Справа № 127/21595/16-ц
Провадження 4-с/127/48/19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Короля О.П.
секретаря Крижанівського В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи старшого державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дейдиша Сергія Івановича та боржника фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА _1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції в Вінницькій області Дейдиша С.І., в обґрунтуванні якої послався на наступні обставини. На виконанні у старшого державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції в Вінницькій області Дейдиша С.І. знаходиться виконавчий лист, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області 02.10 2018 року у справі № 127/21595/16-ц про зобов`язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 видати трудову книжку ОСОБА_1 . Староміським відділом державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 05.10.2018 р. відкрито виконавче провадження ВП 57367214. В подальшому це виконавче провадження було передано до Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області згідно з постановою про передачу виконавчого провадження від 18.04.2019 р.
На момент звернення із скаргою постанова Апеляційного суду Вінницької області не виконана, трудової книжки на руках у ОСОБА_1 не має. 15 грудня 2018 року засобами поштового зв`язку він отримав від ФОП ОСОБА_2 трудову книжку, яка не є його трудовою книжкою, не містить жодного запису про його трудову діяльність, в тому числі записи, які підтверджують факт перебування його у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 на посаді керівника відділу логістики у період з листопада 2013 року по 11.03.2016 року, що встановлено постановою Апеляційного суду Вінницької області від 11.07.2018 року, тому 17.12.2018 року ця трудова книжка разом із заявою ОСОБА_1 була повернена до відділу ДВС.
Вищевикладеним підтверджено, що ФОП ОСОБА_2 свідомо не виконує судове рішення.
Згідно з п. 9 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерством юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року державний виконавець, якому передано виконавче провадження, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження матеріалів виконавчого провадження зобов`язаний винести постанову про прийняття виконавчого провадження, яку надсилає сторонам виконавчого провадження. До цього часу ОСОБА_1 не отримав постанови про прийняття виконавчого провадження. Справа з 19.04.2019 року знаходиться у старшого державного виконавця Дейдиша С.І.
Документи з матеріалів виконавчого провадження про вчинені виконавчі дії старший державний виконавець Дейдиш С.І. стягувачу не направляє, і з приводу цього заявник просить зобов`язати направляти на адресу стягувача копії документів по вчинених виконавчих діях.
Заявник та його представник у судовому засіданні підтримали скаргу, посилаючись на обставини, викладені в ній.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися. Суд враховує, що відповідно до ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Заслухавши заявника та його представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про її задоволення з таких підстав.
11.07.2018 року Апеляційним судом Вінницької області винесено Постанову в справі № 127/21595/16-ц, якою було встановлено факт перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 на посаді керівника відділу логістики у період з листопада 2013 року по 11.03.2016 року та зобов`язано ФОП ОСОБА_2 видати трудову книжку ОСОБА_1
02.10.2018 р. в справі виданий виконавчий лист № 127/21595/16, який направлений до виконання.
05.10.2018 року Староміським відділом державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції в Вінницькій області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП 57367214. Це виконавче провадження було передано до Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області згідно з постановою про передачу виконавчого провадження” від 18.04.2019 р..
15.12.2018 року ОСОБА_1 поштою отримав трудову книжку від ФОП ОСОБА_2 на виконання постанови Апеляційного суду Вінницької області від 11.07.2018 року.
Трудова книжка, яку він отримав не містить жодного запису про трудову діяльність та не вказує на факт перебування між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 у трудових відносин на посаді керівника відділу логістики у період з листопада 2013 року по 11 березня 2016 року, що встановлено постановою Апеляційного суду Вінницької області від 11 липня 2018 року. Тому, 17.12.2018 року трудова книжка разом із заявою ОСОБА_1 була повернена до відділу ДВС.
06.06.2019 ОСОБА_1 особисто звернувся до державного виконавця Дейдиша С.І., на думку якого постанова Апеляційного суду Вінницької області від 11.07.2018 року виконана.
На переконання суду, ФОП ОСОБА_2 постанову Апеляційного суду Вінницької області від 11.07.2018 р. не виконав.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58 визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Положеннями ст. 47 КЗпП України та п. 4.1 Інструкції № 58 передбачено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення працівника видати йому трудову книжку із внесеним записом про звільнення. Апеляційним судом Вінницької області було встановлено факт трудових відносин між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 . В ухвалі від 16.08.2019 року Вінницький апеляційний суд зазначив про те, що зобов`язуючи ФОП ОСОБА_2 видати трудову книжку ОСОБА_1 у постанові від 11.07.2018 року виходив з того, що матеріали справи не містять доказів видачі чи направлення трудової книжки поштою ФОП ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_1 після звільнення, а тому вина відповідача у неповерненні позивачу трудової книжки підтверджена, що є підставою для задоволення позову.
Водночас посилаючись на положення ч. І ст. 47 КЗпП України, Апеляційний суд Вінницької області зазначив, що власник або уповноважений орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку.
Трудова книжка є важливим документом, що підтверджує факт трудової діяльності працівника. Цей документ підтверджує трудовий стаж, досвід, кваліфікацію, право працівника на пільги під час призначення спеціальних пенсій і для виплат за вислугу років. Тому надіслана ФОП ОСОБА_2 трудова книжка без жодного запису про трудову діяльність не підтверджує факт перебування у трудових відносин ОСОБА_1 з ФОП ОСОБА_2 на посаді керівника відділу логістики у період з листопада 2013 року по 11.03.2016 року, що встановлено постановою Апеляційного суду Вінницької області від 11.07. 2018 року.
Суд звертає увагу, що належним і повним виконанням виконавчого листа, виданого 02.10.2018р. на підставі рішення Апеляційного суду Вінницької області від 11.07.2018 р. є видача боржником – фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 стягувачу ОСОБА_1 трудової книжки з відповідним у ній записом про те, що ОСОБА_1 працював у фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 на посаді керівника відділу логістики у період з листопада 2013 року по 11 березня 2016 року.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється, зокрема, з дотриманням засади розумності та строків виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
У пункті 9 розділу V «Порядок передачі виконавчих документів та виконавчих проваджень» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 2832/5 від 29.09.2016, про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби або до виконавчої групи державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження. Державний виконавець, якому передано виконавче провадження, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження матеріалів виконавчого провадження зобов`язаний винести постанову про прийняття виконавчого провадження, яку надсилає сторонам виконавчого провадження.
Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом України “Про виконавче провадження”, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що старшим державним виконавцем Дейдишем ОСОБА_4 не було вжито необхідних заходів, передбачених законодавством для виконання постанови Апеляційного суду Вінницької області від 11липня 2018 року. Порушені строки, визначені діючим законодавством, що, в свою чергу, потягло за собою зволікання у проведенні необхідних виконавчих дій, а отже державним виконавцем Дейдишем С.І. під час примусового виконання рішення суду у передбачені законом та розумні строки не були вжиті необхідні та достатні заходи для виконання вищезазначеного виконавчого документа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 76-81, 89, 447-451 ЦПК України,
УХВАЛИВ :
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати бездіяльність старшого державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дейдиша Сергія Івановича незаконною.
Зобов`язати старшого державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_5 Івановича вжити передбачених законодавством заходів для виконання постанови Апеляційного суду Вінницької області в справі №127/21595/16-ц від 11.07.2018 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про встановлення факту перебування у трудових відносинах.
Зобов`язати старшого державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дейдиша Сергія Івановича направляти на адресу стягувача ОСОБА_1 копії документів по вчинених виконавчих діях.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 18.09.2019 р.
Суддя
