УХВАЛА
13 вересня 2019 року
Київ
справа №746/526/17
адміністративне провадження №Зі/9901/299/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Срібнянської селищної ради Чернігівської області про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюка Андрія Григоровича в адміністративній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Срібнянської селищної ради Чернігівської області про скасування рішення про поновлення на посаді,
ВСТАНОВИВ:
9 вересня 2019 року Срібнянська селищна рада Чернігівської області подала заяву про відвід судді Касаційного адміністративного суду Загороднюка Андрія Григоровича, який визначений системою автоматизованого розподілу суддею-доповідачем для розгляду цієї справи.
У заяві відповідач зазначає, що суддя Загороднюк А.Г., встановивши в ухвалі від 28 серпня 2019 року (про відкриття провадження) відсутність підстав для повернення касаційної скарги ОСОБА_2 , порушив норми процесуального права. Це обґрунтовує:
1) наявністю ухвали Верховного Суду від 9 серпня 2019 року, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2019 року (у зв`язку з віднесенням до справ незначної складності);
2) наявністю ухвали Верховного Суду від 14 серпня 2019 року про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на цю ж постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2019 року (прийнята у зв`язку з тим, що Верховний Суд вже постановляв ухвалу про відмову у відкритті провадження за касаційною скаргою цієї ж особи на це саме судове рішення);
3) тим, що ОСОБА_2 (скаржник) не брав участі в розгляді цієї справи, а відповідно до норм частини шостої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою.
З огляду на це, у заявника є сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді Загороднюка А.Г. під час касаційного розгляду, тому відповідач заявив йому відвід.
За наслідками вирішення питання про обґрунтованість заявленого відводу суд на підставі частини четвертої статті 40 КАС України постановив ухвалу від 10 вересня 2019 року, якою визнав заяву про відвід необґрунтованою, а справу передав для проведення автоматизованого розподілу для визначення в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу судді, який вирішуватиме питання про відвід за цією заявою.
За наслідками автоматизованого розподілу заяву відповідача про відвід судді Загороднюка А.Г. передано на розгляд судді Мартинюк Н.М.
Вирішуючи питання про обґрунтованість цієї заяви, Верховний Суд виходить з такого.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України. Відповідно до частини першої цієї статті суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Водночас, суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Суд звертає увагу на те, що для відведення суддів необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об`єктивності.
Розглянувши заяву позивача, проаналізувавши наведені у ній аргументи, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається позивач, не можуть бути підставами для висновку про заінтересованість судді Загороднюка А.Г. у результаті розгляду справи.
Так, посилання відповідача на ухвали Верховного Суду від 9 серпня та 14 серпня 2019 року, якими відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2019 року є необґрунтованими, так як у цих провадження скаржником був ОСОБА_3 , тоді як провадження, в якому подано заяву про відвід (№К/9901/23781/19), відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_2
Посилання заявника на приписи частини шостої статті 328 КАС України відповідно до яких особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою також є помилковим, оскільки у цьому випадку ОСОБА_2 оскаржує постанову апеляційного суду, а не судове рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд наголошує, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".
Судді повинні розглядати справи неупереджено, на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чиєї сторони або з будь-якої причини.
Неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Слово "неупереджений" передбачає відсутність упередженості, як реальної, так і суб`єктивної.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 1950 року вимагає від суду у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (справа "Ветштайн проти Швейцарії").
При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. У вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (справа "Морель проти Франції", пункти 45-50; справа "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (справа "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (справа "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; справа "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; справа "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Крім того, відвід може бути задоволений лише у разі неможливості ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі, відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23.
Проаналізувавши викладені в заяві про відвід доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Загороднюка А.Г. від розгляду цієї справи. Заява не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь цього судді у розгляді цієї справи, відповідно до статті 36 КАС України, а зазначені у заяві міркування щодо можливого порушення суддею Загороднюком А.Г. норм процесуального права при постановленні ухвали про відкриття касаційного провадження за скаргою ОСОБА_4 побудовані на припущеннях та не викликають сумнівів у неупередженості або об`єктивності зазначеного судді при розгляді цієї справи.
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Тобто, відвід повинен бути вмотивований з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Наведені ж у заяві доводи мають суб`єктивний характер.
Відтак, передбачених статтею 36 КАС України підстав для відводу судді Загороднюка А.Г. від розгляду цієї справи немає.
Керуючись статтями 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Срібнянської селищної ради Чернігівської області про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюка Андрія Григоровича в адміністративній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Срібнянської селищної ради Чернігівської області про скасування рішення про поновлення на посаді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Суддя Н.М. Мартинюк
