ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань залишення позовної заяви без розгляду
08 липня 2019 року
Луцьк
Справа № 140/1770/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Дмитрука В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області про стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області про стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3 588 462 грн. 49 коп.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 було відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
01.07.2019 до суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву та ряд клопотань, в тому числі клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Клопотання про залишення позовної заяви без розгляду вмотивовано тим, що в силу положень у пункту 102.5 статті 102 ПК України, при зверненні до суду з позовом про стягнення суми бюджетного відшкодування застосовується строк 1095 днів з моменту коли особа отримала право на таке відшкодування, а тому, оскільки остання заява про повернення суми бюджетного відшкодування була подана позивачем 20.07.2010, а останнє судове оскарження по заявлених до бюджетного відшкодування сумах ПДВ завершилось у червні 2014 року, то позивач звернувся з позовами про: 1) зобов`язання внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування сум податку на додану вартість за періоди листопад, грудень 2007 року, квітень-серпень 2008 року, вересень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року у загальному розмірі 3 753 558 грн. та стягнення з Державного бюджету України пені за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за періоди листопад, грудень 2007 року, квітень-серпень 2008 року, вересень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року у розмірі 3 588 462,49 грн. (справа №803/1149/18 - звернення з позовом в липні 2018 року) та з даним адміністративним позовом (справа №140/1770/19 - звернення у червні 2019 року) вже з пропуском як загального шестимісячного терміну, встановленого КАС України, так і спеціального строку, визначеного ПК України - 1095 днів і не навів жодних підстав для визнання причин пропуску строку поважними.
08.07.2019 на адресу суду надійшло пояснення представника позивача по суті заявлених клопотань, в якому, зокрема, в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду останній просить відмовити та зазначає, що порушення права позивача на належне та своєчасне відшкодування зазначених сум являє собою триваюче порушення зі сторони органу держави, що в сукупності на вжиті заходи та зусилля із захисту порушеного права, системний характер порушень тощо є підставами для звернення до Європейського суду з прав людини, а тому подане клопотання є прикладом правового нігілізму та свідомого порушення прав позивача та вимог законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Кодекс адміністративного судочинства України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, статтею 200 ПК України (на момент завершення судових спорів щодо визначення сум ПДВ, які підлягають бюджетному відшкодуванню) визначений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно п.43.3ст.43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Пунктом 200.4 ст.200 ПК України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 вказаної статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п. 200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
В пункті 200.12 ст. 200 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно з п. 200.13 ст.200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
У відповідності до п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Отже, проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов до висновку, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених ст.200 ПК України та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п`ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.
Таким чином, до 01.04.2017 бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 Податкового кодексу України здійснювалося по алгоритму: податковий орган проводить камеральну перевірку протягом 30 днів після граничного дня подання податкової декларації; у разі відсутності спорів (при узгодженні суми ПДВ відшкодування) податковий орган протягом 5 робочих днів подає до казначейського органу висновок, де вказана узгоджена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню; після отримання висновку від податкового органу казначейський орган протягом 5 робочих днів здійснює безспірне перерахування коштів на рахунок платника податків.
З 01.04.2017 діє новий порядок і відповідно нові правила бюджетного відшкодування. На сьогоднішній день порядок бюджетного відшкодування регламентується Постановою Кабінету Міністрів України № 26«Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість».
Як слідує зі змісту заяви представника ГУ ДФС у Волинській області, останній вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки початком перебігу строку звернення позивача до суду з цим позов є дата прийняття Вищим адміністративним судом України постанови у справі № 2а-3463/10/0370, зокрема 11 червня 2014 року.
Проте, суд вважає такі доводи представника відповідача безпідставними з огляду на те, що заявлена ФОП ОСОБА_1 до відшкодування сума в розмірі 3 753558грн. залишилася не відшкодованою, що зумовило звернення позивача до суду з цим позов, оскільки відбулися значні зміни у законодавстві, що унеможливлює інший захист своїх порушених прав.
При цьому суд звертає увагу, що Велика палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2019 в адміністративній справі №826/7380/15 відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного в постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №21-881а15, від 17 листопада 2015 року у справі №21-4371а15, від 02 грудня 2015 року у справі №21-2650а15, від 20 квітня 2016 року у справі №21-452а16, від 07 березня 2017 року у справі №820/19449/14, про те, що відшкодування ПДВ здійснюється органом Державної казначейської служби України з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком № 39, оскільки на момент розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду вказаний спосіб захисту не є ефективним та не призводить до поновлення порушеного права платника податків.
У цьому рішенні Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.
Зокрема, у зв`язку із бездіяльністю відповідачів щодо відшкодування у встановлені законом строки бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3 753 558грн стало підставою звернення позивача до суду з цим позовом.
Отже, у даному випадку має місце бездіяльність контролюючого органу, тобто не вчинення дій, які суб`єкт владних повноважень повинен був вчинити, що є порушенням права позивача на відшкодування сум ПДВ, яке триває до теперішнього часу.
Відтак, у зв`язку зі зміною процедури бюджетного відшкодування ПДВ, що вже не передбачає подання висновку податковим органом казначейському органу, а передбачає лише ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, та з урахуванням предмету позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.
Враховуючи наведе, у задоволенні клопотання представника відповідача - Головного управління ДФС у Волинській області про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
Керуючись статтями 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Дмитрук
