Справа № 636/1514/19
Провадження № 2/636/1172/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2019 року м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого судді Дьоміної О.П., за участю представника позивача ОСОБА_1 , секретаря судового засідання Шилової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в особі представника адвоката Коваля Анатолія Павловича до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків про визнання права на виключення квартири з числа службових для забезпечення сім`ї постійним житлом, -
в с т а н о в и в:
Представник ОСОБА_2 адвокат Коваль А.П. звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків, в якій просить визнати за позивачем право на виключення з числа службових Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків квартири АДРЕСА_1 для забезпечення його сім`ї постійним житлом та зобов`язати відповідача подати до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення з числа службових Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків квартири АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що позивач є військовослужбовцем та разом з сім`єю: сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживають та зареєстровані в службовій квартирі АДРЕСА_1 . В зазначену 2-х кімнатну квартиру, житловою площею 29, 84 м.кв., він разом з сім`єю вселився на підставі службового ордера №015315 від 06.08.2009 року, виданого виконавчим комітетом Чугуївської міської ради згідно рішенняжитлово-побутовоїкомісії в/ч НОМЕР_1 від 20.01.2009року,у зв`язкуз проходженнямвійськової служби.На підставіклопотання КЕВм.Харкова,рішенням виконавчогокомітету Чугуївськоїміської радивід 13.03.2009року №162вказана квартиравключена дочисла службовихКЕВ м.Харкова.На цейчас позивачперебуває навійськовій службів в/ч НОМЕР_1 ,яка входитьдо складусил ООСна територіїДонецької таЛуганської областей,з 26.01.2015року іпо цейчас беребезпосередню участьв бойовихдіях ООС.На квартирномуобліку дляотримання постійногожитла зазначенимскладом сім`їперебуває з17.07.2002року,має календарнувислугу 21рік.Зважаючи нате,що службовийстатус наданоїквартири значнообмежує можливістьреалізації встановленихчинним житловимзаконодавством правта наявностіправа наотримання постійногожитла шляхомзняття статусу«службове» звказаної квартири,позивач звернувсядо житловоїкомісії в/ч НОМЕР_1 з відповіднимпроханням.Рішенням житловоїкомісії в/ч НОМЕР_1 від 29.03.2019року таНаказом командирав/ч НОМЕР_1 №607від 01.04.2019року наданозгоду длязняття статусу«службове» зжитлового приміщенняза адресою: АДРЕСА_3 ,в якіймешкає ОСОБА_2 з родиною.Але,на зверненняпозивача зцього приводудо КЕВм.Харкова отримаввідмову,яка мотивованатим,що відсутніпідстави длярозгляду питаннявиключення житловогоприміщення зчисла службових,оскільки вислугапроходження військовоїслужби позивачемстановить менше25років.Тобто,на данийчас КЕВм.Харкова невизнає права ОСОБА_2 на виключеннязайманого нимжитла зчисла службових.Позивач вважає,що данавідмова КЕВм.Харкова неузгоджується зчинним законодавством,а самеп.п.3,1122«Порядку забезпеченнявійськовослужбовців ічленів їхсімей житловимиприміщеннями»,затвердженого постановоюКМУ від03.08.2006року №1081,п.10«Інструкції зорганізації забезпеченнявійськовослужбовців ЗбройнихСил Українита членівїх сімейжилими приміщеннями»та п.6«Положення пропорядок наданняслужбових жилихприміщень ікористування нимив УкраїнськійPCP»,затвердженого постановоюРади Міністріввід 04.02.1988року № 37, тому звернувся до суду цим позовом.
Не погоджуючисьз данимпозовом,представником відповідачанадано відзив,в якомузазначено,що згідновитягу зпослужного списку, ОСОБА_2 проходив військовуслужбу уЗбройних Силахз 28.07.1997року.06.08.2009року Виконавчимкомітетом Чугуївськоїміської ради ОСОБА_2 з родиноюна 4особи виданослужбовий ордер№015315на житловеприміщення житловоюплощею 29.84кв.м.за адресою: АДРЕСА_3 .КЕВ м.Харків протитвердження позивачапро те,що останніймає правона забезпеченняжитлом дляпостійного проживанняза рахунокМіністерства оборониУкраїни,в томучислі шляхомвиключення житлаз числаслужбового,заперечує,виходячи зтого,що наявністьвислуги навійськовій службіне надаєпозивачу прававимагати конкретнеслужбове житлодля постійногопроживання бездодержання встановленогозаконом порядкурозгляду такихпитань.У відповідностідо «Інструкціїз організаціїзабезпечення військовослужбовцівЗбройних СилУкраїни тачленів їхсімей жилимиприміщеннями»,однією зобов`язкових підставдля розглядупитання щодовиключення квартириз числаслужбової тазабезпечення нимдля постійногопроживання -є настаннячерги військовослужбовцядля отриманняжитла. Відповідно додовідки від10.05.2019року №3336,позивач перебуваєна квартирномуобліку вЧугуївському гарнізоніу загальнійчерзі з03.08.2007року за№305,та першочерговій(УБД(АТО))з 26.06.2015року за№77,а отжечерга ОСОБА_2 на виключенняжитла зчисла службовогоще ненастала.Також,відповідач непогоджується зтим,що питаннявиключення житлаз числаслужбового маєвирішуватися Виконавчимкомітетом Чугуївськоїміської ради,оскільки увищезазначеній Інструкціївстановлено,що виключенняквартир зчисла службовихдля забезпеченнявійськовослужбовців тачленів їхсімей здійснюєтьсяна підставіклопотання КЕУ,КЕВ (КЕЧ)району завстановленим порядком.Крім того,п.6«Положення пропорядок наданняслужбових жилихприміщень ікористування нимив УкраїнськійPCP»,визначено,що жилеприміщення виключаєтьсяз числаслужбових,якщо відпалапотреба втакому йоговикористанні,а такожу випадках,коли вустановленому порядкувоно виключеноз числажилих.Сам пособі фактпроживання вслужбових жилихприміщеннях робітниківі службовцівне єпідставою длявиключення цихприміщень,з числа службових. Крім того, відповідач зазначає, що діючим законодавством не визначено правових норм, які зобов`язують підприємства, організації, яким належить службовий фонд, змінювати статус квартири у разі наявності у працівника відповідного трудового стажу. Таким чином, відповідач вважає, що правові підстави для задоволення вимог про виключення спірної квартири з числа службових та зобов`язання КЕВ м. Харків звернутись з відповідним клопотанням до виконавчого комітету Чугуївської міської ради відсутні.
Представник позивача Коваль А.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини і факти, викладені в позові.
Від представника відповідача ОСОБА_4 до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, проти позовних вимог заперечував, посилаючись на позицію, викладену у відзиві.
Вислухавши думку представника позивача, дослідивши позовну заяву, відзив на позов, а також оцінивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що ОСОБА_2 проходить військову службу у Збройних Силах України, згідно витягу з послужного списку ОСОБА_2 він має загальну вислугу 20 років 3 місяці 19 діб (а.с.20), приймав безпосередню участь в антитерористичній операції (а.с.22) та є учасником бойових дій (а.с.23).
20.01.2009 року на засіданні житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 надано службову житлову площу за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.15).
Протоколом житлової комісії Чугуївської міської ради Харківської області №3 від 05.03.2009 року на підставі клопотання начальника КЕВ м. Харкова включені до числа службових 76 квартир у житловому будинку АДРЕСА_4 , в тому числі, квартиру АДРЕСА_5 (а.с.13-14).
06.08.2009 року Виконавчий комітет Чугуївської міської ради Харківської області видав ОСОБА_2 ордер на житлове приміщення №015315, яким позивачу разом з його родиною надано право на заняття приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі рішення №369 від 18.06.2009 року (а.с.16).
З 02.09.2009 року ОСОБА_2 разом з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за вказаною адресою (а.с.8-12).
29.03.2019 року на засіданні житлової комісії військової частини НОМЕР_1 розглянуто питання щодо надання згоди на зняття статусу «службове» з житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , в якому проживає ОСОБА_2 разом з родиною 3 особи, та рішенням житлової комісії надано згоду на зняття статусу «службове» з вказаної квартири (а.с.18).
Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2019 року за №607 «Про зарахування на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов та інших питань щодо квартирного обліку військовослужбовців», надано згоду, згідно наказу Міноборони України від 31.07.2018 року №380, для зняття статусу «службове» з житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , в якому проживає ОСОБА_2 разом з родиною 3 особи (а.с.19).
ОСОБА_2 звернувся до КЕВ м. Харкова із заявою щодо виключення житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , з числа службових, однак отримав відмову, обґрунтовану тим, що виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком, оскільки позивач має вислугу проходження військової служби менше 25 років, підстави для розгляду питання виключення житлового приміщення з числа службових відсутні (а.с.24).
Відповідно до Довідки №3336 від 10.05.2019 року, виданої КЕВ м. Харкова, ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку в Чугуївському гарнізоні у загальній черзі з 03.08.2007 року за №305 та першочерговій (УБД(АТО)) з 26.06.2015 року за №77 (а.с.49).
За змістом положеньстатті 47 Конституції України, кожен має право на житло.
Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.
Основною метою статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободє попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 року).
Відповідно достатті 328 ЦК Україниправо власності набувається з підстав, що не заборонені законом.
Відповідно до пункту 2статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації. Лише після вирішення питання про зняття з даного житла статусу службового, воно може бути приватизоване на умовах і в порядку, передбаченому Законом.
За змістом ст.118ЖК УкраїнськоїРСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначаєЗакон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі підрозділів всіх видів і родів ЗСУ, як в воєнний, так і в мирний час. Учасникам бойових дій надаються зокрема, такі пільги, як першочергове забезпечення житлом осіб, що потребують поліпшення житлових умов.
Згідно зі ст.12Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексомУкраїнської РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям,які маютьвислугу навійськовій службі20років ібільше,та членамїх сімейнадаються жиліприміщення дляпостійного проживанняабо заїх бажаннямгрошова компенсаціяза належнеїм дляотримання жилеприміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 3 серпня 2006 року, а саме п. 3 встановлено: «Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання проводиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла».
Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями на сьогодні передбачено чотири способи забезпечення житлом військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше:
1. наданням один раз протягом усього часу проходження військової служби житла виключеного новозбудованого;
2. надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла виключеного з числа службового;
3. надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб;
4. надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Таким чином, позивач має право обрати будь - який спосіб для забезпечення житлом, оскільки вказаним Порядком не передбачено, що Квартирно-експлуатаційний відділ повноважний вирішувати, яким чином забезпечити військовослужбовців житлом.
Бездіяльність відповідача має наслідком унеможливлення реалізації права на житло, передбачени хКонвенцією про захист прав людини і основоположних свободтаКонституції України.
Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями у п. 11 встановлено механізм виключення житлового приміщення з числа службового, а саме: «Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно - експлуатаційного органу».
Пунктом 10 розділу 7 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 року №380, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06.09.2018 року, військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.
Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.
Отже, позивачем дотримано всі умови, що визначені Інструкцією, зокрема, на цей час позивач є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі, має календарну вислугу більше 20 років, є учасником АТО (ветеран війни-учасник бойових дій), перебуває на квартирному обліку в КЕВ м. Харкова, але постійного житла до цього часу не отримав.
Питання виключення житла з числа службового має вирішуватися виконавчим комітетом Чугуївської міської ради, а не КЕВ м. Харкова.
Таким чином, відповідач повинен подати клопотання за заявою військовослужбовця про розгляд цього питання разом з клопотанням начальнику гарнізону та командира військової частини.
Не подаючи відповідне клопотання, КЕВ м. Харкова прямо порушує конституційні права позивача на житло та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Крім того, чинним законодавством не встановлено підстав для відмови КЕВ м. Харкова у поданні клопотання про виключення житлового приміщення з числа службового до виконавчого органу відповідної ради.
Таким чином, внаслідок бездіяльності відповідача, позивач фактично позбавлений можливості реалізувати свої права на житло, що є порушенням житлових прав у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 2 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», яке набуло статусу остаточного 2 березня 2011 року, визнано, що в цій справі мало місце порушення прав заявників, гарантованих ст. 8 Конвенції. Зокрема Європейський суд з прав людини констатував, що заявників було позбавлено адекватних процесуальних гарантій у процесі прийнятій рішення щодо їхнього права на житло. Пунктом 51 вказаного Рішення встановлено, що з огляду на ненадання державними органами належного обґрунтування для відхилення доводів заявників ... Суд вважає, що заявників було позбавлено адекватних процесуальних гарантій у процесі прийняття рішення щодо їхнього права на житло».
Таким чином, бездіяльність відповідача щодо неподання відповідного клопотання, - є позбавленням процесуальних гарантій у процесі прийняття рішення щодо права на житло.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 4, 10-12, 76-80, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_2 в особіпредставника адвоката КоваляАнатолія Павловичадо Квартирно-експлуатаційноговідділу м.Харків провизнання правана виключенняквартири зчисла службовихдля забезпеченнясім`ї постійнимжитлом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на виключення з числа службового житла квартири за адресою: АДРЕСА_3 , жилою площею 29,84 кв.м.
Зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова подати до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання разом з належно оформленими документами про виключення з числа службового житла квартири за адресою: АДРЕСА_3 , жилою площею 29,84 кв.м.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.П. Дьоміна