Провадження № 22-ц/811/1181/18 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
Категорія: 27
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Ніткевича А.В.,
суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,
секретаря Юзефович Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 01 червня 2017 року в складі судді Бориславського Ю.Л. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про визнання договору поруки припиненим,-
встановила:
У жовтні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ПАТ «Креді Агріколь Банк» про визнання таким, що припинив свою дію договір поруки від 23.11.2006 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та АТ «Індустріально-експортний банк, правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк».
Вимоги обґрунтовував тим, що 23.11.2006 року між ОСОБА_2 і АТ «Індустріально-експортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк», укладено кредитний договір № 1264/06-ф. Цього ж дня, позивач та ОСОБА_2 уклали із АТ «Індустріально-експортний банк» договір поруки, згідно якого ОСОБА_1 зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання боржником ОСОБА_2 зобов`язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплата відсотків, комісій за користування кредитом, пені, штрафів, неустойок) за вказаним кредитним договором. Проте, 25.08.2011 року між АТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 1264/06-ф, про укладення такого договору ОСОБА_1 не було повідомлено, при цьому зазначив, що укладення такого договору призвело до збільшення обсягу його відповідальності. Просить позов задовольнити та визнати договір поруки від 23.11.2006 року таким, що припинив свою дію.
Оскаржуваним рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 01 червня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано припиненим Договір поруки укладений 23 листопада 2006 року між Акціонерним товариством «ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Судовий збір в розмірі 551 /п`ятсот п`ятдесят одну/ гривню 20 копійок стягнуто із Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на користь ОСОБА_1 .
Рішення суду оскаржив відповідач ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», з оскаржуваним рішенням не погоджується, вважає його незаконним, необґрунтованим та таким, що хвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Звертає увагу на те, що із внесенням до кредитного договору змін, зобов`язання боржника змінились таким чином, що йому залишилось сплачувати лише проценти за користування кредитом, обов`язок сплати комісії був вилучений, що мало наслідком саме зменшення зобов`язань боржника, відповідно і відповідальності поручителя.
Поряд з цим, суд жодним чином не надав оцінки вилученню із кредитних відносин обов`язку боржника щодо сплати щомісячної комісії.
Вважає, що суд не повністю та не всебічно з`ясував обставини по справі, тому оскаржуване рішення підлягало скасуванню.
Просить скасувати рішення Залізничного районного суду міста Львова від 01 червня 2017 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Учасники справи позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи (повідомлення про вручення судової повістки (а.с. 209-213), в судове засідання не прибули, позивач ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на лікарняному, представник відповідача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» звернувся із клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку із пребуванням представника ОСОБА_3 у відпустці.
На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.
За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи із такого.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що порука ОСОБА_1 є припиненою з підстав, передбачених ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки банк уклав з позичальником зміни до кредитного договору, про які поручитель не був належним чином повідомленим, що зумовило збільшення обсягу відповідальності поручителя.
При цьому, суд покликався на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 5 червня 2013 року справа № 6-43цс13, від 21.10.2015 року справа № 6-1161цс15 та від 20.04.2016 року справа № 6-2662цс15.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи із такого.
Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Судом першої інстанції встановлено, що 23.11.2006 року між ОСОБА_2 і АТ «Індустріально-експортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк», укладено кредитний договір №1264/06-ф (а.с. 7-11).
За умовами договору банк видав кредит позичальнику у сумі 45000.00 доларів США зі сплатою 11,2% на умовах, визначених договором, на строк з 23.11.2006 року до 22.11.2026 року. При цьому позичальник щомісячно сплачує комісійну винагороду за управління кредитом в розмірі 0,15% від фактичного залишку заборгованості за кредитом.
Згідно із ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором між банком, позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 23.11.2006 року укладений договір поруки, за умовами якого поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором № 1264/06-ф (а.с.12-13).
Відповідно до п. 2.1. договору сторони визначають, що у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань по кредитному договору поручитель несе солідарну відповідальність перед банком нарівні з позичальником за кредитним договором. Сторони договору встановлюють, що поручитель після виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору, набуває всіх прав банку в частині виконання ним зобов`язань.
В подальшому, 25.08.2011 року між АТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 1264/06-ф, яким було змінено процентну ставку, а саме: за період з 25.08.2011 року до 24.08.2012 року включно за ставкою 10% річних, а за період з 25.08.2012 року, за ставкою 11,69% річних.
При цьому, даним договором з положень кредитного договору вилучено обов`язок сплати щомісячну комісію у розмірі 0,15%, яка у річному розрізі становить 1,8% річних (а.с.14-21).
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель, хоча й пов`язаний із боржником певними зобов`язальними відносинами, є самостійним суб`єктом у відносинах із кредитором. Поручитель, зокрема, має право висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 цього Кодексу).
При цьому, за змістом ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення.
Як беззаперечно встановлено судом першої інстанції та підтверджено доводами апеляційної скарги, договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору №1264/06-ф було укладено без погодження із позивачем ОСОБА_1 .
Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, доповненням до кредитного договору № 1264/06-ф було змінено процентну ставку, а саме за період з 25.08.2012 року така встановлена на рівні 11,69% річних, за умовами кредитного договору № 1264/06-ф така становила 11,2% на строк з 23.11.2006 року до 22.11.2026 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що такі зміни процентної ставки є збільшенням обсягу відповідальності поручителя у разі невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором.
У зобов`язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення процентної ставки навіть за згодою кредитора і боржника, але без згоди поручителя або без відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав для покладання на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх обов`язків перед кредитором. Тобто закон пов`язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов`язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя (постанова Верховного Суду України від 25 вересня 2013 р. у справі № 6-97цс13; постанова Верховного Суду України у справі 6-1161 цс 15 від 21.10.2015 р.).
Якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов`язанням і строків їх виплати, без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стає результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов`язання, однак як зазначено вище такі умови (домовленість) в договорі поруки відсутні.
В цьому контексті колегія суддів погоджується із критичною оцінкою судом першої інстанції заперечень позовних вимог зі сторони АТ «Креді Агріколь Банк», які зводяться до того, що хоч і процентна ставка за кредитним договором була змінена, однак відповідальність поручителя зменшилась, оскільки з умов кредитного договору виключено обов`язок сплати щомісячної комісії.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у спірних правовідносинах відбулася зміна зобов`язань позичальника за договором про надання споживчого кредиту, яка призвела до збільшення обсягу відповідальності поручителя, що з урахуванням відсутності на це його згоди, відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, дає підстави для припинення зобов`язання поруки, що свідчить про підставність позовних вимог та законність висновків суду.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а фактично зводяться до переоцінки таких, тому підстав для її задоволення немає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» - залишити без задоволення.
Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 01 червня 2017 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 20 серпня 2019 року.
Головуючий : А.В. Ніткевич
Судді : С.М. Бойко
С .М. Копняк