ПОСТАНОВА
Іменем України
19 вересня 2019 року
Київ
справа №348/2208/16-а
адміністративне провадження №К/9901/32412/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - управління ПФУ) на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17 січня 2017 року (прийняту судом у складі судді Вінтоняк М.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Бруновської Н.В., суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати дії управління ПФУ протиправними та зобов`язати зарахувати в пільговому обчисленні стаж роботи з 23 лютого 1977 року по 31 липня 1980 року та з 01 серпня 1984 року по 16 вересня 1991 рік у Нефтеюганській тампонажній конторі виробничого об`єднання «Юганськнафтогаз» (далі - НТК ВО «Юганськнафтогаз»).
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області постановою від 17 січня 2017 року позов задовольнив частково.
Визнав неправомірними дії управління ПФУ в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням пільгового стажу.
Зобов`язав управління ПФУ зарахувати ОСОБА_1 у пільговому обчисленні (зарахувати кожний рік роботи за один рік і шість місяців) стаж роботи з 23 лютого 1977 року по 31 липня 1980 року із 01 серпня 1984 року по 31 грудня 1990 року включно в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Зобов`язав управління ПФУ здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоплачених йому сум пенсії з урахуванням пільгового обчислення стажу з 24 травня 2016 року та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17 січня 2017 року адміністративний позов у частині вимог за період з 03 травня 2011 року по 23 травня 2016 року залишено без розгляду.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 квітня 2017 року постанову суду першої інстанції залишив без змін.
Приймаючи таке рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що відомості трудової книжки та довідка, що підтверджує отримання пільг під час роботи позивача в районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, свідчать про наявність правових підстав для зарахування до пільгового трудового стажу спірних періодів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
03 травня 2017 року управління ПФУ звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та відмовити у задоволенні позову.
У скарзі зазначає, що крім трудової книжки позивача, його робота в районах Крайньої Півночі жодними документами не підтверджена. Відповідна довідка про направлення на роботу до районів Крайньої Півночі чи строковий трудовий договір відсутні.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05 травня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою управління ПФУ.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУ та з 03 травня 2011 року отримує пенсію за віком. При обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення, період роботи з 23 лютого 1977 року по 31 липня 1980 року та з 01 серпня 1984 року по 16 вересня 1991 рік як трудовий стаж вироблений в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі зараховано з розрахунку рік за рік.
Не погодившись з вказаним розрахунком пенсії ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про її перерахунок стажу роботу із розрахунку один рік за один рік і шість місяців.
Листом від 08 листопада 2016 року № 316/І-15 пенсійний орган відмовив позивачу у перерахунку пенсії та повідомлено про те, що пільгове обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі проводиться в півтора кратному розмірі (один рік роботи за один рік і шість місяців) при укладені письмових строкових трудових договорів. Таким чином, за відсутності письмових строкових трудових договорів за період з 01 серпня 1980 року по 31 липня 1984 року, що підтверджує їх укладання до 01 січня 1991 року відсутні й підстави для перерахунку стажу роботи.
Згідно із записами в трудовій книжці ОСОБА_1 у період з 23 лютого 1977 року по 31 липня 1980 року і з 01 серпня 1984 року по 16 вересня 1991 року працював в НТК ВО «Юганськнафтогаз», яке знаходилося на території м. Нефтеюганськ Тюменської області.
Крім того, стаж роботи на НТК ВО «Юганськнафтогаз» підтверджено відповідними записами у його трудовій книжці з посиланням на дату та номер наказів про прийняття, переведення, звільнення та записом про місцезнаходження підприємств, на яких він виконував роботи, довідкою про особливий характер і умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, виданою 09 червня 2010 року № 01/П-21-И-73 ВАТ «НК «Роснафта».
Згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року № 1029 Ханти-Мансійський округ відноситься до місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі, Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області відноситься до районів Крайньої Півночі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Це ж положення також міститься у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Відповідно до пункту 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР» від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
За приписами наведеної норми (в редакції Закону N 32-V від 26.07.2006) пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
В пункті 7 Інструкції про порядок надання пільг особам, що працюють в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої Постановою Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28, зазначено, що трудові договори на визначений термін, тобто письмові договори, укладаються тільки тими підприємствами і організаціями, які розміщені в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до таких районів.
Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Згідно з пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Суди встановили, що протягом періоду з 23 лютого 1977 року по 31 липня 1980 року і з 01 серпня 1984 року по 16 вересня 1991 року ОСОБА_1 працював у НТК ВО «Юганськнафтогаз».
Вказане підприємство знаходилося на території м. Нефтеюганськ Тюменської області, яка згідно з постановою Кабінету Міністрів СРСР від 10 лютого 1967 року №1029 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах крайньої Півночі і в місцях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» віднесена до місцевостей прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Весь стаж роботи ОСОБА_1 на вищевказаному підприємстві підтверджується відповідними записами у його трудовій книжці з посиланням на дату та номер наказів про прийняття, переведення, звільнення та записом про місцезнаходження підприємств, на яких він виконував роботи, довідкою про особливий характер і умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, виданою 09 червня 2010 року № 01/П-21-И-73 ВАТ «НК «Роснафта».
Як слушно зазначили суди, висновок відповідача про те, що обов`язковою умовою надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі один рік роботи за один рік 6 місяців є наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості, не ґрунтується на законі, оскільки з огляду на приписи пункту 5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону № 32-V від 26.07.2006), згідно до якої пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Тобто, наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документу за її вибором.
Крім того, Верховний Суд вже висловив правову позицію з цього питання, так, у постанові від 03 липня 2018 року (справа № 302/662/17-а) зазначив, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Що стосується визначення трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 1 січня 1991 року, то Законами України "Про пенсійне забезпечення" і «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено пільг при його обчисленні.
Не йдеться про пільгове обчислення такого стажу в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, Тимчасовій угоді між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року та затвердженому відповідно до Тимчасової угоди Порядку переведення і виплати пенсій (постанова правління Пенсійного фонду від 07.08.1996 р. № 10-3).
Таким чином, суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях. Тоді як при обчисленні страхового стажу з 23 лютого 1977 року по 31 липня 1980 року із 01 серпня 1984 року по 31 грудня 1990 року включно відповідач не врахував того, що позивач має право на пільгове обчислення стажу за час роботи в місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі і відмовив йому у зарахуванні стажу як пільгового, а саме один з половиною рік за один рік роботи у місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Отже, враховуючи відомості трудової книжки та довідку, що підтверджує отримування пільг під час роботи позивача в районі Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для зарахування до пільгового трудового стажу спірних періодів.
Доводи касаційної скарги не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанцій.
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17 січня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : А.Ю. Бучик
С.Г. Стеценко
