з системи структурно складеної одна з одною:

- перша частина передбачає збирання та накопичення зливових стоків з промплощадки. Забруднений поверхневий сток накопичується в накопичувачі об`ємом 1,6 куб.м та періодично знезаражується з додаванням біодеструдера «Єконадин», з подальшим переправленням у зливоприймальний колодязь другої частини;

- друга частина системи передбачає приймання зливових стоків очищення на локальних очисних спорудах, базовою складовою якої є устаткування АL - 3 проточного типу. Устаткування забезпечує очищення стоку по зваженим речовинам та нафтопродуктам. Відведення зливового стоку передбачено здійснювати в мережі зливової каналізації заводу медобладнання.

На момент перевірки на підприємстві договір з заводом медобладнання на прийняття зливових стічних вод також відсутній.

Зазначені вище обставини щодо відсутності договорів у ПП «НВФ «СВК» з Дніпропетровським машинобудівним заводом та заводом медобладнання на прийняття виробничих стічних вод, відповідачем не спростовані.

Очищення виробничих стічних вод здійснюється на очисних спорудах підприємства, які за візуальним оглядом та згідно пояснень відповідача, наданих суду апеляційної інстанції, представляють собою 1 резервуар з забрудненої водою, 1 бак змішувач та 1 резервуар з очищеною водою. Очищення води здійснюється шляхом додавання коагулянтів. Документів на підтвердження передачі виробничих стічних вод ані під час перевірки, ані під час апеляційного розгляду справи відповідачем не надано.

Крім того, згідно акту перевірки відведення зливових вод частково здійснюється по рельєфу місцевості. Відповідачем не надано доказів щодо здійснення контролю якості виробничих стічних вод підприємства та в матеріалах справи такі докази відсутні, що встановлено судом апеляційної інстанції.

Таким чином, зазначені вище обставини свідчать про недодержання відповідачем проектних рішень та невиконання висновку державної екологічної експертизи від 12.06.2001 року № 60, що є порушенням вимог статті 32 Закону № 45/95-ВР, статей 20-2, 29 Закону №1264-XII, статей 8, 11 Закону №877-V, статей 44, 70, 96, 98, 105 Водного кодексу України, статі 35 Закону № 962-IV, статей 96, 164 Земельного кодексу України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент перевірки на підприємстві відсутня проектна документація з розділом ОВНС та висновок державної екологічної експертизи на влаштування фактично існуючих очисних споруд, чим порушено вимоги статей 7, 13, 14, 39 Закону № 45/95-ВР, статей 26-29, 51 Закону №1264-XII.

Щодо тимчасового зупинення діяльності відповідача, пов`язаної з експлуатацією джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, суд зазначає таке.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначено Законом № 2707-XII.

Статтею 10 цього Закону передбачені зобов`язання підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зокрема: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Згідно частини п`ятої статті 11 Закону № 2707-XII викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров`я.

В ході перевірки встановлено, що матеріали інвентаризації джерел утворення та джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та відповідно дозвіл на викиди не відповідають фактичному стану підприємства по кількості та переліку джерел утворення викидів та джерел викидів.

Так, згідно документації на підприємстві не обліковуються викиди від такого обладнання, а саме: не враховано викиди від 2 відстійників хімічних сумішей, не врахована лінія фасування хімічної продукції в цеху приготування мийних засобів; 1 витяжна шафа в лабораторії нових матеріалів; 2 витяжні шафи в технологічній лабораторії; 2 термопластавтомати в цеху видувки прес-форм; ємність зберігання оксіхлориду алюмінію, 4 реактори для промислових змазок та 4 реактори приготування СОЖу на вулиці; 6 електричних печей для спікання оксидів та 1 муфельна піч на ділянці виробництва феритів; бак плавлення стерину, змішувач, сепаратор, бункер фасування в мішки на ділянці виробництва стеарату натрію; 2 реактори змішування хімічних речовин на промислові ділянці; витяжна шафа в лабораторії фізико-хімічних досліджень; 2 витяжні шафи в лабораторії ОТК, що є порушенням статтею 10, 11 Закону № 2707-XII.

Скаржник з цього приводу вказує на те, що таке обладнання взагалі не повинно обліковуватись позаяк воно знаходиться в цехах, а цеха (виробничі приміщення) зазначені у графі 4-джерело утворення забруднюючої речовини в таблиці 2.1 «Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин» та у графі 2-найменування джерела в таблиці 2.2 «Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин» (а.с.39-43, 45-50 т.1).

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №7 від 10.02.1995 затверджено Інструкцію про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за №61/597 (далі по тексту - Інструкція №7).

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції №7 вказана інструкція містить в собі методичні вказівки по змісту та оформленню необхідних документів для створення звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, які утворюються на підприємстві з урахуванням технологічного процесу та його особливостей.

Згідно пояснень до таблиці 2.1 «Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин» додатку №2 до вказаної Інструкції №7:

- в графі 4 зазначається найменування установок, агрегатів, де безпосередньо утворюються забруднюючі речовини (парові котли, доменні печі, промивні колони та інші), а також основні джерела утворення неорганізованих викидів (нещільності обладнання, ставки-відстоювачі, шламові поля та інші);

- в графі 5 зазначається кількість одиниць технологічного обладнання.

Згідно пояснень до таблиці 2.2 «Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин» додатку №2 до вказаної Інструкції №7:

- в графі 1 зазначається номер джерела викиду;

- в графі 2 зазначається найменування джерела викиду забруднюючих речовин (труба, шахта, аераційний фонар і т.д.), а також об`єднані джерела викидів (в цьому випадку потрібно вказати, які вентсистеми об`єднані).

