УХВАЛА
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 161/17945/18
провадження № 61-13952св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, набутих та збережених без достатньої правової підстави, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2019 року в складі судді Плахтій І. Б. та постанову Волинського апеляційного суду від 18 червня 2019 року у складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І., Матвійчук Л. В.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів, набутих та збережених без достатньої правової підстави.
Позовна заява мотивована тим, що 19 жовтня 2017 року позивач передав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 151 000,00 грн, 27 жовтня 2017 року - 50 000,00 грн, 06 листопада 2017 року - 40 000,00 грн, 17 листопада 2017 року - 50 000,00 грн, 07 грудня 2017 року - 60 000,00 грн, 28 грудня 2017 року - 55 000,00 грн.
Позивач зазначав, що відповідач отримавши вказані суми та обіцяючи вчинити певні дії, а саме укласти договір купівлі-продажу корпоративних прав або повернути ці кошти, ухилився від вчинення будь-яких дій. На даний час кошти в сумі 356 000,00 грн йому не повернуто і ніяких договірних стосунків між ним та відповідачем оформлено не було.
Позивач ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь кошти, набуті та збережені ним без достатньої правової підстави у розмірі 356 000,00 грн, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти, набуті та збережені без достатньої правової підстави у розмірі 356 000,00 грн, а також 3 912,40 грн судового збору.
Постановою Волинського апеляційного суду від 18 червня 2019 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2019 року залишено без змін.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої та постанову апеляційної інстанцій скасуватиі ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_1 відмовити у позові.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Луцького міськрайонного суду Волинської області та у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2019 року та постанови Волинського апеляційного суду від 18 червня 2019 року відмовлено.
12 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про зупинення виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2019 року та постанови Волинського апеляційного суду від 18 червня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2019 року клопотання ОСОБА_3 про зупинення виконання судових рішень задоволено.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
24 липня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Позиція та висновки Верховного Суду
Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, набутих та збережених без достатньої правової підставипризначити до судового розгляду.
Справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська
