Справа № 127/21595/16-ц Провадження № 22-ц/772/3571/2016
Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1
Категорія 53
Доповідач Денишенко Т. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2016 року
м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючої судді Денишенко Т.О.,
суддів Луценка В.В., Берегового О.Ю.,
за участі секретаря Торбасюк О.І., представника апелянта, позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, розглянув-ши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційно-го суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця
ОСОБА_4 про встановлення факту перебу-
вання у трудових відносинах,
за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на ухвалу судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2016 року про визнання неподаною, повернення позовної заяви,
В С Т А Н О В И Л А:
10 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернувся у Вінницький міський суд Він-ницької області з позовом до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_4 про встановлення факту перебування у трудових відносинах ( а. с. 2-3 ).
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_4 на підставі статей 119, 121 ЦПК України було залишено без руху через невідповідність її вимогам цивіль-ного процесуального законодавства України, для усунення недоліків, які визначені як невірне звернення до суду з позовом про встановлення факту перебування у трудових відносинах. Суд звернув увагу позивача, що згідно статті 234 ЦПК України заяви про встановлення фактів, які мають юридичне значення, розглядаються в порядку окре-мого, а не позовного провадження ( а. с. 14 ).
На виконання ухвали судді суду першої інстанції від 11 жовтня 2016 року ОСОБА_5 подав суду заяву в новій редакції про встановлення факту перебування у трудових відносинах з посиланням на норми статті 256 ЦПК України, КЗпП України, на Інструкцію про порядок ведення трудових книжок ( а. с. 17-19 ).
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з постановленою суддею 21 жовтня 2016 року ухвалою ОСОБА_5 оскаржує її в апеляційному порядку. Вважаючи ухвалу незаконною, просить її скасувати, справу повернути в суд першої інстанції для продовження роз-гляду ( а. с. 24-25 ).
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши суддю-доповідача, пояснення та за-перечення на апеляційну скаргу осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріа-ли справи, проаналізувавши наявні в ній докази в їх сукупності, перевіривши закон-ність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали судді суду першої інстанції в межах до-водів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла виснов-ку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Постановляючи 21 жовтня 2016 року ухвалу про визнання неподаною, повернення позовної заяви ОСОБА_2В про встановлення факту перебування у трудових від-носинах, суддя суду першої інстанції зазначив, що вона подана позивачем в порядку позовного провадження в порушення вимог цивільного процесуального законодав-ства України, подана ж ОСОБА_2 позовна заява в новій редакції не усуває не-доліки, вказані в ухвалі судді від 11 жовтня 2016 року.
Однак, з таким висновком судді Вінницького міського суду Вінницької області погодитися однозначно не можна.
З матеріалів справи вбачається, що залишаючи 11 жовтня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 без руху, суддя підкреслив помилковість звернення з нею в порядку позовного провадження, звернув увагу, що згідно статті 234 ЦПК України заяви про встановлення факту розглядаються в порядку окремого провадження, така заява від-повідно з частиною четвертою статті 119 ЦПК України повинна відповідати встанов-леним законом вимогам.
Дійсно, відповідно до статті 234 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються в порядку окремого провадження.
Статтею 258 ЦПК України визначено, який зміст повинна містити заява про вста-новлення факту, що має юридичне значення.
Виконуючи вимоги ухвали судді від 11 жовтня 2016 року про усунення недоліків, ОСОБА_2 подав уже заяву про встановлення факту перебування у трудових відносинах з викладом обставин справи та посиланням, зокрема, на норми закону що-до розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви від 21 жовтня 2016 року, в той час, коли фак-тично йдеться про заяву окремого провадження, суддя дійшов помилкового висновку, що подана ОСОБА_2 заява не усуває недоліків, вказаних в ухвалі від 11 жовт-ня 2016, ним жодним чином не обґрунтована така власна позиція.
Інша справа, що, залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без руху, суддею чітко вказано про необхідність звернення до суду в даному випадку в окремому про-вадженні саме із заявою, що і було ним своєчасно виконано. Разом з тим, залишилося поза увагою судді, не вирішеним питання правильності, відповідності нормам проце-суального законодавства звернення ОСОБА_2 з позовом, з якого чітко вбача-ється спір про право, однак така вимога у позовній заяві не висвітлена.
Враховуючи викладені фактичні обставини, колегія суддів апеляційного суду при-ходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є слушними, заслуговують на ува-гу, є достатніми для часткового задоволення її вимог. Викладені обставини об’єктив-но впливають на вирішення питання правильності застосування судом першої інстан-ції норм процесуального законодавства стосовно визнання неподаною і повернення позовної заяви.
Згідно частини 2 статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право: постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу; змінити ухвалу; скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому проваджен-ню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Нормами статті 311 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з’ясування су-дом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають зна-чення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуаль-ного права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 311, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія cуддів апеляційного суду -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.
Ухвалу судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2016 року про визнання неподаною і повернення позовної заяви у цивільній справі за по-зовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про встановлення факту перебування у трудових відносинах ска-сувати, справу повернути в суд першої інстанції для вирішення питання про можли-вість відкриття в ній провадження.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуюча:/підпис/
Судді:/підписи/
Згідно з оригіналом:
