ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/1293/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційні скарги Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова І.М. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2019
та ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.04.2019
у справі № 922/1293/15
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Профарго" про оскарження постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження та арешт коштів боржника
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профарго"
орган виконання судового рішення Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Щербаков І.М.
про стягнення 911 886, 95 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2019 боржник - ТОВ "Профагро" звернулось до Господарського суду Харківської області зі скаргою на дії приватного виконавця, зокрема, просило скасувати винесенні постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича про відкриття виконавчого провадження № 58393091 від 14.02.2019 та постанови про арешт коштів боржника № 58393091 від 15.02.2019 і про арешт майна боржника № 58393091 від 15.02.2019, посилаючись на те що зазначені постанови приватного виконавця є незаконними та суперечать вимогам ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.04.2019 у справі № 922/1293/15 (судді : Сальнікова Г.І., Чистякова І.О., Ольшанченко В.І.) скаргу задоволено. Визнано неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. про відкриття виконавчого провадження № 58393091 від 14.02.2019 та зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. усунути порушення. Визнано неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. про арешт коштів боржника № 58393091 від 15.02.2019 та зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. усунути порушення. Визнано неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. про арешт майна боржника №58393091 від 15.02.2019 та зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. усунути порушення.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у справі № 922/1293/15 (судді : Барбашова С.В., Стойка О.В., Пелипенко Н.М.) ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.04.2019 залишено без змін.
У касаційній скарзі ТОВ "Агроскоп Інтернешнл" просить Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.04.2019 у справі № 922/1293/15 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на неналежне дослідження судами обох інстанцій всіх обставин справи та на не правлене застосування вимог, зокрема, Закону України "Про виконавче провадження".
У касаційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Щербаков І.М. просить Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.04.2019 у справі № 922/1293/15 скасувати, прийнявши нове рішення, яким у задоволенні скарги боржника на дії приватного виконавця відмовити в повному обсязі.
Не погоджуючись з оскаржуваними ухвалою судовими рішеннями щодо задоволення скарги на дії приватного виконавця та про скасування винесених приватним виконавцем оскаржуваних постанов, скаржник посилається на те, судами обох інстанцій при вирішення даного спору безпідставно не враховано вимог ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", а також не враховано положення ст. 24, ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", внаслідок чого, на думку приватного виконавця, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що приймаючи оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника, діяв з перевищенням повноважень, визначених Законом України "Про виконавче провадження".
Протоколами розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 09.07.2019, від 10.07.2019, що підтверджується витягами із протоколів, касаційні скарги у справі № 922/1293/15 передано колегії суддів у складі : Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Білоуса В.В., Жукова С.В. та ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2019 призначено розгляд справи за касаційними скаргами приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. та ТОВ "Агроскоп Інтернешнл" у порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відзиви на касаційні скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходили.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попоперніх інстанцій, рішенням Господарського суду Харківської області від 17.01.2017 у справі № 922/1293/15 позов задоволено та стягнено з ТОВ "Профагро" на користь ТОВ "Агроскоп Інтернешнл" основної заборгованості у сумі 603 721,44 грн., пені у сумі 110 740,32 грн., штрафу в сумі 27 259,40 грн., інфляційних втрат у сумі 122667,24 грн. та 3 % річних у сумі 47 498,55 грн.
На виконання зазначеного рішення суду першої інстанції від 17.01.2017 було видано наказ від 18.04.2017 №922/1293/15 про примусове виконання рішення суду.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. знаходилось виконавче провадження №58393091 з примусового виконання наказу №922/1293/15, виданого Господарським судом Харківської області 18.04.2017 про стягнення з боржника - ТОВ "Профагро" відкоригованого основного боргу в розмірі 603721,44 грн., пені у розмірі 110 740,32 грн., штрафу в розмірі 27 259,40 грн., інфляційних втрат у розмірі 122667,24 грн., 20% річних у розмірі 47498,55 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 18 237,74 грн. на користь стягувача- ТОВ "Агроскоп Інтернешнл".
В межах зазначеного виконавчого провадження, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим І.М. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 58393091 від 14.02.2019 та постанови про арешт коштів боржника - ТОВ "Профагро" № 58393091 від 15.02.2019 та про арешт майна боржника - ТОВ "Профагро" № 58393091 від 15.02.2019.
У квітні 2019 боржник - ТОВ "Профагро" звернулось до суду першої інстанції із скаргою на дії приватного виконавця та просив скасувати зазначені вище постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М., з підстав викладених у скарзі.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд задовольняючи скаргу боржника на дії приватного виконавця та скасовуючи винесені приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим І.М. оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника виходив з того, що зазначені постанови не відповідають вимогам ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки приватний виконавець Щербаков І.М. не мав права приймати виконавчий документ у цій справі до виконання та вчиняти будь-які виконавчі дії, оскільки місцезнаходження боржника - ТОВ "Профагро" місто Харків, а виконавчий округ приватного виконавця - місто Київ, при цьому у боржника не має філій або представництв у м. Києві, а також відсутнє будь-яке майно на території м. Києва і зворотного належним чином не доведено.
Але з такими висновками місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції повністю погодитись не можна, з огляду на таке.
Статтею 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Питання, що виникають на стадії виконання рішень, винесених господарським судом, вирішуються в порядку, передбаченому нормами ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження".
Спеціальним нормативним актом з питань виконання судового рішення є Закон України "Про виконавче провадження", яким врегульовані питання щодо порядку, умов та підстав здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішень.
Поряд з цим, Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
За ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Відтак, враховуючи наведені вище вимоги закону, якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Так, судами у даній справі було встановлено, що згідно Єдиного реєстру приватних виконавців України вбачається, що виконавчим округом приватного виконавця Щербакова І.М. є місто Київ, а згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження боржника - ТОВ "Профагро" є місто Харків, провулок Іванівський, буд. 5, корпус Г-2, кім. 3.
Водночас, вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що стягувач - ТОВ "Агроскоп Інтернешнл" звертаючись із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2017 в обґрунтування підстав звернення до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва за місцезнаходженням майна боржника, зазначив, що боржник має рахунки у банківських установах, а саме, у АТ "Прокредит Банк", АТ "Укрексімбанк", ПАТ "Креді Агріколь Банк" та вказав номери рахунків.
Крім того, відповідно ч. 3.1 ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з ч.ч. 6.1, 6.2 ст. 6 вказаного закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.
Частинами 7.1, 7.1.4, 7.1.5 ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.
Безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об'єктом права власності внаслідок юридичної фікції / визнання неіснуючого існуючим /, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Якщо відкинути цю юридичну фікцію, то таке означало б, що безготівкові кошти є недосяжним для звернення на них стягнення, оскільки слід було б визнати, що вони одночасно всюди і ніде не знаходяться, тобто не мають місцезнаходження, інформація про яке є необхідною при вчиненні виконавчих дій і зазначається під час арешту цього майна. Можливість ініціювати операції стосовно безготівкових коштів в іншому місці, окрім як у банку, у якому відкрито відповідний рахунок, не суперечить цій юридичній фікції, яка закріплена також і у Законі України "Про виконавче провадження", у якому йдеться про "кошти, які перебувають на рахунках боржника у банках".
Проте, суди першої та апеляційної інстанції дійшовши висновку про порушення приватним виконавцем Щербаковим І.М. вимог щодо територіальної компетенції з відкриттям ним виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення, зазначеного вище не врахували та не перевірили того, що приватним виконавцем з метою виконання судового рішення, накладено арешт на грошові кошти боржника на рахунках, відкритих у банківських установах та, при цьому, також не встановили місцезнаходження цих банків.
За таких обставин, розглядаючи дану справу та вирішуючи спір, суду належало встановити не тільки місцезнаходження боржника, а й місцезнаходження його майна, зокрема, грошових коштів з урахуванням вимог ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", вимог глави XIII ЦК України в розумінні якої, грошові кошти є майном та Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
Така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №905/3542/15, від 01.08.2019 у справі № 910/13508/15.
Відтак, з урахуванням наведеного вище, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасних висновків про наявність підстав для задоволення скарги ТОВ "Профагро" та визнання неправомірними оскаржуваних постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. про відкриття виконавчого провадження № 58393091 від 14.02.2019 , про арешт коштів боржника № 58393091 від 15.02.2019 та про арешт майна боржника №58393091 від 15.02.2019.
Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Підстави для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи повність або частково на новий розгляд або для продовження розгляду передбачені ст.310 ГПК України.
Таким чином, з урахуванням вище викладеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 та ухвала Господарського суду Харківської області від 18.04.2019 у справі № 922/1293/15 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Під час нового розгляду справи, суду належить врахувати викладене, перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку доказам по справі, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону вирішити спір.
Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до ч.14 ст. 129 ГПК України розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд, -
ПО ТАНОВИВ :
Касаційні скарги Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова І.М. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" задовольнити частково.
Постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.04.2019 у справі № 922/1293/15 скасувати.
Справу № 922/1293/15 направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя - Ткаченко Н.Г.
Судді - Білоус В.В.
Жуков С.В.
