ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2019 р.
Справа № 520/2210/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Лях О.П. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 18.06.19 року по справі № 520/2210/19
за позовом Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2
до Дисциплінарної комісії приватних виконавців , Міністерства юстиції України
про визнання протиправними дій,
ВСТАНОВИВ:
Позивач , Приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1), Дисциплінарної комісії приватних виконавців (далі - відповідач 2), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог від 10.04.2019, просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 15.03.2019 року, оформлене протоколом №8, в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді догани; визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1014/5 від 29.03.2018 року про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 15.03.2019 року, оформлене протоколом №8, щодо застосування до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 15.03.2019 року, оформлене протоколом №8 та наказ Міністерства юстиції України №1014/5 від 29.03.2018 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року відмовлено у задоволенні вказаного позову.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не з`ясування всіх обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 23.09.2019 представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 13.12.2018 до Міністерства юстиції України надійшла скарга від ОСОБА_1 .
У скарзі ОСОБА_1 зазначає, що 15.11.2018 до її квартири за адресою: АДРЕСА_1 прибули невідомі їй громадяни та повідомили, що вони є новими власниками квартири позивача, оскільки нещодавно придбали її на електронних торгах «СЕТАМ».
У прохальній частині скарзі ОСОБА_1 просить провести перевірку приватного виконавця ОСОБА_2 та притягнути до відповідальності. У тексті скарги посилається на такі порушення, що з її точки зору мали місце: 1) ОСОБА_1 не була обізнана ні про рішення судів, ні про виконавче провадження; 2) нібито був порушений порядок оцінки квартири (в чому саме, на її думку, полягає порушення, скаржниця не зазначила); 3) «підпільне» проведення торгів дало можливість продати квартиру нижче ринкової вартості; 4) доньку виписали без попередження та без рішення суду; 5) на момент продажу квартири тривав суд про відстрочення виконання заочного судового рішення (без зазначення номеру конкретної судової справи та підтвердження факту обізнаності приватного виконавця про таку справу).
Листом від 22.12.2018 повідомлено позивача, що відповідно до ст. 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», п. 19 розділу III Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018 № 3284/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за №1195/32647 проводиться позапланова невиїзна перевірка діяльності позивача з питань, порушених у скарзі.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем надані до Міністерства юстиції України письмові пояснення.
За результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 щодо здійснення виконавчого провадження №56824386, яка проводилась на підставі скарги ОСОБА_1 та в межах предмету цієї скарги, виявлено порушення приватним виконавцем вимог ст. 48, 50, 57 Закону України «Про виконавче провадження» та складено довідку від 28.01.2019, яку листом від 28.01.2019 надіслано на адресу позивача.
Не погоджуючись з висновками, що викладені у довідці позивачем подані додаткові пояснення-заперечення.
Листом від 01.03.2019 повідомлено позивача, що Міністерством юстиції України внесено подання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та запрошено останнього на засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців.
Згідно витягу з протоколу №8 від 15.03.2019 комісією задоволено подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до приватного виконавця дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Відповідно до вимог Положення №3791/5 листом від 21.03.2019 на адресу позивача надіслано копію протоколу №8.
На підставі протоколу №8 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців першим заступником Міністра прийнято наказ від 29.03.2019 №1014/5, яким введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2, посвідчення № 0105, видане 27.10.2017, та про застосування до приватного виконавця ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Листом від 03.04.2019 на адресу позивача надіслано копію наказу від 29.03.2019
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено та позивачем не спростовано порушення ОСОБА_2 статтей 48, 50, 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців (ст. 2 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Згідно з ч. 1, 3-4, 6-7 ст. 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Позапланові перевірки проводяться на підставі, зокрема, письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.
Під час проведення позапланових перевірок з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом.
Аналогічні положення зазначені у п. 26 Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом МЮУ від 22.10.2018 р. №3284/5.