Таким чином, в Звіті про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин на ПП «НВФ СВК» на порушення вимог Інструкції №7 зазначено: в таблиці 2.1 в графі « 4-джерело утворення забруднюючої речовини» під номерами джерела - 4, 8, 9, 11 та в таблиці 2.2 під номерами джерела - 4, 8, 9, 11 - «виробничі приміщення», замість перелічення обладнання, що є безпосередньо джерелом утворення забруднюючих речовин або джерелом викидів забруднюючих речовин та знаходиться у вказаних виробничих приміщеннях.

Відтак, суд апеляційної інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що в Звітах про інвентаризацію не обліковуються викиди від обладнання, зазначеного позивачем в акті перевірки, так як наслідок, на таке обладнання не отримано підприємством відповідних дозволів.

Щодо доводів відповідача про те, що визначене в акті перевірки обладнання не може слугувати джерелом викидів, оскільки на ньому ведуться лише пуско-налагоджувальні роботи та воно остаточно не введено в експлуатацію, слід вказати про таке.

Судом апеляційної інстанції у ході розгляду справи встановлено, що роботи на підприємстві, яке є джерелом утворення викидів забруднюючих речовин, безперебійно відбувається процес виготовлення продукції, її дозування та фасування, та як наслідок, продаж виготовленої продукції, без введення зазначеного обладнання в експлуатацію, без проведення інвентаризації джерел утворення викидів забруднюючих речовин та без отримання відповідних дозволів.

Щодо доводів відповідача про виведення із експлуатації частини обладнання, зазначеного у акті перевірки, то такі доводи жодними належними та допустимими доказами не підтверджені. До перевірки не надано актів виведення з експлуатації, оприбуткування на складі, тощо.

Таким чином, відсутність зазначеного вище обладнання у Звіті інвентаризації джерел утворення та джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та відповідно дозвіл на викиди не відповідають фактичному стану підприємства по кількості та переліку джерел утворення викидів та джерел викидів.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що позивачем за наслідками перевірки складено припис від 19.12.2016 №4-8365-9-3, яким від відповідача, зокрема, вимагалось:

- дотримуватися вимог природоохоронного законодавства України при здійснені діяльності підприємства;

- впровадження на підприємстві нової техніки, технології, матеріалів, речовин, продукції та устаткування здійснювати за наявності проектної документації з розділом ОВНС, погодженої в установленому порядку;

- при здійсненні виробничої діяльності підприємства дотримуватись проектних рішень та вимог висновків державної екологічної експертизи;

- розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства, з урахуванням всіх джерел утворення викидів;

- діяльність підприємства пов`язану з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснювати за наявністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- забезпечити виконання умов надання дозволу на викиди;

- статистичну звітність привести у відповідність вимогам законодавства та складати в повному обсязі;

- забезпечити збирання, очищення та відведення зворотних стічних вод підприємства в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства;

- не припускати скидання зливових вод з території підприємства по рельєфу місцевості;

- здійснювати контроль за впливом проммайданчика на навколишнє природне середовище та потенційними джерелами впливу на підземні водоносні горизонти та ґрунти;

- забезпечити в повному обсязі оснащення пристроями та вимірювальною апаратурою, що здійснюють облік об`єму скидання стічних вод підприємства;

- розробити інвентаризацію відходів відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства;

- розробити технічні паспорти відходів;

- визначити склад і властивості відходів, що утворюються на підприємстві, а також ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини;

- забезпечити ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються у діяльності підприємств згідно форми №1ВТ.

Доказів виконання припису Інспекції відповідачем не надано.

Верховний Суд також враховує, що зазначений припис було оскаржено відповідачем до суду, проте позовну заяву у справі №804/2983/17 залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - КАС України) у зв`язку з тим, що від позивача надійшло клопотання про відкликання позовної заяви (ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2017).

Відповідно до статті 33 Закону № 2707-XII особи, винні у: порушенні прав громадян на безпечне для життя і здоров`я навколишнє природне середовище; перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; недотриманні вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; провадженні незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат; впровадженні відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріалів, а також закупівлі в інших державах та експлуатації технологічного устаткування, транспортних засобів та інших об`єктів, які не відповідають вимогам, встановленим законодавством про охорону атмосферного повітря; невиконанні розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря; ненаданні передбаченої законодавством своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерела забруднення, а також приховуванні або перекрученні відомостей про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічну обстановку, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря; недотриманні норм екологічної безпеки, державних санітарних норм при проектуванні, розміщенні, будівництві та введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, - несуть відповідальність згідно з законом.

Відтак, ведення позивачем своєї діяльності з порушенням вимог природоохоронного законодавства, невиконання вимог припису, свідчить про те, що суд апеляційної інстанції мав достатні правові підстави для тимчасового зупинення виробництва (виготовлення) продукції, виконання робіт до усунення виявлених порушень.

Водночас, зважаючи на те, що статтею 50 Конституції України гарантує кожному право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, а також встановлені судом апеляційної інстанції обставин у їх сукупності, колегія суддів зазначає, що тимчасове зупинення діяльності підприємства мало легітимну мету та не є свавільним.

Верховний Суд не приймає до уваги доводи скаржника щодо порушення порядку проведення позапланового заходу з огляду на те, що відповідач допустивши перевіряючих до проведення перевірки, фактично визнав, що така призначена та проведена у відповідності до вимог законодавства.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма СВК» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 у справі №804/9101/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

С. Г. Стеценко

В. М. Шарапа