Встановлені нормами чинного законодавства правила щодо призначення та проведення перевірок діяльності приватних виконавців є законодавчими гарантіями дотримання прав приватних виконавців під час контролю за дотриманням вимог законодавства, який здійснюється Міністерством в розрізі Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018 року № 3284/5. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу діяльності приватного виконавця, а так само на надання можливості висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо виконавця.
Недотримання встановлених законом приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів приватного виконавця, а отже, є порушенням суб`єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.
Згідно ч.8 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов 'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Верховним Судом в постанові від 11.04.2018 року по справі № 296/610/16-ц висловлено позицію щодо необхідності боржнику сумлінно користуватися усіма наданими Законом України «Про виконавче провадження» правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, в тому числі в частині повідомлення виконавця про наявність іншого майна, на яке боржник просить звернути стягнення.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при виконанні судових рішень про стягнення грошових коштів державний виконавець на підставі Закону про виконавче провадження у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей - на належне йому інше майно, за винятком того, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Разом з тим, забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання.
Наведений у додатку до Закону про виконавче провадження перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, є єдиним для всіх випадків звернення стягнення на зазначене майно.
Стягнення на нерухоме майно (будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку) звертається за відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна з додержанням вимог статті 63 Закону про виконавче провадження, крім звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса (стаття 33 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІУ "Про іпотеку").
Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу (частина п`ята статті 52 Закону про виконавче провадження). У будь-якому випадку черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Проте відмову державного виконавця задовольнити зазначену вимогу боржника може бути визнано в судовому порядку необгрунтованою, коли очевидно, що цією вимогою не порушено інтересів стягувача й не ускладнено виконання рішення.
У даному виконавчому провадженні боржником в порушення зазначених вище вимог Закону до житла виконавця не допущено, декларацію про доходи та майно не надано, виклики виконавця проігноровано; своїм правом щодо запропонування приватному виконавцю реалізувати в першу чергу певні види майна чи предмети ОСОБА_1 не скористалася, хоча мала таку можливість.
Крім того, ні Міністерством юстиції України у довідці, поданні, ні Дисциплінарною комісією в протоколі, ні судом першої інстанції в рішенні не зазначено жодного посилання на докази, що свідчать про наявність іншого майна чи коштів, на яке могло бути звернуто стягнення.
При визначенні черговості звернення стягнення на майно боржника, виконавець керується тими відомостями, які в нього є, і які ним зібрані в матеріали виконавчого провадження, в тому числі тією інформацією, що надав боржник. У даному випадку боржник не інформував приватного виконавця про інше майно та кошти, на які можливо звернути стягнення.
Враховуючи викладене вище, черговість звернення стягнення на майно боржниці порушено не було.
Викладені обставини свідчать про дотримання приватним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження».
В мотивувальній частині скарги від 10.12.2018 року ОСОБА_1 , (підстава проведення Міністерством юстиції перевірки діяльності приватного виконавця ОСОБА_2), яка є боржником у виконавчому провадженні № 56824386, посилається на взаємовідносини з банківською установою, «Сіті Фінанс», на певні дії нового власника квартири, однак взагалі нічого не вказує про порушення саме з боку приватного виконавця.
У прохальній частині скарзі ОСОБА_1 просить провести перевірку діяльності приватного
виконавця ОСОБА_2 та притягнути його до відповідальності.
У тексті скарги посилається на такі порушення, що з її точки зору мали місце:
1) ОСОБА_1 не була обізнана ні про рішення судів, ні про виконавче провадження;
2) ніби-то був порушений порядок оцінки квартири (в чому саме, на її думку, полягає
порушення, скаржниця не зазначила);
3) «підпільне» проведення торгів дало можливість продати квартиру нижче ринкової
вартості;
4) доньку виписали без попередження та без рішення суду;
5) на момент продажу квартири тривав суд про відстрочення виконання заочного судового рішення (без зазначення номеру конкретної судової справи та підтвердження факту обізнаності приватного виконавця про таку справу).
Колегія суддів зауважує, що інформування боржника про наявні рішення суду, проведення торгів, знятття громадян з реєстраційного обліку не входять до компетенції приватного виконавця. До юридичної особи з найменуванням «Сіті Фінанс» виконавець жодного відношення не має, останній здійснює лише підготовчі дії для проведення електронних торгів, а торги проводить спеціалізована організація.
Крім того, ухвалою від 28.12.2018 року по справі № 638/19138/18 Дзержинський районний суд м.Харкова відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом про визнання електронних торгів недійсними, а ухвалою від 29.12.2018 року по справі № 638/19138/18 Дзержинський районний суд м.Харкова залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 про визнання електронних торгів недійсними.
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 357/Г-26193/20.5.1 від 28.01.2019 року Міністерство направило на адресу приватного виконавця супровідний лист за підписом Директора Департаменту державної виконавчої служби Воробйова О.В. та довідку за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності (далі - довідка), проведеної на підставі скарги ОСОБА_1 від 10.12.2018 року.
В довідці вказано, що за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 щодо здійснення виконавчого провадження № 56824386, яка проводилася на підставі скарги ОСОБА_1 та в межах предмету цієї скарги, виявлено порушення приватним виконавцем вимог статтей 48, 50, 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Водночас, колегія суддів зауважує, що у мотивувальній частині довідці зроблено висновок про те, що «приватним виконавцем залучено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна в день направлення боржнику копії постанови про опис та арешт майна боржника, отже до закінчення терміну досягнення сторонами згоди щодо вартості майна».
При цьому, не враховано, що відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» 10-денний строк для досягнення згоди щодо вартості майна надається сторонам виконавчого провадження «з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника». Але, постанова про арешт майна боржника, а саме: 2-у кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , прийнята приватним виконавцем 23.07.2018, тобто більш ніж за місяць до залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна (копія постанови додається), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію обтяження.
Таким чином, висновок перевірки щодо порушення строків призначення оцінки арештованого майна не відповідає дійсності.
Водночас, приватним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника вжито низку заходів у відповідності до ст.48 Закону України «Про виконавче провадження».
Зокрема, як свідчать письмові докази, одразу після відкриття виконавчого провадження, 20.07.2018 року направлено запити до Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області щодо надання витягу з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів; до відділу реєстрації місця проживання у Слобідському районі м.Харкова щодо надання відомостей та наявної інформації з Реєстру територіальної громади м.Харкова про реєстрацію місця проживання; до ПФУ та ДФС України щодо майнового стану, доходів та рахунків боржника, а також накладено арешт на все майно боржника в межах суми боргу з урахуванням основної винагороди приватного виконавця. Того ж дня отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо боржника.
Згідно відповіді ДФС інформація стосовно ОСОБА_1 щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня, рахунки у боржниці відсутні.
Отже, висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не надсилались запити до банківських установ, які в даному випадку є уповноваженими юридичними особами, для надання інформації щодо наявності або відсутності у боржника відкритих розрахункових рахунків, відтак належні дії щодо виявлення у боржника коштів не здійснені, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки приватним виконавцем здійснено запити до ДФС з метою перевірки наявності відкритих рахунків боржника у банківських установах і отримано відповідь про відсутність рахунків.
Відповідно до Положення про порядок надання банками інформації про відкриття/закриття рахунків фізичних осіб, унесених до Єдиного реєстру боржників, до органів державної виконавчої служби або приватних виконавців, затвердженого Постановою Правління НБУ від 18.04.2019 року № 60 банки зобов`язані:
1) у день відкриття або закриття рахунків фізичним особам перевірити наявність інформації про внесення відомостей про цих фізичних осіб до Єдиного реєстру боржників;
2) у разі наявності в реєстрі інформації про фізичну особу-боржника в день відкриття/закриття рахунку надіслати органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю (далі - виконавець) повідомлення про відкриття/закриття рахунку (далі - повідомлення) такою особою.
Згідно відповіді з ПФУ боржник перебуває на обліку в Управлінні ПФУ у Шевченківському районі.
Згідно відповіді Регіонального сервісного центру в Харківській області транспортні засоби на Ім`я ОСОБА_1 не зареєстровані.
02.08.2018 року та 16.08.2018 року приватним виконавцем здійснено заходи щодо виявлення рухомого майна та коштів боржниці за місцем її проживання, але доступу до квартири не надано.
23.11.2018 року здійснено повторні запити до ПФУ, ДФС, МВС. Інформація, що міститься у отриманих відповідях на запити, цілком підтвердила раніше встановлений факт відсутності у боржниці відкритих рахунків, транспортних засобів та джерел доходу (окрім пенсії). Таким чином, порушень прав боржника при зверненні стягнення на майно не відбулося.
Водночас, у скарзі ОСОБА_1 взагалі немає посилання на порушення приватним виконавцем строків перевірки майнового стану боржника, і питання про дотримання строків проведення перевірки майнового стану боржника не входило до предмету перевірки діяльності приватного виконавця, що здійснювало Міністерство юстиції.
Міністерство юстиції перевіряло дотримання черговості звернення на майно боржника в межах відповідного виконавчого провадження, хоча на факт порушення черговості звернення стягнення скаржник також не посилався.
Зауважень щодо порушення приватним виконавцем вимог ч.8 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» (щодо дотримання або недотримання строків перевірки майнового стану боржника) Мінюстом зроблено не було.
Враховуючи, що усі обставини, що відповідачі вказували як порушення з боку приватного виконавця, ОСОБА_1 у скарзі взагалі не зазначала, колегія суддів дійшла висновку, що, всупереч вимогам ст.34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», п.19, п.26 Порядку, позапланова невиїзна перевірка приватного виконавця проведена з явним виходом за межі предмета звернення.
Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі «Рисовський проти України» вказаний суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com Б.г.І. проти Молдови», і «Москаль проти Польщі»). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», і «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії»)
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вищевказаними діями Міністерство юстиції України грубо порушило норми чинного законодавства України та принципи, закріплені Конституцією України, зокрема принцип верховенств права, керуючись неперевіреною та необгрунтованою інформацією скаржника ОСОБА_1 , без дослідження належних та допустимих доказів, без врахування пояснень позивача, з явним виходом за межі предмету скарги, внаслідок чого порушено конституційні права та охоронювані законом приватного виконавця. Висновки про порушення норм закону, викладені в довідці та поданні, є юридично значимі для приватного виконавця, оскільки нормативна процедура передбачає, що саме у випадку виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Дії Дисциплінарної комісії приватних виконавців також є протиправними, оскільки рішення Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення шляхом винесення догани винесено на підставі подання Міністерства юстиції України від 28.01.2019 року про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності і явно поза межами строків притягнення до дисциплінарної відповідальності. Так, перевірка була проведена у період з 22.12.2018 року по 28.01.2019 року; подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яке датоване 28.01.2019, надійшло до Дисциплінарної комісії приватних виконавців 07.02.2019 року (відповідні дати проставлені на штампах внизу на першому аркуші подання), а засідання, на якому було прийнято відповідне рішення, було проведено 15.03.2019 року, в той час як згідно з ч. 1 ст.40 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність підстав визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 15.03.2019 року, оформлене протоколом №8, в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді догани.; визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1014/5 від 29.03.2018 року про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 15.03.2019 року, оформлене протоколом №8, щодо застосування до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч.2 ст.242 КАС України).
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.3 ст.242 КАС України).
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
З огляду на вищезазначене та враховуючи положення ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 року по справі № 520/2210/19 скасувати.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 15.03.2019 року, оформлене протоколом №8, в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1014/5 від 29.03.2018 року про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 15.03.2019 року, оформлене протоколом №8, щодо застосування до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя
(підпис)
А.О. Бегунц
Судді
(підпис) (підпис)
О.П. Лях С.С. Рєзнікова
Повний текст постанови складено 23.09.2019 року
